21 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8710/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва (суддя Омельченко Л. В.) від 03.03.2025
на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Козир Т. П., судді: Пантелієнко В. О., Доманська М. Л.) від 23.06.2025
за заявою боржника ОСОБА_1
про неплатоспроможність.
Учасники справи:
представник кредитора (АТ "Перший український міжнародний банк") - Терещук Ю. О., адвокат;
представник боржника - не з'явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 18.09.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник) за її заявою за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру реструктуризації боргів Боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити керуючим реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича тощо.
1.2. 29.11.2024 Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - Кредитор, Банк) подало заяву про визнання грошових вимог до Боржника в сумі 64 194 грн 94 коп.
1.3. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника зі сплати кредиту та процентів за укладеним між сторонами кредитним договором.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 03.03.2025 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025) про визнання кредиторами Боржника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на загальну суму 369 568 грн 02 коп., Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - на загальну суму 43 661 грн 23 коп.; Акціонерного товариства "Сенс Банк" на загальну суму 1 058 381 грн 05 коп., а також про відмову Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" у визнанні кредитором Боржника на суму вимог в 64 194 грн 94 коп. із зобов'язанням керуючого реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Багінського А.О. сформувати реєстр вимог кредиторів та провести збори кредиторів Боржника тощо.
2.2. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведенням доказами у справі визнаних грошових вимог до Боржника. Щодо відхилених грошових вимог Банку судові рішення мотивовані:
- виконанням Боржницею своїх кредитних зобов'язань перед Банком, враховуючи факт погашення Боржницею відсотків за користування кредитними коштами в сумі 73 569 грн 56 коп., суму кредитного ліміту в 30 000 грн 00 коп., який у подальшому було збільшено до 50 000 грн 00 коп., та фактичне внесення Боржником на свій поточний рахунок коштів в сумі 1 607 487 грн 47 коп.;
- відсутністю у заяві Боржниці як позичальниці відомостей про відповідальність у вигляді неустойки за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми, та відсутністю у паспорті споживчого кредиту підпису Боржниці.
3. Встановлені судами обставини
3.1. ОСОБА_1 (Боржниця) підписала Заяву № 2001035056101 від 12.05.2018 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк". Відповідно до Заяви Боржнику було відкритий поточний рахунок у гривнях НОМЕР_1 та надана кредитна картка.
Боржниця погодилися із запропонованими умовами кредитування, підписала Заяву та фактично отримала грошові кошти в сумі 30 000 грн 00 коп. на споживчі цілі. У подальшому, кредитний ліміт було змінено до 50 000 грн 00 коп. Розрахунковий день - 30 число місяця, платіжна дата - 30 число місяця.
3.2. Відповідно до умов Заяви та виписки з особового рахунку Боржниця отримала кредит на споживчі цілі строком на 12 місяців з можливістю подовження строку кредитування на аналогічний строк. Боржниця використовувала кредитні кошти, що підтверджується випискою з рахунку.
3.3. Заявник АТ "ПУМБ" стверджує, що станом на 17.09.2024 заборгованість Боржниці за кредитним договором склала 64 194 грн 94 коп., з яких: 49 999 грн 74 коп. - за сумою кредиту (тіло), 14 195 грн 20 коп. - відсотки.
3.4. На підтвердження грошових вимог заявником АТ "ПУМБ" надано:
- копію Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001035056101 від 12.05.2018;
- копію паспорту споживчого кредиту;
- копію довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001035056101 від 12.05.2018;
- копію виписки з рахунків за договором № 2001035056101 від 12.05.2018;
- розрахунок заборгованості за договором № 2001035056101 від 12.05.2018;
- копію Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО).
3.5. Заявлені грошові вимоги АТ "ПУМБ" розглянув арбітражний керуючий Багінський А. О. і відхилив їх у повному обсязі. За твердженням арбітражного керуючого у заяві позичальника не погоджена процентна ставка, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Багінський А. О. стверджує, що Боржниця виконала свої грошові зобов'язання перед банком у повному обсязі, а саме погасила 73 569 грн 56 коп. відсотків за користування кредитними коштами відсотками.
3.6. Суд дослідив Заяву № 2001035056101 від 12.05.2018 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк", підписану Боржницею, та встановив, що підписанням заяви Боржниця прийняла публічну пропозицію ПАТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ "ПУМБ".
Відповідно до умов заяви ОСОБА_1 просить банк відкрити на її ім'я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривнях та надати кредитну картку, а також встановити кредитний ліміт у сумі 30 000 грн 00 коп. Реальна річна процентна ставка складає 58,99 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 37 528 грн 42 коп.
3.7. ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" видав Паспорт споживчого кредиту - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
Підпис ОСОБА_1 на цьому документі відсутній. У графі "підпис споживача" ймовірно міститься ПІБ Боржниці, однак через погану якість копії документу точно встановити цей факт неможливо.
У підписаній Боржницею заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
3.8. Кредитор стверджує, що в подальшому кредитний ліміт Боржнику було збільшено до 50 000 грн 00 коп. За наданим АТ "ПУМБ" розрахунком суми заборгованості Боржниці з погашення суми кредиту станом на 17.09.2024 становить 49 999 грн 74 коп. за сумою кредиту (тіло), 14 195 грн 20 коп. - відсотки.
3.9. Боржниця використала надані Кредитором кошти у сумі 50 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою з рахунку, а також довідкою Кредитора про збільшення кредитного ліміту. Згідно з наданим банком розрахунком Боржниця фактично внесла на свій картковий рахунок загальну суму 1 607 487 грн 47 коп. коштів. За користування кредитними коштами Боржниця сплатила 73 569 грн 56 коп.
3.10. У заяві позичальника відсутні відомості щодо відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 23.07.2025 Банк подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 в частині відмови Банку у визнанні кредитором Боржника на суму 64 194 грн 94 коп. грошових вимог, визнати грошові вимоги Банку до Боржника на загальну суму 77 518 грн 14 коп., з яких: 6 056 грн 00 коп. судового збору (із задоволенням позачергово), 64 194 грн 94 коп. - основного боргу (із задоволенням у другу чергу); поклавши на Боржника судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі, з урахуванням уточнень на виконання вимог Суду про усунення недоліків касаційної скарги, підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди застосували норми статей 3, 203, 509, 512-517, 536, 549, 627, 629, 633, 634, 1048, 1054, 1077-1086 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 8, 11, 12 Закону України "Про споживче кредитування", статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", статті 47 КУзПБ, статей 73-79 ГПК України без врахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 17.04.2025 № 910/1274/24 (за яким під час розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника суд не вирішує спір по суті, зокрема і щодо договору, на підставі якого заявлені грошові вимоги, а лише перевіряє правомірність заявлених вимог кредитора до боржника);
- від 28.05.2025 у справі № 758/7781/23 (згідно з яким виконання кредитного договору позичальником спростовує недійсність такого договору) та від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24.
5.2. Згідно з аргументами в касаційній скарзі, з урахуванням уточнень на виконання вимог Суду про усунення недоліків касаційної скарги, підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 546 ЦК України щодо обов'язкової умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо грошових вимог за договором споживчого кредиту
6.1. Предметом судового розгляду стали заявлені Кредитором до Боржника грошові вимоги, які заявлені Кредитором як основна заборгованість за отриманим Боржником від Кредитора кредитом за договором споживчого кредитування та проценти за користування цими кредитними коштами (пункти 1.2, 1.3, 3.1, 3.2).
6.2. У застосуванні положень статті 1, частини чотирнадцятої статті 39, частин, першої, четвертої, шостої статті 45, а також 46 та 47 КУзПБ, якими врегульований порядок звернення кредитора у справі про банкрутство із вимогами, Суд згідно з усталеними висновками колегій суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду неодноразово підкреслював, що завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21).
6.3. При цьому, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21)
Отже, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21).
6.4. Заявник же сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 13.06.2023 у справі № 904/6032/21 тощо).
6.5. Відповідно до положень частини першої статті 1069 ЦК України (Кредитування рахунка) якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Частиною другою цієї статті ЦК України передбачено, що права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
6.6. Отже, виходячи зі змісту правовідносин між Кредитором та Боржницею, що виникли на підставі заяви № 2001035056101 від 12.05.2018 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк", відповідно до якої Боржнику було відкритий поточний рахунок у гривнях НОМЕР_1 та надана кредитна картка (пункт 3.1) та з урахуванням приписів статей 628, 1066-1068, 1069 ЦК України, а також положень параграфів 1 і 2 глави 71 цього Кодексу, правовідносини між сторонами мають змішаний характер.
А саме відповідний договір між сторонами (що укладений шляхом приєднання Боржниці до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк") містить елементи різних договорів (змішаний договір), а саме договору банківського рахунка (глава 72 ЦК України), правовідносини за яким в частині прав та обов'язків сторін, пов'язаних з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга статті 1069 ЦК України).
6.7. Згідно з частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до приписів статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 1054 ЦК України:
- за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;
- до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (про позику), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору;
- особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
6.8. Отже, розглядаючи спірні грошові вимоги, суди мали надати оцінку відповідним правовідносинам між сторонами, зокрема в частині умов та порядку: надання Боржниці кредиту, нарахування процентів за користування кредитом, виникнення у Боржниці обов'язку повернути Кредитору запозичені (кредитні) кошти та нараховані проценти; а також надати оцінку порядку, згідно з яким Кредитор (банк) здійснює погашення власних вимог до Боржниці з її поточного рахунка у гривнях НОМЕР_1 , щодо якого Боржниці оформлена та надана кредитна картка. Тобто суди мали дослідити та надати оцінку тим відповідним умовам, що визначені в заявці № 2001035056101 від 12.05.2018 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк", а також визначені безпосередньо в Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та додатках до нього, копії яких були додані Кредитором до заяви про визнання спірних грошових вимог (пункт 3.4).
6.9. Суд зазначає, що відповідно до встановлених судами обставин щодо доказів, наданих Кредитором на підтвердження власних грошових вимог, ним, окрім копії заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001035056101 від 12.05.2018, також надано копію паспорту споживчого кредиту (пункт 3.4).
А за змістом публічної пропозиції на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (копія якої міститься в матеріалах справи) у цьому договорі наведені умови надання споживчого кредиту (частина 5).
6.10. Загальні ж правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", відповідно до частин першої, другої статті 11 якого (Надання інформації протягом строку дії договору про споживчий кредит):
1. Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
2. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
6.11. Отже, з урахуванням встановлених судами обставин надання Боржниці згідно із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001035056101 від 12.05.2018 споживчого кредиту, належним джерелом інформації, а відповідно і належним доказом, що визначає та підтверджує поточний розмір заборгованості споживача, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати, стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, баланс рахунку на початок відповідного періоду, баланс рахунку на кінець відповідного періоду, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яку іншу інформація за споживчим кредитом є виписка з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, з описом проведених операцій.
6.12. Між тим, суди, відмовляючи у визнанні згідно з оскаржуваними судовими рішеннями у заявлених Кредитором до Боржниці спірних грошових вимог не надали оцінки:
- ні умовам споживчого кредитування Боржниці, визначеним в Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та додатках до нього та погодженим сторонами в договірному порядку відповідно до закону (пункти 6.3-6.7, 6.10) згідно із заявою на приєднання № 2001035056101 від 12.05.2018;
- ні наданій Кредитором виписці (по відкритому Боржниці на підставі зазначеної заяви про приєднання поточному рахунку у гривнях НОМЕР_1 ) зі співставленням визначеної в ній інформації з описом проведених операцій (з отримання та перерахування Боржницею сум коштів за відповідний період: з 20.04.2019 до 20.03.2024) у порівнянні: з умовами споживчого кредитування згідно із заявою на приєднання № 2001035056101 від 12.05.2018 та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та додатках до нього, а також у порівнянні з тими сумами, що були зазначені Кредитором в наведеному ним та наданому у справі розрахунком заборгованості Боржниці перед Кредитором за відповідним споживчим кредитом (пункт 3.4).
6.13. Тож суди не дослідили та не надали оцінки наданим у справі доказам щодо отриманих Боржницею кредитних коштів та розрахунку заборгованості Боржниці перед Кредитором за отриманим споживчим кредитом, а саме згаданій виписці, в якій відображений і рух коштів по відповідному рахунку Боржниці, і факти списання коштів на користь та проти Боржниці, що нею не спростовано.
6.14. Натомість є неналежною здійснена судами в оскаржуваних рішеннях у відповідних мотивах кваліфікація та врахування як факту, що має значення для розгляду спірних грошових вимог, загального дебетового обороту за відповідним рахунком Боржниці в сумі 1 607 487 грн 47 коп. з урахуванням сплачених Боржницею процентів в сумі 73 569 грн 56 коп. з цитуванням при цьому аргументів керуючого реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Багінського А. О., наведених ним за результатами розгляду спірних грошових вимог Банку (пункт 2.2).
Так зазначена судами сума в 1 607 487 грн 47 коп. є загальною сумою коштів, які були внесені Боржницею на відповідний картковий рахунок за період з 20.04.2019 до 20.03.2024, та включає всі перераховані Боржницею за цей період на власний рахунок у банку Кредитора суми коштів. Тобто включає не лише ті суми, які перераховувались Боржницею на відповідний рахунок як неодноразове повернення неодноразово запозичених нею (кредитних) коштів та як сплата процентів, але і суми, перераховані як дебетове (позитивне) поповнення Боржницею коштів власного рахунку. А тому сума загального дебетового обороту в 1 607 487 грн 47 коп. за відповідним рахунком Боржниці за визначений Кредитором у виписці період з 20.04.2019 до 20.03.2024 помилково ототожнена судами із тією сумою кредиту, що була повернута Боржницею разом із сумою процентів, які були сплачені за користування кредитом.
Правильність цього висновку узгоджується зі змістом та правовою природою наданого Боржниці споживчого кредиту, умови надання якого визначені в публічній пропозиції на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та передбачають можливість неодноразового списання за розпорядженням Боржниці з її поточного рахунку та визначеним нею призначенням різних сум кредитних коштів у межах погодженого сторонами ліміту кредиту протягом строку кредитування та, відповідно, користування відповідним рахунком, з подальшою можливістю (обов'язком) повертати ті суми коштів, які були запозичені, з урахуванням необхідності та обов'язку Боржниці сплатити проценти за користування кредитом.
Наведене, в свою чергу, підтверджує необхідність дослідження та оцінку судами належних доказів щодо проведених протягом заявленого Кредитором періоду кредитування Боржниці банківських операцій зі списання/зарахування коштів, зокрема банківської виписки із визначеними в ній сумами, що була додана Кредитором до заяви про визнання грошових вимог, а також наданого банком розрахунку заборгованості Боржниці (пункт 3.4).
Тоді як суди не надали оцінки таким доказам, процитувавши у мотивах судових рішень відповідні аргументи керуючого реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого.
6.15. Крім викладеного Суд зазначає, що мотиви відхилення судами попередніх інстанцій грошових вимог Кредитора та застосована при цьому судова практика (висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, враховані судами першої і апеляційної інстанцій за правилами частини четвертої статті 236 ГПК України), а саме щодо умов застосування неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання за споживчим кредитом (див. висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц), не відповідають ні змісту, ні складу заявленим грошовим вимогам у спірних правовідносинах, оскільки заява Кредитора не містить вимоги щодо неустойки (пені, штрафів), а відповідні грошові вимоги становлять суму заборгованості Боржниці з повернення кредиту (тіло кредиту), та зі сплати відсотків за користування кредитом, що також було встановлено судами (пункт 3.8).
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє суперечливий аргумент та вимогу скаржника (пункт 5.2) про необхідність формулювання Верховним Судом саме у спірних правовідносинах висновку про застосування статті 546 ЦК України щодо обов'язкової умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її розміру.
6.16. Отже ухвалені у цій справі оскаржувані ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду в частині відхилених грошових вимог Кредитора до Боржника на суму 64 194 грн 94 коп. не є обґрунтованими, а судами допущено безпідставне застосування у спірних правовідносинах норм права щодо порядку встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у правовідносинах за споживчим кредитом, а також допущене неповне дослідження та оцінка поданих доказів у справі, і, відповідно, неповне з'ясування фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, чим порушено вимоги статей 86, 236 ГПК України.
Доводи ж касаційної скарги частково підтвердилися, однак вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи, а тому відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог Банку до Боржника.
6.17. Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується вимогами та аргументами скаржника в тій частині (пункти 4.1, 5.1), в якій він стверджує про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в заперечуваній частині, однак відхиляє вимоги та аргументи про визнання касаційним судом спірних грошових вимог, оскільки такі вимоги не узгоджуються та не відповідають визначеним в статті 300 ГПК України межам розгляду справи судом касаційної інстанції (висновки в пункті 6.16).
6.18. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308, пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення в частині відмови Кредитору у визнанні його грошових вимог до Боржника на суму 64 194 грн 94 коп. - скасуванню, з направленням справи в скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
6.19. Дійшовши висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 (в частині відмови Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" у визнанні кредитором боржника ОСОБА_1 на суму вимог в 64 194 грн 94 коп.) у справі № 910/8710/24 скасувати.
3. Справу № 910/8710/24 в скасованій частині (щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до боржника ОСОБА_1 на суму 64 194 грн 94 коп.) направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк