Справа № 459/2975/25
Провадження № 2-а/459/47/2025
10 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Середницької І.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чорного З.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
02.09.2025 позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 5392841 від 04.08.2025 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з порушенням п. 15.9.е ПДР України. Адміністративний позов обґрунтовує тим, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів зупинки транспортного засобу не здійснював, а доказів вчинення такого порушення, на його вимогу поліцейським йому не було пред'явлено. Зазначає, що такі дії поліцейського суперечать чинному законодавству України.
03.09.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.10.2025 у залі судових засідань Шептицького міського суду Львівської області, з викликом сторін, яке в подальшому було відкладено на 14.10.2025.
14.10.2025 у судовому засіданні було оголошено перерву до 04.11.2025.
04.11.2025 у судовому засіданні було оголошено перерву до 06.11.2025 для виклику свідка.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та зазначив, що так він керував транспортним засобом у м. Шептицький по вул. Б. Хмельницького, 34, однак на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів зупинки транспортного засобу не здійснював. Він зупинив керований ним автомобіль на проїзній смузі руху навпроти зупинки маршрутних транспортних засобів, увімкнув аварійний сигнал, для того щоб висадити пасажира. Назустріч їхали поліцейські, які розвернулись і поїхали за ним.
Представник відповідача Чорний З.А. надав відеозапис щодо обставин справи, який просив оглянути у судовому засіданні. При цьому просив викликати в якості свідка - поліцейського ОСОБА_2 , який розглядав справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача.
Свідок ОСОБА_2 , який є поліцейським Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області, суду показав, що рухаючись на зустріч позивачу, то побачили, що він зупинився в зоні посадкового майданчика, після чого розвернулись та поїхали за ним. Приблизно за 20 метрів від місця правопорушення його зупинили, де він зупинився за їх вимогою.
Відповідно до ч 3. ст. 243 КАС України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше п'яти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 10.11.2025 о 10 год. 30 хв.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка та оцінивши докази у справі, суд вважає, що слід постановити судове рішення про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 15.9.е ПДР зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає ближче 30 м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 04.08.2025 поліцейським Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Макара М.Б. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5392941, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА № 5392941 від 04.08.2025, вбачається, що позивачу ставиться у провину те, що він 04.08.2025 о 13:58 год по вул. Б. Хмельницького, 34 в м. Шептицькому Львівської області, керуючи транспортним засобом Хонда д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9.е ПДР України.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, відповідачем долучено у судовому засіданні диск із матеріалами відеофіксації порушення з нагрудної камери працівника поліції.
Так, після відтворення відеозапису у судовому засіданні судом з'ясовано, що він складається з одного відеофайлу, на якому зафіксовано, як працівник поліції підходить до транспортного засобу чорного кольору, запитує водія його місце проживання та повідомляє, що на нього буде накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, роз'яснює порядок оскарження постанови та порядок сплати штрафу. При цьому, на відеозаписі не зафіксовано, який саме це транспортний засіб, хто був водієм даного транспортного засобу, а також через поганий звук неможливо зрозуміти, які запитання ставив поліцейському водій та які ним надавались відповіді тому ж поліцейському.
Відтак, судом встановлено, що на доданому відеозаписі відсутній факт порушення ОСОБА_1 п. 15.9.е ПДР, а саме здійснення зупинки ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів. Зокрема, зі змісту такого відеозапису неможливо встановити: сам факт зупинки на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів. При цьому, позивач заперечує факт порушення ним п. 15.9.е ПДР.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 зазначив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
З урахуванням обставин даної справи слідує, що основним та єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України є покази самого поліцейського Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , який є тією ж особою, яка склала постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення, яку останній оскаржує як незаконну.
Також, Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
При цьому, позивачем заперечується факт зупинки транспортного засобу ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, та на долученому відеозапису не зафіксовано такого факту зупинки позивачем транспортного засобу.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а вказав, що свідчення тільки службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом постанови від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що позивач заперечила свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає, що провина позивача у порушенні п. 15.9.е ПДР та вчиненні нею вказаного адміністративного правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом», так як відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України представником відповідача не надано суду доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа провадженням закриттю.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції у Львівській області у користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833,м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 5392941, що винесена 04.08.2025поліцейським Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Макарою М.Б. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу розміром 340,00 грн..
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн..
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення проголошено 10 листопада 2025 р.
Суддя: Н. Я. Отчак