вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/768/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях,
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд державного майна України, Державне агентство лісових ресурсів України,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,
про спонукання виконати певні дії,
за участю представників:
від позивача: О.Турчик, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,
від відповідача: В.Сандер, дов. № 6 від 18.08.2025,
від третьої особи - ДСГП «Ліси України»: С.Коваль, дов. № 680 від 24.12.2024,
від третьої особи - Фонду державного майна України: не з'явився,
від третьої особи -Державного агентства лісових ресурсів України: А.Чернишенко, дов. № 19 від 18.12.2024,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортенія" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (відповідач) про спонукання виконати певні дії.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третіх осіб.
Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 03.08.2021 між позивачем та відповідачем за результатами електронного аукціону укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, яке на момент укладення договору перебувало на балансі ДП «Острозьке лісове господарство». Стан орендованого майна потребував капітального ремонту, у зв'язку з чим позивачем здійснено, за згодою відповідача, невід'ємні поліпшення, вартість яких перевищила 25% від вартості орендованого майна. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про викуп орендованого приміщення, однак відповідач відповідного рішення у строк, визначений законодавством, не прийняв, а згодом повідомив по наявність заперечень в органу управління майном щодо приватизації орендованого приміщення. Позивач, не погодившись із діями відповідача, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати бездіяльність органу приватизації у неприйнятті рішення щодо приватизації державного майна незаконною, зобов'язати орган приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включивши об'єкт до переліку об'єктів малої приватизації, зобов'язати орган приватизації укласти з позивачем попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 7, 10, 11, 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Порядок надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна України 18.08.2022 № 910, Порядок подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 року №675, тощо.
04.09.2025 від третьої особи - Державного агентства лісових ресурсів України надійшли письмові пояснення, згідно з якими за чинним законодавством спірний об'єкт оренди не підлягає приватизації, а відтак процедура та строк розгляду заяв потенційних покупців про включення майна до переліку об'єктів приватизації, так само і подання таких заяв щодо об'єктів (майна), які не підлягають приватизації, не передбачені, а тому пропуск строку та принцип мовчазної згоди не може бути застосований.
10.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що листи Державного агентства лісових ресурсів України, спрямовані до ДСГП «Ліси України» та до філії «Поліський лісовий офіс», є необхідними діями у з'ясуванні подальшого використання спірного майна. Тому строк, що знадобився для відповіді на лист відповідача, є обґрунтованим. Окрім того, вимога позивача про зобов'язання відповідача включити майно до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не може підлягати до задоволення, так як об'єкт вважається включеним до переліку об'єктів малої приватизації саме з дати затвердження такого переліку Фондом державного майна України, тому за вказаною вимогою Регіональне відділення є неналежним відповідачем. Відповідач також вказує, що відмова уповноваженого органу управління державним майном - Державного агентства лісових ресурсів України, у якій повідомлено, що балансоутримувач планує використовувати спірне майно у господарській діяльності, є вмотивованою. Окрім того, відповідачем не приймалося рішення щодо визначення способу приватизації (викуп, аукціон), а також не перевірялась відповідність позивача вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна», так як рішення про приватизацію може бути прийняте лише після включення майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та його затвердження. Більше того, у договорі оренди відсутнє право орендаря на викуп приміщення. Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що ні ним, ні позивачем не здійснювалась оцінка з метою визначення ринкової вартості об'єкта для приватизації способом викупу орендарем, що є істотною умовою попереднього договору, отже, відповідачем не було дотримано переддоговірної процедури проведення оцінки спірного майна для визначення, насамперед, вартості спірного приміщення, а відтак вимога про зобов'язання відповідача укласти попередній договір купівлі-продажу є передчасною. Якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але відповідний орган приватизації ухиляється від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту його прав є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу, яка формулюється як визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції. Обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові. Відповідач також вказує, що відсутня законодавча можливість приватизації майна Державного агентства лісових ресурсів України, а тому не можна застосовувати положення Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» в частині процедури та строку розгляду заяв потенційних покупців про включення майна до переліку об'єктів приватизації, оскільки спірне майно не підлягає приватизації. І нарешті, вимоги позивача в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретно визначене рішення у спірних правовідносинах є втручанням у його повноваження, оскільки для того, аби задовольнити вимогу про зобов'язання Регіонального відділення прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу, включити об'єкт права державної власності до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу, суд має розглянути заяву позивача для встановлення наявності чи відсутності, інших визначених Законом та Порядком підстав для включення визначеного об'єкта до переліку, тоді як суд не вправі підміняти компетентні національні органи. Ураховуючи викладене, відповідач вважає вказаний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
15.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою неодержання органом приватизації у визначений законом строк дозволу чи відмови в приватизації об'єкта державної власності від органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, є достатньою підставою вважати, що таку згоду надано, оскільки норма абз. 4, 5 ч. 7 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є імперативною, абсолютно визначеною і розширеному тлумаченню не підлягає. майно юридичних осіб, що належать до сфери управлінняорганів державної влади або органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів, податкових органів, митних органів, безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами та юридичними особами встановлених законодавством завдань, таке майно є об'єктами, що підлягають приватизації. Майно, що перебуває на балансі юридичних осіб, що не підлягають приватизації, яке більше трьох років не використовується у їхній діяльності, належить до об'єктів, що підлягають приватизації. Щодо способу захисту, то позивач вважає, що саме задоволення заявлених ним позовних вимог у сукупності призведе до ефективного захисту його порушених прав.
15.09.2025 від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи - ДСГП «Ліси України», за якими ні відповідач, ні орган управління, ні балансоутримувач жодним чином не підтвердили використання майна у власній діяльності ДСГП «Ліси України», в тому числі таких намірів. ДСГП «Ліси України» помилково вважає, що отримання доходу від оренди є використанням майна у його діяльності. Органом управління ДСГП «Ліси України» є Державне агентство лісових ресурсів України, до завдання якого, відповідно до чинного законодавства України, не віднесено отримання прибутку від комерційної діяльності (орендна плата за передане в оренду державне майно). Зважаючи, що позивач одержав право на викуп орендованого майна за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, та з урахуванням того, що останнім виконано усі передбачені умови, відтак позивач має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу тощо.
23.09.2025 від третьої особи - ДСГП «Ліси України» надійшли заперечення на відповідь на пояснення, відповідно до яких згідно з витягом з протоколу № 135 засідання Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 (питання 6: щодо розподілу державних підприємств, товариств, з корпоративними правами держави на категорії») ДСГП «Ліси України» включено до Переліку суб'єктів господарювання державного сектору економіки, які залишаються у державній власності, у тому числі ті, які не підпадають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а відтак спірне майно не підлягає приватизації. Окрім того, надання майна у користування (оренду) за плату на певний строк є господарською (виробничою) діяльністю підприємства, а тому спірне майно використовується балансоутримувачем у власній господарській діяльності. Відповідачем долучено до матеріалів справи лист з відповідним обґрунтуванням Філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України» про те, що об'єкт оренди планується до подальшого використання. Також позивачем неналежним чином виконуються умови договору оренди, оскільки з його боку допущено прострочення строків сплати орендної плати та не дотримано умов договору оренди в частині страхування майна.
24.09.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими порушення процедури розгляду заяви про включення об'єкта права державної власності до переліків об'єктів малої приватизації, зокрема строків розгляду заяви, не може бути підставою для автоматичного включення об'єкта права державної власності до переліків об'єктів малої приватизації, за наявності підстав для відмови у включенні такого об'єкта до переліку. Позивач стверджує, що належно виконує договірні зобов'язання за договором, однака орендар допускав прострочення сплати орендної плати протягом лютого 2022-липня 2022, жовтня 2022-січня 2023, березня 2023-квітня 2023, червня 2023-липня 2023. Також відповідач зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але відповідний орган приватизації ухиляється від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту прав позивача є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу. Обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові. Окрім того, положення чинного законодавства визначають саме умови, за яких орендар набуває права на приватизацію шляхом викупу об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду. При цьому виконання зазначених позивачем умов не породжує беззаперечність його права саме на викуп, а орган приватизації має право визначити чи приватизація такого об'єкта відбуватиметься на аукціоні, чи шляхом викупу. Таким чином, прийняття рішення про те, яким способом відбуватиметься приватизація державного або комунального майна (шляхом викупу чи шляхом проведення аукціону), належить до компетенції органу приватизації.
29.09.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких останній щодо належного виконання ним умов договору повідомляє, що якщо прострочення зі сплати орендної плати і мало місце, то лише тому, що балансоутримувачем не було забезпечено виконання своїх зобов'язань за договором оренди, зокрема в частині формування та надання рахунків. Також позивачем було дотримано умову договору про страхування об'єкта оренди шляхом укладення договору добровільного страхування майна.
10.10.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, за якими вимога позивача про зобов'язання відповідача включити майно до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не може підлягати до задоволення, так як об'єкт вважається включеним до відповідного переліку саме з дати його затвердження Фондом державного майна України, тому за вказаною вимогою Регіональне відділення є неналежним відповідачем.
27.10.2027 від третьої особи - ДСГП «Ліси України» надійшли пискові пояснення, відповідно до яких балансоутримувачем направлялися позивачу рахунки та акти наданих послуг на юридичну адресу, зазначену у договорі, однак поверталися неотриманими. Отже, орендодавець та балансоутримувач виконували зобов'язання з оренди за договором оренди, проте позивач здійснював оплату на власний розсуд, мотивуючи це відсутністю рахунків, які поверталися поштовим відправленням як неотримані. Позивач стверджує, що відсутність рахунку є підставою для неоплати за надані послуги з оренди, заразом згідно з усталеною практикою господарських судів, що рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є невідкладною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України.
03.11.2025 від третьої особи - Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення, згідно з якими уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання. Отже, прийняття остаточних управлінських рішень щодо використання підпорядкованих їм об'єктів державної власності належить виключно до компетенції уповноважених органів управління. Зважаючи на те, що уповноважений орган управління державним майном надав мотивовану відмову у включенні спірного нерухомого майна до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, відтак відсутні правові підстави для включення вказаного нерухомого майна до переліку об'єктів малої приватизації.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.
У серпні 2025 року ТОВ "Гортенія" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (відповідач) про спонукання виконати певні дії.
Ухвалою суду від 21.08.2025 позовну заяву ТОВ "Гортенія" залишено без руху.
Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.09.2025.
Ухвалою суду від 04.09.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ДСГП «Ліси України».
У судовому засіданні 15.09.2025 оголошено перерву на 29.09.2025.
Ухвалою суду від 29.09.2025 підготовче засідання відкладено на 13.10.2025.
Ухвалами суду від 13.10.2025 залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд державного майна України та Державне агентство лісових ресурсів України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 27.10.2025.
Ухвалою суду від 27.10.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2025.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
За результатами електронного аукціону LLE001-UA-20210702-85257 позивачем (орендар) з відповідачем (Регіональне відділення, орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 6063-2021 від 03.08.2021 щодо оренди будівлі «Кафе-їдальня», площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (об'єкт оренди), що на момент укладення договору перебувало на балансі ДП «Острозьке лісове господарство».
05.11.2021 укладено договір про внесення змін до договору оренди №6063-2021, яким внесено зміни до п. 6.2.1. договору, згідно з яким сума визначена в порядку, передбаченому абз. 3 п. 175 Порядку (застосовується, якщо ринкова вартість майна не визначалась), сума без податку на додану вартість - 1 200 100,00 грн.
01.04.2022 відповідачем отримано від ДП «Острозьке лісове господарство» лист № 14 про те, що відповідно до наказу від 04.10.2021 № 628 «Про припинення Державного підприємства «Острозьке лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення» ДП «Острозький лісгосп» припиняється шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДП « Дубенський лісгосп». Також у цьому листі висловлене прохання про внесення змін до договору оренди від 03.08.2021 №6063-2021.
01.04.2022 укладено договір про внесення змін до договору оренди № 6063-2021, відповідно до якого внесено зміни до п. 3.3; 3.3.1; 4.1 та 15 змінюваних умов договору в частині, що стосується заміни балансоутримувача.
Стан орендованого майна потребував капітального ремонту, про що було зазначено в інформації про об'єкт оренди відповідно до оголошення про передачу майна в оренду (в обсязі, передбаченому п. 55 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою КМ України від 03.06.2020 №483) за посиланням https://docs.google.com/spreadsheets/d/1IWJPsrp6vGjyZSuNHkxLF6r0tTUBCDDD858yHPvk6M: технічний стан об'єкта оренди - потребує капітального ремонту.
Для оцінки стану орендованого майна орендарем замовлено у ТОВ «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ТЕРТАЛ» проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта оренди, за результатами якого останнім складено звіт про проведення такого обстеження.
З метою отримання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди позивачем замовлено у ТОВ «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ТЕРТАЛ» виготовлення проєктно-кошторисної документації на об'єкт будівництва: «Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)» (Робочий проєкт від 01.09.2022 №43/21-РП).
ТОВ «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ТЕРТАЛ» виготовлено проєктно-кошторисну документацію на об'єкт будівництва: «Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)» (Робочий проєкт від 01.09.2022 №43/21-РП), яка була завантажена до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: PD01:1992-0875-8653-8684.
Щодо кошторисної частини проєктно-кошторисної документації по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)», то зроблено експертну оцінку від 22.09.2022 №425/22-РБК/ЕО.
Також орендарем проведено оцінку орендованого майна, яка була здійснена суб'єктом оціночної діяльності ФОП Калюта П.П., що підтверджується Висновком про вартість майна - будівлі «Кафе-їдальня» площею 641,4 кв. м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський (Острозький) район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1 від 31.07.2022; Звітом про оцінку орендованого майна - будівлі «Кафе-їдальня» площею 641,4 кв. м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський (Острозький) район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1 від 05.09.2022; Рецензією від 29.09.2022 на Звіт про оцінку про оцінку орендованого майна.
Так, згідно з висновком ринкова вартість майна для цілей оренди станом на 31.07.2022 становить 337 452,00 грн без ПДВ.
Позивач звернувся до відповідача із проханням від 25.10.2022 Вих.№01 прийняти рішення про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди з долученням необхідних документів.
Відповідачем надано відповідь від 02.02.2023 №11-02-0401 про залишення клопотання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди без розгляду із зазначенням недоліків: на момент розгляду клопотання відсутній звіт про оцінку об'єкта оренди станом на будь-яку дату між 01 січня поточного року і датою клопотання, складений суб'єктом оціночної діяльності, відібраним орендарем або балансоутримувачем орендованого майна; у договорі оренди, довідці балансоутримувача, а також у клопотанні орендаря не визначено цільове призначення об'єкта оренди; до клопотання орендаря не долучено докази підтвердження факту сплати заборгованості з орендної плати або будь-яких інших платежів за договором оренди, наявних на дату подання клопотання.
Позивачем повідомлено відповідача листом від 27.02.2023 Вих.№01 про усунення недоліків, які були виявлені під час розгляду клопотання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди з наданням підтверджуючими документами.
Відповідачем надано відповідь від 07.03.2023 №11-02.1-0788 про залишення клопотання стосовно усунення недоліків щодо пакету документів про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна без розгляду.
Позивачем повторну проведено оцінку орендованого майна, яка була здійснена ФОП Калюта П.П., що підтверджується Висновком про вартість майна - будівлі «Кафе-їдальня» площею 641,4 кв. м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1, від 31.01.2023; Звітом про оцінку орендованого майна - будівлі «Кафе-їдальня» площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1, від 10.02.2023 ; Рецензією від 07.06.2023 на Звіт про оцінку про оцінку орендованого майна.
Відповідно до висновку ринкова вартість майна для цілей оренди станом на 31.01.2023 становить 362 994,00 грн без ПДВ.
Позивач знову звернувся до відповідача з листом від 12.06.2023 Вих.№01, в якому просив повторно розглянути клопотання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди з урахуванням усунутих недоліків та з доданням підтверджуючих документів щодо проведення повторної оцінки об'єкта оренди.
Відповідачем надано згоду позивачу на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна - будівлі «Кафе-їдальні» площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1, переданого в користування на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6063-2021 від 03.08.2021, згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 29.06.2023 №314.
31.07.2023 відповідачем отримано від ДСГП «Ліси України» в особі філії «Дубенське лісове господарство» лист № 844-23, в якому зазначено, що ДП «Ліси України» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Дубенське лісове господарство», у зв'язку з цим відбулася заміна сторони в договорі оренди, про що складено Акт про заміну сторони у договорі.
З метою здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди позивачем уклало договір підряду від 15.03.2024 № 2024/03/15-01 з підрядною організацією ТОВ КОМПАНІЯ АРХІМЕД» щодо проведення будівельно-монтажних робіт «Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)».
Після завершення виконання будівельних робіт на об'єкті оренди між позивачем і ТОВ «КОМПАНІЯ АРХІМЕД» підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 12.04.2024 КБ 3, акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 12.04.2024, за якими загальна сума здійснених поліпшень орендованого майна становить 99 096,62 грн без ПДВ.
Про завершення будівельних робіт на об'єкті оренди позивачем повідомлено відповідача листом від 16.04.2024 Вих.№01.
Для підтвердження здійснення і складу невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємного характеру, позивачем замовлено проведення будівельної експертизи, за результатами проведення якої судовим експертом надано висновок №1888/09-2024 від 06.09.2024, яким підтверджено факт виконання ремонтно-будівельних робіт по об'єкту будівництва «Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)», вартість таких робіт, а також те, що такі здійснені поліпшення є невід'ємними поліпшеннями нерухомого майна, оскільки мають невід'ємний характер. Також експертом підтверджено, що відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)», загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 99 096,62 грн з урахуванням єдиного податку (за ставкою 5%).
15.01.2025 складено Акт про заміну сторони у договорі оренди на нового балансоутримувача - ДСГП «Ліси України» в особі філії «Поліський лісовий офіс».
З метою підтвердження вартості здійснених невід'ємних поліпшень об'єкта оренди позивачем замовлено у ФОП Калюта П.П. проведення оцінки невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна - будівлі «Кафе-їдальні», загальною площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1. За результатами проведення такої оцінки оцінювачем виконано та надано Звіт про проведення оцінки невід'ємних поліпшень орендованого майна від 15.01.2025; Рецензію від 24.01.2025 на Звіт про оцінку невід'ємних поліпшень орендованого майна; Висновок про вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна від 30.11.2024. Так, згідно з висновком про вартість невід'ємних поліпшень об'єкту оренди, ринкова вартість невід'ємних поліпшень станом на 30.11.2024 становить 104 600,00 грн без ПДВ, що відповідно до звіту про оцінку невід'ємних поліпшень орендованого майна складає 28,8% від вартості майна для цілей оренди.
Після здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 04.03.2025 Вих.№01 про прийняття рішення про приватизацію об'єкта оренди шляхом викупу, оскільки ним виконано усі умови, необхідні для викупу об'єкта оренди, а саме: 1) здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна, що підтверджується: інформаційним листом-зверненням позивача від 16.04.2024 Вих.№01 з додатками та листом відповідача від 21.06.2024 Вих.№11-02.1-1938; 2) отримано згоду відповідача на здійснення невід'ємних поліпшень, що підтверджується: наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 29.06.2023 №314; 3) невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди, що підтверджується: інформаційним листом-зверненням позивача від 16.04.2024 Вих.№01 з додатками; Звітом про оцінку майна від 10.02.2023; Рецензією від 07.06.2023 на Звіт про оцінку майна від 10.02.2023; Висновком про вартість майна від 31.01.2023; 4) здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень - висновком будівельної експертизи, що підтверджується: Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 06.09.2024 №1888/09-2024; Звітом про оцінку невід'ємних поліпшень майна від 15.01.2025; Рецензією від 24.01.2025 на Звіт про оцінку невід'ємних поліпшень майна від 15.01.2025; Висновком про вартість невід'ємних поліпшень майна від 30.11.2024; 5) позивач належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати, що підтверджується: листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від18.02.2025 №11-04-0498; листом філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 28.02.2025 №3069/34.2-2025; 6) договір оренди є чинним на момент приватизації, що підтверджується п.12.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 03.08.2021 № 6063-2021.
Відповідачем надано відповідь від 25.03.2025 вих.№11-02-0798, у якій повідомлено позивача про те, що заява про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, заповнюється потенційним покупцем державною мовою друкованими літерами за встановленою формою для об'єктів малої приватизації згідно з додатками 3, 4 Порядку подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної та комунальної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 №675, та подається до державного органу приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується.
Позивачем 26.03.2025 подано відповідачу заповнену за встановленою формою заяву з додатками.
27.03.2025 відповідач звернувся із листом №11-02-0840 до уповноваженого органу управління державним майном - Державного агентства лісових ресурсів України про надання згоди на включення об'єкту до переліків об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.
10.04.2025 Державне агентством лісових ресурсів України спрямувало доручення № 05-34/2033-25 на адресу ДСГП «Ліси України» щодо надання згоди або вмотивованої відмови на включення об'єкту до переліків об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, а саме: будівлі «Кафе-їдальня» площею 641,4 кв.м, розташована за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Хутірська.
У свою чергу, ДСГП «Ліси України» звернулось із листом від 11.04.2025 № 2725/16.1 ВЛ до філії «Поліський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», яка листом №1384/34.6.2-ВЛ від 29.04.2025 повідомила ДСГП «Ліси України» про те, що враховуючи площу об'єкту та його територіальне розташування, не виключено, що після закінчення дії договору оренди буде здійснено перепланування приміщення для розміщення працівників підрозділів, що дозволить у довготривалій перспективі забезпечити економію коштів у вигляді скорочення видатків на утримання майна. Тому на цьому етапі філією «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України» розглядається питання щодо можливості використання у власних потребах нерухомого майна після закінчення строку дії договору оренди.
01.05.2025 ДСГП «Ліси України» листом № 2649/16.1-2025 де зазначено, що після закінчення дії договору оренди та перепланування об'єкт використовуватиметься в діяльності для розміщення працівників підрозділів Дубенського надлісництва, зокрема: Новомалинського лісництва, Верхівського лісництва, Верхівського розсадника, Хорівського лісництва. Ураховуючи викладене, ДП «Ліси України» вважає за недоцільне приватизацію спірного майна.
13.06.2025 відповідач отримав лист від Державного агентства лісових ресурсів України (від 12.06.2025 №05-34/3327-25) з відмовою в погодженні приватизації державного майна у зв'язку з його використанням у господарській діяльності підприємства.
У свою чергу, відповідач на адресу позивача надіслав лист від 16.06.2025 вих.№11- 02-1325 (отримане рекомендоване відправлення 24.06.2025), в якому орган приватизації проінформував, що Державне агентство лісових ресурсів України повідомило про те, що не погоджує включення вказаного об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, у зв'язку із його використанням у господарській діяльності.
Заразом позивач вважає, що оскільки виконав усі необхідні умови, відтак отримав право на приватизацію орендованого нежитлового приміщення шляхом викупу.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані із виникненням права на приватизацію орендованого нежитлового приміщення шляхом викупу внаслідок поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, регулювання яких здійснюється Законом України «Про приватизацію державного у комунального майна», Порядком подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 року №675, тощо.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Суд, розглядаючи вказану справу, з урахуванням предмету та підстав позову, повинен фактично надати відповідь на такі запитання: 1. Чи наявні правові підстави для включення спірних приміщень до переліку об'єктів малої приватизації? 2. Якщо так, то чи підлягає приватизації спірне приміщення шляхом викупу? 3. Якщо так, то чи належить зазначене право позивачу?
Заразом перш ніж перейти до надання відповіді на вказані питання, суд вважає за необхідне оцінити ефективність способу захисту, обраного позивачем, оскільки обрання неналежного способу захисту порушених прав є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна (приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Викупу передує переддоговірна процедура, яка полягає в такому: прийняття рішення про приватизацію об'єкта, опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
На необхідності дотримання переддоговірної процедури фактично акцентує увагу ч. 3 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно до якої у разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об'єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.
Так, як установлено судом із позовної заяви, позивач просить суд:
1. Визнати бездіяльність органу приватизації, що полягає у неприйнятті рішення щодо приватизації державного майна шляхом викупу та невключенні об'єкта права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, незаконною та протиправною.
2. Зобов'язати орган приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включити об'єкт права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
3. Зобов'язати орган приватизації укласти попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Оцінивши спосіб захисту, обраний позивач, суд зазначає таке.
Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 названої Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Водночас, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (постанови Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.
Позивач, формулюючи позовну вимогу про зобов'язання органу приватизації, зокрема включити об'єкт права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, залишив поза увагою норму ч. 3 ст. 10 Законом України «Про приватизацію державного у комунального майна», згідно з якою переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
Згідно з п. 10, 11 Порядку подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 №675, Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Об'єкт вважається включеним до переліку об'єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом.
Отже, включення відповідачем спірного майна до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не призведе до автоматичного виникнення у позивача права на приватизацію такого майна, оскільки, як зазначалося, об'єкт вважається включеним до переліку об'єктів малої приватизації саме з дати затвердження такого переліку Фондом державного майна України.
Зважаючи на вказану вимогу позивача, а також те, що відповідних вимог до Фонду державного майна України не заявлено, спосіб захисту, обраний позивачем в цій частині, є неефективним.
Так само є неефективною вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», оскільки сформульована загально (абстрактно), що унеможливить виконання судового рішення (у випадку наявності підстав для задоволення позову) у примусовому порядку.
І нарешті, згідно з усталеною практикою господарських судів, якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але державні органи приватизації ухиляються від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту прав позивача є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації (постанови Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 910/2490/23, від 31.07.2024 у справі №922/4932/23).
У свою чергу, вимогу позивача про зобов'язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись ч. 9 ст. 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції (подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21).
Однак відповідач вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації у запропонованій ним редакції не заявляв.
При цьому наказом Фонду державного майна України від 27.09.2022 № 1107 «Про затвердження примірних попередніх договорів купівлі-продажу та договорів купівлі-продажу об'єктів малої приватизації» затверджено примірник, у тому числі договору купівлі-продажу об'єктів малої приватизації.
Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує, як і обрання неналежного способу захисту, є підставою для відмови у позові (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 918/1056/20).
Отже, суд уважає, що позовні вимоги, заявлені позивачем, не призведуть до набуття права власності на спірне. Можливість виконання такого рішення суду матиме високий ризик залежності від суб'єктивних дій або недогляду відповідача, тобто такий спосіб захисту є неналежним та неефективним. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду є самостійною підставою для відмови в позові.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для надання оцінки обґрунтованості кожній із заявлених позивачем позовній вимозі.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним, а отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 статті 124 ГПК України).
У позовній заяві позивач за подання позовної заяви сплатив 7 267,20 грн судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання бездіяльності органу приватизації, що полягає у неприйнятті рішення щодо приватизації державного майна шляхом викупу та невключенні об'єкта права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, незаконною та протиправною; про зобов'язання органу приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включити об'єкт права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»; про зобов'язання органу приватизації укласти попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортенія" (34153, Рівненська область, Сарненський район, с. Осова, вул. Молодіжна, 11, ідентифікаційний код 442746225).
Відповідач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 24, ідентифікаційний код 42956062),
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 10.11.2025.
Суддя О. Андрійчук