Справа № 466/4525/19 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.
Провадження № 22-ц/811/286/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.
09 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
секретаря: Іванової О.О.
з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
представника Товариства з обмеженою відповідальністю
«Фінансова компанія «Інвест-Кредо» - Софіщенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», Державного реєстратора Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису, поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав,-
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», Державного реєстратора Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису, поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав.
Позов мотивував тим, що на підставі договору купівлі-продажу № 1715 від 16 квітня 2008 року він є власником квартири АДРЕСА_1 .
Однак, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він з'ясував, що 03 травня 2019 року він дізнався, що державний реєстратор Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович І.І. вчинила запис щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 182646446101, яким вищезазначену квартиру зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на підставі рішення цього ж реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 46801971 від 10 травня 2019 року.
Вищезазначене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вчинений державним реєстратором запис є незаконними, оскільки здійснені на підставі письмової вимоги кредитора, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та відповідного застереження у іпотечному договорі № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року, посвідченому Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І., зареєстрованому в реєстрі за № 1723.
Однак, за невиконання умов кредитного договору № 014/9723/74/56803 від 16 квітня 2008 року на підставі іпотечного договору № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , відтак спірним рішенням та реєстрацією відбулося повторне звернення стягнення на один і той же предмет іпотеки.
Підставою для набуття права власності іпотекодержателем, окрім відповідного застереження у договорі іпотеки, є укладення між іпотекодавцем та іпотекодержателем окремого договору про добровільну передачу майна іпотекодавцем у власність іпотекодержателю, а відсутність такого свідчить про незаконність дій реєстратора щодо реєстрації за іпотекодержавтелем права власності на спірну квартиру.
Крім того, він не отримував повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб набуття іпотекодержателем майна у власність із зазначенням загальної суми заборгованості та граничного строку її погашення.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави ним заволоділа
З наведених підстав просив:
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 46801971 від 10 травня 2019 року, реєстратора Ревакович Ірини Ігорівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу» про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
-скасувати реєстраційний запис від 03 травня 2019 року № 31490317, вчинений реєстратором Ревакович Іриною Ігорівною, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо»;
-поновити відомості у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ;
-витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», Державного реєстратора Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису, поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав - відмовлено.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що поверненням виконавчого напису стягувачу не припиняється його дія, а напис міг бути пред'явлений до виконання повторно протягом 3 років від дати його повернення - до 13.02.2022 року (в порядку ч. 12 ст. 37. ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції на момент виникнення спірних відносин).
Вказує, що відповідач вступив у дані правовідносини лише 12.02.2019 тому його права не могли порушуватися 8 років.
Вважає, що аналіз тривалого виконавчого провадження, встановлення винних дій, що затягнули виконання сторін виконавчого провадження та/чи державного виконавця не можливе в даній справі, оскільки перебуває поза предметом даного спору.
Стверджує, що матеріали справи не містять будь-яких даних (доказів) про те, що Відповідач здійснював оцінку спірного майна на момент набуття права власності на нього в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а тому таке звернення відбулось з порушенням процедури, що свідчить про підставність позовних вимог.
Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16.12.2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 46801971 від 10.05.2019 року, реєстратора Ревакович Ірини Ігорівни, комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу» про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», реєстраційний запис від 03.05.2019 року № 31490317, вчинений реєстратором Ревакович Іриною Ігорівною, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу»; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на підтримання доводів апеляційної скарги, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» - Софіщенка В.А. на їх заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, від 16 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1715, ОСОБА_1 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .
16 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/9723/74/56803, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 283500 доларів США для придбання об'єкта нерухомості - шестикімнатної квартири, загальною площею 166.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 240 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою, що становить 13 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/9723/74/56803 від 16 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 5182/9723/325570, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І., зареєстрований в реєстрі за № 1723.
Пунктом 3.1. іпотечного договору № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року передбачено, що предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 4.4. іпотечного договору № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року вартість предмета іпотеки визначажться за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем та становить 1 967 544.00 грн, що за курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 389 612.67 доларів США.
Відповідно до п. 6.4 іпотечного договору № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 рокуіпотекодержатель має право самостійно обрати такі шляхи позасудового врегулювання:
6.4.1 іпотекодержателю належить право від свого імені продати предмет іпотеки будь-які особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України. Цим сторони дійшли згоди, що ціна продажу предмета іпотеки у випадку його продажу іпотекодержателем буде визначатися наступним чином:
а) початкова ціна продажу предмета іпотеки визначається іпотекодержателем, але вона повинна бути не нижче його вартості, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки;
б) при неможливості продажу предмета іпотеки за ціною, визначеною згідно з підпунктом а) цього пункту, протягом одного місяця з моменту початку позасудового врегулювання, ціна продажу предмета іпотеки визначається іпотекодержателем, але вона повинна бути не нижче його вартості, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки і зменшеної на 10 відсотків;
в) при неможливості продажу предмета іпотеки за ціною, визначеною згідно з підпунктом б) цього пункту, протягом двох місяців з моменту початку позасудового врегулювання, ціна продажу предмета іпотеки визначається іпотекодержателем, але вона повинна бути не нижче його вартості, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки і зменшеної на 20 відсотків.
6.4.2. при виникненні іпотечного випадку іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю іпотечне повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому договорі) з вказівкою про загальну суму боргових зобов'язань та граничний строк погашення боргових зобов'язань. У випадку непогашення іпотекодавцем боргових зобов'язань у строк, передбачений у іпотечному повідомленні, право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення боргових зобов'язань, вказаному в іпотечному повідомленні. При цьому іпотекодержатель зобов'язаний реалізувати предмет іпотеки протягом одного року, а суму, отриману від реалізації на правити на погашення боргових зобов'язань та інших фактичних вимог. Залишок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, після погашення боргових зобов'язань, інших фактичних вимог та відшкодування всіх витрат іпотекодержателя, повертається іпотекодавцю відповідно до чинного законодавства України.
Крім того, іпотечний договір № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року містить застереження, в якому сторони встановлюють, що положення пункту 6.4. з підпунктами цього договору, разом з іншими положеннями цього договору, являють собою повний укладений договір між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому сторони визначили можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
На підставі договору відступлення права вимоги від 12 лютого 2019 року та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В, зареєстрованого в реєстрі за № 129, Акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» відступило Акціонерному товариству «Оксі Банк» за плату належні йому права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, в тому числі і за кредитним договором № 014/9723/74/56803 від 16 квітня 2008 року та за іпотечним договором № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року.
Набувши право вимоги за кредитним договором № 014/9723/74/56803 від 16 квітня 2008 року та за іпотечним договором № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року, Акціонерне товариство «Оксі Банк» відступило це право Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Інвест-Кредо» на підставі договору відступлення права вимоги від 12 лютого 2019 року та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В, зареєстрованого в реєстрі за № 131.
В подальшому, 18 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» надіслало ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про повернення повної суми заборгованості за кредитним договором № 014/9723/74/56803 від 16 квітня 2008 року, а також іпотечним договором № 5182/9723/325570, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І. за реєстровим № 1723, в якій повідомляло про наявність у нього заборгованості, яка станом на 12 лютого 2019 року становить 125 398 286.17 грн, яку просило сплатити на вказані банківські реквізити, та попереджено, що у випадку непогашення боргу протягом тридцяти днів Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» буде реалізовувати належне йому право звернення стягнення на предмет іпотеки.
20 березня 2019 року ОСОБА_1 отримав вищезазначене повідомлення-вимогу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101041767376 (т. 1 а.с. 85).
Як вбачається з опису вкладення у цінний лист, 25 березня 2019 року вищезазначене повідомлення-вимога повторно надіслане позивачу і отримане ним 27 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101041741792 (т. 1 а.с. 86 зворот).
Отримавши вимогу про сплату заборгованості, ОСОБА_1 не вчинив жодних дій на її погашення, усвідомлюючи при цьому, що належна йому на праві власності квартира АДРЕСА_1 перебуває іпотеці.
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (п. 2 ч. 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на 03 травня 2019 року) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на 03 травня 2019 року)).
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на 03 травня 2019 року) Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Аналіз змісту статей 36 і 37 Закону України «Про іпотеку» свідчить про те, що за цим Законом застереження в іпотечному договорі прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовстановлюючим документом.
Відповідно до звіту з незалежної оцінки вартості об'єкта оцінки, складеного 01 травня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальчинський і Партнери» на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредо», ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 3 460 600.00 грн, що еквівалентно 130 000.00 доларів США.
Скориставшись передбаченим іпотечним договором № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року застереженням про можливість задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» звернулося до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни із заявою про реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки.
Рішенням державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни, запис від 03 травня 2019 року № 31490317, проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Встановивши, що позивач як позичальник за кредитним договором свої зобов'язання не виконав, а отриману від банку вимогу про усунення порушень основного зобов'язання, надіслану іпотекодержателем з дотриманням положень статті 35 Закону України «Про іпотеку», залишив поза увагою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про набуття іпотекодержателем передбаченого укладеним між сторонами договором іпотеки права на задоволення своїх вимог у порядку, визначеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №463/1162/20.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України від 01 липня 2004 року №1952-1V «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин .
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1127) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
Згідно з пунктом 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Отже, у наведених правових нормах визначено перелік обов'язкових вимог для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і, з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №306/1224/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі №306/2053/16-ц.
Таким чином, іпотечний договір № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року містить відповідне застереження про можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на предмет іпотеки і іпотекодержателем дотримано положення частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання ОСОБА_1 , як боржнику та іпотекодавцю, вимоги про усунення порушень забезпеченого іпотекою основного зобов'язання, однак, ні після завершення 30-денного строку з моменту отримання цієї вимоги, ні на час проведення державної реєстрації за відповідачем права власності на спірну квартиру позивач не виконав боргове зобов'язання.
Разом з тим, державному реєстратору були надані всі документи, передбачені пунктом 61 Порядку № 1127, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а відтак у державного реєстратора не було підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на цю квартиру за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест -Кредо».
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, не заслуговують на увагу, оскільки іпотечне застереження, що міститься в іпотечному договорі № 5182/9723/325570 від 16 квітня 2008 року, прирівнюється до такого договору та передбачає передачу іпотекодержателю права на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Оскільки на підтвердження проведення оцінки предмета іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредо» надало звіт про незалежну оцінку вартості спірної квартири, покликання апелянта на не проведення такої оцінки, є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно норм ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 28 жовтня 2025 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.