Справа № 466/9561/24 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Провадження № 22-ц/811/3023/25 Доповідач: Мікуш Ю. Р.
про продовження строку на усунення недоліків
31 жовтня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Ступака Артура Юрійовича на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 31 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог «Сіті ЛьвівДевелопмент» про визнання майнових прав , -
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Рішення оскаржив представник позивача-адвокат Ступак А.Ю. В апеляційній скарзі стверджує, що за подання апеляційної скарги судовий збір не потрібно сплачувати, оскільки на спірні відносини поширюється Закон України «Про захист прав споживачів». Посилається на позиції Верховного Суду у справах №№: 755/3509/18, 752/15913/19, 761/24881/16, 761/24672/15.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Ступака Артура Юрійовича на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 31 липня 2025 року залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, інакше апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута. Документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, представити Львівському апеляційному суду.
Ухвала мотивована тим, що підставою звернення з позовом не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача», а є порушення відповідачем своїх зобов'язань,які виникли на підставі укладеного між сторонами попереднього договору купівлі-продажу квартири. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються і тому посилання позивача на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, є безпідставними.
Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду висловленого у постанові від 14 лютого 2024 року у справі №727/11573/22. У цій постанові Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач повинна оплачувати судовий збір .
22 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката Ступака Артура Юрійовича про відстрочення сплати судового збору . У клопотанні адвокат стверджує, що на стадії відкриття провадження суд не може робити висновки чи поширюється на спірні правовідносини Закон України «Про захист прав споживачів», тому вважає, що питання звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до цього Закону слід вирішити під час ухвалення рішення. Крім цього, просить відстрочити сплату судового збору з тих підстав, що предметом позову у цій справі є захист майнових прав на житлове приміщення, що є відповідним захисту житлових прав. Просить також врахувати , що в аналогічних справах Львівський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження без сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору , суд дійшов висновку, що підстав для його задоволення немає.
Щодо твердження адвоката про те, що на стадії відкриття провадження суд не може робити висновки чи поширюється на спірні правовідносини Закон України «Про захист прав споживачів», тому питання звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до цього Закону слід вирішити під час ухвалення рішення.
Суд звертає увагу, що зазначене питання вже вирішено в ухвалі Львівського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, тому повторне клопотання з того ж самого питання залишається судом без розгляду.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав того, що позов спрямований на захист права власності позивача на житло, тобто пов'язаний із захистом його житлових прав.
Форма і зміст апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (ч. 2 ст. 357 ЦПК України).
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У частині першій ст.176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Згідно з пп.1,2 п.1ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Стеттею 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право на відстрочення сплати судового збору, суд має лише після надання оцінки майнового стану сторони,яка заявляє відповідне клопотання.
У п.29 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У постанові Верховного Суду від 28.04.2022 року у справі №607/15012/21 зазначено, що питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Однак представник позивача у порушення зазначених вимог не надав суду жодного доказу, який підтверджує, що майнове становище позивача не дає можливості оплатити судовий збір. Саме лиш посилання на те, що спір виник із житлових правовідносин без надання доказів про майновий стан особи, яка заявляє відповідне клопотання не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Посилання апелянта на практику апеляційного суду у подібних правовідносинах суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З врахуванням наведеного позивачу слід продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме оплатити 8445,37грн. (150% від 5630,25 грн.) за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК Львів/ Личаківський р-н/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294
Банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA808999980313131206080013954
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Керуючись ст.ст.185, 356 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката Ступака Артура Юрійовича про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення відмовити.
Продовжити представнику ОСОБА_1 -адвокату Ступаку Артуру Юрійовичу строк для усунення недоліків,зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали та ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 09 жовтня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, інакше апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору чи його відстрочення відповідно до закону представити Львівському апеляційному суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Мікуш Ю.Р.