Іменем України
10 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/981/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг»,
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676,
до відповідача: Менська міська рада,
вул. Героїв Ато, буд. 6., м. Мена, Чернігівська область, Корюківський район, 15600,
код ЄДРПОУ 04061777,
про стягнення 172 706,08 грн
без повідомлення (виклику) сторін;
Обставини справи:
01.10.25, Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Менської міської ради, в якому просить суд стягнути 172 706,08 грн, з яких 159 091,52 грн основного боргу за поставлений природний газ, 11 310,38 грн пені, 1094,55 грн 3% річних, 1209,63 грн інфляційних втрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.25 справу №927/981/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.10.25 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).
запропонувати відповідачу:
відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
- подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).
запропонувати позивачу: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.
звернути увагу учасників справи на те, що:
- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.10.25 направлена позивачу до електронного кабінета в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідкою про доставку електронного листа, роздрукованою з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета позивача 03.10.25 16:03.
Ухвала суду від 03.10.25 відповідачу направлена до електронного кабінета в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідкою про доставку електронного листа, роздрукованою з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета відповідача 03.10.25 16:03.
Відповідно до ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав, як і не надав жодних доказів у справі. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 23.06.25.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Менською міською радою 30.12.2024 укладено договір №24-8128/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01 січня 2025 року по 30 квітня 2024 (включно) в кількості 9,00000 тис.куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м): січень 2025 - 4,00000, лютий 2025 - 3,00000, березень 2025 - 1,50000, квітень 2025 - 0,5000.
Відповідно до п. 2.4. Договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів та своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати коригування замовлених обсягів за цим Договором.
Так, відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природній газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання передачі. Після переходу права власності на природній газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природній газ.
Згідно з п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Відповідно до підпункту 3.5.3. пункту 3.5. Договору Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Згідно з підпунктом 3.5.4. пункту 3.5. Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
На виконання підпункту 3.5.2 п. 3.5 Договору Позивачем направлялись Відповідачу примірники актів приймання-передачі за січень-квітень 2025 року, підписані уповноваженим представником Позивача. Відповідач повернув Позивачу вказані підписані акти приймання-передачі природного газу частково.
Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб м газу без ПДВ 13 658,33 грн,
крім того податок на додатну вартість за ставкою 20%
ціна природного газу за 1000 куб.м з ПДВ 16 390,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20% 27,315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Пунктом 5.1 Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно з пунктом 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Сторони узгодили також, що даний Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині постачання газу з 01.01.25 до 30.04.25 (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).
Так, на виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ у період з січня 2025 року по грудень 2025 року на загальну суму 290 161,18 грн, в доказ чого надав акти приймання-передачі природного газу, а саме:
акт приймання-передачі природного газу від 12.02.2025 (за січень 2025 року) на суму 90 475,62 грн;
акт приймання-передачі природного газу від 13.03.2025 (за лютий 2025 року) на суму 78 867,58 грн;
акт приймання-передачі природного газу від 11.04.2025 (за березень 2025 року) на суму 80 223,94 грн;
акт приймання-передачі природного газу від 12.05.2024 (за квітень 2025 року) на суму 40 594,04 грн;
Відповідач частково оплатив вартість отриманого природного газу на суму 131 069,66 грн, що підтверджується реєстром оплат (а.с.23).
З урахуванням проведених відповідачем оплат заборгованість останнього за даними позивача за отриманий природний газ становить 159 091,52 грн.
З огляду на те, що відповідач неналежно виконував свої зобов'язання по оплаті вартості природного газу, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 11 310,38 грн пені за період з 16.04.2025 по 17.06.2025, 1094,55 грн 3% річних за період прострочення з 16.04.2024 по 17.06.2025, 1209,63 грн інфляційних нарахувань за період з лютого 2025 по березень 2025 року (з урахуванням строків виконання зобов'язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо та часткових оплат).
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов'язків, враховуючи що сторони досягли всіх істотних умов, притаманних вказаному виду договору.
Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки (купівлі-продажу).
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Аналогічні за змістом положення закріплені в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято за період з січня 2025 року по квітень 2025 року природний газ на загальну суму 290 161,18 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Акти приймання-передачі підписані сторонами без зауважень і заперечень та скріплені печатками.
З урахуванням умов Договору строк оплати становить:
По акту від 12.02.2025 до 15.03.2025, по акту від 11.03.2025 до 15.04.2025, по акту від 12.05.25 до 15.06.2025.
Факт споживання відповідачем природного газу в обсязі 17015,66 тис.куб.м. підтверджується також інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56ХS000041PLL00W в період січень - квітень 2025 року.
Так, відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, об'єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом.
Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними. Фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках (Глава 1 розділу IX Кодексу ГРС).
Відповідач частково оплатив вартість Товару на суму 131 069,99 грн.
Станом на день ухвалення рішення судом заборгованість відповідача склала 159 091,52 грн.
Наявність спірної заборгованості відповідач в ході розгляду справи визнав, доказів оплати заборгованості не надав.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач здійснив оплату вартості поставленого газу не у повному обсязі, та зважаючи, що доказів сплати 159 091,52 грн боргу матеріали справи не містять, вимоги позивача про стягнення 159 091,52 грн слід вважати такими, що підтверджуються матеріалами справи і є правомірними.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого природного газу позивачем пред'явлено до стягнення 11 310,38 грн пені за період з 16.04.2025 по 17.06.2025, 1094,55 грн 3% річних за період прострочення з 16.04.2024 по 17.06.2025, 1209,63 грн інфляційних нарахувань за період з лбтого 2025 по березень 2025 року (з урахуванням строків виконання зобов'язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо та часткових оплат).
Щодо вимог по стягненню пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та встановлено, що останні позивачем розраховані арифметично вірно, нараховані правомірно відповідно до умов Договору з урахуванням строків виконання зобов'язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо та часткових оплат та вимог законодавства і підлягають стягненню у заявлених позивачем сумах, а саме 11 310,38 грн пені, 1094,55 грн 3% річних та 1209,63 грн інфляційних нарахувань.
Водночас суд зазначає, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю, тобто такі нарахування входять до складу грошового зобов'язання і не є штрафними санкціями.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Отже змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг підлягають задоволенню у повному обсязі і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 159 091,52 грн боргу, 11 310,38 грн пені, 1094,55 грн 3% річних, 1209,63 грн інфляційних нарахувань.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 129,130, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Менської міської ради (вул. Героїв Ато, буд. 6., м. Мена, Чернігівська область, Корюківський район, 15600, код ЄДРПОУ 04061777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) 159 091,52 грн боргу, 11 310,38 грн пені, 1 094,55 грн 3% річних, 1209,63 грн інфляційних нарахувань та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.