Іменем України
10 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/883/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО",
код ЄДРПОУ 00100227, вул. Симона Петлюри, буд.25, місто Київ, 01032,
до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
про стягнення 20866,73 грн
без повідомлення (виклику) сторін;
Обставини справи:
03.09.25, до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати у розмірі 20866,73 грн, з яких 7491,72 грн - витрати на виплату середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_1 на період воєнних зборів; 13 375,01 грн - витрати на виплату середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_2 .
Позивач у прохальній частині позову просить також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено відшкодування витрат позивача на оплату військовозобов'язаним працівникам середньої заробітної плати, які проходили військові збори, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача-1 20 866,73 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.25 справу №927/883/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.09.25 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).
запропонувати відповідачу:
відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
- подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).
запропонувати позивачу: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.
звернути увагу учасників справи на те, що:
- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.09.25 направлена позивачу до електронного кабінета в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідкою про доставку електронного листа, роздрукованою з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета позивача 08.09.25 14:12.
Ухвала суду від 08.09.25 відповідачу направлена до електронного кабінета в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідкою про доставку електронного листа, роздрукованою з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета відповідача 08.09.25 14:07.
Відповідно до ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
У встановлений процесуальний строк від відповідача-1 24.09.25 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Відзив разом з додатком судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.
Відповідно до змісту відзиву відповідач-1 проти позову заперечив, зазначивши наступне:
-оскільки позивач дізнався про своє порушене право щодо компенсації витрат середнього заробітку працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в момент виставлення рахунку, тобто 12.07.21, це означає, що строк позовної давності сплив 13.07.24;
-у відповідності до Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» №80, затвердженої постановою №1644 Міністра оборони України від 12.03.2007, листи від 09.05.24 за №01/28106, №01/28107 адресовані Військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з зазначенням невірної адреси, що підтверджується описами вкладення та реєстром відправлення від 15.05.24 та листами від 09.05.24.
-в матеріалах справи відсутні будь-які підтверджуючі документи отримання (із зазначенням дати та посадової особи яка отримала) вказаних відправлень, в разі надходження даних листів до ІНФОРМАЦІЯ_1 дані листи невідкладно передаються належному адресатові шляхом передачі під особистий підпис відповідним посадовим особам;
-в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження вжитих позивачем заходів досудового врегулювання спору;
-відшкодування виплат середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, не передбачено у державному бюджеті, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану та проведенням загальної мобілізації фінансування за бюджетною підпрограмою «Проведення мобілізаційної роботи, підготовка резервістів» не планується спочатку збройної агресії проти України, зазначена бюджетна програма використовувалась у мирний час для здійснення підготовчих заходів для проведення мобілізації. Фінансовий ресурс бюджетної підпрограми серед іншого спрямовувася для проведення навчальних зборів з резервістами та військовозобов'язаними.
Ухвалою суду від 25.09.25 залучено до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та встановлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача-1 03.10.25 надійшли докази виконання ухвали суду від 25.09.25, які долучено до матеріалів справи.
Від відповідача-2 06.10.25 надійшло клопотання (вих.№5/155 від 06.10.25) про заміну неналежного відповідача (вих. №5/155 від 06.10.25), в якому викладено зміст заперечень, яке долучено до матеріалів справи. Відповідно до змісту клопотання, з кінця 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_6 (структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_3 . Така адреса являється місцем знаходження ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 із кінця 2022 року розміщується за адресою: АДРЕСА_4 . До позову позивачем долучено листа за вихідним номером 01/28107 від 09.05.2024 про відшкодування середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_2 . До ІНФОРМАЦІЯ_4 такий лист із додатками не надходив. Слід звернути увагу, що згідно списку згрупованих поштових відправлень «Укрпошти експрес» від 15.05.2024, доданий позивачем, вказаний лист адресований на адресу: АДРЕСА_3 , де розміщений ІНФОРМАЦІЯ_7 . Що стосується відшкодування середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_1 слід зазначити, що до ІНФОРМАЦІЯ_4 за вхідним 5430 від 16.05.2024 надійшов лист з додатками від НЕК «Укренерго». Оскільки такий лист підписаний неповноважною особою, листом за № 1/2023 від 22.05.2024 надано роз'яснення. У подальшому, вказує відповідач-2, 19.08.2024 за вхідним 10447 повторно надійшов лист від НЕК «Укренерго» про відшкодування середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_1 , який супровідним листом для розгляду за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_4 , супровідний лист за № 1/4342 від 17.09.2025. ІНФОРМАЦІЯ_6 , як структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_4 , не має казначейських рахунків та не може відшкодовувати будь-які кошти. З урахуванням викладеного, ІНФОРМАЦІЯ_6 ніяким чином не порушив прав НЕК «Укренерго» та згідно статті 48 Господарського кодексу України підлягає заміні належним відповідачем.
Від позивача 07.10.25 надійшла заява з доказами направлення матеріалів позовної заяви відповідачу-2.
07.10.25 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій просить суд поновити позивачу строк для подання відповіді на відзив та приєднати до матеріалів справи копію повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Згідно із частиною восьмою статті 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Стаття 118 ГПК України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною четвертою статті 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
З огляду на наведені у відповіді на відзив обставини, також те, що позивач одночасно із клопотанням про поновлення строку подав відповідь на відзив та з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольняє заяву позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, вважає необхідним поновити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" строк для подання відзиву на позовну заяву та приймає до розгляду.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 08.09.25.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Позивач зазначив, що:
згідно наказу №135-к від 07 травня 2021 р. "Про увільнення від роботи у зв'язку з навчальними зборами" ОСОБА_1 (таб. № 4485), електрослюсаря з ремонту устаткування розподільних пристроїв 5 розряду електропідстанції 330кВ «Чернігівська» 1 групи електротехнічного відділу Чернігівського регіонального експлуатаційного відділу Чернігівського регіонального експлуатаційного центру, увільнено від роботи на час проходження навчальних зборів військовозобов'язаних з 12 по 26 травня 2021 року із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на час зборів.
згідно наказу №136-к від 07 травня 2021 р. "Про увільнення від роботи у зв'язку з навчальними зборами" ОСОБА_2 (таб. № 4478), диспетчера оперативно-диспетчерської групи ІНФОРМАЦІЯ_8 , увільнено від роботи на час проходження навчальних зборів військовозобов'язаних з 12 по 26 травня 2021 року із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на час зборів.
Відповідно до довідки №196 від 26.05.21, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 ( АДРЕСА_5 ), гр. ОСОБА_1 в період з 12 травня по 26 травня 2021 року проходив навчальні збори у військовій частині НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки №164 від 26.05.21, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 ( АДРЕСА_5 ), гр. ОСОБА_2 в період з 12 травня по 26 травня 2021 року проходив навчальні збори у військовій частині НОМЕР_3 .
Як свідчать матеріали справи, Позивач звернувся до Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 з листами від 09.05.24 №01/28106 та від 09.05.24 №01/28107 з доданим переліком документів для відшкодування виплат середньомісячної заробітної плати працівникам (гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 ), які з 12.05.2021 по 26.05.2021 залучались до проведення військових зборів. В якості доказів направлення та отримання відповідачем-1 відповідних листів на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 14013, АДРЕСА_6 , позивачем надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0503863758957 та опис вкладення у цінний лист від 15.05.25.
Проте, відповідачем-1 витрати на виплату середньої заробітної плати працівників за період навчальних зборів позивачу не компенсовано, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов до відповідача-1 підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законами України "Про військовий обов'язок і військову службу"; Про альтернативну (невійськову) службу", Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, в тому числі, прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору.
Відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.
Відповідно до абз. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" від 23.11.2006 № 1644 виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, визначені Інструкцією, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2007 за № 269/13536.
Згідно з п. 7, 8 Інструкції, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644, за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.
Зазначені особи не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника або вповноваженого ним органу незалежно від підпорядкування і форм власності з дня отримання повістки про призов і до повернення, крім випадків ліквідації установи, підприємства, організації тощо, де вони працювали.
Відповідно до п. 11, 12, 13 Інструкції виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (п. 11). Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) (п. 12). Середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (пункт 13 Інструкції).
За умовами п. 4.6 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України від 11.11.2009 № 560, яка була чинна в період спірних правовідносин, командири військових частин (установ) зобов'язані під час проведення навчальних зборів організувати: видання наказу про зарахування військовозобов'язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов'язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи), тощо.
Умовами п. 4.7 цієї Інструкції передбачено, що обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим) зобов'язані після закінчення навчальних зборів відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов'язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку, тощо.
Відповідно до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 389, яка була чинна в період спірних правовідносин, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у п. 9 цього Положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.
Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 30.03.2021 № 1357-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку", який набрав чинності 23.04.2021, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.
Чинне Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, також передбачає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони (пункт 10).
Підставою для здійснення компенсації витрат підприємства є рахунок підприємства, розрахунки та відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори.
Так, в матеріалах справи наявний перелік документів, необхідних для здійснення компенсації витрат, а саме:
- відомість розрахунку середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори - гр. ОСОБА_1 за період з 12.05.21 по 26.05.21 у розмірі 7 491,72 грн; гр. ОСОБА_2 за період з 12.05.21 по 26.05.21 у розмірі 13 375,01 грн;
- детальний розрахунок заробітної плати в період 12.05.21 по 26.05.21;
- рахунок №1 від 12.07.21 на суму 7491,72 грн; рахунок №1 від 12.07.21 на суму 13 375,01 грн;
Оскільки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються, саме відповідач-1 є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату середньої заробітної плати військовозобов'язаному працівнику, який проходив військові збори.
Позивач виконав вимоги законодавства та дотримався порядку подання до відповідача-1 необхідних документів для відшкодування середньої заробітної плати, нарахованої позивачем військовозобов'язаним працівникам за період перебування на зборах, що зумовило виникнення у відповідача-1 обов'язку з відшкодування позивачу вищевказаних витрат.
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем-1 на користь позивача заборгованості у вигляді відшкодування витрат позивача на оплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним працівникам, які проходили військові збори в період з 12.05.21 по 26.05.21 в сумі 20 866,73 грн. сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача-1 перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем-1 не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача-1 заборгованості у вигляді відшкодування витрат позивача на оплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним працівникам, які проходили військові збори в період з 12.05.2021 по 26.05.2021 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 20 866,73 грн.
З огляду на викладене вище, саме відповідач-1 є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на виплату військовозобов'язаним працівникам, які проходили військові збори, середньої заробітної плати.
Суд ураховує, що за приписами статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Законодавство не передбачає залежності відшкодування витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним від фактичного фінансування відповідача чи випадків повного або часткового його звільнення від виконання такого обов'язку.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування не є виправданням за бездіяльність. Під бездіяльністю у цій справі ЄСПЛ мав на увазі тривалу затримку виплату коштів.
Подібна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 908/3349/16.
Ураховуючи вищенаведене, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до відповідача-1 та їх задоволення у повному обсязі. У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 суд відмовляє з підстав їх відсутності.
Щодо строку позовної давності суд зазначає таке.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в Україні з 12 березня 2020 року був установлений карантин, який був неодноразово продовжений і тривав до 30.06.2023.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який дотепер продовжено.
На підставі вищенаведеного суд виснує, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки такий строк був продовжений на період карантину та надалі його перебіг був зупинений на період воєнного стану.
Суд звертає увагу також, що за поясненнями відповідача-2, кореспонденція, а саме, лист від НЕК «Укренерго» про відшкодування середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_1 , супровідним листом була направлена для розгляду за належністю до відповідача-1, що спростовує твердження відповідача-1 про ненадходження відповідної кореспонденції на адресу останнього.
Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00100227, вул. Симона Петлюри, буд.25, місто Київ, 01032) 20 866,73 грн компенсації та 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні позову до ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.