06 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9282/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Марченко О. В.
від 29.07.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ходаківська І. П., Владимиренко С. В., Демидова А. М.
від 03.09.2025
за заявою Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича
про забезпечення позову до пред'явлення позову
у справі № 910/9282/25
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач: Фізична особа - підприємець Бараненко Володимир Юрійович
відповідач: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання одностороннього правочину щодо припинення дії договорів стосовно пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою на розміщення тимчасових споруд недійсним.
1. Історія справи
25 липня 2025 року Фізична особа - підприємець Бараненко Володимир Юрійович звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви (надалі - Заява), в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), його структурним підрозділам, комунальним підприємствам, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на примусове переміщення (демонтаж) майна (малих архітектурних форм: кіосків, споруд, павільйонів, на які укладені договори пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою: №№ 02116, 02121, 02124, 02129, 02131, 02135, 02518, 07666, 01664, 01665, 02040, 01666, 02045, 02048, 02052, 02059, 02063, 02065, 02067, 02073, 02399, 02402, 02404, 02408, 02409, 02413, 02416, 06497, 07663, 07707, 2159, 2165, 2166, 2169, 2171, 2173, 2174, 2187, 2304, 2306, 2312, 2319, 2320, 2323, 2357, 2360, 2374, 2376, 2378, 2384, 2388, 2391, 2396, 2421, 2424, 2428, 2432, 2435, 2439, 2441, 2444, 2447, 2452, 2457, 2459, 2463, 2474, 2479, 2482, 2487, 2494, 2504, 2505, 2509, 2511, 2514, 6470, 6478, 6479, 6480, 6483, 6486, 7684, 7686, 7691, 7706, 7717-25/29), що належать Фізичній особі - підприємцю Бараненку Володимиру Юрійовичу та розташовані у місті Києві за адресами: проспект Свободи, 22 і проспект Свободи, 26-А (Подільський район).
Вказана Заява мотивована тим, що:
- предметом майбутнього позову є вимога про визнання недійсним одностороннього правочину щодо припинення дії договорів №№ 02116, 02121, 02124, 02129, 02131, 02135, 02518, 07666, 01664, 01665, 02040, 01666, 02045, 02048, 02052, 02059, 02063, 02065, 02067, 02073, 02399, 02402, 02404, 02408, 02409, 02413, 02416, 06497, 07663, 07707, 2159, 2165, 2166, 2169, 2171, 2173, 2174, 2187, 2304, 2306, 2312, 2319, 2320, 2323, 2357, 2360, 2374, 2376, 2378, 2384, 2388, 2391, 2396, 2421, 2424, 2428, 2432, 2435, 2439, 2441, 2444, 2447, 2452, 2457, 2459, 2463, 2474, 2479, 2482, 2487, 2494, 2504, 2505, 2509, 2511, 2514, 6470, 6478, 6479, 6480, 6483, 6486, 7684, 7686, 7691, 7706, 7717-25/29 стосовно пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою на розміщення тимчасових споруд у м. Києві за адресами: просп. Свободи, 22 і просп. Свободи, 26-А;
- заявнику стало відомо про здійснення демонтажу тимчасових споруд за адресою, де знаходяться його тимчасові споруди, виходячи з відомостей з офіційного веб-сайту Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент територіального контролю міста Києва), на якому розміщено оголошення під заголовком "Відбулась виїзна нарада на Виноградарі, де тривають демонтажі МАФів": https://dtc.kyivcity.gov.ua/news/vidbulas-vyizna-narada-na-vynohradari-de-tryvaiutdemontazhi-mafiv (опубліковано 21.07.2025 об 11:34) та Інформацією з телеграм каналу міського голови: https://t.me/vitaliy_klitschko/5019?single;
- 10.06.2025 головним спеціалістом - інспектором з благоустрою Департаменту територіального контролю міста Києва Наконечним А.О. на належних Фізичній особі - підприємцю Бараненку Володимиру Юрійовичу малих архітектурних формах, розташованих у м. Києві за адресами: просп. Свободи, 22 та просп. Свободи, 26-А розміщені приписи, в яких зазначено, що власник МАФів невідомий та констатовано порушення п. 13.1.1 (нормативний акт не зазначений); запропоновано у 3-х денний строк надати документи та відновити благоустрій;
- 12.06.2025 головним спеціалістом - інспектором з благоустрою Департаменту територіального контролю міста Києва Мізіною Г.М. та іншими працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва на належних Фізичній особі - підприємцю Бараненку Володимиру Юрійовичу малих архітектурних формах, розташованих у м. Києві за адресами: просп. Свободи, 22 та просп. Свободи, 26-А розміщені приписи, в яких вказано, що власник МАФів невідомий та констатовано порушення п. 13.1.1 (нормативний акт не вказаний); запропоновано у 3-х денний строк надати документи та відновити благоустрій;
- зазначене вказує на очевидну загрозу неможливості поновлення порушених прав у разі демонтажу належних Фізичній особі - підприємцю Бараненку Володимиру Юрійовичу тимчасових споруд до ухвалення судом рішення по суті (у разі задоволення позовних вимог);
- у власності Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича перебуває 87 тимчасових споруд, які мають договори щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою на розміщення тимчасових споруд у Подільському районі м. Києва, що знаходяться за адресами: просп. Свободи, 22 та просп. Свободи, 26-А, які використовуються Фізичною особою - підприємцем Бараненком Володимиром Юрійовичем для ведення господарської діяльності;
- з метою забезпечення їх безперешкодного функціонування, на виконання рішення Київської міської ради від 24.02.2011 № 56/5443 між Фізичною особою - підприємцем Бараненком Володимиром Юрійовичем та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент містобудування) укладено договори щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою від 16.11.2024, відповідно до пунктів 6.3 яких строк їх дії автоматично продовжується згідно з нормами законодавства та даних договорів за умови, якщо комісією з питань розміщення тимчасових споруд, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства не прийнято рішення про запровадження додаткових зон обмежень на зазначеній території;
- станом на 25.07.2025 рішення щодо розірвання договорів пайової участі Департаментом містобудування не приймалось, заходи, передбачені пунктами 7.1 та 7.2 договорів пайової участі, не вживались;
- як на підставу вчинення своїх протиправних дій у листах від 30.05.2025 № 055-7434, № 055-7435, № 055-7436, № 055-7438 Департамент містобудування зазначив рішення Київської міської ради від 13.06.2024 № 915/8881 "Про затвердження Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та пункту 7.2 розділу VII договору щодо пайової участі (внеску) в утриманні об'єктів благоустрою на розміщення тимчасових споруд. Однак рішення Київської міської ради від 13.06.2024 № 915/8881 не містить норм стосовно припинення дії договорів пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою;
- у пункті 6.4 рішення Київської міської ради від 13.06.2024 № 915/8881 зазначено: "Не подовжувати дію договорів щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, укладених протягом 2014 - 2015 років, з власниками тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності розміщених на території, зокрема, Подільського району міста Києва - з 01 червня 2025 року.";
- рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі № 320/45873/24 визнано протиправними та нечинними пункти 6.4, 6.5 та 6.6 рішення Київської міської ради від 13.06.2024 № 915/8881 "Про затвердження Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради";
- до встановлення судом дійсних обставин спору під час розгляду цієї справи, відповідач та інші особи, на виконання вимог приписів від 10.06.2025 та від 12.06.2025 здійснюватимуть демонтаж належних заявнику елементів благоустрою, що суттєво вплине на реальний захист прав та інтересів Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича, пов'язаних з користуванням та володінням належним рухомим майном.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/9282/25 задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича про забезпечення позову до пред'явлення позову. До набрання рішенням законної сили вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Департаменту територіального контролю міста Києва, його структурним підрозділам, комунальним підприємствам, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на примусове переміщення (демонтаж) майна (малих архітектурних форм: кіосків, споруд, павільйонів, на які укладені договори пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою: №№ 02116, 02121, 02124, 02129, 02131, 02135, 02518, 07666, 01664, 01665, 02040, 01666, 02045, 02048, 02052, 02059, 02063, 02065, 02067, 02073, 02399, 02402, 02404, 02408, 02409, 02413, 02416, 06497, 07663, 07707, 2159, 2165, 2166, 2169, 2171, 2173, 2174, 2187, 2304, 2306, 2312, 2319, 2320, 2323, 2357, 2360, 2374, 2376, 2378, 2384, 2388, 2391, 2396, 2421, 2424, 2428, 2432, 2435, 2439, 2441, 2444, 2447, 2452, 2457, 2459, 2463, 2474, 2479, 2482, 2487, 2494, 2504, 2505, 2509, 2511, 2514, 6470, 6478, 6479, 6480, 6483, 6486, 7684, 7686, 7691, 7706, 7717-25/29), що належать Фізичній особі - підприємцю Бараненку Володимиру Юрійовичу та розташовані у місті Києві за адресами: проспект Свободи, 22 і проспект Свободи, 26-А (Подільський район).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що є імовірність, що в процесі розгляду справи Департамент територіального контролю міста Києва, його структурні підрозділи, комунальні підприємства, а також будь-які інші особи можуть вчинити дії, спрямовані на примусове переміщення (демонтаж) майна (малих архітектурних форм: кіосків, споруд, павільйонів, на які укладені відповідні договори пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою, що належить заявнику та розташовані у м. Києві за адресами: просп. Свободи, 22 і просп. Свободи, 26-А (Подільський район).
Постановою від 03.09.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/9282/25.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- до встановлення судом дійсних обставин спору під час розгляду цієї справи, Департамент територіального контролю міста Києва, його структурні підрозділи, комунальні підприємства, а також будь-які інші особи, на виконання вимог вищевказаних приписів, можуть здійснити демонтаж належних позивачу елементів благоустрою, що суттєво вплине на реальний захист прав та інтересів останнього;
- крім того, демонтаж тимчасових споруд, відповідно до приписів Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, створює додатковий майновий тягар для їх власника, у зв'язку з необхідністю відшкодування останнім усіх витрат на проведення демонтажу, перевезення, розвантаження, зберігання елементів об'єктів благоустрою та малих архітектурних форм;
- з огляду на викладені в Заяві обставини, враховуючи предмет майбутнього позову та передбачені частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, заявлені до вжиття заходи є розумним, обґрунтованим, адекватним заходом забезпечення позову, що дозволить забезпечити ефективний захист або поновлення порушеного права (інтересу) позивача в разі задоволення позову. Такий захід забезпечення позову не є тотожними позовним вимогам, а його вжиття не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті;
- застосування такого заходу забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, для відновлення яких за певних обставин необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;
- при цьому судом взято до уваги, що у такому випадку наявний зв'язок між обраним позивачем заходом до забезпечення позову (заборона Департаменту територіального контролю міста Києва, його структурним підрозділам, комунальним підприємствам та будь-яким іншим особам на період до вирішення справи по суті здійснювати дії, спрямовані на демонтаж належних заявнику тимчасових споруд) і предметом майбутніх позовних вимог у справі (визнання недійними односторонніх правочинів Київмістобудування щодо припинення дії договорів, укладених між заявником і Київмістобудування щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою);
- вимоги заявника, наведені у Заяві щодо заборони Департаменту територіального контролю міста Києва, його структурним підрозділам, комунальним підприємствам, а також будь-яким іншим особам на період до вирішення справи по суті здійснювати дії, спрямовані на демонтаж тимчасових споруд, співмірні із майбутніми позовними вимогами, що узгоджується з положеннями частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у даній справі, Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича про забезпечення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину 2 статті 136 та статтю 137 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник зауважує, що суди також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, від 16.01.2023 у справі № 640/1995/22, від 15.03.2023 у справі № 753/8671/21, від 18.09.2023 у справі № 582/18/21, від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21, від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19, від 19.03.2025 у справі № 300/6853/23, від 24.04.2025 у справі № 320/17940/24, тощо.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що обраний в межах даної справи захід забезпечення позову не випливає із договірних відносин між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Фізичною особою-підприємцем Бараненко Володимиром Юрійовичем, жодним чином не пов'язаний з предметом позову та є неспівмірним з позовними вимогами, а обраний заявником спосіб захисту, в свою чергу, є неефективним та неналежним, оскільки не відповідає змісту можливого порушеного права, характеру порушення та його наслідкам, а отже, не може належним чином відновити порушені права, свободи чи законні інтереси особи.
Фізична особа-підприємець Бараненко Володимир Юрійович подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення.
4. Позиція Верховного Суду
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає наступне.
Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, якою задоволено Заяву та вжито відповідні заходи забезпечення позову.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Підстави для забезпечення позову визначено у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019).
Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Водночас не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову.
Як вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Фізична особа - підприємець Бараненко Володимир Юрійович звертаючись із Заявою вказував про намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину щодо припинення дії договорів №№ 02116, 02121, 02124, 02129, 02131, 02135, 02518, 07666, 01664, 01665, 02040, 01666, 02045, 02048, 02052, 02059, 02063, 02065, 02067, 02073, 02399, 02402, 02404, 02408, 02409, 02413, 02416, 06497, 07663, 07707, 2159, 2165, 2166, 2169, 2171, 2173, 2174, 2187, 2304, 2306, 2312, 2319, 2320, 2323, 2357, 2360, 2374, 2376, 2378, 2384, 2388, 2391, 2396, 2421, 2424, 2428, 2432, 2435, 2439, 2441, 2444, 2447, 2452, 2457, 2459, 2463, 2474, 2479, 2482, 2487, 2494, 2504, 2505, 2509, 2511, 2514, 6470, 6478, 6479, 6480, 6483, 6486, 7684, 7686, 7691, 7706, 7717-25/29 стосовно пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою на розміщення тимчасових споруд у м. Києві за адресами: просп. Свободи, 22 і просп. Свободи, 26-А.
З огляду на те, що у даній справі заявник вказував про намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Як зазначалось вище, Заява мотивована, зокрема, тим, що у власності Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича перебуває 87 тимчасових споруд, щодо яких, з метою забезпечення їх безперешкодного функціонування, на виконання рішення Київської міської ради від 24.02.2011 № 56/5443 між Фізичною особою - підприємцем Бараненком Володимиром Юрійовичем та Департаментом містобудування укладено договори щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою на розміщення тимчасових споруд у Подільському районі м. Києва, що знаходяться за адресами: просп. Свободи, 22 та просп. Свободи, 26-А, які використовуються Фізичною особою - підприємцем Бараненком Володимиром Юрійовичем для ведення господарської діяльності.
Станом на 25.07.2025 рішення щодо розірвання договорів пайової участі Департаментом містобудування не приймалось.
У листах від 30.05.2025 № 055-7434, № 055-7435, № 055-7436, № 055-7438 про припинення дії договорів пайової участі, як на підставу вчинення своїх протиправних дій Департамент містобудування посилається на рішення Київської міської ради від 13.06.2024 № 915/8881, яке, водночас, не містить норм стосовно припинення дії договорів пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою.
Однак, як зазначає заявник, 10.06.2025 та 12.06.2025 інспекторами з благоустрою Департаменту територіального контролю міста Києва на належних Фізичній особі - підприємцю Бараненку Володимиру Юрійовичу малих архітектурних формах, розташованих у м. Києві за адресами: просп. Свободи, 22 та просп. Свободи, 26-А розміщені приписи, в яких зазначено, що власник тимчасових споруд невідомий та констатовано порушення пункту 13.1.1 (нормативний акт не зазначений); та запропоновано у 3 денний строк надати документи та відновити благоустрій.
Зазначене, на думку Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича, вказує на очевидну загрозу неможливості поновлення порушених його прав у разі демонтажу належних йому тимчасових споруд до ухвалення судом рішення по суті (у разі задоволення позовних вимог), оскільки до встановлення судом дійсних обставин спору під час розгляду цієї справи, відповідач та інші особи, на виконання вимог приписів від 10.06.2025 та від 12.06.2025 здійснюватимуть демонтаж належних заявнику елементів благоустрою, що суттєво вплине на реальний захист прав та інтересів Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича, пов'язаних з користуванням та володінням належним рухомим майном.
Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що до встановлення судом дійсних обставин спору під час розгляду цієї справи, Департамент територіального контролю міста Києва, його структурні підрозділи, комунальні підприємства, а також будь-які інші особи, на виконання вимог відповідних приписів, можуть здійснити демонтаж належних позивачу елементів благоустрою, що суттєво вплине на реальний захист прав та інтересів останнього.
При цьому, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, послались на положення Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (надалі - Правила благоустрою).
Так, у розділі І Правил благоустрою визначено, що: благоустрій - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території міста з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; територія - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах міста; утримання в належному стані території - це використання її за призначенням відповідно до Генерального плану міста, іншої містобудівної документації, місцевих правил забудови, правил благоустрою території міста, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою; заходи з благоустрою міста - це роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації впорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання; тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Відповідно до пункту 2.2 Правил благоустрою до об'єктів благоустрою міста належать: території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово- паркового мистецтва, спортивні майданчики, дитячі майданчики, історичні національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади та сквери; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі, зони відпочинку біля води; д) кладовища; е) інші території загального користування. Прибудинкові території. Території будівель та споруд інженерного захисту територій. Охоронні зони інженерних мереж, технічні засоби телекомунікацій. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
У розділі XIII Правил благоустрою містяться положення щодо розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Так, відповідно до пункту 13.1.1 Правил благоустрою розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Порядок розміщення вивісок та табличок, визначений Порядком розміщення вивісок у місті Києві, затвердженим окремим рішенням Київської міської ради.
Згідно з пунктом 13.2.2 Правил благоустрою благоустрій прилеглої до тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності території відбувається відповідно до схеми благоустрою паспорта прив'язки тимчасової споруди з урахуванням певних правил.
Пунктом 13.2.3 Правил благоустрою передбачено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Відповідно до пункту 13.3.1 Правил благоустрою у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.
Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).
У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із наведених положень вбачається, зокрема, що відповідні приписи про демонтаж уповноважена особа вносить за наявності виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився.
Тобто визначальною ознакою для визначення самовільного розміщення (встановлення) тимчасових споруд торговельного призначення є паспорти прив'язки (які або анульовані, або строк дії яких закінчився).
При цьому, механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
У пункті 1.4 Порядку визначено, що: замовник - суб'єкт господарювання, який реалізує право розмістити ТС на підставі паспорта прив'язки ТС; паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності; схема розміщення ТС - графічні матеріали, виконані на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 суб'єктом господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, які відображають розміщення ТС із прив'язкою до місцевості (будівлі, споруди, інженерні мережі тощо), планувальними обмеженнями та зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення прилеглої території (розташування квітників, під'їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами тощо).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.
Згідно з пунктом 2.17 Порядку строк дії паспорта прив'язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.
Пунктом 2.18 Порядку передбачено, що продовження строку дії паспорта прив'язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
Відповідно до пунктів 2.20-2.22 Порядку встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки ТС. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається. Відновлення благоустрою замовником є обов'язковим.
У пункті 2.30 Порядку визначено, що розміщення ТС самовільно забороняється.
Із наведеного вбачається, що наявність дійсного паспорта прив'язки виключає визначення розміщення тимчасової споруди як самовільно розміщеної.
При цьому, укладені між заявником та Департаментом містобудування договори щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою від 16.11.2024 не регулюють питання розміщення (самовільного чи ні) тимчасових споруд, які, як стверджує Фізична особа - підприємець Бараненко Володимир Юрійович, йому належать.
Тому, звернення у подальшому з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину щодо припинення дії договорів щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою від 16.11.2024 не співвідноситься з підставами внесення відповідних приписів уповноважених осіб.
До того ж питання оскарження внесення відповідних приписів уповноважених осіб (тобто їх правомірності чи ні) не визначено предметом позову, з яким заявник має намір звернутися.
Крім того, згідно з пунктом 13.3.2 Правил благоустрою у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Пунктом 13.3.3 Правил благоустрою передбачено, що рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках. Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об'єкта (засобу).
Відповідно до пункту 13.3.4 Правил благоустрою після складання акта демонтажу (переміщення) мала архітектурна форма, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкт сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі опечатується (окрім об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі) та перевозиться на майданчик тимчасового зберігання, де передається відповідальній особі під розпис в акті демонтажу (переміщення).
Згідно з пунктом 13.3.5 Правил благоустрою демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку.
У Заяві Фізична особа - підприємець Бараненко Володимир Юрійович зазначає, що йому винесено приписи 10.06.2025 та 12.06.2025, у яких запропоновано у 3 денний строк надати документи та відновити благоустрій. При цьому Заяву подано 25.07.2025, тобто, більше місяця з винесення заявнику відповідних приписів.
Водночас, заявник не наводить фактичних обставин виконання ним самим відповідних приписів, чи виконання уповноваженими органами таких приписів (зокрема, прийняття рішень про демонтаж, створення комісій для проведення демонтажу, складення актів демонтажу тощо).
Вищезазначене свідчить про те, що заходи забезпечення позову, які наведені у Заяві, та які він просить вжити, не узгоджуються з приписами пункту 4 частини 1, частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не відповідають вимогам співмірності, адекватності, розумності, збалансованості інтересів сторін, з огляду на предмет позову, з яким заявник має намір звернутися.
Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи Заяву, не навели фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З огляду на викладене, Суд зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, допустили порушення приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин касаційну скаргу належить задовольнити, а судові рішення господарських судів попередніх інстанцій - скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 стаття 311 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене Суд дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, та ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича про забезпечення позову до пред'явлення позову.
6. Судові витрати
У зв'язку з скасуванням ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, та прийняттям нового рішення відповідно до приписів статей 129, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд здійснює розподіл судових витрат.
З огляду на висновок Суду про скасування судових рішень у справі та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича про забезпечення позову до пред'явлення позову, судовий збір, сплачений Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за подання апеляційної та касаційної скарг покладається на Фізичну особу - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі № 910/9282/25 скасувати та прийняти нове рішення.
3. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича про забезпечення позову до пред'явлення позову.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бараненка Володимира Юрійовича (місцепроживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корпус 2; код ЄДРПОУ 34926981) 4 844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді Г.О. Вронська
І.Д. Кондратова