8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
10 листопада 2025 року м. ХарківСправа № 922/2891/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши заяви позивача та 1-го відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі
за позовом Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 22, ідентифікаційний код 03115293)
до про 1. Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (вул. Промислова, буд. 21, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, ідентифікаційний код 33010796), 2. Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 38157940) Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Управління патрульної поліції у Харківській області (вул. Шевченка, 315-А, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646), 2. Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області (вулиця Адміністративна, 9 м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404, ідентифікаційний код 04058674) визнання недійсним правочину, визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії
Акціонерне товариство "Харківське підприємство автобусних станцій" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (відповідач-1), Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (відповідач-2), в якій просить суд:
1. Визнати недійсним правочин вчинений у вигляді додаткової угоди №2 від 23.02.2024 до Договору № 1 від 19.02.2019 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладену між Приватним підприємством "Транс-Сервіс" та Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації в частині пункту 1.1, пункту 1.2 Розділу 1 "Предмет договору".
2. Визнати незаконними дії Приватного підприємства "Транс-Сервіс" щодо затвердження паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових без зазначення в них назв автостанцій.
3. Зобов'язати Приватне підприємство "Транс-Сервіс" відновити становище, яке існувало до порушення права Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" шляхом внесенням змін до паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових частин щодо визначення назв автостанцій у назві маршруту та визначення назв автостанцій, з яких повинно здійснюватися відправлення та прибуття автобусів.
Позивач також просив стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 по справі №922/2891/25 відмовлено в задоволенні позову повністю.
31.10.2025, у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№25357), в якій він просить долучити до матеріалів справи докази судових витрат на правничу допомогу у розмірі 87 000,00 грн, які має сплатити АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" у зв'язку з розглядом даної справи.
31.10.2025, у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача - Приватного підприємства "Транс-Сервіс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№25359), в якій він просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" на користь Приватного підприємства "Транс-Сервіс" судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, відповідно до наданих до заяви доказів.
Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято до розгляду заяву 1-го відповідача - Приватного підприємства "Транс-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та постановлено вирішувати питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву позивача та 1-го відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч. 1 ст. 123, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно з ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що станом на дату подання позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача у зв'язку із розглядом справи складає 77 267 грн. 20 коп., а саме: 7267 грн. 20 коп. (судовий збір) + 70 000 грн (витрати на професійну правничу допомогу) = 77 267 грн. 20 коп.
У прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати та зазначив, що докази реальності понесення таких витрат будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення.
У свою чергу, 1-й відповідач у відзиві зазначив, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката становить 25 000 грн та у прохальній частині відзиву просив розподілити судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
31.10.2025, у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№25357), в якій він просить долучити до матеріалів справи докази судових витрат на правничу допомогу у розмірі 87 000,00 грн, які має сплатити АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" у зв'язку з розглядом даної справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги № 01/08-01 від 01.08.2025, Додаткову угоду №1 від 30.10.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 01/08-01 від 01.08.2025, Звіт витраченого часу адвоката Чобітько Ігоря Вікторовича Адвокатського Об'єднання "ДЕКСТРА" за Договором про надання правничої допомоги № 01/08-01 від 01.08.2025, ордер на надання правничої допомоги серії АН № 1819593 від 21.10.2025, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5134, видане Радою адвокатів Донецької області 29.08.2018, ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1283264 від 19.08.2025, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 966, видане Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією від 01.01.2001.
Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: п.1) у разі задоволення позову - на відповідача; п.2) у разі відмови в позові - на позивача.
Ураховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 87 000,00 грн суд покладає саме на позивача.
За таких обставин, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 87 000,00 грн не підлягають відшкодуванню позивачу.
Також, 31.10.2025, у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача - Приватного підприємства "Транс-Сервіс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№25359), в якій він просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" на користь Приватного підприємства "Транс-Сервіс" судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, відповідно до наданих до заяви доказів.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу 1-м відповідачем надано: Додаткову угоду 1/2025 від 25.08.2025 до Договору про надання правової допомоги № 2-а від 13.02.2018, Акт наданих послуг №1/2025 від 27.10.2025 до Договору про падання правової допомоги № 2-а від 13.02.2018 (в редакції Додаткової угоди № 1/2025 від 25.08.2025), ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1286291 від 02.09.2025, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 2052, видане Радою адвокатів Харківської області 07 грудня 2016 р.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
1-м відповідачем надано Додаткову угоду № 1/2025 від 25.08.2025 до Договору про надання правової допомоги № 2-а від 13.02.2018, укладену між АДВОКАТОМ ШЕВЧЕНКО ДАРІЄЮ СТАНІСЛАВІВНОЮ, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською Діяльністю № 2052, виданого Радою адвокатів Харківської області 07 грудня 2016 року, (далі - АДВОКАТ), з однієї сторони, та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ТРАНС-СЕРВІС" (далі - КЛІЄНТ), відповідно до п. 1 якої сторони за взаємною згодою погодили, що винагорода АДВОКАТА (гонорар) за надання правової допомоги та представництво інтересів КЛІЄНТА у Господарському суді Харківської області по справі № 922/2891/25 становить 15 000 грн, які КЛІЄНТ зобов'язується сплатити АДВОКАТУ протягом 3 робочих днів після прийняття рішення у справі. Надання правової допомоги у справі № 922/2891/25 включає:
- опрацювання, вивчення і проведення аналізу наданої КЛІЄНТОМ інформації та документів, надання усних консультацій з правових питань щодо чинного законодавства України;
- розроблення правової позиції по справі;
- підготовки доказів по справі, складання та подання заяв по суті та заяв процесуального характеру;
- участі у судових засіданнях.
Згідно з п. п. 2-3 вказаної Додаткової угоди до Договору ця Додаткова угода укладена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін та є невід'ємною частиною Договору про надання правової допомоги № 2-а від 13.02.2018. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією Додатковою угодою.
Надалі, 27.10.2025 між адвокатом та 1-м відповідачем підписано Акт наданих послуг №1/2025 від 27.10.2025 до Договору про надання правової допомоги № 2-а від 13.02.2018 (в редакції Додаткової угоди № 1/2025 від 25.08.2025), відповідно до якого у період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року у рамках справи № 922/2891/25 Клієнту було надано правову допомогу, а саме:
- опрацювання, вивчення і проведення аналізу наданої Клієнтом інформації та документів, надання усних консультацій з правових питань щодо чинного законодавства України;
- розроблення правової позиції по справі; - підготовка доказів по справі, складання та подання заяв по суті та заяв процесуального характеру, а саме: відзив на позовну заяву, клопотання про залишення позову без розгляду, заперечення на відповідь на відзив, клопотання про долучений доказів;
- участь у судових засіданнях (5 судових засідань).
Загальна вартість вищевказаних послуг склала: 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) Клієнт претензій щодо якості та обсягу наданих послуг не має.
Цей акт складений у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін, та є невід'ємною частиною Договору про надання правової допомоги № 2-а від 13.02.2018 року.
Судом установлено, що зазначені послуги професійної правничої допомоги надано 1-му відповідачу у цій справі адвокатом Шевченко Дарією Станіславівною на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АХ № 1286291 від 02.09.2025, виданим адвокатом для представництва та захисту інтересів 1-го відповідача у Господарському суді Харківської області на підставі договору про надання правової допомоги № 2-а від 13.02.2018.
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПНІ від 30.10.2025 1-й відповідач перерахував на рахунок адвоката 15 000 грн за надання правової допомоги адвокатом по справі №922/2891/25.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У постанові від 11.01.2023 року у справі № 922/4195/21 Верховний Суд дійшов висновку, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
При цьому, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
В даному випадку позивач клопотання про зменшення розміру заявлених 1-м відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подав.
З урахуванням зазначеного, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями співмірності та реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що надані 1-м відповідачем докази у їх сукупності підтверджують суму його витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, є пов'язаними з цією справою та відповідають фактично наданим послугам.
Ураховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, понесені 1-м відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 124, 126, 129, 161, 165, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Судові витрати на професійну правничу допомогу Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" повністю покласти на позивача.
Задовольнити заяву Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (вх.№25359 від 31.10.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 22, ідентифікаційний код 03115293) на користь Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (вул. Промислова, буд. 21, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, ідентифікаційний код 33010796) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Додаткове рішення складено 10.11.2025.
Суддя І.О. Чистякова