Справа № 606/1235/25
03 листопада 2025 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, про визнання права власності на спадкове майно, визначення частки у спільній сумісній власності,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися через представника адвоката Пацулу В.О. до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І., у якому просять: визнати колишніх членів колгоспного двору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , такими, що втратили право на частку у колгоспному дворі у домоволодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
В обґрунтування заявлених вимог, вказують на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживали та були зареєстровані: її чоловік ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , її сини ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_3 . ОСОБА_3 , ОСОБА_4 втратили право на часку у колгоспному дворі згідно статті 126 ЦК УРСР.
На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла. ОСОБА_6 заповіту не складав.
ОСОБА_5 склала заповіт, за яким належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями в с.Дарахів Теребовлянського району Тернопільської обл. заповіла ОСОБА_7 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_5 отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивачка не може у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на даний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами. Враховуючи вказані обставини, позивачі звернулись до суду для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.07.2025, відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено судове засідання у справі.
Ухвалою суду від 29.09.2025 на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 було прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено підготовче судове засідання на 03.11.2025.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Пацула В.О. в судове засідання не з'явились, однак представник позивачів подав заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності та відсутності позивачів, позовні вимоги підтримують повністю.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги визнають у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 24 від 23.01.2025, власником житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 , однак право власності не зареєстроване.
Відповідно до довідок, виданих Микулинецькою селищною радою Тернопільського району Тернопільською області 03.06.2025 за №417, 12.06.2025 за № 435, копії погосподарської книги, станом на 1991-1995 роки житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживали та були зареєстровані: її чоловік ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , її сини ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_3 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 . ОСОБА_6 заповіту не складав. На день смерті ОСОБА_5 з нею проживав та був зареєстрований ОСОБА_2 .
Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 20.01.2025, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 61,4 кв.м., з якої житлова - 37,6 кв.м.
Відповідно довідки про оціночну вартість майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , станом на 02.06.2025 становить 385248,81 грн.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.
Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до статті 126 ЦК УРСР працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не приймав участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.
Згідно копії паспорта ОСОБА_4 , у ньому міститься штамп про реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 23.02.1980, де він проживає по даний час.
З копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №6125-1969752-2018 від 31.08.2018 слідує, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 з 12.09.1987 за адресою: АДРЕСА_2 , де вона проживає по теперішній час.
ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 17.10.1981 і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 17.10.1981 Дарахівською сільською Радою Теребовлянського району Тернопільської області.
Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , яким належало по 1/3 частки житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами кожному.
ОСОБА_4 , ОСОБА_3 втратили право на частку в майні двору, оскільки вони більше трьох років підряд не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору, вибули з господарства задовго до 1991 року.
Вказаного не заперечують відповідачі, оскільки подали до суду заяви про визнання позову.
ОСОБА_2 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 20.11.1992 і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00052103728 від 01.07.2025.
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 було розірвано 02.03.2001.
ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб 20.04.2013 і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_14 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 20.04.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Дарахів, Теребовлянського району, Тернопільської області.
За життя ОСОБА_6 заповіту не склав. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, яку прийняла ОСОБА_5 , оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем, та вступила в оперативне управління спадковим майном.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.11.2024, виданого Микулинецькою селищною радою, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дарахів Тернопільського району Тернопільської області.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина.
За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем Дарахівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 10.01.2014, за яким належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями в с.Дарахів Теребовлянського району Тернопільської обл. заповіла ОСОБА_13 , земельну ділянку площею 1,61 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Дарахівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла ОСОБА_2 .
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвою Л.І. за № 117/02-31 від 02.06.2025, слідує, що 14.01.2025 ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом (справа №9/2025). При розгляді документів було встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 на ім'я померлої ОСОБА_5 . Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку згідно статті 1241 ЦК України відсутні.
Оскільки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після її смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивачів має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.
За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачами, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачі не можуть реалізувати своїх прав, їхні права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частки житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частку житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, про визнання права власності на спадкове майно, визначення частки у спільній сумісній власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, місцезнаходження: вул.С.Наливайка, 12/2, м.Теребовля, Тернопільська обл.
Повний текст рішення суду складено 10.11.2025.
Суддя А.В.Мельник