8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2998/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Приміська пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна", м. Харків
про та зустрічним позовом до про зобов'язання повернути рухоме майно та стягнення 766080,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна", м. Харків Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Приміська пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ стягнення 2834019,83 грн.
за участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Пархоменко О.В.
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Мельник О.В.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Приміська пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" (відповідач за первісним позовом), згідно якої просить суд:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Приміська пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" рухоме майно - 6 шт. моторних колісних пар серії ДР-1 з №№ 12913-9911, 1125-73411, 4849-9990, 2994-51255, 1763-51658, 2180-51745 з редуктором дизель-поїзда ДР1А, переданих для здійснення ремонту по Акту приймання-передачі від 30.12.2018 за Договором про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 №ПЗ/НРП-181959/НЮ;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Приміська пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" штраф відповідно до п. 8.3. Договору про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 №ПЗ/НРП-181959/НЮ у сумі 766080,00 грн. і понесені судові витрати у сумі 11013,44 грн.
В обґрунтування первісного позову позивач за первісним позовом вказує, що він звернувся до суду для захисту своїх порушених майнових прав у зв'язку з відмовою відповідача добровільно повернути позивачу рухоме майно - 6 шт. моторних колісних пар ДР-1 з редуктором дизель-поїзда ДР1А, переданого йому для здійснення ремонту, і сплатити штраф у сумі 766080,00 грн. за невиконання у встановлений Договором строк послуг з поточного ремонту лінійного обладнання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 29.09.2025 о 12:30.
17.09.2025 до Господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" (позивач за зустрічним позовом) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Приміська пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (відповідач за зустрічним позовом) з зустрічним позовом (вх.№ 21454) про стягнення 2834019,83 грн.
Згідно зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Приміська пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на свою користь вартість фактично наданих послуг за Договором про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 №ПЗ/НРП-181959/НЮ у розмірі 2679342,41 грн. та витрати на зберігання рухомого майна - 6 шт. моторних колісних пар серії ДР-1 з №№ 12913-9911, 1125-73411, 4849-9990, 2994-51255, 1763- 51658, 2180-51745 з редуктором дизель-поїзда ДР1А та комплектуючих у розмірі 154677,42 грн.
Судом було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Приміська пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про стягнення 2834019,83 грн. та вимоги за зустрічним позовом об'єднані в одне провадження з первісним позовом.
Також, 17.09.2025 відповідач за первісним позов подав до суду відзив на первісний позов (вх.№ 21441), згідно якого просить суд відмовити у задоволенні первісного позову та судові витрати покласти на відповідача. При цьому у відзиві на первісний позов відповідач за первісним позовом зазначає, що ТОВ "РВЗ Україна" жодним чином не перешкоджає АТ “Українська залізниця» в отриманні за відповідним Актом приймання-передачі моторних колісних пар дизель-поїзда серії ДР1 у кількості 6 шт., переданих за Актом приймання-передачі від 30.12.2018 за Договором, після здійснення оплати за фактично надані послуги, а отже не порушує прав та інтересів позивача за первісним позовом.
19.09.2025 позивач за первісним позовом подав до суду відповідь на відзив за первісним позовом (вх.№ 21719), згідно якої просить суд відхилити викладені відповідачем у відзиві на первісну позовну заяву заперечення із-за їх необґрунтованості та незаконності.
19.09.2025 відповідач за зустрічним позовом подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№ 21725), згідно якого просить суд відмовити в задоволенні заявлених зустрічних позовних вимог із-за їх необґрунтованості та незаконності. При цьому, відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву вказує, що факт часткового надання ТОВ “РВЗ Україна» послуг з поточного ремонту лінійного обладнання повинен підтверджуватися первинними документами про фактичне виконання та надання виконавцем послуг з ремонту колісних пар (рахунки, акти виконаних робіт, калькуляції та інші розрахунки) і про вартість нових запасних частин і матеріалів, які були використані для ремонту редукторних вузлів до даних колісних пар. Також, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що позивач за зустрічним позовом (виконавець) не надав (тоді й до сьогоднішнього дня) замовнику пакет документів, який підтверджує виконання та надання послуг з ремонту колісних пар (рахунки, акти виконаних робіт, калькуляції та інші розрахунки) згідно з Договором №ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018, та підтверджуючи документи вартості нових запасних частин і матеріалів, які були використані для ремонту редукторних вузлів до даних колісних пар, а надіслав лист №150 від 05.05.2020. Виконавець не повідомив негайно замовника про притримання і конкретно не зазначив у своїх вказаних у зустрічній позовній заяві листах про використання виконавцем саме права на притримання з посиланням на норму Закону, тому вказані позивачем за зустрічним позовом листи, в тому числі лист №150 від 05.05.2020, не можуть вважатися допустимими доказами належного повідомлення про притримання.
24.09.2025 позивач за зустрічним позовом подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№ 22165), в якій вказує, що ТОВ “РВЗ Україна» надавши Акт приймання наданих послуг №1 від 05.05.2020, що є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень законодавства про бухгалтерський облік, та копію розшифровки вартості фактично наданих послуг з капітального ремонту колісної пари ДР1 у обсязі КР-2 (у т.ч. матеріальні витрати), належним чином підтвердило фактичне виконання та надання виконавцем послуг з ремонту колісних пар на суму 2679342,41 грн. АТ “Українська залізниця» була належним чином попереджена про притримання майна та придбаних комплектуючих до моменту здійснення оплати за фактично надані послуги, а також відшкодування витрат на зберігання майна та комплектуючих.
Також, 24.09.2025 відповідач за первісним позовом подав до суду заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№ 22160) в яких вказує, що оскільки спірний договір було розірвано позивачем за первісним позовом на підставі висновку Державної аудиторської служби України від 25.04.2019 року щодо нікчемності договору № ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018 року, ч.3 ст. 651 ЦК України та положень п. 7.2.1 Договору, а не у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, то ТОВ “РВЗ Україна» не порушувало строку надання послуг передбаченого п. 4.5 договору, а отже відсутні підстави для стягнення АТ “Українська залізниця» з відповідача штрафу відповідно до п. 8.3 Договору у сумі 766080,00 грн., а позовні вимоги щодо стягнення штрафу є безпідставними та не обґрунтованими. Отже, твердження позивача за первісним позовом, що розірвання договору не звільняє від відповідальності відповідача є безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності. Окрім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що АТ “Українська залізниця» була належним чином попереджена про притримання майна та придбаних комплектуючих до моменту здійснення оплати за фактично надані послуги.
25.09.2025 відповідач за зустрічним позовом подав до суду заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№ 22258), в яких вказує, що позивач за зустрічним позовом не надав відповідачу за зустрічним позовом пакет первинних документів, який підтверджує виконання та надання послуг з ремонту колісних пар (рахунки, акти виконаних робіт, калькуляції та інші розрахунки) згідно з Договором №ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018, та підтверджуючи документи вартості нових запасних частин і матеріалів, які були використані для ремонту редукторних вузлів до даних колісних пар, а надіслав лист №150 від 05.05.2020. Отже, позивач за зустрічним позовом не повідомив негайно відповідача за зустрічним позовом про притримання і конкретно не зазначив у своїх вказаних у зустрічній позовній заяві листах про використання виконавцем саме права на притримання з посиланням на норму Закону, тому вказані позивачем за зустрічним позовом листи, в тому числі лист №150 від 05.05.2020, не можуть вважатися допустимими доказами належного повідомлення про притримання.
Підготовче засідання у справі призначене на 29.09.2025 о 12:30 не відбулося з причин неналежного функціонування (збій в роботі) підсистеми відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим підготовче засідання у справі було призначено на 09.10.2025 о 11:45.
09.10.2025 судом підготовче засідання у справі було закрито та розгляд справи по суті призначено на 23.10.2025 о 11:30.
23.10.2025 судом розгляд справи по суті було відкладено на 06.11.2025 о 10:45.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 06.11.2025 просив суд первісний позов задовольнити у повному обсязі, у зустрічному позові відмовити.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 06.11.2025 просив суд у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
30 грудня 2018 року між Акціонерним товариством “Українська залізниця» (Замовник, АТ “Укрзалізниц) і Товариством з обмеженою відповідальністю “РВЗ Україна» (Виконавець, ТОВ «РВЗ Україна») було укладено Договір про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 № ПЗ/НРП-181959/НЮ (надалі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується виконати поточний ремонт лінійного обладнання у відповідності обсягів згідно Додатку №1 “Обсяги та вартість Послуг, який є невід'ємною частиною Договору, згідно з “Інструкцією з формування, ремонту та утримання колісних пар тягового рухомого складу залізниць України колії 1520 мм ВНД 32.0.07.001-2001», діючої на час ремонту.
Відповідно до Додатку №1 до Договору предметом послуг є ремонт 6 шт. колісних пар ДР-1 на загальну суму 3830400,00 грн. з ПДВ.
У відповідності до п. 1.3. Договору послуги надаються для потреб виробничого підрозділу моторвагонне депо Чернігів регіональної філії “Південно-Західна залізниця» АТ “Укрзалізниця».
Згідно первісного позову позивач за первісним позовом вказує, що 01.08.2024 за рішенням юридичної особи АТ “Укрзалізниця» - власника майна виробничий структурний підрозділ моторвагонне депо Чернігів і все його майно було передано в підпорядкування до філії “Приміська пасажирська компанія» АТ “Укрзалізниця».
30.12.2018 між Замовником і Виконавцем укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої були внесені відповідні зміни до Договору.
Так, судом встановлено, що згідно п. 4.5. Договору термін надання послуг було визначено до 30 червня 2019 року. Згідно п. 10.1. даний Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 30.06.2019 року (включно), в частині розрахунку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
30.12.2018 у відповідності з Договором Замовник передав Виконавцю для здійснення ремонту 6 шт. колісних пар серії ДР-1 з №№ 12913-9911, 1125-73411, 4849-9990, 2994-51255, 1763-51658, 2180-51745 з редуктором дизель-поїзда ДР1А, про що складений відповідний Акт приймання-передачі від 30.12.2018, підписаний представниками Замовника та Виконавця і затверджений керівниками Замовника та Виконавця.
Згідно довідки виробничого структурного підрозділу моторвагонне депо Чернігів філії “Приміська пасажирська компанія» АТ “Укрзалізниця» від 18.01.2025 № 51 загальна вартість переданих в ремонт колісних пар складає суму 151707,00 грн.
Згідно з п.п. 7.3.1, 7.3.2 Договору Виконавець зобов'язувався забезпечити виконання послуг у строки, встановлені цим Договором, і надати послуги, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору.
Пунктом 7.2.1. Договору було передбачено, що Замовник має право розірвати договір в односторонньому поряд попередивши про це Виконавця за 10 (десять) календарних днів та сплативши Виконавцю вартість фактично наданих послуг.
У відповідності до п. 8.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним Договором винна Сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим Договором.
Відповідно до п. 8.3. Договору за невиконання обсягів наданих послуг, що зазначені в Додатку №1 та в строки, передбачені п. 4.5. Договору, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від вартості ненаданих послуг.
Пунктом 14.8. Договору було передбачено, що жодна з сторін договору не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої Сторони.
Позивач за первісним позовом згідно первісного позову вказує, що враховуючи те, що у встановлений Договором і Додатковою угодою №1 до Договору строк до 30.06.2019 Виконавець фактично не виконав у повному обсязі свої зобов'язання по наданню послуг з ремонту переданих 6 шт. колісних пар і до даного часу не повернув Замовнику це майно, у Замовника є підстави для звернення до Виконавця про зобов'язання повернути Замовнику рухоме майно та застосування до Виконавця штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2025 позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом претензію № ППК-10/319 від 22.01.2025 про повернення обладнання - 6 шт. колісних пар ДР-1 з редуктором дизель-поїзда ДР1А, переданих з АТ “Укрзалізниця» до ТОВ “РВЗ Україна» для здійснення ремонту по Акту приймання-передачі від 30.12.2018 за Договором про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 № ПЗ/НРП-181959/НЮ, і сплату відповідно до п. 8.3 Договору штрафу в сумі 766080,00 грн.
Позивач за зустрічним позовом згідно зустрічного позову вказує, що 25.04.2019 року, після здійснення моніторингу процедури закупівлі відритих торгів №UA-2018-10-26-001341-c Державної аудиторської служби України було складено висновок щодо нікчемності договору № ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018 року про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання, та зобов'язано Замовника усунути порушення у сфері публічних закупівель. На підставі вказаного висновку Замовником було прийнято рішення про розірвання договору від 30.12.2018 р. за № НЗТ-4/378. Актом огляду обладнання від 16.01.2020 року, складеним та підписаним представниками Замовника та Виконавця, підтверджується факт часткового надання ТОВ “РВЗ Україна» послуг з поточного ремонту лінійного обладнання за договором №ПЗ/НПР-181959/НЮ від 30.18.2018 року. Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що АТ “Українська залізниця» зобов'язано відшкодувати ТОВ “РВЗ Україна» витрати на зберігання рухомого майна - 6 шт. моторних колісних пар серії ДР-1 з №№12913-9911, 1125-73411, 4849-9990, 2994-51255, 1763-51658, 2180-51745 з редуктором дизель-поїзда ДР1А та комплектуючих, станом на дату подання позову у розмірі 154677,42 грн. за період з 05.05.2020 р. по 16.09.2025 р.
З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2019 Замовник листом № 781 від 11.05.2019 звернувся до ТОВ “РВЗ Україна» з проектом додаткової угоди №2 про розірвання договору.
11.06.2019 Замовник повторно звернувся до Виконавця з листом за № НЗТ-4/378, відповідно до якого просив підписати додаткову угоду № 2 про розірвання договору, або в противному випадку, згідно п. 7.2.1 Договору, АТ “Українська залізниця» буде змушено розірвати Договір в односторонньому порядку.
20.06.2019 Виконавець листом за № 72 від 20.06.2019 надав відповідь на лист за № НЗТ-4/378 від 11.06.2019, в якому повідомив, що погоджується розірвати договір № ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018 року та направив Замовнику свій варіант додаткової угоди, який передбачав компенсацію вартості фактично наданих послуг, та просив підписати додаткову угоду.
Листом від 24.06.2019 року за № НЗТ-4/438 Замовник повідомив, що оскільки станом на 12.06.19 жодні документи, підтверджуючі факт надання послуг Виконавцем на користь Замовника відсутні, у відповідності до висновку Державної аудиторської служби України від 25.04.2019 року щодо нікчемності договору № ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018, керуючись ч. 3 ст. 651 ЦК України й положеннями, передбаченими п.7.2.1 Договору, що договір розірвано в односторонньому порядку.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом лист № НЗТ-4/438 від 24.06.2019 про розірвання Договору в односторонньому порядку було направлено Виконавцю за 6 (десять) календарних днів до закінчення строку дії Договору (30.06.2019 включно).
Ураховуючи викладене, та те, що строк дії Договору закінчувався 30.06.2019, господарський суд приходить до висновку, що Замовником було повідомлено Виконавця про розірвання Договору в односторонньому порядку не у відповідності до положень п. 7.2.1. Договору за 10 (десять) календарних днів, у зв'язку з чим Договір не може вважатися розірваним Замовником в односторонньому порядку на підставі листа Замовника № НЗТ-4/438 від 24.06.2019, а є таким, що припинив свою дію 30.06.2019 у зв'язку з закінченням його строку дії.
При цьому суд зазначає, що факти, встановлені висновком Державної аудиторської служби, не є беззаперечними для судів при розгляді ними відповідних справ, та дані висновки суд оцінює на рівні з іншими доказами.
Під час розгляду справи сторонами не заперечувався факт того, що Виконавець не повернув рухоме майно, яке було передано йому для здійснення ремонту.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що Актом огляду обладнання від 16.01.2020, складений та підписаний представниками Замовника та Виконавця, підтверджується факт часткового надання ТОВ “РВЗ Україна» послуг з поточного ремонту лінійного обладнання за договором №ПЗ/НПР-181959/НЮ від 30.18.2018.
Разом з цим, суд зазначає, що факт часткового надання ТОВ “РВЗ Україна» послуг з поточного ремонту лінійного обладнання повинен підтверджуватися первинними документами про фактичне виконання та надання Виконавцем послуг з ремонту колісних пар (рахунки, акти виконаних робіт, калькуляції та інші розрахунки) і про вартість нових запасних частин і матеріалів, які були використані для ремонту редукторних вузлів до даних колісних пар.
Проте, відповідні докази, які підтверджують виконання та надання послуг з ремонту колісних пар (рахунки, акти виконаних робіт, калькуляції та інші розрахунки) згідно з Договором №ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018, та підтверджуючи документи вартості нових запасних частин і матеріалів, які були використані для ремонту редукторних вузлів до даних колісних пар, в матеріалах справи відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.
Договір № ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018 припинився у червні 2019 року, а Виконавець послався як на належний доказ притримання майна на свій лист Замовнику за № 150 від 05.05.2020, тобто надісланий Виконавцем на адресу Замовника більше чим через 10 місяців після закінчення строку дії Договору.
Станом на 05.05.2020 ТОВ “РВЗ Україна» уклало Договір відповідального зберігання №160925 з ТОВ “Експотрейдкомпані» (Зберігач) від 01.05.2020, тобто ще до направлення Замовнику листа № 150 від 05.05.2020.
Отже, Виконавець не повідомив негайно Замовника про притримання і конкретно не зазначив у своїх вказаних у зустрічній позовній заяві листах про використання Виконавцем саме права на притримання з посиланням на норму Закону, тому вказані Позивачем за зустрічним позовом листи, в тому числі лист №150 від 05.05.2020, не можуть вважатися допустимими доказами належного повідомлення про притримання.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що правовідносини за вказаним вище Договором відповідального зберігання не стосуються відповідача за зустрічним позовом. За таких обставин, понесені витрати за зберігання рухомого майна за цим договором, не можуть бути покладенні судом у даній справі на відповідача за зустрічним позовом.
Щодо посилань ТОВ “РВЗ Україна» на залучення субпідрядників до виконання зобов'язання за Договором №ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018 суд зазначає, що у відповідності з пунктом 14.8. Договору №ПЗ/НРП-181959/НЮ від 30.12.2018 жодна з Сторін договору не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої Сторони. Письмова згода Замовника за Договором на залучення субпідрядників в матеріалах справи відсутня. За таких обставин дані посилання ТОВ “РВЗ Україна» відхиляються судом.
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується доведеність та обґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У відповідності до норм частини другої статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 8.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним Договором винна Сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим Договором.
Відповідно до п. 8.3 Договору за невиконання обсягів наданих послуг, що зазначені в Додатку № 1 та в строки, передбачені п. 4.5. Договору, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від вартості ненаданих послуг.
Підсумовуючи зазначене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" (61046, м. Харків, пр. Олександрівський, буд. 2А, код ЄДРПОУ 40602601) повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Приміська пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ ВП 45246390) рухоме майно - 6 шт. моторних колісних пар серії ДР-1 з №№ 12913-9911, 1125-73411, 4849-9990, 2994-51255, 1763-51658, 2180-51745 з редуктором дизель-поїзда ДР1А, переданих для здійснення ремонту по Акту приймання-передачі від 30.12.2018 за Договором про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 № ПЗ/НРП-181959/НЮ, та стягнення штрафу відповідно до п. 8.3. Договору про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 № ПЗ/НРП-181959/НЮ у сумі 766080,00 грн., підтверджуються матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог за зустрічним позовом суд зазначає, що дані вимоги не підтверджуються матеріалами справи, вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судовий збір за первісним позов у розмірі 11013,44 грн. покладається на відповідача за первісним позовом.
Враховуючи те, що судом у задоволенні зустрічного позову відмовлено, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 180, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" (61046, м. Харків, пр. Олександрівський, буд. 2А, код ЄДРПОУ 40602601) повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Приміська пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ ВП 45246390) рухоме майно - 6 шт. моторних колісних пар серії ДР-1 з №№ 12913-9911, 1125-73411, 4849-9990, 2994-51255, 1763-51658, 2180-51745 з редуктором дизель-поїзда ДР1А, переданих для здійснення ремонту по Акту приймання-передачі від 30.12.2018 за Договором про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 № ПЗ/НРП-181959/НЮ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" (61046, м. Харків, пр. Олександрівський, буд. 2А, код ЄДРПОУ 40602601) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Приміська пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ ВП 45246390) штраф відповідно до п. 8.3. Договору про надання послуг з поточного ремонту лінійного обладнання від 30.12.2018 № ПЗ/НРП-181959/НЮ у сумі 766080,00 грн. та 11013,44 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Приміська пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ ВП 45246390).
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" (61046, м. Харків, пр. Олександрівський, буд. 2А, код ЄДРПОУ 40602601).
Повне рішення складено "10" листопада 2025 р.
Суддя А.М. Буракова