Справа № 464/4131/25
пр.№ 2/464/1939/25
10.11.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова у складі: судді Мичка Б.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 464/4131/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за надані послуги,
Представник позивача звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та абонентське обслуговування, за період з 01.12.2021 по 28.02.2025 в сумі 4398, 11 грн; пеню за надані послуги в сумі 101, 26 грн; 3% річних у сумі 22,99 грн; інфляційні втрати у сумі 101, 47 грн., покликаючись на невиконання відповідачами обов'язку щодо сплати житлово-комунальних платежів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2025року таку передано на розгляд судді Мичка Б.Р.
Ухвалою судді від 27 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить стягнути з неї борг по абонентському обслуговуванню за період з 09.09.2022 по 28.02.2025. В іншій частині позову просила відмовити. Вважає нарахування боргу неправомірним, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 з 2006 року відключена від централізованої системи теплопостачання та встановлено індивідуальна система опалення.
Представником позивача подано пояснення, в яких зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, нарахування здійснене згідно з вимогами чинного законодавства.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст.263 ЦПК України).
У порядку п.1 ч.2 ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 зробив висновок, що положення щодо договірного характеру спірних правовідносин закріплені у частині першістатті 12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», за яким надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Як регламентовано ст.ст.1,5,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення;
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконанняінших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування тапоточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата заабонентське обслуговуваннянараховується увідповідності дост.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц).
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання (ч.6ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
У силу вимог п.п.14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року за № 830, в редакції від 08 вересня 2021 року за № 1022, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (Постанова ВП ВС від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19):).
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст.26 Закону).
У ході розгляду справи встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Указане підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації та відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру.
Для здійснення оплати за надані послуги з централізованогоопалення відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . У квартирі відповідачів установлено індивідуальне опалення, що визнається сторонами та у порядку ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Позивач, покликаючись на неналежне виконання відповідачами обов'язку із оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, долучає розрахунок заборгованості на загальну суму 4623, 83 грн: з постачання теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення та абонентське обслуговування за надану послугу за період з 01 грудня 2021 року по 28 лютого 2025 року 4398, 11 грн; пеня 101,26 грн; 3 % річних 22,99 грн; інфляційні втрати 101, 47 гривень.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачами наведений розрахунок не заперечено, доказів його неправильності не надано, власного контррозрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Надаючи оцінку твердженням відповідачів про те, що через їхню квартиру не проходять транзитні трубопроводи централізованого опалення, суд бере до уваги наступне.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
До того ж Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), визначено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
З огляду на наведені законодавчі положення та фактичні обставини справи відповідачі не звільнені від оплати послуг функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання, а також абонентського обслуговування,оскільки такіпослуги належатьдо інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною, а тому вони зобов'язані нести витрати утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, у тому числі без відносно до під'їзду. Законодавство не містить виключення із такого правила.
У ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Правила надання послуг постачання теплової енергії, зокрема п.п.54-58, також містять положення, що у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги.
За результатами перевірки якості надання послуги складається акт-претензія відповідно доПорядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145.
Виконавець зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
У разі неприбуття виконавця в установлений строк або необґрунтованої відмови виконавця підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем та не менш як двома споживачами, які проживають (розташовані) у сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю рекомендованим листом або через електронний кабінет Єдиної платформи (за наявності).
Виконавець протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта-претензії вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених у ньому, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії у формі, яка аналогічна формі подання претензії.
У разі ненадання виконавцем відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем. Виконавець зобов'язаний повідомити у десятиденний строк споживачеві у формі, яка аналогічна формі подання претензії, про вжиті за результатами задоволення його претензії заходи.
Доказів ненадання чи неякісного надання послуг відповідачам, матеріали справи не містять. Відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення заборгованості в солідарному порядку (ст.541 ЦК України).
У порядкуст.141 ЦПК України на відповідачів слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 гривень.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258,259,263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та абонентське обслуговування, за період з 01.12.2021 по 28.02.2025 в сумі 4398, 11 грн; пеню за надані послуги в сумі 101, 26 грн; 3% річних у сумі 22,99 грн; інфляційні втрати у сумі 101, 47 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» по 1009,33 грн судового збору з кожного.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 10 листопада 2025 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Головуючий Мичка Б.Р.