465/9938/25
1-кс/465/1733/25
/про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/
05.11.2025 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000835 від 03.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дрогобич Львівської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,
встановив :
Слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Франківського районного суду міста Львова з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львів Львівської області ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025141370000835 від 03.11.2025відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник отримали копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується їх особистими підписами у клопотанні.
В обґрунтування клопотання слідчий СВ покликається на те, що 03.11.2025, близько 08 години 45 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні торговельного залу магазину «Аврора» (ТЗОВ «Вигідна покупка» код ЄДРПОУ 41130363), що по вул. Героїв УПА, 78 у м. Львові, реалізовуючи свій умисел, направлений на дрібне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з торгівельних стелажів вищевказаного магазину упаковку кави смаженої меленої «Le Cafe Grande», вагою 500 грам, вартістю 249 гривень 17 копійок, шість упаковок кави натуральної смаженої меленої «Mason Cafe Espresso Intense», вагою 420 грам, вартістю 1295 гривень, всього майна на загальну суму 1554 гривень без ПДВ, які поклав в рюкзак.
Однак, ОСОБА_5 , проходячи з викраденим товаром повз касу, не оплативши його вартості, був помічений працівником магазину «Аврора», який біля вхідних дверей у магазин вимагав останнього зупинитися та повернути викрадений товар. Не зважаючи на такі вимоги та усвідомлюючи, що його дії викриті, а також те, що Наказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за №64/2022 від 24.02.2022 року (із подальшими змінами) введено воєнний стан на території України, ОСОБА_5 , почав втікати з викраденим майном з магазину, відтак, його дії із таємного викрадення чужого майна переросли у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), що вчинене в умовах воєнного стану.
Таким чином, встановлено достатньо підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
03.11.2025 затримано ОСОБА_5 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в порядку ст. 208 КПК України.
04.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відтак, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, вбачається необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слід оцінювати в сукупності всі обставини, в тому числі такі, які стосуються підозрюваного.
Зокрема, на даний час, встановлено:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними доказами;
- відсутність постійного офіційного місця роботи чи навчання;
- відсутність у підозрюваного постійного офіційного джерела доходів;
- покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 186 КК України, можливе у виді позбавлення волі від 7 до 10 років;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування;
- наявність цілком обґрунтованих ризиків того, що підозрюваний, у зв'язку із відсутністю у нього офіційного місця праці і джерел доходу, зможе продовжити злочинну діяльність та вчинити нові злочини.
У відповідності до ст. 183 КПК України заборон для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має.
З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави згідно ст. 182 КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
Слідчий СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.
У судовому засіданні прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 підтримав дане клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні стосовно клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як дораніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141370000835 від 03.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК КК України. Останнє розпочате на підставі заяви ОСОБА_8 , про те, що 03.11.2025 невідома особа перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора», що по вул. Г. УПА, 78 в м. Львові, в умовах дії воєнного стану, відкрито заволоділа товаром на суму 1853 гривні, чим спричинила матеріальної шкоди на вищевказану суму.
При розгляді клопотання встановлено, що 03.11.2025 ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано. 04.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та роз'яснено процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
На підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України слідчий надав такі докази:заяву про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2025; протокол огляду місця події від 03.11.2025; протокол затримання особи підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 03.11.2025; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 03.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 03.11.2025; протоколами огляду предметів від 04.11.2025; протокол огляду відеозапису від 04.11.2025; інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Подані слідчим докази вказують на існування обставин, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.186 КК України та, які можуть об'єктивно викликати підозру про причетність підозрюваного до його вчинення.
Тому, з урахуванням доводів слідчого та прокурора, стадії досудового розслідування, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які вказав слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що підозрюваний може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, а також може продовжити свою протиправну діяльність, а саме вчиняти відповідних подібні кримінальні правопорушення, аналогічні тому, у якому зараз підозрюється.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, суд бере до уваги, що санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а відтак, з метою уникнення від покарання ОСОБА_5 , може переховуватися від слідства та суду.
Стосовно ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, то суд бере до уваги, що в ході досудового розслідування не допитано всіх свідків, які на прохання останнього можуть давати неправдиві показання. Також в ході досудового розслідування не проведено всіх експертиз, та не проведено усіх слідчих дій, що дасть змогу ОСОБА_5 вчинити незаконний вплив на свідків, які на прохання останнього можуть давати неправдиві або неповні покази.
Крім того, щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_5 , може продовжувати свою протиправну діяльність, вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, суд бере до уваги, що останній будучи раніше судимим вироком Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 05.02.2020, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 ККУ, до позбавлення волі на 4 роки 9 місяців, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин.
Водночас, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.
Окрім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 відсутнє постійне офіційне місце роботи чи навчання; відсутнє постійне офіційне джерело доходів; покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, можливе у вигляді позбавлення волі 7 до 10 років; вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування; наявність цілком обґрунтованих ризиків того, що підозрюваний у зв'язку із відсутністю у нього офіційного місця праці і джерел доходу, характеризує його як особу зможе продовжити злочинну діяльність та вчинити нові кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Також, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України.
Відтак, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.
Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ураховуючи наведене, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких останній підозрюється, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; крім того, беручи до уваги, що досудове слідство триває, не всі докази зібрані, тому виправданим є необхідність визначити підозрюваному заставу у встановленому п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі - 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень, оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження, не є завідомо непомірним для нього та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов'язки: прибувати до слідчого ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, з періодичністю 3 рази на тиждень по понеділках, середах, п'ятницях з 10-ї до 11-ї години, а також за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 309, 371-372, 376, 395 КПК України,
постановив :
Клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000835 від 03.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити частково.
Підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дрогобич Львівської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесят днів, тобто по 3 0 грудня 2025 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області у будь-який момент протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, з періодичністю 3 рази на тиждень по понеділках, середах, п'ятницях з 10-ї до 11-ї години, а також за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити по 3 0 грудня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області, має бути наданий уповноваженій особі Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам справи.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 10.11.2025 о 08:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1