Справа № 464/7316/25
пр.№ 2/464/3103/25
10.11.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,
з участю секретаря судових засідань - БРИНОШ А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 13 жовтня 2005 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3125.
Позов мотивує тим, що перебувають у зареєстрованому шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Подружнє життя між ними не склалось, впродовж останнього часу сімейні відносини різко погіршились, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. У кожного протилежні погляди на життя, шлюб та сім'ю. Крім того, дедалі частіше у сім'ї стали виникати непорозуміння, які призводять до конфліктних ситуацій. Протягом тривалого часу не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства. Зазначає, що повністю втратив почуття любові, оскільки цілком різні за своїми характерами, з різними поглядами на життя, тому збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Шлюб існує формально, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим. Надання строку на примирення не виправить стану шлюбних відносин, оскільки зазначені обставини тривають протягом тривалого часу, а спроби примирення в минулому не принесли жодних результатів, тому це лише погіршить відносини між ними та продовжить їх перебіг в часі. Просить позов задоволити.
Сторони у судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись про таке належно та вчасно, про причини неявки суд не повідомили, відповідачка не скористалась своїм правом на подання відзиву на позов. Однак представник позивача та відповідачка подали заяви про розгляд справи у їхній відсутності, відповідачка, зокрема, підтримала позовні вимоги та просила такі задоволити.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 21 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до озгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до судового розгляду на 10 листопада 2025 року.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Як вбачаєть'ся з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 13 жовтня 2005 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3125.
У відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 травня 2009 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є сторони у справі.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є небажання позивача будувати у подальшому сімейні стосунки через різне відношення до інституту сім'ї, внаслідок яких втрачено почуття любові, поваги у подружжя, припинено подружні стосунки, не ведеться спільне господарство, шлюб існує формально.
Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Положення ст.24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява N 44647/98).
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Матеріалами справи встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати позивач такі наміру не має.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права подружжя і дитини.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, позивач наполягає на розірванні шлюбу, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки такий носить виключно формальний характер.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
З огляду на викладене та враховуючи визнання відповідачкою позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачці необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідачку необхідно покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 605 грн. 60 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст.141, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13 жовтня 2005 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3125.
Стягнути з ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати в розмірі 605 грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2025 року.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК