Справа № 455/1670/25
Провадження № 1-кп/455/249/2025
Іменем України
10 листопада 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141320000357 від 11.07.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ваньовичі Самбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, із загальною середньою освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконну порубку лісу, з корисливих мотивів, 11 липня 2025 року, в обідню пору доби, на колісному тракторі марки'МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 поїхав до лісового масиву, розташованого в урочищі «газова» в обході № 9, кварталі № 32, виділі № 2 Бачинського лісництва Старосамбірського ДЛГП »Галсільліс», що знаходиться поблизу села Гуманець Самбірського району Львівської області, де, порушуючи встановлений порядок проведення порубки деревини, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, незаконно, без відповідного на це дозволу, з використанням бензопили марки «Husqvarna», з корпусом оранжевого кольору, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, незаконно зрізали шляхом відділення стовбура від кореня три дерева породи «Осика» загальною кубомасою 1,56 метрів кубічних, чим заподіяли матеріальну шкоду на загальну суму 45203,28 грн.
Продовжуючи свою протиправну діяльність,11.07.2025 року близько 14 години ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з використанням колісного трактора марки »МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 в межах лісового масиву, розташованого в урочищі «газова» в обході №9, кварталі №32, виділі №2 Бачинського лісництва Старосамбірського ДЛГП'Галсільліс», що знаходиться поблизу села Гуманець Самбірського району Львівської області, незаконно здійснив перевезення шляхом перетягування по поверхні ґрунту стовбурів від трьох незаконно зрізаних ними дерев породи «осика» від місця їх незаконної порубки до місця їх завантаження на причіп від трактора, тобто на відстані приблизно 1502 метрів. Після чого ОСОБА_4 , за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з використанням трьох бензопил марки «Husqvarna», з корпусами оранжевого кольору, розкряжували стовбури двох із трьох незаконно зрізаних ними дерев на сортименти довжиною по 0,7-0,9 метрів кожен, завантажили на причіп трактора. Їх протиправні дії були виявлені та припинені працівниками поліції.
Такими своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 246 КК України тобто незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, а також незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.2 ст.246 КК України, всі докази, зібрані на досудовому розслідуванні, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні є недоцільним.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 показав, що зранку того дня пішов возити сіно, їхали через ліс, по дорозі зайшов в ліс подивитися чи є гриби, побачив, що є деревина і її можна зрізати та взяти на дрова. Після сіна, разом з неназваними особами вирішив зрізати дерева в районі між селами Гуманець та Торгановичі . Деревину різав сокирою та бензопилами, одна з яких належить йому, дві інших - фермеру ОСОБА_15. Документів на пили не має, має упакування від бензопили. Фермер не знав для чого він брав пили. То все відбувалося в обідній час 11 липня 2025 року. Трактори МТЗ і Т40 теж фермера, взяв в сторожа ОСОБА_15. Зрізав 3 дерева. Трактор ЮМЗ там ні до чого, просто приїхав, належить ОСОБА_6 не встигли нікуди відвезти, загрузили дві штучки на причеп. Визнав розмір завданих збитків, потрохи сплачує. Вже сплатив 5500,00 грн.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності його позиції. Впродовж всього судового розгляду захист прав та інтересів ОСОБА_4 здійснював адвокат, якого суд призначив за його клопотанням.
Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаному кримінальному правопорушенні доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.246 КК України як незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, а також незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.66 КК України суд визнає щире каяття, належну процесуальну поведінку впродовж судового розгляду, усвідомлення протиправності вчиненого, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України в ході судового розгляду не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами, які визначені у ст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд також виходить із положень ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами , покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд зважає, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
Суд враховує відомості про особу обвинуваченого, а саме, що він є особою молодого віку згідно класифікації ВООЗ, громадянином України, неодруженим, без дітей, має постійне місце проживання, позитивну характеристику від територіальної громади, отримує дохід з приватного підсобного господарства, з дитинства має проблеми із зором, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває, раніше не судимий.
Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує те, що поведінка обвинуваченого в судовому засіданні була адекватною, свої показання він надавав послідовно та змістовно, а тому на стійке переконання суду обвинувачений є осудною особою.
Крім того, суд враховує обставини, які відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, належну процесуальну поведінку впродовж судового розгляду, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди та відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання.
Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд не вбачає.
Суд вважає дані обставини такими, що дають підстави призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі на рівні нижньої межі санкції, передбаченої ч. 2 ст. 246 КК України.
При призначені покарання суд враховує позицію прокурора, який просив призначити покарання для обвинуваченого у виді позбавлення волі на строк три роки та застосувати ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, позицію обвинуваченого, який просить суворо не карати та його захисника, який просив призначити 1 рік позбавлення волі із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Суд також враховує досудову доповідь складену Самбірським районним відділом філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області, яким встановлено середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України та покладення обов'язків згідно з ст. 76 КК України в тому числі і виконання заходів пробаційною програмою.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Стаття 75 КК України застосовується лише у тому випадку, коли суд, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, має обґрунтовані підстави дійти висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування призначеного покарання.
Вирішуючи питання про можливість виправлення засудженого без реального відбування призначеного покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його наслідки, обставини вчинення правопорушення, зокрема, що обвинувачений вчинив незаконну порубку перевезення деревини за попередньою змовою з метою заготівлі дров, належну поведінку обвинуваченого після вчинення правопорушення, визнання своєї причетності до події злочину, часткове, в міру фінансової можливості, добровільне відшкодування шкоди.
Враховуючи всі ці обставини, особу винуватого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, суд виснує, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, і відповідно до ст.75 КК України, вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 1,3 ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Щодо цивільного позову.
Процесуальним керівником, прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , в інтересах держави в особі Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 45203 гривні 28 копійок.
Цивільний позов прокурор подав одночасно з обвинувальним актом.
Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).
При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
Під час судового розгляду кримінального провадження доведено протиправні винні дії ОСОБА_4 у незаконній рубці трьох дерев породи «Осика» загальною кубомасою 1,56 метрів кубічних, внаслідок чого було завдано шкоду Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області в розмірі 45 203,28 грн, яку обвинувачений визнав, та встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями обвиненого і шкідливими наслідками, які настали внаслідок таких дій.
Суд враховує, що після пред'явлення цивільного позову обвинувачений частково добровільно відшкодував шкоду на суму 5500,00 грн, що підтверджується копіями квитанцій до платіжних інструкцій від 07.10.2025 року на суму 2500,00 грн та від 28.10.2025 року на суму 3000,00 грн.
А тому цивільний позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 різницю між заявленим розміром шкоди та вже відшкодованою сумою: 45203,28 грн- 5500,00 грн=39 703,28 грн.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Згідно постанов старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 11 липня 2025 року неклеймованого стовбура дерево породи «Дуб» з діаметром відземка 56 х 70 см., а також дерев'яний диск, відрізаний від нижньої частини даного стовбура дерева; неклеймованого стовбура дерево породи «Граб» з діаметром відземка 58 х 67 см., а також дерев'яний диск, відрізаний від нижньої частини даного стовбура дерева; неклеймованого стовбура дерево породи «Бук» з діаметром відземка 58 х 45 см., а також дерев'яний диск, відрізаний від нижньої частини даного стовбура дерева; неклеймованого стовбура дерево породи «Бук» з діаметром відземка 53 х 44 см., а також дерев'яний диск, відрізаний від нижньої частини даного стовбура дерева; неклеймованого стовбура дерево породи «Дуб» з діаметром відземка 54 х 58 см., а також дерев'яний диск, відрізаний від нижньої частини даного стовбура дерева; неклеймованого стовбура дерево породи «Осика» з діаметром відземка 47 х 48 см.; неклеймованого стовбура дерево породи «Осика» з діаметром відземка 34 х 32 см; трактор «ЮМЗ-6» зеленого кольору з номерними знаками НОМЕР_2 із прикріпленим до нього саморобним одноосним порожнім причепом з дерев'яними бортами з номерними знаками НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини, належить ОСОБА_7 (помер), однак фактичним власником та користувачем якого є його син ; трактор «Т-40 А» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_4 із електричною лебідкою з металевим тросом, який згідно свідоцтва про реєстрацію машини, належить ОСОБА_8 , жителю с. Увисла Гусятинського району Тернопільської області, однак фактичним власником та користувачем якого є ОСОБА_9 ; дві бензопили виробництва марки «Хустварна» в корпусах оранжевого кольору з шинами та ланцюгами, які належать ОСОБА_10 , одна бензопила марки «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шиною та ланцюгом, яка належить обвинуваченому ОСОБА_4 ; трактор марки «МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 із прикріпленим до нього саморобним одноосним причепом з дерев'яними бортами, без номерних знаків, який незареєстрований у встановленому законом порядку та котрий завантажений неклеймованою лісопродуцією у вигляді колод деревини породи «Осика», згідно свідоцтва про реєстрацію машини, належить ОСОБА_11 , жителю с. Розворяни Золочівського району Львівської області, однак фактичним власником та користувачем якого є ОСОБА_9 ; мобільний телефон марки «Realme» моделі «RMХ3085» з двома ІMEI 1) НОМЕР_5 та 2) НОМЕР_6 з сім-картами мобільних операторів з номерами: НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю с. Ваньовичі, Самбірського району Львівської області - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025141320000357.
Ухвалами слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 15.07.2025 року (справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/242/2025 та №1-кс/455/245/2025 ) та від 17.07.2025 року (справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/244/2025, №1-кс/455/243/2025, №1-кс/455/246/2025 та №1-кс/455/247/2025) у кримінальному провадженні №12025141320000357 від 11.07.2025 року накладено арешт на вищевказані речові докази.
В подальшому постановою начальника Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 13 серпня 2025 року з кримінального провадження №12025141320000357 були виділені матеріали кримінального провадження, що підтверджується інформацією, яка міститься в розділі ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025141320000357. В розпорядження суду прокурор цієї постанови не надав.
Враховуючи наведене, суд виснує, що:
-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 липня 2025 року (справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/242/2025) на неклеймовану лісопродукцію у вигляді неклеймованого стовбура дерево породи «Осика» з діаметром відземка 47 х 48 см.; неклеймованого стовбура дерево породи «Осика» з діаметром відземка 34 х 32 см слід скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України. В іншій частині арешт не підлягає скасуванню, оскільки матеріали досудового розслідування були виділені із кримінального провадження №12025141320000357 в окреме провадження;
-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 17 липня 2025 року ( справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/243/2025) на трактор марки «МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 із прикріпленим до нього саморобним одноосним причепом з дерев'яними бортами, без номерних знаків, який незареєстрований у встановленому законом порядку та котрий завантажений неклеймованою лісопродуцією у вигляді колод деревини породи «Осика», згідно свідоцтва про реєстрацію машини, належить ОСОБА_11 , жителю с. Розворяни Золочівського району Львівської області скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України. В іншій частині арешт не підлягає скасуванню, оскільки матеріали досудового розслідування були виділені із кримінального провадження №12025141320000357 в окреме провадження;
-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 17 липня 2025 року ( справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/244/2025) на трактор «Т-40 А» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_4 із електричною лебідкою з металевим тросом не підлягає скасуванню, оскільки матеріали досудового розслідування були виділені із кримінального провадження №12025141320000357 в окреме провадження;
-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 липня 2025 року ( справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/245/2025) на трактор «ЮМЗ-6» зеленого кольору з номерними знаками НОМЕР_2 із прикріпленим до нього саморобним одноосним порожнім причепом з дерев'яними бортами з номерними знаками НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини, належить ОСОБА_7 (помер) не підлягає скасуванню оскільки матеріали досудового розслідування були виділені із кримінального провадження №12025141320000357 в окреме провадження;
-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 17 липня 2025 року (справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/246/2025) на бензопилу марки «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шиною та ланцюгом, сокиру з дерев'яною ручкоюслід скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України. В іншій частині арешт не підлягає скасуванню, оскільки матеріали досудового розслідування були виділені із кримінального провадження №12025141320000357 в окреме провадження;
-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 17 липня 2025 року (справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/247/2025) на дві бензопили марки «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шиною та ланцюгом, сокиру з дерев'яною ручкоюслід скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.
Так, пунктом 1 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю).
Пунктом 5 ч.9 ст.100 КПК України встановлено, що гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У відповідності до вимог ч.10 ст.100 КПК, під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації, насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Частиною 1 ст. 96-1 визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Згідно до п. 4 ч. 1ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані, як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Такий підхід законодавця відповідає вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, серед іншого, що знаходження балансу між суспільним інтересом у попередженні злочинів та захистом прав зацікавлених осіб у таких обставинах означає, що покладання такого тягаря на власника відповідного майна може бути виправданим, лише якщо його інтерес у поверненні йому майна переважується ризиком, що таке повернення полегшить вчинення злочинів і зашкодить боротьбі з організованою злочинністю.
Враховуючи вищенаведені положення, суд вважає, що речові докази, а саме: неклеймовану лісопродукцію у вигляді неклеймованого стовбура дерева породи «Осика» з діаметром відземка 47 х 48 см та неклеймованого стовбура дерева породи «Осика» з діаметром відземка 34 х 32 см, що передані на відповідальне зберігання працівникам Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» та бензопилу марки «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шиною та ланцюгом та сокиру з дерев'яною ручкою слід конфіскувати в дохід держави.
Щодо інших двох бензопилу «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шиною та ланцюгом.
06 жовтня 2025 року до суду звернулася представниця ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_12 , яка запевнила, що всі три бензопили належать її довірителю. Він не знав про протиправну діяльність обвинуваченого та просить повернути бензопили йому. Стверджує, що при накладені арешту слідчим суддею та судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_9 є законним володільцем цих пил.
Суд не погоджується з такими аргументами представника особи, яка вважає себе законним володільцем бензопил.
Обвинувачений визнав, що, принаймні, одна бензопила в корпусі оранжевого кольору є його. Повідомив, що десь на горищі навіть має упаковку від неї. А представниця ОСОБА_9 каже , що всі три бензопили належать її довірителю. Це випливає з того, що просить зняти арешт та повернути бензопилу, зазначену в п. 1.2. її заяви та зняти арешт з інших двох бензопил, зазначених в п. 1.3. її заяви. Натомість в постанові про визнання речовими доказами від 11 липня 2025 року зазначено, що дві бензопили належать ОСОБА_10 . Ці бензопили були виявлені безпосередньо на місці події, де перебував обвинувачений ОСОБА_4 і невстановлені особи.
Згідно висновку викладеному у постанові Верховного Суду по справі № 355/55/18від 26 березня 2019 рокуправо власності чи законність володіння може підтверджуватися: (1) за допомогою документів, які підтверджують право власності на майно; (2) за допомогою конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження майном.
Жодних документів ( гарантійного талону, товарного чека, упакування, сервісної книжки, фотопідтвердження володіння і користування тощо), які б пов'язували вилучені на місці злочину бензопили і ОСОБА_9 його представниця не надала. Фактично доводи про законність володіння ОСОБА_9 бензопилами побудовані на свідченнях обвинуваченого і самого ОСОБА_9 і більше нічим не підтверджені, та може бути спрямоване на свідоме намагання вивести бензопили з-під дії спеціальної конфіскації, створюючи штучний образ законного володільця. Суд ще раз повторює, що в такому простому питанні дуже багато неузгодженостей щодо власника чи володільця бензопил: обвинувачений стверджує, що одна бензопила його, представниця ОСОБА_9 стверджує, що всі три бензопили ОСОБА_9 і цей факт підтверджує лише обвинувачений, старший слідчий ОСОБА_8 у постанові від 11.07.2025 року зазначає що дві бензопили ОСОБА_10 , а одна - ОСОБА_4 . Зберігаються разом в упакуванні ID 3025204567807145. Всі три однієї марки та одного кольору. Ні обвинувачений, ні зазначений у поставі слідчого ОСОБА_13 , ні ОСОБА_9 та його представниця не надали жодних документів та не повідомили жодних значущих фактів і доказів, які б підтверджували законність володіння цими бензопилами будь кого з них.
Суд зазначає, що самі по собі ухвали слідчого судді та апеляційного суду не є документами, що встановлюють факт володіння, користування чи розпорядження майном. Ці процесуальні документи покликані виконувати іншу функцію - забезпечувати збереження речових доказів, щоб вже суд, розглядуючи кримінальне провадження по суті, встановив фактичні обставини справи та прийняв законне та обґрунтоване рішення. Справедливе рішення.
Закон, у тому числі в частині 10 статті 100 КПК, захищає право добросовісного власника або володільця майна від несприятливих наслідків використання його майна третіми особами зі злочинною метою. Водночас, особа яка стверджує про законність свого володіння річчю, яка стала засобом чи знаряддям вчинення злочину, має підтвердити таке володіння хоча б на мінімальному рівні доведеності. Бо в протилежному випадку завжди знайдеться особа, яка буде стверджувати про свої права на річ, і спеціальна конфіскація втратить одну із свої основних функцій - утримання винних від скоєння нових протиправних діянь та усунення умов, які сприяють їх вчиненню.
За таких обставин суд виснує, що підтвердити особу ймовірно дійсного власника чи законного володільця неможливо, у суду відсутня можливість встановити, чи знав власник/володілець про їх незаконне використання, позбавлений можливості встановити чиї майнові інтереси постраждають у випадку конфіскації цих бензопил. Водночас, у ході судового розгляду безумовно встановлено, що всі три бензопили є знаряддям вчинення злочину та використовувались ОСОБА_4 та залученими ним невстановленими слідством особами для протиправної діяльності.
На переконання суду наведені міркування та висновки є підставою для застосування спеціальної конфіскації і до інших двох ідентичних бензопил «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шиною та ланцюгом відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
Щодо трактора марки «МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 із прикріпленим до нього саморобним одноосним причепом з дерев'яними бортами, без номерних знаків який незареєстрований у встановленому законом порядку та котрий завантажений неклеймованою лісопродукцією у вигляді колод деревини породи «Осика, який згідно технічного паспорта належить ОСОБА_11 , однак володільцем якого являється ОСОБА_14 , що підтверджується наявністю свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_9 від 27.09.2012 року, то цей речовий доказ слід повернути законному володільцю, з огляду на наступне. У матеріалах кримінального провадження відсутні дані про причетність фактичного володільця трактора з причепом до скоєння злочину, а також із матеріалів кримінального провадження не встановлено, що він знав чи міг знати про використання цього транспортного засобу в незаконних цілях.
Водночас неклеймована лісопродукція у вигляді колод деревини породи «Осика», яка завантажена до причепу трактора марки «МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 з дерев'яними бортами, без номерних знаків, який незареєстрований у встановленому законом порядку, слід конфіскувати в дохід держави.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.349, 368-371, 373-376 КПК України суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
Застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з п. 1, 2 ч.1 ст. 76, ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Повідомити ОСОБА_4 , що нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженої особи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.
Позовну заяву Самбірської окружної прокуратури в інтересах Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої державі в особі Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання проживає за адресою: АДРЕСА_1 , завдану матеріальну шкоду інтересам держави розміром 39 703,28 грн. на розрахунковий рахунок Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області UA278999980333159331000013913, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Львівськй області, код ЄДРПОУ 24062100.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 липня 2025 року (справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/242/2025) на неклеймовану лісопродукцію у вигляді неклеймованого стовбура дерева породи «Осика» з діаметром відземка 47 х 48 см та неклеймованого стовбура дерева породи «Осика» з діаметром відземка 34 х 32 см - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 17 липня 2025 року ( справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/243/2025) на трактор марки «МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 із прикріпленим до нього саморобним одноосним причепом з дерев'яними бортами, без номерних знаків, який незареєстрований у встановленому законом порядку та котрий завантажений неклеймованою лісопродуцією у вигляді колод деревини породи «Осика», згідно свідоцтва про реєстрацію машини, належить ОСОБА_11 , жителю с. Розворяни Золочівського району Львівської області - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 17 липня 2025 року (справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/246/2025) на бензопилу марки «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шиною та ланцюгом, сокиру з дерев'яною ручкою- скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 17 липня 2025 року (справа № 455/1382/25, провадження №1-кс/455/247/2025) на дві бензопили марки «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шиною та ланцюгом, сокиру з дерев'яною ручкою- скасувати.
Речові докази, а саме:
- неклеймовану лісопродукцію у вигляді неклеймованого стовбура дерева породи «Осика» з діаметром відземка 47 х 48 см та неклеймованого стовбура дерево породи «Осика» з діаметром відземка 34 х 32 см, що передані на відповідальне зберігання працівникам Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», - конфіскувати в дохід держави.
- неклеймовану лісопродукцію у вигляді колод деревини породи «Осика», яка завантажена у причіп до трактора марки «МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 з дерев'яними бортами, без номерних знаків який незареєстрований у встановленому законом порядку та передана на відповідальне зберігання на охоронювану територію Самбірського надлісництва філії «Карпатського лісового фонду» ДП »Ліси України», що знаходиться за адресою : м. Старий Самбір, вулиця Дрогобицька бічна,2 - конфіскувати в дохід держави.
- три бензопили «Хустварна» в корпусі оранжевого кольору з шинами та ланцюгами і сокиру, які поміщені на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області -конфіскувати в дохід держави.
- трактор марки «МТЗ-80» синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 із прикріпленим до нього саморобним одноосним причепом з дерев'яними бортами, без номерних знаків який незареєстрований у встановленому законом порядку, який переданий на відповідальне зберігання на охороньовану територію Самбірського надлісництва філії «Карпатського лісового фонду» ДП'Ліси України», що знаходиться за адресою : м. Старий Самбір, вулиця Дрогобицька бічна,2 - повернути законному володільцю - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1