Справа №601/2637/25
Провадження № 2/601/915/2025
07 листопада 2025 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючого Мочальської В.М., з участю секретаря Домінської І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кременці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 6675724560 від 15.11.2021 у розмірі 44583,30 грн та судові витрати - 2422,40 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 15.11.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 6415224615, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (п. 1.1). Відповідно до кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на суму 44583,30 гривень. Дата закінчення кредитного договору - 24.11.2026. Кредит надається безготівковим шляхом протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору. Кредитодавець свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. Права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення права вимоги. Умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Станом на 12.05.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором № 6675724560 від 15.11.2021 становить 72825,74 грн, в т. ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 44583,30; заборгованість по річним процентам - 5953,45 грн; заборгованість по щомісячним процентам - 22288,99 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 11.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, в позовній заяві в прохальній частині просить розгляд проводити без її участі.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно з ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, в силу ч. 3 ст. 211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 15.11.2021 уклали Кредитний договір № 6675724560, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (п.1.1).
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 44583,30 гривень; строк користування - 60 місяців; початкові проценти - 0,00 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,99% від суми кредиту, річні проценти - 9,99%.
Відповідно до пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами:
- отримувач АТ «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, рахунок НОМЕР_1 y AT "TACKOМБАНК», сума 35000 грн. Призначення платежу: на користь ОСОБА_1 - ID картка НОМЕР_2 надання кредиту згідно КД № 6675724560 від 15.11.2021 без ПДВ»; -
- отримувач ПАТ Страхова компанія «ТАС», код ЄДРПОУ 30929821, рахунок НОМЕР_3 y AT "TACKOМБАНК», сума 600 грн, Призначення платежу: /=01-16.11.2021 ОСОБА_1 - НОМЕР_4 - 25000.00-600.00-16.11.2022 - 6675724560 - ТС - Страховий платіж без ПДВ»;
- отримувач ПАТ Страхова компанія «ТАС», код ЄДРПОУ 30929821, рахунок НОМЕР_3 y AT "TACKOМБАНК», сума 6183,3 грн, Призначення платежу: /=01-15.11.2021 Скакальська Марія Іванівна - НОМЕР_4 - 25000.00-600.00-16.11.2022 - 6675724560 - ТС - Страховий платіж без ПДВ»;
- отримувач ТОВ МЕГОГО, код ЄДРПОУ 38347009, рахунок НОМЕР_5 y ПAT "АЛЬФАБАНК» У м. Києві, сума 594 грн, Призначення платежу: оплата за пакетом послуг ТБ і Кіно Легка на 6 місяців за рахунок кредиту КД № 6675724560 від 15.11.2021 ОСОБА_1 - 2911519724 (в т. ч. ПДВ 99.00);
- отримувач ПАТ Страхова компанія «ТАС», код ЄДРПОУ 30929821, рахунок НОМЕР_3 y AT "TACKOМБАНК», сума 800 грн, Призначення платежу: /=01-15.11.2021 ОСОБА_1 - 2911519724 - 6675724560 - ЛО - Страховий платіж без ПДВ»;
- отримувач ТОВ «майСейфіті»», код ЄДРПОУ 35690429, рахунок НОМЕР_6 y AT "УКРССИБАНК», сума 650 грн, Призначення платежу: оплата за пакет послуг «Охоронець Кредит Маркет 48» за рахунок кредиту КД № 6675724560 від 15.11.2021, ОСОБА_1 (в т. ч. ПДВ 108,33);
- отримувач ТОВ «ЦФР», код ЄДРПОУ 32494741, рахунок НОМЕР_7 y AT "TACKOМБАНК», сума 300 грн, Призначення платежу: оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA» SU66757224560 від 15.11.2021;
- отримувач ТОВ «ЦФР», код ЄДРПОУ 32494741, рахунок НОМЕР_7 y AT "TACKOМБАНК», сума 459 грн, Призначення платежу: оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR/ Screen», пакет ЕКОНОМ, КД № 6675724560 від 15.11.2021.
Договір позичальником підписано власноручно.
ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» 17.12.2021 уклали Договір відступлення права вимоги № 171221, відповідно до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «ФК «ЦФР» суму фінансування, а ТОВ «ФК «ЦФР» зобов'язується відступити АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги за кредитними договорами, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Згідно із вказаним Договором, відступлення прав вимоги і всіх інших прав, належних ТОВ «ФК «ЦФР» за Кредитними договорами, Договорами поруки та їх перехід від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «ТАСКОМБАНК» відбувається в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора (п.3.4).
На підставі реєстру прав вимоги від 17.12.2025 ТОВ «ФК «ЦФР» передав, а АТ «ТАСКОМБАНК» прийняв в тому числі (порядковий номер 19440) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 6675724560 від 15.11.2021.
АТ «ТАСКОМБАНК» надіслав ОСОБА_1 повідомлення - вимогу від 23.05.2025 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 6675724560 від 15.11.2021.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору № 6675724560 від 15.11.2021 слідує, що відповідачка станом на 12.05.2025 має заборгованість за договором у сумі 72825,74 грн, в т. ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 44583,30 грн; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 5953,45 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т. ч. прострочена) - 22288,99 грн.
Крім того, заборгованість ОСОБА_1 підтверджується випискою за період з 15.11.2021 по 12.05.2025 по особовим рахункам договору № 6675724560 від 15.11.2021.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із такого.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Встановлено, що 15.11.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 6675724560, відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 44583,30 гривень; строк користування - 60 місяців; початкові проценти - 0,00 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,99% від суми кредиту, річні проценти - 9,99%.
ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконувала, у зв'язку із чим утворилася прострочена заборгованість у розмірі 72825,74 грн.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
У частині другій статті 627 ЦК України закріплено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон № 1023-XII застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII (стаття 11 Закону № 1023-XII у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).
Згідно із частиною четвертою статті 16 Закону № 1734-VIII, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) виснувала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій правовий висновок, висловлений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13 (провадження № 14-600цс18), вказавши, що суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема, частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), в якій був установлений обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
У справі №638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.
На виконання вимог частиною другою статті 1050 ЦК України та частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» АТ «ТАСКОМБАНК» надіслав ОСОБА_1 повідомлення - вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідачка не надала суду доказів, які б спростовували визначений банком розмір заборгованості за кредитом, як і не навів заперечень щодо неотримання та невикористання нею грошових коштів позивача.
Оскільки відповідачкою не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором у розмірі 72825,74 грн, а також зважаючи на те, що за договором відступлення прав вимоги №171221 право вимоги за кредитним договором № 6675724560 від 15.11.2021, позичальником за яким є ОСОБА_1 , перейшло до позивача, що підтверджується договором, витягом із реєстру прав вимоги від 17.12.2021 тому, позов підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 2422,40 гривень судового збору.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 72825 (сімдесят дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки заборгованості за кредитним договором № 6675724560 від 15.11.2021 та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерного товариства «Таскомбанк» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б.30, ЄДРПОУ 09806443).
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 07.11.2025.
Головуючий