10.11.2025м. СумиСправа № 920/1017/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В. розглянувши матеріали справи № 920/1017/25 за позовом Комунального некомерційного підприємства “Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради (вул. Марка Вовчок, буд. 2, м. Суми, 40007) до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради (вул. Марка Вовчок, буд. 2, м. Суми, 40007), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради Гримайло Валерії Валеріївни (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000), 2) Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 45171796), 3) Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) про скасування реєстраційної дії,
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради Гримайло В.В., що здійснений 07.12.2023 у відомостях ЄДРПОУ щодо юридичної особи КНП “Клінічна лікарня №5» СМР за номером реєстраційної дії №1006321320009016864, назва реєстраційної дії: Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу або державного органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи на підставі Рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи про відміну рішення про припинення юридичної особи від 05.12.2023 №64-СМР.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом позову, становить 90 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідач заявляє, що остаточний розрахунок судових витрат та докази їх фактичного понесення будуть надані після ухвалення рішення суду.
Рішенням від 14.10.2025 у справі № 920/1017/25 Господарський суд Сумської області у задоволенні позову відмовив.
18.10.2025 відповідач подав заяву (вх. № 5532 від 20.10.2025), в якій просить суд стягнути з позивача 27 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат до заяви додані договір про надання правової (правничої) допомоги № 356 від 23.07.2025, акт надання послуг № 02/09/2025 від 02.09.2025, акт надання послуг № 12/09/2025 від 12.09.2025, акт надання послуг № 14/10/2025 від 14.10.2025, платіжні інструкції № 6699 від 17.10.2025, № 6287 від 08.09.2025, № 6349 від 15.09.2025, ордер на надання правничої допомоги від 01.08.2025 серія ВМ № 1070607. Також до заяви відповідач додав докази її надсилання позивачу та третім особам.
Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У період з 16.10.2025 до 20.10.2025 включно суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці, у період з 21.10.2025 до 28.10.2025 включно - на лікарняному.
Ухвалою від 29.10.2025 господарський суд призначив заяву Комунального некомерційного підприємства “Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради (вх. №5532 від 20.10.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі до розгляду без повідомлення учасників справи на 10.11.2025.
02.11.2025 позивач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 5247 від 03.11.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви, оскільки вартість виконаних представником відповідача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності, не є співмірною зі складністю справи. Позивач зазначає, що умовами договору про надання правничої допомоги визначена погодинна оплата роботи адвоката, але критерії витрат часу на вчинення таких процесуальних дій, як складання відзиву та письмових пояснень, не визначені. Написання письмових пояснень не є документом по суті справи, є правом особи. Жодне з проведених судових засідань не тривало більше 1 години.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідні висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд встановив, що факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/1017/25 в загальній сумі 27 000 грн 00 коп. підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 356 від 23.07.2025, актом надання послуг № 02/09/2025 від 02.09.2025, актом надання послуг № 12/09/2025 від 12.09.2025, актом надання послуг № 14/10/2025 від 14.10.2025, платіжними інструкціями № 6699 від 17.10.2025, № 6287 від 08.09.2025, № 6349 від 15.09.2025, ордером на надання правничої допомоги від 01.08.2025 серія ВМ № 1070607.
Згідно з п. 2.1. договору про надання правової (правничої) допомоги № 356 від 23.07.2025 для визначення вартості послуг (ціни) за договором застосовується погодинна оплата послуг виконавця із розрахунку - вартість однієї години складає 3000,00 грн. Розрахунок за надані послуги здійснюється шляхом множення кількості годин, витрачених на надання правової допомоги, на вартість однієї години відповідно до умов договору. Під час розрахунку кількості витраченого часу виконавцем при представництві інтересів замовника у судовому засіданні сторони враховують, що кожна розпочата година судового засідання розраховується як одна година. Фактичну вартість наданих послуг за договором сторони визначають у актах наданих послуг.
Відповідно до актів надання послуг: 1) від 02.09.2025 № 02/09/2025 адвокат надав послуги щодо підготовки і подання відзиву по справі - 3 год., щодо участі у судовому засіданні 26.08.2025 - 1 год. (кількість годин - 4, загальна вартість наданих послуг - 12 000 грн); 2) від 12.09.2025 № 12/09/2025 - підготовки додаткових пояснень по справі 1 год., участі у судовому засіданні 11.09.2025 1 год. (кількість годин - 2, загальна вартість наданих послуг - 6 000 грн); 3) від 14.10.2025 № 14/10/2025 - участі у судовому засіданні 23.09.2025 1 год., участі у судовому засіданні 14.10.2025 2 год. (кількість годин - 3, загальна вартість наданих послуг - 9 000 грн).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн 00 коп., з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зокрема за участь у судовому засіданні.
Суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом сторони, явку представника відповідача у судові засідання суд обов'язковою не визнавав; у справі відбулось три підготовчі засідання 26.08.2025, 11.09.2025, 23.09.2025, одне засідання по суті спору 14.10.2025, представник відповідача приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним є розмір витрат відповідача на оплату послуг адвоката за участь у судових засіданнях в сумі 1 000 грн 00 коп. за годину з урахуванням умов п. 2.1. договору.
Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу за підготовку та подання відзиву, пояснень суд вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 17 000 грн. покладаються на позивача. У відшкодуванні понесених відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн суд відмовляє та відповідно не покладає такі витрати на позивача.
Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини відповідача з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов'язок виконання прав і обов'язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв'язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на позивача не в повній сумі, про яку домовились відповідач та адвокат.
Керуючись ст. 2, 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради (вул. Марка Вовчок, буд. 2, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 01981498) на користь Комунального некомерційного підприємства “Клінічна лікарня № 5» Сумської міської ради (вул. Марка Вовчок, буд. 2, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 02000317) 17 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Відповідно до ст. 241, 244, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення складене та підписане суддею 10.11.2025.
Суддя Д.В. Вдовенко