06.11.2025 Справа №607/23095/25 Провадження №1-кс/607/6582/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.10.2025 у справі №607/21130/25 під час досудового розслідування кримінального провадження №12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України,
04.11.2025 до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на мобільний телефон марки «iPhone» моделі «13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із абонентським номером НОМЕР_3 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.10.2025 у справі №607/21130/25 у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначив про те, що належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «iPhone» моделі «13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , не відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки не містить інформації, яка має доказове значення у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025, а також необхідний ОСОБА_4 для проходження навчання. За наведеного та посилаючись на необґрунтованість накладення ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.10.2025 у справі №607/21130/25 арешту на мобільний телефон марки «iPhone» моделі «13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , просив скасувати такий арешт та повернути вказаний мобільний телефон його власнику ОСОБА_4 .
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, що відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Прокурор у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025 - начальник відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 , за клопотанням якого було накладено арешт на мобільний телефон марки «iPhone» моделі «13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 без його участі, в якій висловив заперечення щодо задоволення клопотання, посилаючись на необхідність проведення експертного дослідження для отримання інформації із мобільного телефону марки «iPhone» моделі «13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025, яка може мати доказове значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025, а тому вказує на наявність потреби у подальшому арешті зазначеного майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши додані до клопотання матеріали та заяву прокурора, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, чи може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб або для забезпечення цивільного позову. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури для забезпечення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Порядок скасування арешту майна у кримінальному провадженні визначено та регламентовано приписами ст. 174 КПК України.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу положень ст. 174 КПК України вбачається, що тягар доведення необхідності та обґрунтованості скасування арешту покладається на особу, яка звертається з таким клопотанням.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.10.2025 у справі №607/21130/25, за клопотанням начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України, накладено арешт на мобільний телефон марки «iPhone» моделі «13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із абонентським номером НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_4 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування ним.
Вказаною ухвалою слідчого судді встановлено, що зазначене майно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до ЄРДР за №12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Аналізуючи доводи клопотання про необґрунтованість накладення вказаного арешту, слідчий суддя враховує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Так, при дослідженні слідчим суддею матеріалів клопотання про скасування арешту майна встановлено, що доказів в його обґрунтування слідчому судді не надано, заявник при зверненні до суду не довів обставин, на які посилається у своєму клопотанні, оскільки долучені документи не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту та не спростовують мети його застосування, обставин викладених в ухвалі про накладенні арешту, а також того, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного на належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «iPhone» моделі «13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України, втратив свою актуальність та підстави, які діяли на момент його застосування, відпали.
З огляду на викладене, представником власника майна ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 у клопотанні не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та не доведено необґрунтованості накладення такого арешту. До того ж, слідчому судді не надано доказів щодо проведення на день розгляду даного клопотання усіх необхідних слідчих дій та експертиз у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025 з належним ОСОБА_4 мобільним телефоном марки «iPhone» моделі «13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , а також доказів, які б могли беззаперечно підтвердити відсутність подальшої потреби у застосуванні арешту на зазначене майно.
Водночас, наведені прокурором в заяві заперечення свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025211040000708 від 08.04.2025 виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених приписами ст. 170 КПК України.
За вказаних обставин, слідчий суддя доходить висновку, що встановлені обставини судовим рішенням при накладенні арешту не спростовано та не доведено, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна втратив свою актуальність та підстави, які діяли на момент його застосування відпали, а відтак про відсутність підстав для задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 7, 9, 131, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.10.2025 у справі №607/21130/25 під час досудового розслідування кримінального провадження №12025211040000708 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1