27 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/476/24(921/333/25)
Господарський суд Тернопільської області
у складі: судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання Дика Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 921/476/24(921/333/25)
за позовом: виконувача обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, буд.712/9, с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833) розпорядника майна арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича (вул.Петлюри Симона, буд. 16/108, Шевченківський р-н, м. Київ, 01032, РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, буд. 712/9, с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833);
до відповідача-2: учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 )
про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД" (код 41037833), що прийняте за результатами розгляду третього питання порядку денного "Про визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу" і оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025, та стягнути судові витрати.
в межах справи №921/476/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ", 04053, м. Київ, Бехтерівський провулок, 4Б, офіс 31, код ЄДРПОУ 38960764
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД", 47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Настасів, вул.Плебанівка, будинок 712/9, код ЄДРПОУ 41037833
про: відкриття провадження у справі про банкрутство (в порядку Книги третьої Кодексу України з процедур банкрутства)
За участі представників:
-позивача: не з'явився;
-відповідача-1: не з'явився;
-відповідача-2: не з'явився.
Зміст позовних вимог
Виконувач обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Настасів, вул.Плебанівка, будинок 712/9, код ЄДРПОУ 41037833) розпорядник майна арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Настасів, вул.Плебанівка, будинок 712/9, код ЄДРПОУ 41037833)та до відповідача-2 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД" (код 41037833), що прийняте за результатами розгляду третього питання порядку денного "Про визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу" і оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025 та стягнення судових витрат.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" - ОСОБА_1 допущено грубі порушення порядку скликання і проведення Зборів учасників та про незаконність рішення у протоколі №09/05 від 09.05.2025, яке прийнято із перевищенням повноважень учасником ТОВ "БМБУД".
Позиція відповідача - 2
18.06.2025 до суду від відповідача-2 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) надійшов Відзив на позовну заяву № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 18.06.2025 (вх.4458 від 18.06.2025), у якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви виконуючого обов'язки керівника ТОВ "БМБУД" розпорядника майна арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича до ТОВ "БМБУД" та учасника ТОВ "БМБУД" ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасника товариства у справі №921/476/24(921/333/25), при цьому посилаючись, зокрема, на те, що протокол загальних зборів учасників ТОВ «БМБУД» від 09.05.2025 було прийнято в межах повноважень передбачених статутом товариства та чинним законодавством України, з дотриманням визначеного порядку скликання, повідомлення учасників, формування порядку денного та оформлення результатів голосування. Також як зазначає ОСОБА_1 , як власник 99,56% частки у статутному капіталі товариства, він мав повне право ініціювати скликання загальних зборів та брати участь у їх проведенні. Оскаржуваний протокол загальних зборів учасників ТОВ «БМБУД» стосується запровадження форми звітності арбітражного керуючого перед учасниками товариства з метою забезпечення прозорості його дій, відкритості господарської діяльності та гарантування захисту корпоративних прав. У цьому протоколі не йдеться про надання вказівок. Обов'язкових для виконання у контексті процедур банкрутства, втручання у здійснення управлінських чи майнових повноважень, або ж нав'язування непритаманних обов'язків. Ідеться виключно про створення механізму періодичного інформування, що є усталеною практикою добросовісного корпоративного врядування та відповідає принципам управління юридичною особою. Арбітражний керуючий не є автономною особою, відокремленою від юридичної особи, якою він управляє. Його обов'язок - діяти в інтересах боржників, а не власних. І забезпечити баланс між інтересами кредиторів, учасників, працівників та інших залучених сторін. Обов'язок діяти добросовісно та розумно вимагає від нього взаємодії з учасниками товариства, перед якими він тимчасово виконує функцію управління. Більш того, переконаний, що незалежність арбітражного керуючого, про яку йдеться у ст.13 КУзПБ, не є абсолютною. Закон не забороняє керуючому надавати інформацію учасникам юридичної особи, якщо така інформація стосується їх корпоративних прав та не перешкоджає провадженню у справі про банкрутство. Таким чином. Реакція на запит про звітність є прямим проявом його обов'язку взаємодіяти з учасниками товариства, а не приводом до судового спору. Аргументація позивача зводиться до припущень про втручання у його діяльність як арбітражного керуючого. Але не підкріплена належними доказами чи правовим обґрунтуванням. Як зазначає ОСОБА_1 , на його думку, запровадження звітності є звичайною практикою. Прийнятною у будь-якій формі управління юридичною особою, і не створює нових чи протиправних обов'язків для керівника. Запит на звітність щодо поточного стану справ, дій, угод або операцій не є наказом, розпорядженням чи впливом на самостійність керуючого. Це вияв обґрунтованого інтересу власника до діяльності підприємства.
Заперечення позивача.
Від позивача до матеріалів справи відповідь на відзив не поступала.
Рух справи
Ухвалою від 08.10.2024 (суддя Андрусик Н.О.) відкрито провадження у справі №921/476/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, будинок 712/9, село Настасів Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833).
30.05.2025 суддею Андрусик Н.О. подано Заяву від 30.05.2025 (вх.№371 від 30.05.2025) про самовідвід від розгляду справи №921/476/24.
Ухвалою від 30.05.2025 Заяву судді Андрусик Н.О. від 30.05.2025 (вх.№371 від 30.05.2025) про самовідвід від розгляду справи №921/476/24 задоволено та передано справу №921/476/24, позовні заяви, подані в межах вказаної справи, інші заяви (клопотання) для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №921/476/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Настасів, вул.Плебанівка, будинок 712/9, код ЄДРПОУ 41037833) передано для розгляду судді Хомі С.О.
Ухвалою від 05.06.2025 (суддя Хома С.О.) прийнято до свого провадження справу №921/476/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (47734, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Настасів, вул.Плебанівка, будинок 712/9, код ЄДРПОУ 41037833).
Ухвалою від 06.06.2025 відкрито провадження у справі №921/476/24(921/333/25) в межах справи №921/476/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД", призначено підготовче засідання у справі на 07.07.2025 на 15 год. 00 хв.
Одночасно з позовною заявою 04.06.2025 виконуючий обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" розпорядник майна арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович через систему "Електронний суд" подав Заяву № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 04.06.2025 (вх.№ 4074 від 04.06.2025) про забезпечення позову, в якій просив:
- заборонити учасникам ТОВ "БМБУД" (код 41037833), та/або іншим особам, що діють від їх мені або в їх інтересах:
*вимагати від розпорядника майна арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича виконання рішення, що оформлене за результатами розгляду третьому питання порядку денного, яке оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД";
*скликати та проводити загальні збори учасників ТОВ "БМБУД" з питань аналогічних рішенню у третьому питанню порядку денного, що яке оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД", щодо зобов'язання арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича вчиняти будь-які дії;
*приймати рішення про зобов'язання арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича звітувати, надавати інформацію або іншим чином підпорядковуватись учасникам ТОВ "БМБУД" чи будь-яким органам управління товариства;
*приймати нові рішення про зобов'язання арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича звітувати, надавати інформацію або іншим чином підпорядковуватися учасникам ТОВ "БМБУД" чи будь-яким органам управління товариства;
*посилатися на рішення у третьому питанню порядку денного, що оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД", як на чинне у будь-яких процесах або документах;
*заборонити державному реєстратору та іншим посадовим особам вчиняти будь-які дії на підставі рішення третього питання порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД, що оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025.
Ухвалою від 06.06.2025 у задоволенні Заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою від 07.07.2025відкладено підготовче засідання на 23.07.2025на 12год.00хв
Ухвалою від 23.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/476/24(921/333/25) до судового розгляду по суті на 03.09.2025 на 15 год. 00 хв.
Ухвалою від 03.09.25 відкладено розгляд справи по суті на 01.10.2025 на 12 год.00 хв.
01.10.2025 судове засідання у справі не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді у відпустці. У зв'язку із наведеним, ухвалою від 03.10.2025 призначено судове засідання на 27.10.2025 на 14 год. 00 хв.
Явка сторін.
В судове засідання позивач не з'явився.
В судове засідання відповідач-2 не з'явився. А також відповідач-2 не забезпечив участь в судовому засіданні свого представника. Разом з тим, відповідач-2 отримав ухвалу від 06.06.2025 про відкриття провадженні у справі та призначення підготовчого засідання на 07.07.2025 на 15 год.00 хв, ухвалу від 07.07.2025 про відкладення підготовчого засідання на 23.07.2025 на 12 год.00 хв, ухвалу від 23.07.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи №921/476/24(921/333/25) до судового розгляду по суті на 03.09.2025 на 15 год. 00 хв., ухвалу від 03.09.2025 про відкладення розгляду справи по суті на 01.10.2025, ухвалу від 03.10.2025 про призначення судового засідання на 27.10.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа ОСОБА_1 в його електронний кабінет, підписані відповідальними працівниками суду та які знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, відповідач-2 ОСОБА_1 повідомлений належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Розгляд заяв та клопотань.
Жодні заяви та клопотання від сторін не поступили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).
Процесуальні дії суду.
Суд не оголошував вступну та резолютивну частини скороченого рішення, у зв'язку із відсутністю сторін, та їх представників.
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини.
Ухвалою від 08.10.2024 (суддя Андрусик Н.О.) відкрито провадження у справі №921/476/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, будинок 712/9, село Настасів Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ" (пров.Бехтерівський, будинок 4-Б, офіс 31, місто Київ ідентифікаційний код 38960764): на суму 1 690 850,42 грн (за договором поставки №19-09/12_Н від 12.09.2019 в тому числі 904 552,00 грн. основного боргу, 627767,03 грн інфляційних нарахувань, 158 531,39 грн - 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; на суму 30 280,00 грн (судовий збір у справі про банкрутство) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 27.03.2025; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" призначено арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича (Свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1939 від 08.01.2020, вул.С.Петлюри, 16/108, каб.№20, м.Київ, 01032; адреса для листування: вул.Саксаганського, 88, а/с254, м.Київ, 01032).
Ухвалою від 28.04.2025 (суддя Андрусик Н.О.) у справі №921/476/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" Клопотання №02-46/58 від 10.03.2025 (вх.№1823 від 13.03.2025) розпорядника майна Різника Олександра Юрійовича про припинення повноважень керівника боржника у справі №921/476/24, - задоволено частково; припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" ) - ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ); покладено виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича; зобов'язано ОСОБА_2 протягом трьох днів з дня постановлення цієї ухвали передати розпоряднику майна Різнику Олександру Юрійовичу за актом приймання-передачі бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"; провадження у справі в частині розгляду клопотання розпорядника майна Різника Олександра Юрійовича про припинення повноважень керівника боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та зобов'язання вчинити дії - закрито.
Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» код ЄДРПОУ 41037833 оформлене протоколом №09/05 від 09 травня 2025 року з порядком денним: 1.Про визначення способу голосування; 2.Про обрання голови зборів; 3.Про визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу, було вирішено:
*по першому питанню порядку денного: проводити відкрите голосування;
*по другому порядку денного: обрати головою зборів ОСОБА_1 ;
*по третьому питанню порядку денного: зобов'язати виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» розпорядника майна - арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича щотижня, однак не пізніше останнього робочого дня тижня, письмово звітувати перед Загальними зборами Товариства, шляхом надсилання звіту на ім'я ОСОБА_1 , на поштову адресу: АДРЕСА_3 про:
-виконання Договору №14 Е від 19 грудня 2019 року укладеного між ТОВ «БМБУД» та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області;
-забезпечення безперебійної роботи вагового комплексу в русі WIM (Weigh-In-Motion) відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №22 від 01.07.2019 року в рамках виконання договору №14 Е від 19 грудня 2019 року;
-про забезпечення Товариства матеріалами (паливо-мастильні матеріали, бітум, щебінь, відсів) для виконання зобов'язань згідно Договору №14 Е від 19 грудня 2019 року;
-вжиття заходів із погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, кількість осіб перед якими є заборгованість із виплати заробітної плати та розмір заборгованості по кожній особі;
-вжиття заходів із погашення заборгованості по погашенні податкового боргу.
У протоколі загальних зборів учасників зазначено про те, що на зборах присутні учасники: фізична особа, громадянин України ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , з часткою в статутному капіталі 99,56% (дев'яносто дев'ять цілих, п'ятдесят шість сотих відсотка). Учасники цих зборів підтверджують, що були належним чином сповіщені про дату, місце проведення і порядок денний цих зборів і ознайомлені з необхідними документами, що відносяться до порядку денного. Учасники вправі приймати будь-які рішення із питань віднесених на порядок денний. Всього на загальних зборах Товариства присутні учасники, які володіють 99,56% голосів. Загальні збори є правомочними. Голова зборів - ОСОБА_1 .
Також у протоколі зазначено, що усі Учасники не мають претензій до процедури проведення загальних зборів учасників та до прийняття/ухвалення на загальних зборах Учасників рішень.
Виконувач обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" розпорядник майна арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" та до відповідача-2 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД" (код 41037833), що прийняте за результатами розгляду третього питання порядку денного "Про визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу" і оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025, вважаючи, що учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" - ОСОБА_1 допущено грубі порушення порядку скликання і проведення зборів учасників та про незаконність рішення у протоколі №09/05 від 09.05.2025, яке прийнято із перевищенням повноважень учасником ТОВ "БМБУД".
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч.2 ст.7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів наведено у ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
-п.3 - справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
-п.4 - справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
-п.8 - справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). У тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1 ст. 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства.
Згідно ч.2 ст. 96-1 Цивільного кодексу України корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Згідно ч.6 ст. 96-1 Цивільного кодексу України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
В даній справі позивачем є виконувач обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" розпорядник майна арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович, який звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" та до відповідача-2 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" - ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД", що прийняте за результатами розгляду третього питання порядку денного "Про визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу" і оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025. А тому, справа не стосується спорів, що виникають з корпоративних відносин, та спорів, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі.
Позивач в своїй позовній заяві зазначає про те, що під час прийняття рішення не враховано положень КУзПБ, яким передбачено принципи незалежності арбітражного керуючого і те, що останній не є найманим, підзвітним працівником чи органом товариства.
Відповідач - 2 ОСОБА_1 у відзиві на позов, вказує, що протокол загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД" від 09.05.2025 року було прийнято в межах повноважень, передбачених статутом товариства та чинним законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Згідно ч.2 ст.30 даного Закону до компетенції загальних зборів учасників належать:
1)визначення основних напрямів діяльності товариства;
2)внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
3)зміна розміру статутного капіталу товариства;
4)затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
5)перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
6)обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
7)обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;
8)визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
9)створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;
10)прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;
11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
12)розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;
13)прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
14)прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток;
15)прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.
Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
Відповідно до п.3.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» (нова редакція), затвердженого протоколом №21 загальних зборів учасників товариства від 31.07.2021, органами управління товариства є:
-п.п.3.1.1-Загальні збори учасників;
-п.п.3.1.2.-Одноособовий виконавчий орган - Директор;
-п.п.3.1.3.-Наглядова Рада (може створюватись за рішенням Загальних зборів).
Згідно п.4.1. Статуту Загальні збори учасників є вищим органом Товариства.
Пунктом 4.5. Статуту передбачена виключна компетенція Загальних зборів.
Згідно п.п.4.5.9. п.4.5. Статуту до виключної компетенції належить визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу.
Відповідно до п. 4.21.2 статуту рішення загальних зборів з питань, передбачених у п. 4.5.4, п. 4.5.10, п. 4.5.11 приймаються одностайно всіма учасниками Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Пунктами п.п. 4.5.4, 4.5.10, 4.5.11 передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів належить: затвердження грошової оцінки не грошового вкладу учасника Товариства; створення та визначення повноважень Наглядової ради Товариства; прийняття рішення про придбання Товариством частки (частини частки) учасника.
Згідно п. 4.21.3. рішення Загальних зборів з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Відповідно до п.5.1.Статуту виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор (одноособовий орган).
Директор Товариства вирішує всі питання пов'язані з управлінням поточною діяльністю Товариства, за винятком тих, що віднесені відповідно до законодавства або цього статуту до компетенції інших органів Товариства (п.5.2.Статуту).
Згідно п.5.3. Статуту Директор підзвітний Загальним зборам учасників та організовує виконання їх рішень.
Згідно п.5.4. Статуту Директор обирається Загальними зборами учасників Товариства. Загальні збори учасників мають право у будь-який час припинити повноваження Директора. У разі припинення повноважень директора договір із цією особою вважається припиненим. У разі утворення Наглядової ради, повноваження щодо обрання та припинення повноважень Директора за рішенням Загальних зборів можуть бути передані Наглядовій раді Товариства.
Права Директора товариства передбачені п.5.5. Статуту.
Згідно п.5.9. Статуту директор Товариства є посадовою особою Товариства.
Відповідно до ч.1 ст.13 КУзПБ арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.13 КУзПБ незалежність арбітражного керуючого забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності та припинення його повноважень.
Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна та призначення розпорядником майна визначається судом (ст.28 КУзПБ).
Згідно ч.1 ст.44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Обов'язки розпорядника майна визначені в ч.3 ст.44 КУзПБ. Одним з таких обов'язків є надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі (абзац 9 частини 3 статті 44 КУЗПБ).
Згідно ч.11 ст.44 КУзПБ призначення розпорядника майна не є підставою припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.40 КУзПБ у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.
Про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Верховний Суд у своїй постанові від 15.04.2025 у справі №918499/20 (910/12496/24) зазначив наступне.
50.Відповідно до статті 10 КУзПБ арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності, з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника, право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
52.Системний аналіз статей 1 10, 12 КУзПБ свідчить, що арбітражний керуючий є учасником справи, однак не є стороною у справі про банкрутство (неплатоспроможність), здійснює свою діяльність самостійно, однак як службова особа, якій, в силу передбаченого Кодексом статусу та порядку його набуття.
53.Отже, виконання арбітражним керуючим своїх повноважень розпорядника майна та обов'язків керівника підприємства (у справі № 910/14499/20 припинено повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника ухвалою місцевого суду від 15.09.2021), зумовлене не лише його згодою на участь у справі, але й призначенням судом, про що суд ухвалює відповідне судове рішення. При цьому арбітражний керуючий, хоч і діє в інтересах та від імені юридичної особи-боржника, однак є суб'єктом незалежної професійної діяльності та не є найнятим працівником.
Ухвалою суду від 08.10.2024 (суддя Андрусик Н.О) відкрито провадження у справі №921/476/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" та розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" призначено арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
Також ухвалою суду від 28.04.2025 (суддя Андрусик Н.О.) у справі №921/476/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"- ОСОБА_2 та покладено виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича. Зобов'язано ОСОБА_2 протягом трьох днів з дня постановлення цієї ухвали передати розпоряднику майна Різнику Олександру Юрійовичу за актом приймання-передачі бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" .
Таким чином, саме судом Різник Олександр Юрійович був призначений розпорядником майна та саме судом було покладено на Різника Олександра Юрійовича виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД".
А отже, суд приходить до висновку, що арбітражний керуючий Різник О.Ю. зобов'язаний виконувати обов'язки покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства, а не учасниками ТзОВ "БМБУД".
Натомість, як вбачається із матеріалів справи, третє питання порядку денного загальних зборів товариства стосувалось саме визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу, було розглянуто та прийнято рішення зобов'язати виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» розпорядника майна - арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича щотижня, однак не пізніше останнього робочого дня тижня, письмово звітувати перед Загальними зборами Товариства, шляхом надсилання звіту на ім'я ОСОБА_1 , на поштову адресу: АДРЕСА_3 про виконання Договору №14 Е від 19 грудня 2019 року укладеного між ТОВ «БМБУД» та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області; забезпечення безперебійної роботи вагового комплексу в русі WIM (Weigh-In-Motion) відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №22 від 01.07.2019 року в рамках виконання договору №14 Е від 19 грудня 2019 року; про забезпечення Товариства матеріалами (паливо-мастильні матеріали, бітум, щебінь, відсів) для виконання зобов'язань згідно Договору №14 Е від 19 грудня 2019 року; вжиття заходів із погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, кількість осіб перед якими є заборгованість із виплати заробітної плати та розмір заборгованості по кожній особі; вжиття заходів із погашення заборгованості по погашенні податкового боргу.
Спірним рішенням (третє питання порядку денного) загальних зборів товариства встановлено контроль та нагляд за виконуючим обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» розпорядником майна - арбітражним керуючим Різником Олександром Юрійовичем. Зобов'язано його письмово звітувати перед Загальними зборами Товариства, шляхом надсилання звіту на ім'я ОСОБА_1 , який є учасником товариства. Разом з тим, арбітражний керуючий (розпорядник майна) в силу норм Кодексу України з процедур банкрутства звітує про свою діяльність перед судом та комітетом кредиторів, а не перед загальними зборами товариства. Також суд здійснює контроль за діяльністю арбітражного керуючого, та у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, може його відсторонити від виконання повноважень, зокрема, і за власною ініціативою.
З огляду на зазначене вище, при прийнятті спірного рішення (питання третє порядку денного), загальні збори учасників товариства перевищили свої повноваження, що призвело до невідповідності такого рішення загальних зборів нормам Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд вважає за необхідне зауважити, що у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства наведено перелік учасників у справі про банкрутство (неплатоспроможність), серед яких є уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Також є визначення уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Це особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу. Щодо такої уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у своїй постанові від 09.07.2024 у справі №9910/2217/23 Верховний суд зазначив наступне.
31.4. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ, яким замінено Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина п'ята статті 41 ГПК України).
31.5. Засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, в тому рахунку через субсидіарну відповідальність, а також, зокрема стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута. Тобто, корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, а їх інтереси у такій справі в силу приписів КУзПБ представляє спеціальний суб'єкт - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, питання щодо статусу якого детально досліджено нижче.
31.6. Справи про банкрутство характеризуються особливим складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у такій справі, на різних процедурах, наділяється специфічним обсягом прав і обов'язків, зумовленим характером відносин неспроможності/банкрутства та спрямованістю інтересів (юридичною заінтересованістю) учасника у такому провадженні.
31.7.З огляду на те, що правове регулювання статусу учасників у справі про банкрутство регламентовано як нормами ГПК України, так і спеціальним законом - КУзПБ, зміст правосуб'єктності та особливості процесуального статусу конкретного учасника справи розкриваються шляхом системного тлумачення норм цих законодавчих актів з урахуванням особливостей певної стадії процедури банкрутства.
31.8. Також Верховний Суд враховує, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого є пропорційне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника з дотриманням балансу інтересів боржника, кредиторів та інших учасників справи про банкрутство.
31.9. У цьому процесі можливість ефективного захисту інтересів власників частки у статутному капіталі боржника пов'язана із своєчасним, у правомірний спосіб визначенням представника їх спільних інтересів у справі про банкрутство - уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.
31.10. Право на уповноваження такої особи може бути реалізовано вищим органом управління боржника на будь-якій стадії справи про банкрутство, позаяк така правомочність за змістом є спеціальною, виникає саме у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство, безпосередньо не пов'язана з управлінням боржником чи розпорядженням його майном, тому не зазнає змін через обмеження (зупинення/припинення) корпоративних прав та повноважень органів управління боржника, що застосовуються у такій справі поетапно відповідно до приписів частин п'ятої, сьомої статті 44, частини четвертої статті 50, частини першої статті 59 КУзПБ.
31.11. КУзПБ не регламентує відбору такого представника за суб'єктною ознакою або зв'язками з боржником, тому, за загальними нормами про представництво, усяка наділена повною правосуб'єктністю особа може бути уповноважена рішенням вищого органу управління боржника на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) у справі про банкрутство.
31.12. Стаття 1 КУзПБ в частині уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) має бланкетний характер, оскільки відсилає до спеціальних норм, що регламентують прийняття рішень органами управління підприємницьких товариств.
31.13. При цьому, в частині першій статті 1 КУзПБ не конкретизовано умови повноважності загальних зборів боржника та не розкрито процесуального статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому з'ясування поставлених у цій справі питань потребує тлумачення норм спеціального закону, яким є КУзПБ у взаємозв'язку з положеннями ГПК України, нормами цивільного, господарського в тому числі корпоративного, права.
31.14.Разом з тим, зазначена норма КузПБ пов'язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.
31.15. Так, за змістом статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення про уповноваження особи на представництво інтересів учасників (засновників) товариства у справі про банкрутство приймається більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, якщо статутом товариства не встановлена більша кількість голосів для прийняття такого рішення.
31.16. На загальних зборах учасників товариства, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (частина четверта статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
31.17. Статтею 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
31.18. Отже, системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
31.19.Суд зауважує, що не існує жодних обмежень у виборі вищим органом управління боржника уповноваженої особи (учасників, акціонерів) боржника ані за суб'єктною ознакою (тільки учасник товариства тощо), ані за процедурою, на якій перебуває справа про банкрутство (розпорядження, санація, ліквідація). При цьому, враховуючи відсутність жодних відповідних обмежень, правомірним є проведення загальних зборів учасників з метою визначення уповноваженої особи учасників під час ліквідаційної процедури.
31.20. За наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні статті 1 КУзПБ.
31.21.Ураховуючи правовий зміст інституту представництва та положення параграфу 2 глави 4 ГПК України, у документі (протоколі, рішенні), яким оформлено рішення вищого органу управління боржника, має бути ідентифіковано особу, уповноважену на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів); зазначено реквізити справи про банкрутство, у якій надано такі повноваження, та застереження щодо обмеження повноважень за умови їх встановлення таким рішенням.
31.22.Припинення (втрата) повноважень уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника відбувається у тих самих формах, що і його набуття: за рішенням вищого органу управління боржника або в разі втрати юридичної сили рішенням про уповноваження цієї особи внаслідок визнання його недійсним (скасування) - за рішенням суду.
31.23. Хоч КУзПБ не регламентує особливостей вступу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справу, в частині першій статті 47 КУзПБ законодавець зазначає стосовно інших учасників провадження у справі про банкрутство про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.
31.24. Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб'єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.
31.25.З таким підходом погодився Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, а також у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, наголосивши, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.
31.26. У розвиток цієї позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство зазначив, що вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України. При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
31.27.Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений КУзПБ від 21.10.2019, залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника.
31.28. Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов'язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з'ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).
31.29. Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, господарський суд перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині.
31.30. Отже, набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України. Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України. Таким чином, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов'язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи.
31.31.Зазначене також дає підстави для висновку, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв'язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи.
31.32.У разі уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника після прийняття оскаржуваних цією особою судових рішень остання, як виняток, набуває статусу учасника справи про банкрутство шляхом його схвалення (легітимізації) за наслідком участі цієї особи в судовому засіданні в суді відповідної інстанції.
Також, позивач в своїй позовній заяві зазначає про те, що із зібраних доказів вбачається, що учасник товариства ОСОБА_1 який одноособово підписував протокол, не міг бути присутній на зборах через непрацездатність, інші учасники не повідомлені про збори, не було звернення учасника до виконавчого органу товариства скликати позачергові збори.
Також позивач зазначає, що в протоколі не вказано конкретне місце проведення зборів та на дату проведення зборів, за даними ОСОБА_2 (керівник із 26.04.2025) у листі від 07.05.2025 ОСОБА_1 втратив працездатність та перебував у лікарні, що очевидно унеможливлює скликання ним зборів учасників та їх проведення.
Відповідач - 2 ОСОБА_1 у відзиві на позов, вказує, що протокол загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД" від 09.05.2025 року було прийнято з дотриманням визначеного порядку скликання, повідомлення учасників, формування порядку денного та оформлення результатів голосування. Як власник 99,56% частки у статутному капіталі товариства, я ( ОСОБА_1 ) мав повне право ініціювати скликання загальних зборів та брати участь у їх проведенні.
Статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено порядок скликання зборів учасників товариства.
Згідно ч.1 ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Порядок проведення загальних зборів учасників передбачений ст.33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому законом та статутом товариства (ч.1 ст.33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а саме:
ч.1- рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.
ч.2.- рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
ч.3.- рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10, 14 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
ч.4.-рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
ч.5.- статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники.
Верховний Суд у своїй постанові від 18.04.2024 (пункти 37-50) у справі №924/560/23 зазначив наступне.
37.Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
38.Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів юридичної особи, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
39.Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.
40. Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
41.Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 18.09.2019 у справі № 902/671/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20, від 25.05.2023 у справі № 916/636/22, від 04.05.2023 у справі № 911/3656/20 та інших.
42. Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
43.Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
44.Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
45.Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:
- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;
та /або
- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
46. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
47.Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
48.З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.
49.Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.
50.Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.
Із розділу 9 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» вбачається, що учасниками Товариства є ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «САРСАМА СЕРВІС», ідентифікаційний код 41433752.
Щодо посилання позивача на те, що за даними ОСОБА_2 (керівник із 26.04.2025) у листі від 07.05.2025 ОСОБА_1 втратив працездатність та перебував у лікарні, що очевидно унеможливлює скликання ним зборів учасників та їх проведення, суд зазначає, що відповідно до листа ОСОБА_2 від 07.05.2025 слідує, що ОСОБА_1 захворів та перебуває на стаціонарному лікуванні, що підтверджується медичним висновком №РМ23-6Х2Р-29ЕМ-4Ч7М про тимчасову не працездатність від 28.04.2025 та медичним висновком №1111-КТЗА-495М-РХХК про тимчасову не працездатність від 05.05.2025. Однак, не можливо достовірно встановити, що на час проведення загальних зборів ТОВ "БМБУД" 09.05.2025 ОСОБА_1 перебував на лікуванні, оскільки матеріали справи зазначених медичних висновків не містять, а відповідачем - 2 не надано доказів на спростування такої інформації.
Також відповідачем - 2 ОСОБА_1 на підтвердження вказаних ним у відзиві на позов обставин щодо того, що протокол загальних зборів учасників ТОВ «БМБУД» від 09.05.2025 року було прийнято з дотриманням визначеного порядку скликання, повідомлення учасників, формування порядку денного та оформлення результатів голосування, не надано жодного доказу.
Разом з тим, як вбачається із протоколу №09/05 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД», на зборах був присутній лише учасник фізична особа ОСОБА_1 (99.56% голосів). Також у даному протоколі зазначено про те, що усі учасники не мають претензій до процедури проведення загальних зборів Учасників та до прийняття/ухвалення на загальних зборах Учасників рішень.
Доказів оспорення рішення загальних зборів учасників оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025 з підстав порушення їх скликання та проведення іншим учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД», а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «САРСАМА СЕРВІС», ідентифікаційний код 41433752, матеріали справи не містять.
Крім, того відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" містить наступний перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_1 , розмір частки статутного (складеного капіталу (пайового фонду) (грн.): 900000,00; Товариство з обмеженою відповідальністю "САРСАМА СЕРВІС" розмір частки статутного (складеного капіталу (пайового фонду) (грн.): 4000, 00. Інформація про кінцевого бенефеціарного власника юридичної особи: ОСОБА_1 , тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсотки права голосу: 99,56.
З аналізу зазначеної інформації слідує, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" з відсотком права голосу у розмірі 99,56, а відтак вправі приймати будь які рішення на зборах товариства одноособово (крім питань передбачених п.4.5.4.,4.5.10., 4.5.11. Статуту).
Факту порушення прав та законних інтересів іншого учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю «САРСАМА СЕРВІС» спірним рішенням (третє питання порядку денного) загальних зборів, судом в ході розгляду справи не встановлено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 у справі №916/379/23 зазначила, що рішення органу управління товариства, на відміну від правочину, приймається органом лише в межах його компетенції та за процедурою, визначеною законодавством і статутом. Дія рішень органів управління товариства обмежена виключно самим товариством, його учасниками та посадовими особами. Такі рішення забезпечують здійснення корпоративного управління та діяльності товариства, можуть породжувати права та обов'язки в обмеженого кола осіб та вичерпують свою дію фактом виконання. Отже, на основі аналізу виокремлених ознак рішень загальних зборів учасників товариства Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення загальних зборів учасників товариства мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).
Як встановлено вище, рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» код ЄДРПОУ 41037833 (третє питання порядку денного), яке оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025 не відповідає нормам законодавства, що відповідно до усталеної практики Верховного суду є підставою для визнання його недійсним.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД" (код 41037833), що прийняте за результатами розгляду третього питання порядку денного "Про визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу" і оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025 підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені.
Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей ". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Вказаний Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. згідно платіжної інструкції № 161 від 04.06.2025.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з кожного з відповідачів понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору по 1211 грн 20 коп. на користь позивача.
Витрати на правову допомогу.
В позовній заяві позивач просив суд судові витрати покласти на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам та стягнути на користь позивача. При цьому вказавши, що позивачем сплачено судовий збір, та будуть понесені судові витрати пов'язані з розглядом справи у суді.
Конкретні витрати на правову допомогу сторонами не заявлялись.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, ст.ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1 Позов задовольнити.
2.Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "БМБУД" (ідентифікаційний код 41037833), що прийняте за результатами розгляду третього питання порядку денного "Про визначення форми контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу" і оформлене протоколом №09/05 від 09.05.2025.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, буд. 712/9, с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833) на користь виконувача обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, буд.712/9, с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833) розпорядника майна арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича (вул.Петлюри Симона, буд. 16/108, Шевченківський р-н, м. Київ, 01032, РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1211 грн 20 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
4.Стягнути з учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь виконувача обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, буд.712/9, с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833) розпорядника майна арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича (вул.Петлюри Симона, буд. 16/108, Шевченківський р-н, м. Київ, 01032, РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1211 грн 20 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6.Копію рішення надіслати
- виконувачу обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" розпоряднику майна арбітражному керуючому Різник Олександру Юрійовичу (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
-відповідачу-1 Товариству з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
- відповідачу-2 учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" ОСОБА_1 (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд").
позивач: Виконувач обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, буд.712/9, с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833) розпорядник майна арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович (вул.Петлюри Симона, буд. 16/108, Шевченківський р-н, м. Київ, 01032, РНОКПП НОМЕР_1 ).
відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "БМБУД" (вул.Плебанівка, буд. 712/9, с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41037833).
відповідач-2: Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
В зв'язку із перебуванням судді у відпустці з 04.11.2025 по 05.11.2025 повне рішення складено та підписано: 10 листопада 2025 року.
Суддя С.О. Хома