14.06.2010м. СумиСправа № 18/59-10
за позовом: Фізичної особи - підприємця Линник Тетяни Іванівни, м. Суми
до відповідача: Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми
про визнання права власності
суддя Заєць С. В.
секретар судового засідання Гордієнко Ж. М.
представники:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору: позивач просить визнати за ним право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , з урахуванням проведеного перепланування, яке відповідає державним будівельним нормам і правилам, після якого квартира складається з таких приміщень: № 1 коридор площею 12,9 кв. м, № 2 кімната площею 13,0 кв. м, № 3 кладова площею 2,1 кв. м, № 4 кімната площею 16,6 кв. м, № 5 кімната площею 30,2 кв. м, № 6 туалет площею 1,3 кв. м, № 7 кухня площею 10,8 кв. м, № 8 ванна площею 3,5 кв. м, № 9 коридор площею 2,5 кв. м, № І лоджія площею 1,3 кв. м, № ІІ лоджія площею 1,75 кв. м, № ІІІ лоджія площею 3,8 кв. м, загальна площа квартири 99,75 кв. м, житлова площа 59,8 кв. м.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про судове засідання повідомлений належним чином, тому справа у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку з відрядженням та повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Суд вважає за можливе задовольнити зазначене клопотання, оскільки спір може бути вирішений в даному засіданні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі в їх сукупності, суд встановив:
По договору дарування від 17.03.1997р. ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 і складається з чотирьох жилих кімнат житловою площею 54,7 кв. м, загальною площею 89,6 кв. м.
Право власності на дану квартиру було зареєстроване за позивачем 19.03.1997р. в Сумському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації, що підтверджується реєстраційним написом на договору дарування квартири.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
У розвиток вказаного конституційного положення, статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що взагалі право власності будь-якої форми (приватної, державної або комунальної) є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У статті 316 цього Кодексу зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 319 названого Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
У відповідності до ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Враховуючи наведені правові норми, з метою поліпшення житлових умов та благоустрою житла, позивачем було здійснено перепланування належної їй на праві приватної власності квартири.
У відповідності до висновку будівельно-технічного дослідження від 27.03.2009р. № 315, складеного підприємцем Андрєєвим Л. Г., який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю «дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів" (свідоцтво від 26.09.2007р. № 430, дійсне до 26.09.2010р.), самочинно виконане перепланування квартири АДРЕСА_1 , відповідає державним будівельним нормам. Несуча спроможність конструктивних елементів будівлі не порушена.
Згідно з експертним висновком Дочірнього проектно-технологічного підприємства «Сумбудпроект" відкритого акціонерного товариства «Сумбуд" від 12.10.2009р., яке має відповідну ліцензію (на проектні роботи для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, здійснення діяльності щодо обстеження і оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, несучих конструкцій будівель та споруд, інженерних мереж та споруд і т. ін.), виконане перепланування квартири АДРЕСА_1 , відповідає діючими державним будівельним нормам.
У відповідності до листа Сумського міського відділу Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Сумській області від 17.04.2009р. № 1343 самовільне перепланування квартири АДРЕСА_1 не суперечить вимогам нормативно-правових актів пожежної безпеки, при умові подальшого використання квартири в житловому фонді.
Листом від 03.04.2009р. № 1152 Сумська міська санітарно-епідеміологічна станція повідомила про відсутність санітарно-гігієнічних норм і правил для перепланування житлових кімнат і допоміжних приміщень квартир житлових будинків.
У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими атами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно ст. 328 вказаного Кодексу, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Линник Тетяна Іванівна зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, копія якого знаходиться в матеріалах справи. У відповідності до свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2010р. серія Ж № 530153 позивач здійснює такі види діяльності: роздрібна торгівля продовольчими товарами, здача в оренду нежитлових приміщень.
Згідно ст. 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, а статтею 52 зазначеного Кодексу встановлено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
Враховуючи вказані правові норми, позивач зазначає, що має намір отримати кредит для використання його у підприємницькій діяльності, способом забезпечення якого є застава зазначеної квартири, але наявність у технічному паспорті на цю квартиру штампу про її самочинне перепланування унеможливлює реалізацію його права щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Разом з тим, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.
Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правопідтверджувальні документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини та наведені правові норми, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються фактичними обставинами та матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі, тому керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 32, 43, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за фізичною особою - підприємцем Линник Тетяною Іванівною ( АДРЕСА_2 , ід. номер НОМЕР_1 ) право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , з урахуванням проведеного перепланування, яке відповідає державним будівельним нормам і правилам, після якого квартира складається з таких приміщень: № 1 коридор площею 12,9 кв. м, № 2 кімната площею 13,0 кв. м, № 3 кладова площею 2,1 кв. м, № 4 кімната площею 16,6 кв. м, № 5 кімната площею 30,2 кв. м, № 6 туалет площею 1,3 кв. м, № 7 кухня площею 10,8 кв. м, № 8 ванна площею 3,5 кв. м, № 9 коридор площею 2,5 кв. м, № І лоджія площею 1,3 кв. м, № ІІ лоджія площею 1,75 кв. м, № ІІІ лоджія площею 3,8 кв. м, загальна площа квартири 99,75 кв. м, житлова площа 59,8 кв. м.
Суддя С.В. Заєць
Повний текст рішення підписаний 15.06.2010р.