Справа № 607/17267/25
Провадження №2/603/302/2025
06 листопада 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.,
секретар судового засідання Бішко І. М.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - ТОВ «Стар Файненс Груп») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 57004-12/2024 від 26.12.2024 року в розмірі 33 262,64 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 26.12.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 19 000,00 грн строком на 120 днів з встановленням плати за користування кредитними коштами в розмірі 0,9 % в день. Окрім того, сторони погодили, що за прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України, що становить 9 500,00 грн. Внаслідок порушення умов договору та неповернення суми кредиту станом на 19.08.2025 року в ОСОБА_1 наявна заборгованість за вищевказаним кредитним договором на загальну суму 33 262,64 грн, з яких 18 710,64 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 052,00 грн - заборгованість за процентами, 9 500,00 грн - заборгованість за пенею (штрафами). На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 зазначений розмір заборгованості, а також 2 422,40 грн сплаченого судового збору і 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію та документи, що стосуються вказаної справи.
Представник позивача Колеснікова І. С. в судове засідання не з'явилася, разом із позовом заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Стар Файненс Груп».
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи,06.11.2025 року повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, до початку розгляду справи по суті не подав відзиву на позовну заяву.
Суд встановив такі обставини.
26.12.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» (далі - кредитодавець, товариство) і ОСОБА_1 (далі - клієнт) в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y169 укладено договір про надання фінансового кредиту № 57004-12/2024 (далі - кредитний договір).
За цим договором кредитодавець зобов'язався надати клієнту фінансовий кредит в розмірі 19 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).
У п. 1.2 кредитного договору сторони погодили, що кредит надається строком на 120 днів; дата надання кредиту - 26.12.2024 року; наданий кредит клієнт зобов'язався погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів; кінцева дата погашення кредиту - 24.04.2025 року.
Згідно з п. 1.4 кредитного договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1 900,00 грн, що складає 10,00 % від суми кредиту. Тип процентної ставки - фіксована, тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту.
У п. п. 1.4.1 кредитного договору також передбачено, серед іншого, що денна процентна ставка складає 0,98 %, орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього договору - 41420,00 грн, загальні витрати по кредиту - 22420,00 грн.
Відповідно до п. п. 1.4.2 кредитного договору у випадку сплати клієнтом першого платежу (за перший розрахунковий період) вчасно, тобто 24.01.2025 року чи до цієї дати, відповідно до графіку платежу, товариство має право надати знижку в розмірі 44,44 % на перший платіж. Клієнт погодився та був поінформований, що у разі прострочення сплати першого платежу товариство має право не надавати знижку та він зобов'язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до графіку платежів.
Графік платежів за договором погоджений сторонами у додатку № 1 до договору, згідно з яким платежі за кредитом здійснюються протягом 4 чергових періодів. Згідно з п. 2 додатку № 1 до кредитного договору у разі своєчасного та належного виконання клієнтом п. 1.4.2 договору сума першого платежу клієнта за договором з урахуванням знижки складає 3 905,64 грн, з яких 2 850,00 грн - проценти, 1 055,64 грн - комісія.
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником в перший платіжний період відповідно до графіку платежів.
У п. 5.3 кредитного договору, окрім того, передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.
За змістом п. п. 5.3.1 кредитного договору у випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
В п. 1.6 кредитного договору також зазначено, що кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 62xx - xxxx - 9435.
На підтвердження переказу кошів відповідачу надано копію квитанції про зарахування № 606923828 від 26.12.2024 року, за змістом якої 26.12.2024 року здійснено зарахування на карту № 4149 - 62xx - xxxx - 9435 в сумі 19 000,00 грн.
Окрім того, зі змісту відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (далі - ТОВ «УПР») № 3426_250729144058 від 29.07.2025 року відомо, що ТОВ «УПР» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. На виконання укладеного договору на переказ коштів ТОВ «УПР» 26.12.2024 року перерахувало кошти в сумі 19 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з відповіддю Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-251001/24256-БТ від 05.10.2025 року ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Зі змісту виписки по зазначеному вище картковому рахунку ОСОБА_1 видно, що 26.12.2024 року на цей картковий рахунок здійснено зарахування коштів у розмірі 19 000,00 грн.
24.07.2025 року представник ТОВ «Стар Файненс Груп» надіслала відповідачу вимогу про досудове врегулювання спору за договором про надання кредиту № 57004-12/2024 від 26.12.2024 року про сплату у тридцятиденний строк з дня отримання вимоги заборгованості за договором про надання кредиту № 57004-12/2024 від 26.12.2024 року на загальну суму 33 262,64 грн, з яких 18 710,64 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 052,00 грн - заборгованість за процентами, 9 500,00 грн - неустойка.
До позовної заяви, серед іншого, також долучено копії заявки-анкети ОСОБА_1 на отримання фінансового кредиту, паспорта споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 57004-12/2024 від 26.12.2024 року відомо, що ОСОБА_1 здійснив платежі на повернення кредиту на загальну суму 14 297,55 грн, з яких 289,36 грн - оплата тіла кредиту, 12 952,55 грн - оплата відсотків, 1055,64 грн - оплата комісії.
Згідно з вказаним розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 57004-12/2024 від 26.12.2024 року складає 18 710,64 грн - прострочене тіло кредиту, 5 052,00 грн - прострочені відсотки, нараховані за період з 26.12.2024 року до 24.04.2025 року, 9 500,00 грн - штрафи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «Стар Файненс Груп» слід задовольнити частково, з огляду на такі підстави.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, що передбачено ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що 26.12.2024 року сторони в електронній формі уклали кредитний договір, на підставі якого позивач ТОВ «Стар Файненс Груп» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 19 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Відповідач ОСОБА_1 отримав надані позивачем кошти, проте належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, чим допустив заборгованість. Відсотки за вказаним договором протягом строку кредитування (120 днів) нараховувались за процентною ставкою, що не перевищує 0,90 % у день. Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що суду не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 57004-12/2024 від 26.12.2024 року, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стар Файненс Груп» слід стягнути 18 710,64 грн - основного боргу (заборгованість за тілом кредиту), а також 5 052,00 грн - заборгованості за процентами.
Водночас, визначаючись із розміром заборгованості ОСОБА_1 за договором № 57004-12/2024 від 26.12.2024 року, суд звертає увагу на те, що згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 нарахована пеня (штраф) в розмірі 9 500,00 грн.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Так, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі № 706/68/23, від 12.02.2025 року № 758/5318/23, згідно з якими тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є кредитний договір, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов'язання.
Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи в суді положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 року у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 року у справі № 910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 року у справі № 477/874/19 (п. 69)).
З аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень, ст. ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, враховуючи закріплений ч. 2 ст. 4 ЦК України пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, суд дійшов висновку про те, що на кредитний договір, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Відтак, доводи позивача про те, що до відносин за договорами про надання споживчого кредиту мають застосовуватися спеціальні норми, визначені Законом України «Про споживче кредитування», які, з урахуванням внесених змін, дозволяють кредитору за договором, укладеним 26.12.2024 року, здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит, за прострочення виконання зобов'язань, відхиляються судом, як безпідставні.
Отже, позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця пені (штрафу) в розмірі 9 500,00 грн за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стар Файненс Груп» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 57004-12/2024 від 26.12.2024 рокув розмірі 23 762,64 грн, з яких 18 710,64 грн - основний борг (тіло кредиту), 5 052,00 грн - проценти.
Щодо судових витрат позивача суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Встановлено, що 01.08.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» (далі - клієнт) і адвокат Колеснікова І. О. уклали договір про надання правової допомоги № 039-25, відповідно до п. 1.1 якого адвокат приймає доручення клієнта щодо надання правової допомоги з питань захисту прав і представлення інтересів клієнта у цивільних справах щодо стягнення коштів з боржників згідно реєстру боржників, який додається до даного договору, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату за надані юридичні послуги гонорар, а також відшкодувати фактичні витрати адвоката, пов'язані з виконанням доручення клієнта.
Вартість винагороди за надання правничої допомоги узгоджена сторонами у п. 3.1 цього договору, зокрема, розмір гонорару за складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника замовника становить 7 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору про надання правової допомоги № 039-25 від 01.08.2025 року клієнт оплачує адвокату послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду першої інстанції.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 01.08.2025 року за договором про надання правничої допомоги № 039-25 від 01.08.2025 року адвокат Колеснікова І. О. надала позивачу, серед іншого, послугу з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 вартістю 7 000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, зважаючи на приписи ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стар Файненс Груп» слід стягнути витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,76 грн (23 762,64 грн * 7 000,00 грн / 33 262,64 грн), тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також у силу вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 1 730,55 грн сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (23 762,64 грн * 2422,40 грн / 33 262,64 грн).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 4, 205, 207, 526, 610, 611, 626, 628, 638, 1050, 1054, 1055, 1056-1, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за кредитним договором № 57004-12/2024 від 26.12.2024 року в розмірі 23 762 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят дві) грн 64 (шістдесят чотири) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» 1 730 (одну тисячу сімсот тридцять) грн 55 (п'ятдесят п'ять) коп сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» 5 000 (п'ять тисяч) грн 76 (сімдесят шість) коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», місцезнаходження: вул. Фізкультури, 30-В, м. Київ, код ЄДРПОУ 44022416.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддя І. М. Галіян