вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/950/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром"
до Фізичної особи - підприємця Гордійчук Ольги Андріївни
про стягнення 17 000,00 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Гордійчук Ольги Андріївни (відповідач) про стягнення 17 000,00 грн за договором оренди устаткування від 03.05.2024 № РН-217.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди устаткування від 03.05.2024 № РН-217 (договір), на виконання якого позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування устаткування, а відповідач зобов'язався його прийняти в тимчасове користування і сплачувати орендну плату згідно з умовами цього договору. 04.05.2025 між сторонами підписано акт прийому - передачі обладнання. Позивач, за умовами договору, перевіривши місце розташування устаткування, переданого в оренду відповідачу, встановив, що у місці, зазначеному у акті прийому - передачі, обладнання за вказаною в акті адресою відсутнє, про що складено акт. Позивач повідомив відповідача про відмову від договору в односторонньому порядку та пред'явив вимогу про повернення устаткування у зв'язку з використанням відповідачем устаткування у цілях, відмінних від цілей, встановлених у договорі. Відповідач устаткування не повернув та не оплатив його вартість, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 12 000,00 грн вартості устаткування та 5 000,00 грн штрафу, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 509, 525, 526, 549, 550 ЦК України.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 14.10.2025, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
При цьому суд зазначає, що ухвала суду направлялася відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і в договорі. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/950/25 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.11.2025.
10.11.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Інших заяв і клопотань від представників сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
03.05.2024 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди устаткування № РН-217 (договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування устаткування, що вказується у відповідному Акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими особами сторін та скріплення печатками (за наявності) та діє по 31.12.2024.
Найменування, кількість, вартість (у тому числі на випадок відшкодування) та інші індивідуальні особливості, в тому числі стан устаткування на момент його передачі орендарю, відображаються в Актах прийому-передачі (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору метою цього договору є передача устаткування орендарю для зберігання та продажу виключно продукції під торговою маркою "Хладик", та інших торгових марок, право представництва яких належить орендодавцю.
Згідно з п. 2.2. договору орендар зобов'язаний утримувати у кожному холодильному прилавку продукцію, визначену п. 2.1. цього договору, в асортименті, не менше 12 найменувань, із заповненням не менше 70% об'єму прилавку та в обов'язковому порядку проводити закупівлю товару під торговою маркою "Хладик" у виробника або у розповсюджувачів у таких об'ємах: у період з 01.04. по 30.09. на суму не менше 10 000,00 грн у місяць; у період з 01.10. по 3 1.03. на суму не менше 3 000,00 грн у місяць.
Орендар не має права використовувати орендоване за цим договором устаткування для задоволення своїх особистих потреб, зберігання та реалізації продукції інших торгівельних марок (п. 2.3. договору).
У розділі 3 договору визначено порядок передачі та повернення устаткування, зокрема, орендодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін з моменту узгодження сторонами кількості та найменувань необхідного устаткування, передати орендарю устаткування у кількості, узгодженій сторонами. Прийом - передача устаткування здійснюється уповноваженими особами сторін, які складають та підписують Акт прийому-передачі на кожну одиницю устаткування, який є невід'ємною частиною цього договору. У Акті прийому-передачі уповноважені особи сторін зазначають місце розташування устаткування, тип, інвентаризаційний номер, комплектність, стан, у тому числі і санітарно-гігієнічний, та можливість використовувати устаткування за призначенням. Повернення устаткування у випадках, передбачених цим договором, проводиться орендарем протягом трьох днів з моменту одержання письмової вимоги орендодавця про повернення устаткування. У разі відмови уповноваженої особи орендаря від підписання складеного Акту прийому-передачі при передачі або поверненні устаткування, такий Акт вважається узгодженим та має повну юридичну силу за підписом орендодавця. Передане орендарю за цим договором устаткування повинно бути розміщено у місцях, зазначених у Актах прийому - передачі, що підписані сторонами та є невід'ємними частинами цього договору. Зміна місця розміщення устаткування повинна провадитися тільки за попередньою письмовою згодою орендодавця.
04.05.2024 між позивачем та відповідачем підписаний акт № 146-2024 прийому - передачі обладнання, переданого у тимчасове користування (оренду), що є додатком № 1 до договору, відповідно до якого позивач передав відповідачу обладнання: Холодильник JUKA М400SF № 10211043413 вартістю 12 000,00 грн, у тому числі кошики - 5 шт., вартістю 1 250,00 грн, скло - 2 шт. вартістю 3 200,00 грн, компресор - 1 шт. вартістю 3 700,00 грн, решітка - 1 шт. вартістю 240,00 грн, колеса - 4 шт. вартістю 400,00 грн, ключ - замок - 1 шт., Оракал - Бренд - Хрещатик, використання - під морозиво.
Будь-яка сторона має право відмовитися від цього договору без зазначення підстав такої відмови, письмово попередивши про це іншу сторону за 15 календарних днів. У такому разі повернення устаткування провадиться у порядку, встановленому цим договором (п 4.1., 4.2, договору).
Орендна плата та порядок розрахунків визначені у п. 5.1. - 5.3. договору. Орендар за користування устаткуванням, що зазначене в Акті прийому-передачі, сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 1,20 грн, в т.ч. ПДВ за 1 календарний рік. Орендна плата сплачується орендарем шляхом безготівкового розрахунку на поточний рахунок орендодавця, який вказаний у реквізитах сторін цього договору. Орендна плата сплачується орендарем шляхом внесення 100% передоплати за весь термін оренди на підставі поданих орендодавцем рахунків у строк, що не перевищує п'яти календарних днів з моменту отримання рахунку.
Відповідно до п. 6.1. договору орендар має право використовувати устаткування виключно для цілей, встановлених у розділі 2 цього договору. Орендар має право розміщувати устаткування в узгоджених орендодавцем місцях реалізації продукції під торговими марками, визначеними п. 2.1. цього договору, відповідно до норм та стандартів, встановлених діючим законодавством України та технічної документації на устаткування.
За умовами підп. 6.3.1. п. 6.3. договору орендодавець має право проводити перевірку використання устаткування орендарем, у тому числі і за цільовим призначенням, встановленим цим договором, за результатами якої складати відповідний Акт.
04.07.2025 орендодавець здійснив перевірку місця розташування устаткування, переданого в оренду відповідачу у місці, зазначеному у Акті прийому-передачі обладнання, та встановив, що відповідачем порушено вимоги п. 3.8. договору, адже устаткування, передане в оренду за договором за адресою: вул. Стефановича, буд. 7, м. Здолбунів, Рівненький район Рівненської області, відсутнє, про що складено Акт за результатами проведення перевірки використання устаткування орендарем від 04.07.2025.
При цьому орендодавець не надавав письмової згоди орендарю на зміну місця розміщення устаткування.
Згідно з підп. 6.3.2. п. 6.3. договору орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та вимагати від орендаря повернення устаткування у порядку, встановленому цим договором, зокрема у разі використання орендарем устаткування у цілях, відмінних від цілей, встановлених у розділі 2 цього договору, у разі одноразового порушення орендарем п. 2.2, 2.3. та 3.8. цього договору; у разі відмови орендаря від надання можливості уповноваженій особі орендодавця провести перевірку устаткування, а також у разі відмови підписати складений за результатами такої перевірки Акт; у інших випадках, встановлених цим договором та діючим законодавством України.
За п. 7.3. договору у разі відмови орендаря від передачі устаткування за вимогою орендодавця, у строк та на підставах цього договору, орендар повинен у будь-якому разі повернути устаткування або сплатити його вартість, та сплатити орендодавцю штраф у розмірі 5 000,00 грн за кожен випадок порушення.
Пунктами 9.1.,9.2. договору передбачено, що усі спори та розбіжності, що виникатимуть між сторонами при виконанні своїх зобов'язань за цим договором, вирішуватимуться шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди між сторонами, всі спори мають передаватися на розгляд господарського суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Позивач, керуючись п. 4.2. договору, повідомив відповідача про відмову від договору в односторонньому порядку та пред'явив вимогу про повернення устаткування (на підставі п. 3.5., 6.3.2. договору), у зв'язку з використанням орендарем устаткування у цілях, відмінних від цілей, встановлених у розділі 2 цього договору, та у зв'язку з порушенням п. 3.8. договору.
08.07.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою повернути позивачу устаткування протягом трьох днів з моменту отримання цієї вимоги та повідомлення про відмову від договору в односторонньому порядку, або у разі відмови відповідача від повернення вказаного устаткування - сплатити його вартість у розмірі 12 000,00 грн протягом трьох днів з моменту отримання цієї вимоги, що стверджується фіскальним чеком та описом вкладення. Також позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди устаткування № РН-217 від 03.05.2024 в односторонньому порядку з 31.07.2025. До вимоги долучив копію Акту за результатами проведення перевірки використання устаткування орендарем від 04.07.2025.
Проте відповідач претензію не отримав, 01.08.2025 на адресу позивача повернувся рекомендований лист № 3303000133780 у зв'язку із за закінченням встановленого строку зберігання.
13.10.2025 позивач повторно направив відповідачу претензію з вимогою, відповіді на зазначену вимогу станом на дату подання позовної заяви не надходило.
Відповідно до п. 11.4. договору сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.
Оскільки відповідач не повернула устаткування протягом трьох днів з моменту одержання письмової вимоги та не сплатив його вартість у розмірі 12 000,00 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення 5 000,00 грн штрафу.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням умов договору оренди устаткування в частині неповернення обладнання та відповідальністю за неналежне виконання умов договору, регулювання яких здійснюється ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Судом установлено, що правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Як установлено судом із матеріалів справи, позивач обладнання, переданого відповідачу в оренду, за місцем, визначеним у договорі, не виявив. Так само у матеріалах справи відсутні докази використання переданого в оренду обладнання згідно з його цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України врегульовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначалося, умовами договору передбачене право позивача на односторонню відмову від договору, якою він скористався.
Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.
Сторони договору можуть передбачити, що сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин.
Односторонню відмову від договору у випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин.
За ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Відтак договір оренди є припиненим.
У силу вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом із фактичних обставин справи установлено, що відповідач акт прийому-передачі орендованого майна не підписав, устаткування не повернув, отже, у позивача, за умовами договору, виникло право на відшкодування вартості переданого в оренду обладнання, відтак вимога в цій часині є обґрунтовано та такою, що підлягає до задоволення.
Стосовно нарахування штрафу, то слід зазначити таке.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, в розумінні загальних та спеціальних норм права, санкція (неустойка) яка передбачена ст. 785 ЦК України, є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна орендодавцю), санкція також має характер тривалості у часі (зобов'язання сплатити подвійну плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном).
Відтак зазначена санкція (неустойка) як така, що визначена спеціальною нормою права, має певні особливості у застосуванні в порівнянні з іншими штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями ст. 549 ЦК України (постанова Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19).
Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Неустойка, передбчена ч. 2 ст. 785 ЦК України, за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, неустойка продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.
Ураховуючи, що сторони у договорі передбачили можливість стягнення штрафу, який за своєю правовою природою відмінний від неустойки за неповернення майна орендодавцю та застосування якого прямо не заборонено чинним законодавством, зважаючи, що позивач відмовився від договору оренди та набув право не на повернення майна, переданого в оренду, а на відшкодування його вартості, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 000,00 грн штрафу.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн. При цьому, як установлено судом, позивач позовну заяву з доданими документами подав в електронній формі.
За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору, який повинен був сплатити позивач за подання позовної заяви, становить 3 028,00 грн, а з урахуванням понижуючого коефіцієнту 2 422,40 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено повністю, відтак судовий збір в розмірі 2 422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" до Фізичної особи - підприємця Гордійчук Ольги Андріївни про стягнення 17 000,00 грн задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гордійчук Ольги Андріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" (61046, м. Харків, вул. Хладопромівська, буд. 1, ідентифікаційний код 39106394) 12 000,00 грн та 5 000,00 грн штрафу.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гордійчук Ольги Андріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" (61046, м. Харків, вул. Хладопромівська, буд. 1, ідентифікаційний код 39106394) 2 422,40 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" (61046, м. Харків, вул. Хладопромівська, буд. 1, ідентифікаційний код 39106394).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Гордійчук Ольга Андріївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складене та підписане 10.11.2025.
Суддя О.Андрійчук