Справа № 459/2817/25
Провадження № 2/459/863/2025
(заочне)
07 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Середницької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
21.08.2025 представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №9541119 від 22.09.2019 в загальному розмірі 36000 грн; та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що 22.09.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №9541119, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні у розмірі 12000 гривень на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Згідно п. 2.2.2 кредитного договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. Відповідно до п. 2.2.3 проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 36000 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000,00 грн.; заборгованості за процентами у розмірі 18000,00 грн; заборгованості за комісією у розмірі 0,00 грн; заборгованість за штрафами/пенею - 6000 грн.
26.12.2019 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №44-МЛ. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №9541119 від 22.09.2019.
Ухвалою від 01.09.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 01.10.2025 з повідомленням сторін, який відкладено на 07.11.2025.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутності не подавала, про причини неявки суд не повідомила, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останньої до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.
На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 22.09.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №9541119, відповідно до умов якого відповідачці було надано грошові кошти в гривні у розмірі 12000 гривень на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Кредит надається строком на 30 днів з 22.09.2019 (п. 1.3 договору).
Згідно п. 2.2.2 кредитного договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.
Відповідно до п. 2.2.3 проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування.
Згідно з п. 2.3.1. позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту. У разі, якщо на дату пролонгації кредиту за кредитним договором існує нарахована пеня, для продовження строку кредиту Позичальник має також сплатити пеню у повному розмірі.
Згідно п. 4.1. договору у разі прострочення позичальником зобов'язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв'язку з укладенням цих угод, зобов'язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.
Згідно із п. 6.1. договору, кредитний договір укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті ТОВ «Мілоан».
Згідно анкети-заяви на кредит №9541119 від 22.09.2019 погоджені умови кредитування: замовлена сума 12000,00 грн; замовлений строк 30 днів; погоджена сума 10000,00 грн; погоджений строк 30 днів; комісія за надання 0.00% одноразово; ставка процентів: 0,01 % за кожен день користування.
Згідно довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «Мілоан» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір 9541119 від 22.09.2019, ідентифікованj ТОВ «Мілоан». Договір підписано позичальником 22.09.2019 одноразовим ідентифікатор S218964, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор 380982662875.
Товаристово свої зобов'язання виконало та перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 12000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 870898 від 22.09.2019 та відомостями про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан».
26.12.2019 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №44-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №44-МЛ від 26.12.2019 до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 36000,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000,00 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 18000,00 грн.; заборгованості за комісією у розмірі 0,00 грн.; заборгованості по штрафах/пені у розмірі 6000,00 грн.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором позивач виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі.
Відтак, судом встановлено, що відповідач отримала на умовах кредитного договору грошові кошти, проте зобов'язань за вищевказаними договорами не виконувала ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором, чим порушила права останнього та внаслідок чого утворилася заборгованість.
За таких обставин суд вважає, що відповідач допустила порушення взятих на себе зобов'язань, не виконавши свого обов'язку щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування такими коштами.
Відтак, позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №103604042 від 18.12.2022 в сумі 12270 грн.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 422,40 грн судового збору.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 укладеного між АБ «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», адвоката Усенко М.І., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.08.2012 та ордера серія ВС №1381377 від 02.07.2025 уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів ТОВ «ФК «Кредит-капітал» у справі про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 . Згідно акту №1307 наданих послуг від 05.08.2025 та детального опису до нього, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідачки, складається з усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції з клієнтом та складення позовної заяви для направлення до суду; сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000грн.
Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 4000 грн 00 коп., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №9541119 від 22.09.2019 в загальному розмірі 36000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя: Н. Я. Отчак