06.11.2025 Справа №607/22053/25 Провадження №1-кп/607/1982/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
під час підготовчого судового засідання в приміщенні суду в м. Тернополі у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023210000000330 від 08 березня 2023 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 12023210000000330 від 08 березня 2023 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, у зв'язку із закінченням строку дії вказаного запобіжного заходу. В обґрунтування зазначеного клопотання вказує, що метою продовження застосованого щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 переховуватись від суду; п. 3 незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому я кримінальному провадженні; п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставами продовження застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків. Ризиком того, що ОСОБА_4 , може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 10 років. А тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, він може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності. Також, ОСОБА_4 , особисто або через третіх осіб може здійснювати вплив на потерпілих, свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. Також слід зазначити, що ОСОБА_4 , на даний час обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, на шлях виправлення не став, ухилився від органу досудового розслідування, що дає обґрунтовані підстави стороні обвинувачення вважати, що він продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, перебуваючи поза межами позбавлення волі. ОСОБА_4 не працює, немає постійного місця проживання та законного заробітку, що також свідчить про слабку міцність соціальних зв?язків обвинуваченого в місцях його проживання. Відомостей, які б вказували на неможливість утримування обвинуваченого під вартою, на даний час не здобуто.
Захисник у судовому засіданні щодо клопотання про продовження застосованого стосовно його підзахисного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність ризиків. Натомість просив замінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, яка вважає за необхідне продовжити строк застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку обвинуваченого та його захисника, які просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора, натомість просять змінити запобіжний захід на домашній арешт, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому до шістдесяти днів з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.09.2025 стосовно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, тобто до 16 год 28 хв 08.11.2025.
При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зазначає, що не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки будь-яких даних про відсутність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.
Суд вважає, що раніше застосований стосовно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Водночас суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами та за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Окрім того, ризики, визначені в ухвалах суду про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризики того, що обвинувачений зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, за одне з яких передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_4 може умисно переховуватись від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні є те, що на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, потерпілі та жоден свідок покази суду ще не надавали. Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 відомі місця проживання потерпілих та свідків, так як інформація про них міститься в матеріалах кримінального провадження, з якими останній ознайомлений. Відтак обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, та не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з певними особами, матиме змогу чинити на них тиск з метою примушування їх до зміни наданих раніше показань або відмови давати показання, що негативно вплине на судовий розгляд кримінального провадження.
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення стверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, а тому, перебуваючи на волі, з метою особистого збагачення обвинувачений може вчиняти нові кримінальні правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що тимчасова ізоляція обвинуваченого ОСОБА_4 від суспільства є цілком виправданою мірою, насамперед превентивною, оскільки, окрім захисту прав і інтересів обвинувачених, суд повинен брати до уваги захист інтересів суспільства в цілому і запобігти можливій злочинній діяльності особи, якій пред'явлено підозру та висунуто обвинувачення у вчиненні злочину проти власності, а тому дійшов висновку про необхідність продовжити відносно останнього винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить їхню належну процесуальну поведінку, а також не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а також з огляду на відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт, слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до двох місяців.
На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч. 1, 2 ст. 376 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23:59 год 02 січня 2026 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1