вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1037/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді І.О.Пашкевич, перевіривши матеріали
позовної заяви Приватного підприємства "ТРАЙДЕНТ КАРАВАНС" (35500, Рівненська обл., Дубенський р-н, м. Радивилів, вул. Маркелова, д. 107; код ЄДРПОУ 44049312)
до відповідача Приватний підприємця Alex Riegel (Алекс Ригель) (адреса Rheinallee 18 33689 Bielefeld, Deutschland (Райналлеє 18, 33689 Білефельд, Німеччина)
про стягнення 176 000 Євро
без виклику учасників справи
06 листопада 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Приватного підприємства "ТРАЙДЕНТ КАРАВАНС" до відповідача Приватний підприємця Alex Riegel (Алекс Ригель) про стягнення 176 000 Євро заборгованості за договором купівлі-продажу №02/05 від 02.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 02.05.2025 між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №02/05, за яким позивач поставив відповідачу сім мобільних будинків загальною вартістю 176 000 євро. Передача товару підтверджується митними деклараціями від 09.05.2025 та актом звірки від 04.11.2025. Відповідно до п. 4.2 договору, оплата мала бути здійснена протягом 14 днів з моменту підписання договору, тобто до 16.05.2025, однак відповідач цього не зробив.
Пунктом 7.4 Договору сторони погодили, що спори вирішуються за законодавством України у господарському суді за місцем знаходження продавця, що відповідає вимогам ст. 4-1 і 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» та ст. 366 ГПК України. Тому позивач просить суд стягнути суму основного боргу та судові витрати.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Господарський суд, перевіривши матеріали позовної заяви на предмет відповідності їх нормам ГПК України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, серед іншого, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 028.00 грн.
Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).
Як встановлено судом із офіційного веб-сайту Національного Банку України https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=04.11.2025&period=daily, станом на 04.11.2025 (дата звернення позивача до суду з даним позовом) ціна 1 євро становить 48,4269 грн.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 176 000 Євро та позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", відповідно останній зобов'язаний був сплатити, при поданні позову до суду, судовий збір у розмірі 102 277 грн 62 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору від 127 847.02 грн.
Однак, як встановлено судом, позивачем долучено платіжну інструкцію № 1.385970409.1 від 04.11.2025, що підтверджує оплату судового збору у розмірі 2 640 грн 00 коп.
За таких обставин позовну заяву подано до суду без додержання п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України та Закону України "Про судовий збір". До позовної заяви позивач не додав доказів про сплату судового збору у необхідному розмірі, недоплата становить 99 637 грн 62 коп (102 277 грн 62 коп. мінус 2 640 грн 00 коп.).
Окрім того, відповідно до статті 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з правилами статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з нормами статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно статті ст. 73 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб.
Статтю 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" внормовано, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Згідно ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.
Згідно з приписами статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право", підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
Суд констатує, що матеріали позовної заяви не містять будь-яких доказів які стверджували б правосуб'єктність відповідача з підтвердженням його місця реєстрації, а тому суд позбавлений можливості перевірити відповідність заявленого відповідача вимогам статей 4, 41, 47 ГПК України. Окрім цього, будь-яких пояснень щодо неможливості надання таких доказів позивачем суду не надано.
Позивач звернувся до суду за допомогою інформаційної системи "Електронний Суд", зазначивши адресу відповідача Alex Riegel (Алекс Ригель) (адреса Rheinallee 18 33689 Bielefeld, Deutschland (Райналлеє 18, 33689 Білефельд, Німеччина).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
- направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Належними доказами направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт з поіменним переліком документів вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг, а саме: касовий чек, розрахункова квитанція тощо.
Поряд з цим, суд наголошує на тому, що міжнародні поштові відправлення (у тому числі листи) виділено в окрему групу, щодо якої чинними в Україні правилами надання послуг поштового зв'язку не передбачено можливості надсилання кореспонденції з описом вкладення, а тому належними доказами надіслання міжнародного поштового відправлення є квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат).
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.02.2019 у справі №910/7308/16.
Однак, в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В той же час за відсутності документів, що є доказом правосуб'єктності відповідача Alex Riegel (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо), суд позбавлений можливості перевірити належну адресу реєстрації відповідача.
Тобто відомості щодо місцезнаходження відповідача є непідтвердженими, що не відповідає положенням пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України.
Разом з тим, у випадку прийняття позовної заяви, відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписана в м.Гаага 15.11.1965, набула чинності для України 01.12.2001, виникне необхідність складення прохання про надання правової допомоги, яке зокрема має містити інформацію стосовно особи відповідача, його ідентифікаційний код, його повне найменування та місцезнаходження.
За відсутності доказу правосуб'єктності особи відповідача, суд позбавлений можливості встановити правильне найменування та точне місцезнаходження відповідача, а отже і належним чином виконати вимоги Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписана в м.Гаага.
Згідно з приписами частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частин 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу у 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду:
- докази доплати судового збору у розмірі 99 637 грн 62 коп;
- належні та допустимі докази правосуб'єктності особи відповідача (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо) або пояснення щодо неможливості надання таких доказів;
- докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами (квитанція або касовий чек, в яких зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат).
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу згідно з пунктом 5 статті 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя І.О. Пашкевич