Справа № 466/8863/25
Провадження № 2/466/3708/25
05 листопада 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Свиті А.І.
за участю представника позивача Петрик О.В.
представника відповідача Мамедової І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Петрик Олександри Вікторівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди,-
24 вересня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява адвоката Петрик Олександри Вікторівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», у якій представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь 92796,97 грн. недоплаченого страхового відшкодування, 7000 грн. витрат на проведення експертного авто товарознавчого дослідження, 14000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1211.20 грн. судового збору.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 04.04.2025 року о 14 год. 25 хв. у м. Львові по вул. Шевченка, 78 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу SYM X-PRO 125, з номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, а також вчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 30.07.2025 року у справі 466/6574/25 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 11.08.2025 року. Власником пошкоджено транспортного засобу Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу SYM X-PRO 125, з номерним знаком НОМЕР_4 , винуватця дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 на дату дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в НАСК "Оранта" за полісом №225753427 з строком дії з 26.12.2024 року по 25.12.2025 року. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Нyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_5 , ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК "Арсенал Страхування" за полісом №228023920 з строком дії з 01.04.2025 року по 31.03.2026 року. 07.04.2025 року потерпіла сторона звернулася до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування», де застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_1 , з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. В день звернення до страхової компанії пошкоджений транспортний засіб Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_1 , був поверхнево оглянутий працівником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", без по фіксації пошкоджень. Після цього потерпілій стороні було запропоновано в телефонному режимі здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі, який не покриває завданих збитків. На звернення потерпілої сторони про надання документів, які підтверджують визначення розміру завданої шкоди, відповіді отримано не було. Відтак, з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_5 , позивач замовила експертне автотоварознавче дослідження та запросила представника відповідача для участі в експертному огляді. 13.05.2025 судовий експерт ОСОБА_4 провів експертний огляд пошкодженого автомобіля Нyundai-Ioniq з номерним знаком НОМЕР_5 , в якому брав участь також представник відповідача.
Згідно висновку експерта № 22764 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 27.05.2025 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Hyundai-Ioniq, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, в цінах на дату ДТП, становить 125795.48 Вартість послуг експертного автотоварознавчого дослідження склала 7000 грн. Отже, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 7000 грн. та здійснити виплату страхового відшкодування шкоди в розмірі 125795.48 грн. Зазначає, що 11.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою щодо виплати страхового відшкодування. 17.06.2025 року позивачу було виплачено страхове відшкодування шкоди в розмірі 32998.51 грн. Враховуючи те, що сплачене відшкодування шкоди є меншим ніж ліміт відповідальності страховика, то позивач 15.08.2025 року звернулась до відповідача з заявою на доплату страхового відшкодування шкоди в розмірі 99796.97 грн. Листом від 22.08.2025 року страховик повідомив про відмову у доплаті страхового відшкодування шкоди покликаючись на те, що виплату страхового відшкодування шкоди було здійснено на підставі Звіту №482/25 про оцінку колісного транспортного засобу, СПД ФО ОСОБА_5 , а тому, на думку відповідача, відсутні підстави для здійснення доплати страхового відшкодування згідно наданого позивачем висновку експерту.
Отже, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу, витрати на проведення експертного авто товарознавчого дослідження в розмірі 7000 грн. та здійснити доплату відшкодування шкоди в розмірі 92796.97 грн. Відтак, позивач звертається до суду з метою захисту свого порушеного права на відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності страховика.
10 жовтня 2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача Мамедової І.Р. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Законом покладено обов'язок саме на Страховика встановлювати причини та обставини настання страхового випадку та оцінити розмір збитків. Даний обов'язок встановлений законодавством для надання Страховику можливості перевірити обсяг завданих транспортному засобу пошкоджень власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Після отримання 07.04.2025 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, у цей же день, тобто у строки та в порядку, встановленому ст. ст. 33-34 Закону, було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу. Страховик звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 з метою встановлення розміру матеріального збитку (вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу) завданого Позивачу. Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 482/25 від 20.05.2025, складеного ОСОБА_5 , який володіє спеціальними знаннями та відповідною спеціалізацією щодо оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Hyundai Ioniq, р. н. НОМЕР_5 складає: 75760,36 грн. включаючи ПДВ на запасні частини. Доказів оплати проведеного ремонту Страховику надано не було, а страхове відшкодування власник пошкодженого автомобіля просив виплати на свій особистий банківський рахунок. Таким чином, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai Ioniq, р. н. НОМЕР_5 з урахуванням фізичного зносу та без ПДВ на запчастини становить 65997,01 грн. ПАТ «НАСК «ОРАНТА», як учасником процесу врегулювання вказаного випадку було повідомлено ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про звернення зі свої сторони до судового експерта-автотехніка з метою отримання консультації щодо обставин ДТП. Відповідно до відповіді на запит від 18.04.2025, судовий експерт Скороход К. М. зазначив, що в діях обох водіїв вбачаються порушення Правил дорожнього руху України. Отже, за результатами аналізу наданих документів, зокрема, Європротоколу та пояснень учасників події, фотоматеріалів с місця події, Страховиком встановлено, що дії обох водіїв перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із наслідками ДТП. Таким чином, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» прийнято рішення про виплату Позивачу страхового відшкодування у сумі 32998,51 грн. (65997,01 грн./2). Отримання вищевказаної суми Позивачем не заперечується. Звертаємо увагу суду, що Страховик виплачує потерпілій особі не вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, а страхове відшкодування, яке визначається відповідно до ст. 12 п. 1 ст. 22, ст. 29, ст. 34, ст. 36 Закону. Таким чином, Страховик повністю виконав свої обов'язки щодо виплати страхового відшкодування позивачу у розмірі, який розрахований на підставі норм Закону, а тому правові підстави для стягнення додаткового страхового відшкодування - відсутні. За результатами проведеного дослідження судовим експертом Скороходом К. М. підтверджується, що відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є обидва водії. Таким чином, у зв'язку з тим, що Страховиком було встановлено, що відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є обидва водії, здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі, що визначений із застосування п. п. 36.2, 36.3. ст. 36 Закону є правильним, а тому підстави для стягнення додаткових коштів - відсутні. Отже, Страховиком виключно на підставі норм спеціального Закону оцінено шкоду та здійснено визначення розміру страхового відшкодування та його виплату у встановленому Законом порядку, а тому у задоволенні позову має бути відмовлено.
13 жовтня 2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивача Петрик О.В. надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що відповідач не визначив розміру завданої позивачу шкоди після поверхневого огляду автомобіля 07.04.2025 року та не надав позивачу жодних доказів, які б підтверджували розмір такої шкоди. Відтак, позивач, для реалізації свого права на отримання страхового відшкодування в повному обсязі, самостійно змушена була залучити експерта для визначення розміру шкоди, завданої пошкодженням автомобіля. При цьому, відповідача було запрошено для участі в огляду транспортного засобу Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_5 , який проводився 13.05.2025 року в умовах СТО судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем. Відповідач, в свою чергу, також направив свого представника для участі такому огляді. Доказів про те, що оцінювач ОСОБА_5 , яким було складено Звіт №482/25 від 20.05.2025 року, є працівником Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування» або експертом відповідачем не надано. Відтак, саме висновок експерта, що складений за замовленням позивачки відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є належним доказом розміру збитків, завданих позивачці пошкодженням автомобіля. З огляду на такі обставини, при визначенні розміру страхового відшкодування слід керуватися саме висновком експерта № 22764 від 27.05.2025 року. Крім того, експерт сторони відповідача вбачає порушення вимог ПДР України в діях ОСОБА_2 , який при виникненні небезпеки для руху повинен був керуватись п.10.2 ПДР України. Однак, в самій експертизі не встановлено моменту виникнення небезпеки для руху ОСОБА_2 , а навпаки в поясненнях ОСОБА_2 вказано, що його автомобіль в момент зіткнення перебував в нерухомому стані. Зазначає, що для того, щоб встановити наявність чи відсутність у водія технічної можливості уникнути зіткнення необхідно, щоб був заданий момент виникнення небезпеки для руху. Однак, в наданому відповідачем висновку експерта такий момент не заданий. Відтак, висновок експерта є неповним та необ'єктивним. Враховуючи вищенаведене, слід прийти до висновку, що відповідач, з початку звернення потерпілої сторони до страхової компанії, намагається зменшити обсяг своєї відповідальності. Однак, надані ним докази не спростовують обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
03 листопада 2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_6 надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначає, що Страховик повністю виконав свої обов'язки щодо виплати страхового відшкодування позивачу у розмірі, який розрахований на підставі норм Закону, а тому правові підстави для стягнення додаткового страхового відшкодування - відсутні.
Представник позивача ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити їх повністю з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні протии задоволення позову заперечила, просила у такому відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.
Судом встановлено, що 04.04.2025р. о 14.25 год. в м. Львів, вул. Шевченка, 78, водій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував скутером марки YM X-Pro 125 д.н.з. НОМЕР_2 , не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції залежності від швидкості руху здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Hyundai Ioniq д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1., п. 13.1., п. 2.3.б. Правил дорожнього руху України.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 30.07.2025 року у справі 466/6574/25 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за закінченням на момент розгляду справи та прийняття постанови про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення. Постанова набрала законної сили 11.08.2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частина 6 статті 82 ЦПК України передбачає, що постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Власником пошкоджено транспортного засобу Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу SYM X-PRO 125, з номерним знаком НОМЕР_4 , винуватця дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 на дату дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в НАСК "Оранта" за полісом №225753427 з строком дії з 26.12.2024 року по 25.12.2025 року, що стверджується витягом з централізованої бази МТСУ.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Нyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_5 , ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК "Арсенал Страхування" за полісом №228023920 з строком дії з 01.04.2025 року по 31.03.2026 року.
07.04.2025 року потерпіла сторона звернулася до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування», де застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Hyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_1 , з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Закону України «Про страхування» (в редакцій, чинній з 01.01.2025) страховик за договором страхування зобов'язаний: 1) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк; 2) у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування; 3) забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону.
Статтею 94 Закону України «Про страхування» (в редакцій, чинній з 01.01.2025) визначено, що страхова сума може бути встановлена за окремим об'єктом страхування, страховим випадком, групою страхових випадків, договором страхування в цілому. Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору. У договорі страхування в межах страхової суми можуть визначатися ліміти відповідальності страховика за окремим об'єктом страхування, страховим ризиком або страховим випадком, групою страхових ризиків та/або страхових випадків тощо. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості майна за цінами і тарифами, що діють на день укладення договору страхування або внесення змін до такого договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом. Договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком. Франшиза може встановлюватися у відсотках від страхової суми (страхової виплати), в абсолютному розмірі або в інших розрахункових одиницях, визначених договором страхування. Вид та розмір франшизи зазначаються у договорі страхування. Страхові виплати здійснюються у порядку, визначеному страховим продуктом та договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України. Страхова виплата не може перевищувати розмір прямого збитку, заподіяного страхувальнику та/або іншій особі, передбаченій договором страхування. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі якщо страхова сума становить певну частку дійсної вартості застрахованого об'єкта страхування, страхова виплата виплачується у такій самій частці дійсної вартості застрахованого об'єкта страхування, якщо інше не передбачено умовами договору страхування. Якщо майно застраховано у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, страхова виплата, що виплачується всіма страховиками, не може перевищувати дійсну вартість майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно до розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.
Згідно ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
20.06.2024 набрав чинності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025, та на підставі набрання чинності якого втратив чинність попередній Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV.
Відповідно до ч. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 20.06.2024, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов'язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Як видно з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №228023920 зі строком дії з 01.04.2025 по 31.03.2026, датою початку дії такого визначено 01.01.2025, страховий випадок мав місце 04.04.2025, відтак до спірних правовідносин щодо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів необхідно застосовувати положення Закону України № 3720-IX від 21.05.2024, який введено в дію саме з 01.01.2025.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов'язані серед іншого з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.
Статтею 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із: відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати. Витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини. У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб'єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.
Статтею 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених зазначеним вище законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
При зверненні до суду позивач зазначив, що визначений ПрАТ «СК«Арсенал Страхування» розмір страхового відшкодування є необґрунтованим, оскільки розмір виплаченого страхування є меншим за ліміт відповідальності страховика.
Відповідно до п. 34.1. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Тобто, страховик направляє свого представника (працівника або експерта) до місцезнаходження пошкодженого майна саме для визначення розміру збитків. Як вбачається з поданих відповідачем матеріалів, розмір збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля, не визначався на підставі проведеного 07.04.2025 року огляду автомобіля. Відтак, твердження представника відповідача про те, що ним було дотримано вимоги п. 34.2 Закону № 1961 IV, дійсності не відповідають.
Відповідно до п. 34.3. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
8 травня 2025 року ОСОБА_1 скерувала на адресу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» повідомлення про огляд експертом пошкодженого транспортного засобу Нyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_5 з метою визначення розміру шкоди, завданої його пошкодженням на 13.05.2025 о 12:00 год.
13.05.2025 судовий експерт Холодцов Д.В. провів експертний огляд пошкодженого автомобіля Нyundai-Ioniq з номерним знаком НОМЕР_5 , в якому брав участь також представник відповідача. Жодного заперечення щодо такого огляду, чи своїх обгрунтованих зауважень, чи пояснень щодо його можливого упередження, невідповідності стороною відповідача надано не було.
Згідно висновку експерта № 22764 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 27.05.2025 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Hyundai-Ioniq, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, в цінах на дату ДТП, становить 125795.48 грн.
Вартість послуг експертного автотоварознавчого дослідження склала 7000 грн., що підтверджується договором №22760 від 06.05.2025 про надання експертних послуг, платіжною інструкцією від 06.05.2025 та актом наданих послуг від 27.05.2025.
11.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо виплати страхового відшкодування, до якої було долучено висновок експерта №22764 від 27.05.2025 та документи, що підтверджують витрати на проведення експертного дослідження.
17.06.2025 року позивачу було виплачено страхове відшкодування шкоди в розмірі 32998.51 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.
Оскільки сплачене відшкодування шкоди є меншим ніж ліміт відповідальності страховика, то позивач 15.08.2025 року звернулась до відповідача із заявою на доплату страхового відшкодування шкоди в розмірі 99796.97 грн.
Листом від 22.08.2025 року страховик повідомив про відмову у доплаті страхового відшкодування шкоди покликаючись на те, що виплату страхового відшкодування шкоди було здійснено на підставі Звіту №482/25 про оцінку колісного транспортного засобу, СПД ФО ОСОБА_5 , а тому, на думку відповідача, відсутні підстави для здійснення доплати страхового відшкодування згідно наданого позивачем висновку експерту.
Страховик звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 з метою встановлення розміру матеріального збитку (вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу) завданого Позивачу.
Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 482/25 від 20.05.2025, складеного ОСОБА_5 , який володіє спеціальними знаннями та відповідною спеціалізацією щодо оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Hyundai Ioniq, р. н. НОМЕР_5 складає: 75760,36 грн.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №228023920 страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну майну, становить 250 000 грн., розмір франшизи становить 0 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в межах ліміту передбаченого Законом України № 3720-IX від 21.05.2024.
Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме абз. 1 п.п. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень, до введення в дію частини другої статті 14 цього Закону розмір страхової суми становить за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб: з дня введення в дію цього Закону 250 тисяч гривень на одну потерпілу особу та 1,25 мільйона гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.
Відповідно до п.12.2.1. Загальних умов страхового продукту «Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», затверджених ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та введених в дію з 01.01.2025, внутрішній договір страхування набирає чинності з дати і часу початку строку його дії, визначених у такому договорі, але не раніше дати і часу внесення запису про такий договір до Єдиної централізованої бази даних, та припиняється о 24 годині дати, визначеної таким договором як дата припинення строку дії договору.
Пунктом 27.3 Загальних умов страхового продукту «Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що якщо в межах Загальних умов страхового продукту та діючої редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» будуть виявлені розбіжності чи відсутність норм, переважаюче право має Закон».
Таким чином, сума страхового відшкодування, сплачена відповідачем у розмірі 32998,51 грн, є меншою за ліміт страхового відшкодування, який визначений законодавство (250000грн.) та залишок невідшкодованого відновлювального ремонту (92796,97 грн.) теж є меншим за цей ліміт. Відтак, ліміт страхової виплати 250 000 грн. не може обмежувати розмір відшкодування, яке підлягає виплаті в межах 250 000 грн., який передбачено чинним Законом № 3720-IX від 21.05.2024.
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Згідно з п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Пунктом 3.9 Методики передбачено, що фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.
Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів. 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Нyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_5 , рік випуску автомобіля 2019, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (04.04.2025) строк експлуатації такого автомобіля не перевищував 7 років.
Крім цього, п.7.39 зазначеної Методики визначено, що винятком, стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема, випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
На переконання суду, позивачем було надано суду належний та допустимий доказ, а саме висновок незалежного та незаінтересованого експерта щодо вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Нyundai-Ioniq, з номерним знаком НОМЕР_5 , пошкодженого внаслідок ДТП 04.04.2025, в цінах на дату ДТП, становить суму у розмірі 125795,48 грн. Під час експертного огляду 13.05.2025 був присутній представник відповідача, який жодних заперечень щодо такого не надавав.
Враховуючи те, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.04.2025, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування не в повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» витрат на проведення експертного авто товарознавчого дослідження в розмірі 7000 грн, та здійснити доплату відшкодування шкоди в розмірі 92796,97 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Беручи до уваги вищевикладене, а також подані стороною позивача докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, з урахуванням складності справи, малозначності спору, зважаючи на час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони та співмірність розміру витрат, суд приходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 10 000 грн., оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.
Окрім цього, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
ухвалив:
позовні вимоги адвоката Петрик Олександри Вікторівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ: 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154 про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ: 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 - 92796 (дев'яносто дві тисячі сімсот дев'яносто шість) грн., 97 коп. недоплаченого страхового відшкодування, та 7000 (сім тисяч) грн. витрат на проведення експертного авто товарознавчого дослідження.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ: 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 - судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн., 20 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ: 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 - витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн., 00 коп.
У задоволенні решти витрат на професійну правову допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 10.11.2025 року.
Суддя Р. Б. Єзерський