вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"04" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/793/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за позовом: фізичної особи - підприємця Ругало Ірини Василівни
до відповідача: фізичної особи - підприємця Шепель Анни Петрівни
про: стягнення 28 468,69 євро
секретар судового засідання: С.Коваль
від позивача: В.Красовський
від відповідача: Ю.Авраменко
Фізична особа - підприємець Ругало Ірина Василівна звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи - підприємця Шепель Анни Петрівни про стягнення 28 468,69 євро збитків.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.10.2023 року між ТОВ "Баядера Логістик" та Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. укладено договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні № ECL 25102023.
06.01.2025 року між ТОВ "Баядера Логістик" та Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. (експедитор) укладено договір-заявку відповідно, до якої клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу (алкоголь) з м. Рига, Латвія до м. Київ, Україна.
На виконання зазначеного замовлення з організації перевезення вантажу, 06.01.2025 року між Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. та фізичною особою - підприємцем Ругало Іриною Василівною укладено договір-заявку №ЮВ000023901 в рамках договору перевезення вантажів в міжнародному сполученні №0112/2024 від 01.12.2024 року.
У свою чергу, на виконання прийнятого замовлення 06.01.2025 року фізичною особою - підприємцем Ругало Іриною Василівною, як замовником укладено договір-заявку №ЮВ000023901 з фізичною особою-підприємцем Шепель Анною Петрівною як перевізником, яка зобов'язалася доставити вантаж за маршрутом Рига - Київ, термін доставки 13.01.2025 року.
15.01.2025 року одержувачем вантажу ТОВ "Баядера Логістик" в особі уповноваженого представника Шаха М.А., а також за участі перевізника ФОП Шепель А.В. в особі водія ОСОБА_1. та Шепель О.В., експедитора Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. в особі представника Шабаровського Б.В. складено акт приймання-передачі продукції №15/01, яким встановлено, що фактично поставлено: найменування товару - алкогольний напій на основі Карибського рому Captain Morgan "Spiced Gold" 1 л; кількість в заявці/інвойсі - 13 824; різниця - 3 шт. - бій, 573 шт. - нестача; 2908 шт. - брак, з яких: 638 шт. - пошкоджені етикетки/акциз внаслідок пожежі, 270 шт. - пошкоджені етикетки/акциз внаслідок гасіння пожежі.
Даний товар не підлягає подальшій реалізації, прийнято всього як товар, який відповідає умовам контракту - 10340 шт. Відповідно до розрахунку вантажоотримувачу та власнику товару ТОВ "Баядера Логістик" внаслідок нестачі та пошкодження вантажу (3484 пляшки) завдано збитку на суму 1 224 478,38 грн.
При розвантаженні та прийнятті товару з'ясувалося, що в ході виконання перевезення частина вантажу, в зазначеній а акті кількості, була пошкоджена або знищена повністю у зв'язку із пожежею, яка сталася в напівпричепі НОМЕР_9 автомобіля Вольво д.н.з. НОМЕР_1 на автомобільній дорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 261 км, поблизу с. Кисоричі 12.01.2025 року орієнтовно о 18 год. 25 хв. внаслідок механічного пошкодження колеса причепа, яке зі слів водія лопнуло під час руху.
16.01.2025 року ТОВ "Баядера Логістик" було виставлено претензію до Europejskie Centrum Logistyczn.e Sp. z o.o. про відшкодування збитків на суму 1 224 478,38грн, яка повинна бути сплачено в євро за курсом НБУ на день оплати.
12.02.2025 року Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. перерахувало на рахунок ТОВ "Баядера Логістик" 28 468,69 євро.
24.01.2025 року ФОП Ругало І.В. було надіслано на адресу ФОП Шепель А.П. як безпосереднього перевізника вантажу вимогу про відшкодування збитків у сумі 1 224 478,38грн.
На вказану вимогу позивачем отримано відповідь листом №8 від 27.01.2025р., в якому ФОП Шепель А.П. не заперечила факту загоряння автомобіля, пошкодження та знищення частини вантажу внаслідок пожежі, але відмовила у задоволенні вимоги, оскільки вважає такий випадок форс-мажором. Окрім того, вказує, що начебто вантаж був застрахований вантажоодержувачем.
Однак, ТОВ "Баядера Логістик" не отримувало жодних виплат від будь-яких страхових компаній.
03.03.2025 року Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. виставило претензію позивачу - фізичній особі-підприємцю Ругало Ірині Василівні про відшкодування збитків в сумі, сплаченій на користь ТОВ "Баядера Логістик" 28 468, 69 євро.
У зв'язку з обґрунтованістю претензії 07.03.2025 року позивач подав до обслуговуючого банку заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 1 для проведення платежу в сумі 28 468, 69 євро на користь Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o.. Однак за результатом розгляду вказана заява була відхилена обслуговуючим банком з обґрунтуванням того, що операція з переказу резидентом коштів на користь нерезидента як відшкодування шкоди відповідно до умов експортного договору заборонена п. 14 постанови НБУ № 18 від 24.02.2022.
З огляду на зазначені обставини та враховуючи, що між Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. та ФОП Ругало Ірина Василівна також склалися договірні відносини, у яких ФОП Ругало І.В. надає транспортно-експедиційні послуги на користь Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o., частина з яких є неоплаченою з його сторони, Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. скористалося своїм правом, передбаченим частинами 2, 3 ст. 32, ст. 44 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України, на зарахування зустрічних однорідних вимог, надіславши відповідну заяву від 27.06.2025 року та акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.06.2025 року.
Відповідно до зазначених документів Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. в односторонньому порядку зарахувало свої грошові зобов'язання на суму 28 468,69 євро перед фізичною особою-підприємцем Ругало Іриною Василівною за надані та неоплачені послуги за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні в рахунок погашення зобов'язання фізичної особи-підприємця Ругало Ірини Василівни з відшкодування збитків за договором перевезення вантажів в міжнародному сполучення №0112/2024 від 01.12.2024 року та договором заявкою ЮВ000023901 від 06.01.2025 року.
Таким чином, ФОП Ругало І.В. зазнала збитків на суму наданих на користь Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. транспортно-експедиційних послуг в розмірі 28 468,69 євро, які позивачу не будуть оплачені внаслідок зарахування в рахунок погашення зобов'язання з відшкодування збитків.
Відповідач, поза встановленим судом строком, безпосередньо перед судовим засіданням надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, зазначив про обов'язок експедитора застрахування вантажу.
Вказує, що під час складання акту приймання-передачі продукції №15/01 від 15/01/2025 був присутній представник страховика (ПАТ "Страхова Компанія "Колоннейд Україна") з яким замовник страхувальник) уклав договір добровільного страхування вантажів СКП0068787. Відповідачу відомо, що страхова сума по інвойсу становила більше 4 500 000 гривень.
Таким чином замовник підтверджує, що страховий випадок в нього був, проте саме станом на 19.06.2025 року страхової виплати вони не отримали. Отже, даний лист свідчить про наявність у страховика обов'язку з відшкодування збитків, проте позивач не підтвердив чи станом на дату подачі позовної заяви за даним страховим випадком замовнику було їх відшкодовано.
Відповідач вказує, що часткова втрата вантажу (3 шт. бій та 573 шт. нестача) та часткове пошкодження акцизу/етикеток вантажу (2638 шт. пошкоджені етикетки/акциз внаслідок пожежі, 270 шт. пошкоджені етикетки/акциз внаслідок гасіння пожежі) виникло внаслідок обставин, які ні водій відповідача, ні відповідач не могли передбачити та уникнути, оскільки автопоїзд виїхав в справному технічному стані, будь-яких зовнішніх ознак, які б вказували на несправності підшипника, як візуальні, так і звукові були відсутні, а все сталось під час руху. Відповідач не міг відвернути пожежу, проте для запобігання її поширенню здійснював всі можливі дії для її ліквідації.
Автопоїзд, який здійснював перевезення перебував в технічно справному стані. загорання колеса виникло раптово через перегрів внаслідок тертя (підшипника в колесі), що не міг передбачити водій та/або відповідач, а тому вищезазначена подія розцінюється як випадок, а не вина відповідача.
У відповідача не було жодних договірних відносин ні з ТОВ "Баядера Логістик", ні з Europejskie Centrum Logistyczne Sp.z.o.o., а тому відповідачу є незрозумілим і неприйнятним сума виставленого розміру збитку та валюта в якій ця сума зазначена у вимозі та в позовній заяві.
Відповідно до фотоматеріалів алкогольні напої з марками втратили товарний вигляд, проте чи вважаються вони такими, що пошкодженні може бути встановлено лише при проведенні експертизи.
Таким чином лише після дослідження експертом всіх 2908 одиниць товару можна дійти до висновку яка реальна кількість пошкодженого товару, який не підлягає подальшій реалізації.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 1 вересня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30 вересня 2025 року.
У підготовчому засіданні 30 вересня 2025 року суд оголосив перерву до 21 жовтня 2025 року.
Ухвалою від 21 жовтня 2025 року суд закрив підготовче засідання, розгляд справи по суті призначив на 4 листопада 2025 року.
24 жовтня 2025 року фізична особа - підприємець Ругало Ірина Василівна подала до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на усе рухоме майно, яке належить фізичній особі-підприємцю Шепель Анні Петрівні.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року заяву фізичної особи - підприємця Ругало Ірини Василівни про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладенням арешту на рухоме майно - автомобіль марки - AUDI моделі - Q5, 2013 року випуску, білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить на праві власності Шепель Анні Петрівні.
4 листопада 2025 року відповідач подав до суду клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, поновлення строку для подання зустрічного позову, поновлення строку для подання відзиву.
4 листопада 2025 року відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 4 листопада 2025 року у задоволенні заяви про повернення на стадію підготовчого провадження відмовлено, у задоволенні заяви про поновлення строку для подання відзиву відмовлено, у задоволенні заяви про поновлення строку для подання зустрічного позову відмовлено, у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.
Також суд установив, що відповідач подав відзив на позовну заяву поза межами строку, встановленого судом для подання відзиву.
Згідно з правилами статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, відзив поданий відповідачем 4 листопада 2025 року суд залишив без розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримав позов.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Господарський суд встановив наступне.
25 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (замовник) та Europejskie Centrum Logistyczne Sp. zo.o. (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №ECL 25102023, відповідно до предмету якого визначено порядок взаємовідносин, що виникають між перевізником та замовником при організації та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, а також порядок взаємовідносин при розрахунках за ці перевезення.
Згідно з умовами пункту 2.2. вказаного договору, кількість перевезень, відомості про вантаж, терміни та вартість перевезення та інші умови одного безпосереднього перевезення в межах цього договору визначаються в заявці. Заявки на перевезення вантажів, що являються невід'ємною частиною цього договору, подаються замовником по факсу або електронній пошті, але не пізніше ніж за 1 день до початку перевезення.
6 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (замовник/клієнт) та Europejskie Centrum Logistyczne Sp. zo.o. (перевізник/експедитор) укладено договір-заявку №7600 відповідно до якої клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу (алкоголь) з м. Рига, Латвія до м. Київ, Україна. Кількість/тоннаж вантажу: 21,546.240 kg. Вартість вантажу: 62,254.08 GBP. Дата завантаження вантажу: 06.01.20254, час завантаження до 10:00. Найменування вантажоотримувача: ТОВ "Баядера Логістик". Експедитор зобов'язується забезпечити наявність CMR страхування для перевезення вантажу клієнта.
06.01.2025 року між Europejskie Centrum Logistyczne Sp. zo.o. та фізичною особою підприємцем Ругало Ірина Василівна укладено договір-заявку №ЮВ000023901, за яким виконавець фізична особа - підприємець Ругало Ірина Василівна взяв на себе зобов'язання з перевезення вантажу за маршрутом Рига-Київ, дата завантаження 07.01.2025 року, вага - 22 т., термін 13.01.2025 року, місце завантаження - Bullu street 47A, Riga, LV-1067, Latvia (LV), місце розвантаження - wg CMR, номери автомобіля - НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , дані водія - ОСОБА_1, НОМЕР_4 , тел. 1 НОМЕР_8, тел. 2.
Так, згідно з вказаною заявкою, вартість фрахту включає в себе всі витрати, понесені перевізником, а плата за послуги буде виплачуватися після виконання всіх умов замовлення.
06.01.2025 року між фізичною особою - підприємцем Ругало Іриною Василівною (замовник/позивач) та фізичною особою - підприємцем Шепель Анною Петрівною (перевізник/відповідач) було укладено договір-заявку №ЮВ000023901, за умовами якої відповідач зобов'язався доставити вантаж за маршрутом Рига - Київ, термін доставки - 13.01.2025 року. Вага - 22 т., місце завантаження - Bullu street 47A, Riga, LV-1067, Latvia (LV), місце розвантаження - wg CMR, ціна - 2 100 EUR all in по курсу НБУ на дату розвантаження, номери автомобіля - НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , дані водія - ОСОБА_1, НОМЕР_4 , тел. 1 НОМЕР_8, тел. 2.
Згідно з умовами пункту 10.2. заявки, водій зобов'язаний негайно повідомити у випадку, якщо вантаж, який перевозиться, пошкоджений в процесі навантаження або ще до його початку, а також зробити відповідний запис у СМR.
Відповідно до пункту 12 заявки, перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження товару, які виникли від моменту завантаження до моменту розвантаження.
З міжнародної товарно-транспортної накладної LV-118180439 встановлено наступні обставини перевезення вантажу: відправник - "PRODIMPEKSS LOGISTICAS GRUPA" SIA; одержувач - ТОВ "Баядера Логістик"; місце розвантаження - м. Київ, вул. Автопаркова; місце та дата завантаження - м. Рига, Латвія; вантаж - 1152 ящики алкогольних напоїв на 32 палетах; вага брутто - 21546,24 кг; перевізник - ФОП Шепель Анна (код НОМЕР_5 ); вантаж одержано - ТОВ "Баядера Логістик", 15.01.2025 року з приміткою - без акта №15/01 від 15.01.2025 не дійсно.
Як слідує з матеріалів справи, 15.01.2025 року одержувачем вантажу (ТОВ "Баядера Логістик"), за участі перевізника (ФОП Шепель А.В.), експедитора (Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o.) складено акт приймання-передачі продукції №15/01, яким встановлено, що 15 січня 2025 року на території складу ТОВ "Баядера Логістик", під час прийому товару в асортименті, згідно інвойсу №118180439/9615163509 від 17.12.2024 року поставленого: Diageo Brands BV, вантажовідправник: PRODIMPEKSS LOGISTIKAS GRUPA SIA, згідно з міжнародною товарно-транспортної накладної (CMR) №118180439, митна декларація № 25UA100350365432U2 від 14.01.2025 року, відповідно до умов контракту на поставку продукції №2 від 1.07.2024 року, який був поставлений в транспортному засобі VOLVO, держ. номер НОМЕР_1 напівпричіп держ. номер НОМЕР_6 , водій: ОСОБА_1 , встановлено наступне.
Відповідно до вказаних вище товаросупровідних документів вказано наступне: алкогольний напій на основі Карибського рому Captain Morgan "Spiced Gold" 1 л - 13 824 шт.
Фактично було поставлено: алкогольний напій на основі Карибського рому Captain Morgan "Spiced Gold" 1 л - 10 340 шт. прийнято всього, як товар, який відповідає умовам вказаного контракту.
Різниця: 3 шт. бій; 573 шт. нестача; 2 908 шт. брак (з яких: 2 638 шт. пошкоджені етикетки/акциз внаслідок пожежі, 270 шт., пошкоджені етикетки/акциз внаслідок гасіння пожежі. Даний товар не підлягає подальшій реалізації)
Пошкодження товару відбулось у зв'язку з тим, що в ході виконання перевезення частина вантажу, була пошкоджена або знищена повністю у зв'язку із пожежею, яка сталася в напівпричепі НОМЕР_9 автомобіля Вольво д.н.з. НОМЕР_1 на автомобільній дорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 261 км, поблизу с. Кисоричі 12.01.2025р. орієнтовно о 18 год. 25 хв. внаслідок пошкодження колеса причепа.
Вказані обставини підтверджуються актом про пожежу від 12.01.2025 року та реєстраційною формою Єдиного обліку відділення поліції №2 (селище Рокитне) Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
Як видно з матеріалів справи, 16.01.2025 року за вих.№ 16/01, ТОВ "Баядера Логістик" (замовник) було виставлено претензію Europejskie Centrum Logistyczn.e Sp. z o.o. про відшкодування збитків на суму 1 224 478,38грн., яка повинна бути сплачено в євро за курсом НБУ на день оплати.
У вказаній претензії зазначено, що 12.01.2025 року, близько 18.25 год. під час транспортування вантажу за СМR LT-118180439 та Інвойс № 118180439/9615163509 від 17.12.2024 року, у процесі руху транспортного засобу лопнуло колесо, що призвело до загоряння напівпричепу і товару, що знаходився в середині. Негайно було викликано пожежну службу та поліцію, які оперативно загасили пожежу. На місці події співробітниками ДСНС був складений акт про пожежу для фіксації обставин інциденту. В результаті вказаного інциденту, частина вказаного вище товару була знищена, частина зіпсована і не підлягає подальшій реалізації.
При прийманні товару було складено акт №15/01 від 15 січня 2025 року у відповідності до якого було встановлено прийняття: 10 340 пляшок, які відповідають умовам первинних документів, 3 пляшки бою, 573 пляшки нестачі, 2 908 пляшок брак (з яких: 2 638 пляшок пошкоджені етикетки/акциз внаслідок пожежі, 270 пляшок пошкоджені етикетки/акциз внаслідок гасіння пожежі. Товар не підлягає подальшій реалізації). Таким чином підприємству було спричинено збитків на загальну суму 1 224 478,38 грн, що підтверджується документально, а також розрахунком збитків.
На виконання вказаної претензії, 12.02.2025р. Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. перерахувало на рахунок ТОВ "Баядера Логістик" 28 468,69 євро, що підтверджується платіжною транзакцією №97404141861 від 12 лютого 2025 року.
У свою чергу, Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. виставило претензію фізичній особі-підприємцю Ругало Ірині Василівні про відшкодування збитків в сумі, сплаченій на користь ТОВ "Баядера Логістик", а саме 28 468, 69 євро, про що свідчить наявний у справі лист, в якому вказано про отримання претензії від вантажоодержувача (ТОВ "Баядера Логістик") вих. № 16/01 від 16.01.2025 про відшкодування завданих збитків у розмірі 1 224 478,38 грн (в євро за офіційним курсом Національного банку України на дату оплати).
Також позивача проінформовано, що 12.02.2025 року було сплачено вантажоодержувачу (ТОВ "Баядера Логістик") 28 468,69 євро, чим завдана шкода відшкодована.
Позивач вказує, що у зв'язку з обґрунтованістю претензії 07.03.2025 року подав до обслуговуючого банку заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 1 для проведення платежу в сумі 28 468, 69 євро на користь Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. Однак за результатом розгляду вказана заява була відхилена обслуговуючим банком з обґрунтуванням того, що операція з переказу резидентом коштів на користь нерезидента як відшкодування шкоди відповідно до умов експортного договору заборонена п. 14 постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 (лист АТ "Кредобанк" від 20 травня 2025 року).
З огляду на зазначені обставини та враховуючи, що між Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. та ФОП Ругало Ірина Василівна склалися договірні відносини, у яких ФОП Ругало І.В. надає транспортно-експедиційні послуги на користь Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o., частина з яких є неоплаченою з його сторони, Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. скористалося своїм правом, передбаченим частинами 2, 3 ст. 32, ст. 44 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України, на зарахування зустрічних однорідних вимог, надіславши відповідну заяву від 27.06.2025 року та акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.06.2025 року.
В матеріалах справи наявна заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27 червня 2025 року, за умовами якої Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. має грошову вимогу до фізичної особи-підприємця Ругало Ірини Василівни про відшкодування завданих збитків за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 0112/2024 від 01.12.2024 року та договором заявкою ЮВ000023901 від 06.01.2025 року на суму 28 468,69 Євро, які були сплачені власнику пошкодженого вантажу ТОВ "Баядера Логістик".
3 березня 2025 року Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. надіслало претензію фізичній особі-підприємцю Ругало Ірині Василівні про відшкодування зазначених понесених збитків.
У зв'язку із законодавчими обмеженнями України щодо здійснення платежів у валюті на користь нерезидентів та як наслідок неможливістю отримання відшкодування понесених збитків, керуючись частинами 2, 3 ст. 32, ст. 44 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського Кодексу України, Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. в односторонньому порядку зарахувало свої грошові зобов'язання на суму 28 468,69 євро перед фізичною особою-підприємцем Ругало Іриною Василівною за надані та неоплачені послуги за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні №0112/2024 від 01.12.2024 року та договорами-заявками: №ЮВ000022921 від 13.12.2024, №ЮB000023564 від 27.12.2024, №ЮВ000023566 від 27.12.2024, №ЮB000024049 від 08.01.2025, №ЮВ000024422 від 13.01.2025, №ЮВ000024736 від 16.01.2025, №ЮB000024744 від 16.01.2025, №ЮВ000024833 від 17.01.2025, №ЮВ000025099 від 22.01.2025 в рахунок погашення зобов'язання фізичної особи-підприємця Ругало Ірини Василівни з відшкодування збитків за договором перевезення вантажів в міжнародному сполучення №0112/2024 від 01.12.2024 року та договором-заявкою
ЮВ000023901 від 06.01.2025 року.
Вищевказані зустрічні зобов'язання сторін одна перед одною на суму 28 468,69 євро з 27.06.2025 вважаються припиненими.
Згідно з актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 27 червня 2025 року, Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. та фізична особа-підприємець Ругало Ірина Василівна зарахували зустрічні однорідні вимоги, а саме Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. має грошову вимогу до фізичної особи-підприємця Ругало Ірини Василівни про відшкодування завданих збитків за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні №0112/2024 від 01.12.2024 року та договором-заявкою ЮВ000023901 від 06.01.2025 року на суму 28 468,69 євро.
Фізична особа-підприємець Ругало Ірина Василівна має грошові вимоги до Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. за надані послуги за договором перевезення вантажів в міжнародному сполучення №0112/2024 від 01.12.2024 року та наступними договорами - заявками: №ЮВ000022921 від 13.12.2024 на суму 3 950,00 євро, №ЮB000023564 від 27.12.2024 на суму 2 781,00 євро, №ЮВ000023566 від 27.12.2024 на суму 2 781,00 євро, №ЮB000024049 від 08.01.2025 на суму 5 140,00 євро, №ЮВ000024422 від 13.01.2025 на суму 2 731,00 євро, №ЮВ000024736 від 16.01.2025 на суму 2 785,00 євро, №ЮB000024744 від 16.01.2025 на суму 2 683,00 євро, №ЮВ000024833 від 17.01.2025 на суму 3 100,00 євро, №ЮВ000025099 від 22.01.2025 на суму 2 820,00 євро.
Грошові зобов'язання фізичної особи-підприємця Ругало Ірини Василівни перед Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. про відшкодування завданих збитків за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні №0112/2024 від 01 грудня 2024 року та договором - заявкою ЮВ000023901 від 06 січня 2025 року припиняються на суму 28 468,69 євро.
Грошові зобов'язання Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. перед фізичної особи-підприємця Ругало Іриною Василівною за договором перевезення вантажів в міжнародному сполучення №0112/2024 від 01.12.2024 року та договорами-заявками, зазначеними у пункті 2 цього акту припиняються в сумі 28 468,69 євро із залишком не виконаних грошових зобов'язань в сумі 301,31 євро за договором-заявкою №ЮB000025099 від 22.01.2025 року.
Позивач вказує, що станом на 27.06.2025 року ФОП Ругало І.В. зазнала збитків на суму наданих на користь Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. транспортно-експедиційних послуг в розмірі 28 468,69 євро, які позивачу не будуть оплачені внаслідок зарахування в рахунок погашення зобов'язання з відшкодування збитків.
Також в матеріалах справи наявний лист ТОГВ "Баядера Логістик" адресований Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. вих.№19/06 від 19 червня 2025 року, в якому вказано, що станом на 19 червня 2025 року, по страховому випадку від 12.01.2025 року, який стався під час транспортування вантажу на підставі CMR LT-118180439 та Інвойсу №118180439/9615163509 від 17.12.2024 року не отримувало жодних виплат від страхових компаній.
У січні 2025 року позивач звернувся до відповідача з вимогою вимогу про відшкодування збитків, в якій зазначено про обставини пошкодження вантажу на суму 1 224 478,38 грн (в євро за офіційним курсом НБУ на дату оплати), та позивач просив відповідача відшкодувати вказані збитки.
У відповідь на вказану вимогу відповідач направив позивачу лист в якому зазначив, що між сторонами був укладений договір-заявка № ЮВ000022901 від 06.01.2025 року на здійснення перевезення вантажу за маршрутом м. Рига (Латвія) - м. Київ (Україна).
У процесі виконання договору-заявки № ЮВ000022901 від 06.01.2025 року було здійснено доставку вантажу автомобілем VOLVO державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_6 за маршрутом м. Рига (Латвія) - м. Київ (Україна).
12.01.2025 року під час транспортування вантажу, в ході руху транспортного засобу, лопнуло колесо, що спричинило загоряння напівпричепу і товару, що знаходився в середині.
Одразу після інциденту були вжиті всі необхідні заходи: викликано пожежну службу та поліцію, складено відповідний акт про пожежу співробітниками ДСНС. В результаті вказаного інциденту, частина вантажу була знищена, частина зіпсована і не підлягає подальшій реалізації.
Згідно з п. 12 договору, укладеного між позивачем та відповідачем, перевізник дійсно несе відповідальність за втрату чи пошкодження вантажу. Проте, відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Також згідно зі статтею 920 ЦК України, перевізник звільняється від відповідальності за пошкодження вантажу, якщо доведе, що це сталося через: непереборну силу (форс-мажор); особливі властивості вантажу; недостатність або непридатність тари чи упаковки, яка була надана відправником.
У даному випадку пошкодження вантажу було спричинено непередбачуваною технічною несправністю - раптовим розривом колеса, який призвів до загоряння напівпричепу. Ця обставина має ознаки форс-мажору та була зафіксована відповідними органами (ДСНС та поліцією).
Окрім того, транспортний засіб перед початком перевезення пройшов необхідний технічний огляд, і його технічний стан відповідав встановленим стандартам.
Під час складання акту приймання - передачі товару від 15.01.2025 року були присутні представники страхової компанії, яка застрахувала вантаж. Згідно з наданими документами, вантаж був застрахований вантажоодержувачем. Таким чином, компенсація збитків за пошкоджений вантаж повинна бути вирішена шляхом звернення до страхової компанії згідно з умовами укладеного договору страхування між вантажоодержувачем та страховою компанією.
Відповідач вказав про готовність надання всіх необхідних документів та інформації для сприяння в урегулюванні питання зі страховою компанією.
Враховуючи вищезазначене, відповідач не вбачає підстав для задоволення вимоги. Перевізник діяв у межах чинного законодавства, а пошкодження вантажу сталося через обставини, які перевізник не міг контролювати.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
Як встановив суд, спір у даній справі стосується стягнення збитків, завданих у зв'язку з виконанням договору перевезення за міжнародним сполученням.
Позивач вважає, що згідно з умовами договору на відповідача покладено обов'язок відшкодування збитків завданих йому у зв'язку з пошкодженням товару, а саме у зв'язку з тим, що позивач відшкодував збитки у розмірі вартості пошкодженого майна, на переконання позивача він має право на відшкодування таких збитків винною особою - перевізником, який в силу умов договору несе відповідальність за втрату та пошкодження майна (товару що перевозився).
Водночас відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову вказавши що збитки мають бути відшкодовані страховою компанією, водночас позивач не довів розмір збитків.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Частиною другою статті 16 ЦК України, визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Так, предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 28 468,69 євро.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з цим позовом, позивач зазначає, що він, як замовник послуги перевезення сплатив вартість пошкодженого вантажу відповідно до умов договору перевезення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Оскільки пошкодження вантажу і відповідно завдання збитків відбулося з вини відповідача внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов'язань, то позивач вважає, що він набув право зворотної вимоги до відповідача про відшкодування збитків.
Відповідно статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
За змістом частини другої статті 908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статей 1, 2 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Для цілей цієї Конвенції "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19.09.1949.
За приписами статті 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Судом встановлено, що 6 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (замовник/клієнт) та Europejskie Centrum Logistyczne Sp. zo.o. (перевізник/експедитор) укладено договір-заявку №7600 відповідно до якої клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу (алкоголь) з м. Рига, Латвія до м. Київ, Україна.
06.01.2025 року між Europejskie Centrum Logistyczne Sp. zo.o. та фізичною особою підприємцем Ругало Ірина Василівна укладено договір-заявку №ЮВ000023901, за яким виконавець фізична особа - підприємець Ругало Ірина Василівна взяв на себе зобов'язання з перевезення вантажу за маршрутом Рига-Київ.
06.01.2025 року між фізичною особою - підприємцем Ругало Іриною Василівною (замовник/позивач) та фізичною особою-підприємцем Шепель Анною Петрівною (перевізник/відповідач) було укладено договір-заявку №ЮВ000023901, за умовами якої відповідач зобов'язався доставити вантаж за маршрутом Рига - Київ.
З міжнародної товарно-транспортної накладної LV-118180439 встановлено наступні обставини перевезення вантажу: відправник - "PRODIMPEKSS LOGISTICAS GRUPA" SIA; одержувач - ТОВ "Баядера Логістик"; місце розвантаження - м. Київ, вул. Автопаркова; місце та дата завантаження - м. Рига, Латвія; вантаж - 1152 ящики алкогольних напоїв на 32 палетах; вага брутто - 21546,24 кг; перевізник - ФОП Шепель Анна (код НОМЕР_5 ); вантаж одержано - ТОВ "Баядера Логістик", 15.01.2025 року з приміткою - без акта №15/01 від 15.01.2025 не дійсно.
Статтею 3 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.
Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.
Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.
За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов'язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин:
a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній;
b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню;
c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача;
d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників;
e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць;
f) з перевезенням худоби.
Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату, ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті, сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.
Згідно з нормами статті 18 Конвенції, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.
Якщо перевізник встановить, що через обставини, які склалися, утрата вантажу чи його ушкодження могли бути наслідком одного чи декількох особливих ризиків, зазначених у пункті 4 статті 17, то вважається, що вони відбулися внаслідок цього.
Однак, позивач має право довести, що утрата або ушкодження фактично не були пов'язані, повністю або частково, з одним з цих ризиків.
Ця презумпція не застосовується у випадку, передбаченому підпунктом a) пункту 4 статті 17, якщо нестача перевищує припустиму норму або при втраті будь-якого вантажного місця.
Якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, перевізник не може посилатися на підпункт d) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи стосовно вибору, обслуговування і використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.
Перевізник не може посилатися на підпункт f) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи, які він був зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.
Відповідно до статті 23 Конвенції, якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення.
Статтею 920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з правовою позицією, наведеної у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №907/603/17, вищевказані норми передбачають принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.
Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони.
Судом встановлено, що 15.01.2025 року одержувачем вантажу (ТОВ "Баядера Логістик"), за участі перевізника (ФОП Шепель А.В.), експедитора (Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o.) складено акт приймання-передачі продукції №15/01, яким встановлено, що в процесі виконання перевезення при прийнятті товару виявлено різницю: 3 шт. бій; 573 шт. нестача; 2 908 шт. брак (з яких: 2 638 шт. пошкоджені етикетки/акциз внаслідок пожежі, 270 шт., пошкоджені етикетки/акциз внаслідок гасіння пожежі. Даний товар не підлягає подальшій реалізації)
Пошкодження товару відбулось у зв'язку з тим, що в ході виконання перевезення частина вантажу, була пошкоджена або знищена повністю у зв'язку із пожежею, яка сталася в напівпричепі НОМЕР_9 автомобіля Вольво д.н.з. НОМЕР_1 на автомобільній дорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 261 км, поблизу с. Кисоричі 12.01.2025р. орієнтовно о 18 год. 25 хв.
У акті про пожежу від 12.01.2025 року вказано, що причиною пожежі була несправність гальмівної системи.
У рапорті відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненскій області від 12.01.2025 зазначено, що загорання причепу виникло внаслідок механічного пошкодження колеса причепу.
У рапорті Управління патрульної поліції у Рівненській області від 12.01.2025 зазначено, що зі слів водія під час руху транспортного засобу загорілося колесо автомобіля.
Разом з тим у своїй відповіді №8 від 27.01.2025 на претензію позивача відповідач зазначив, що пошкодження вантажу відбулося внаслідок непередбачуваної технічної несправності.
В зв'язку із вказаними обставинами, 12.02.2025р. Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. перерахувало на рахунок ТОВ "Баядера Логістик" 28 468,69 євро, що підтверджується платіжною трансакцією №97404141861 від 12 лютого 2025 року.
У свою чергу, Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. виставило претензію фізичній особі-підприємцю Ругало Ірині Василівні про відшкодування збитків в сумі, сплаченій на користь ТОВ "Баядера Логістик", а саме 28 468, 69 євро.
Позивач не зміг задоволити претензію Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. шляхом перерахування коштів в іноземній валюті з огляду на законодавчі обмеження у зв'язку з чим Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. скористалося своїм правом на зарахування зустрічних однорідних вимог.
Матеріалами справи стверджено зарахування зустрічних однорідних вимог між Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. та фізичною особою-підприємцем Ругало Іриною Василівною про відшкодування завданих збитків за договором перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 0112/2024 від 01.12.2024 року та договором заявкою ЮВ000023901 від 06.01.2025 року на суму 28 468,69 Євро.
За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно вимог статті 601 ЦК України, однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, то сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування частини 1, пункту 2 частини 2 статті 16 ЦК України.
Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.
Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Таким чином, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.
Позивач вказує, що станом на 27.06.2025 року ФОП Ругало І.В. зазнала збитків на суму наданих на користь Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o. транспортно-експедиційних послуг в розмірі 28 468,69 євро, які позивачу не будуть оплачені внаслідок зарахування в рахунок погашення зобов'язання з відшкодування збитків.
Суд ураховує можливість відшкодування шкоди в іноземній валюті, що стверджується чинною судовою практикою (до прикладу див. постанови ВС від 26 липня 2022 року у cправі №924/887/20, від 14 липня 2022 року у cправі №907/93/20).
Окрім того, як встановлено судом, договором - заявкою від 06.01.2025 року №ЮВ000023901 встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження товару, які виникли від моменту завантаження до моменту розвантаження (п.12).
Враховуючи наведені обставини, наявні у справі докази, суд дійшов висновку про підтвердження факту відшкодування позивачем збитків на користь Europejskie Centrum Logistyczne Sp. z o.o., яке в свою чергу відшкодувало збитки на користь ТОВ "Баядера логістик", завданих пошкодженням вантажу внаслідок загоряння транспортного засобу.
Норми статті 1191 ЦК України, встановлюють право учасника господарських відносин, який вже відшкодував збитки, стягнути такі відшкодовані збитки з третіх осіб, що фактично їх спричинили, у порядку регресу.
За змістом статей 559 та 1191 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою. Право на стягнення відшкодованих збитків в порядку регресу виникає з того моменту, коли учасник господарських відносин відшкодував збитки потерпілій стороні замість третьої особи, тому регресне зобов'язання розглядається як похідне від іншого зобов'язання. У регресних зобов'язаннях як загальне правило діє принцип повного відшкодування збитків. Третя особа відповідає перед учасником господарських відносин у тому обсязі, в якому збитки фактично відшкодовані, відтак обсяг регресної вимоги повинен відповідати розміру виплаченого відшкодування. У деліктному зобов'язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку статті 1191 Цивільного кодексу України. Наведених висновків дійшла Велика Палата у постанові від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
Як встановлено судом, збитки внаслідок пошкодження товару були заподіяні ТОВ "Баядера логістик", при цьому вказане товариство не перебувало у договірних відносинах з відповідачем.
Згідно з приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;· шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
В даному випадку протиправною поведінкою є поведінка, що суперечить обов'язкам та відповідальності позивача, які передбачені в укладеному між сторонами договорі. Пошкодження вантажу є наслідком його незбереження під час перевезення, що свідчить про неналежне виконання перевізником своїх обов'язків під час перевезення та є підставою господарсько-правової відповідальності.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками полягає в нездійсненні перевізником своїх обов'язків щодо схоронності вантажу підчас перевезення, що спричинило пошкодження вантажу.
Матеріалами справи підтверджено, що вантаж відповідачем було прийнято цілісним, а доставлено у пошкодженому вигляді, який унеможливлює його ремонт та експлуатацію, що свідчить про те, що перевізник зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду, в розмірі вартості вантажу, так як пошкодження вантажу відбулось під час перевезення, яке він здійснював.
Верховний Суд у постанові від 05 жовтня 2021 року у справі № 907/746/17 зазначив, що враховуючи приписи статей 17, 18 Конвенції у співвідношенні із статтями 22, 611, 623, глави 64 (Перевезення) ЦК України, статтями 224, 225, глави 32 (Правове регулювання перевезення вантажів) Господарського кодексу України, уже надавав висновок про те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку та вини. При цьому, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу презюмується та не підлягає доведенню замовником.
У зазначеній вище постанові Верховний Суд акцентував увагу на тому, що з аналізу Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, глави 32 Господарського кодексу України та глави 64 ЦК України вбачається, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.
Перевізник звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам (внаслідок дій або недогляду відправника вантажу, особливих природних властивостей перевезеного вантажу, внаслідок інструкцій замовника перевезення, дефекту вантажу, недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути, й інших обставин, передбачених законом).
Щодо обставини непереборної сили суд відзначає, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Матеріали справи не містять сертифікату про такі обставини.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Стосовно тез відповідача про недоведення розміру шкоди, відсутності вини відповідача та інших тверджень висловлених представником відповідача у судовому засіданні, суд зауважує, що відповідно до правил статті 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (пункти 1-4 статті 161 ГПК України).
За змістом статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити зокрема: у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У цій справі відповідач не надав відзив у встановлений судом строк та не навів суду поважних причин пропуску процесуального строку на подання відзиву. Таким чином відповідач не висловив у передбачений процесуальним законом спосіб незгоду з обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а отже не має процесуального права на заперечення наведених у позові обставин під час розгляду справи по суті.
Висновки суду
За наслідками розгляду спору суд встановив наявність підстав для задоволення позову про стягнення збитків.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладенням арешту на рухоме майно - автомобіль марки - AUDI моделі - Q5, 2013 року випуску, білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить на праві власності Шепель Анні Петрівні.
За таких обставин, як установлено частиною 7 статті 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судового збору за даним позовом складав 16 559,59 грн судового збору за подання позовної заяви.
Також позивач поніс судові витрати за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 514,00 грн.
Таким чином, вказані судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Шепель Анни Петрівни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) на користь фізичної особи - підприємця Ругало Ірини Василівни ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_7 ) 28 468 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) євро, 69 євро центів, 16 559 (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 59 коп судового збору за подання позовної заяви та 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Позивач (Стягувач): фізична особа - підприємець Ругало Ірина Василівна ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_7 ).
Відповідач (Боржник): фізична особа - підприємець Шепель Анна Петрівна ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя Андрій КАЧУР