Справа № 464/4079/25
пр.№ 2/464/1910/25
(заочне)
05.11.2025Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Чорна С.З..
секретаря судового засідання Сенюга М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , (зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ), заборгованість за Договором № 508419-КС-001 про надання кредиту від 28.08.2024 року, що становить 30 510 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 15210 грн; суми заборгованості по штрафам - 4 500 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1800 грн, а також стягнути 2422.40 грн сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 508419-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 28.08.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 508419-КС-001 про надання кредиту. 28.08.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 508419-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7676, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 28.08.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 508419-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 9000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 28.05.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 508419-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 30 510 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 15 210 грн; суми заборгованості по штрафам - 4 500 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 800 грн. У зв'язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду 11.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.08.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, а саме витребувано у АТ "СЕНС БАНК" (ЄДРПОУ: 23494714, місце реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100), письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 28.08.2024 року (дата видачі кредиту) по 12.02.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подала відзиву на позовну заяву.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За правилами частин 3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор-алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Судом встановлено, що 28.08.2024 року між ТзОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4028-0820-1414-9668 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
За обумовленими та погодженими на власний розсуд сторонами умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів товариства.
Сторонами визначено наступні умови: загальний розмір наданого кредит 9000 грн; строк, на який надається кредит 24 тижнів; термін дії договору до 12.02.2025;
До вказаного договору додано прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 508419-КС-001 про надання кредиту від 28.08.2024.
При цьому, приймаючи умови договору, відповідач ОСОБА_1 , підтвердила, що вона ознайомлена з договором, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно їх дотримуватися.
Судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_4 , що підтверджується інформаційною довідкою .
Крім того, з інформації АТ "Сенс Банк", яка була надана суду на виконання ухвали від 07.08.2025, вбачається, банківська картка № НОМЕР_4 емітована на ім'я ОСОБА_1 На зазначену банківську картку були зараховані грошові кошти в сумі 9 000 грн.
Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем ОСОБА_1 не виконано зобов'язання за кредитним договором перед позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 26010 грн., з яких сума прострочених платежів по тілу кредиту - 9 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 15210 грн., суми прострочених платежів за комісією 1800 грн..
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 4500 грн., суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та те, що неустойка за договором позики нарахована під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічний правовий висновок, щодо викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Отже, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафу розмірі 4500 грн. (під час дії в Україні воєнного стану), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» слід стягнути витрати зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2065,11 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 526, 543,610, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 508419-КС-001 про надання кредиту від 28.08.2024 року в розмірі 26010 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2065,11 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.
Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Чорна С.З.