Справа № 450/3487/25 Провадження № 1-кп/450/518/25
10 листопада 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141420000094 від 02 квітня 2025 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець міста Жовті Води Дніпропетровської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, розлучений, який на утриманні неповнолітніх дітей немає, інвалідом та депутатом не являється, працюючий в ТОВ «Тайм Трафік Сервіс» на посаді водія автотранспортних запобів, раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
01 квітня 2025 року о 18 години 43 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «МАN» моделі «TGX 18.440» реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі з напівпричепом марки «KRONE» моделі «SDK 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на території ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вулиця Київська, 2А, село Муроване Львівського району Львівської області, рухаючись заднім ходом, всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги чинних розділів «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі по тексту - Правила), а саме: пункту 10.1 Правил, яким передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, пункту 10.9 Правил, яким передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, а для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, здійснив наїзд на ОСОБА_5 , який був залучений ОСОБА_4 для допомоги в паркуванні заднім ходом, шляхом затискання його тіла між задньою частиною напівпричепа марки «KRONE» моделі «SDK 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 та елементами будівлі.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому крижової кістки зліва зі зміщенням, закритого лінійного перелому крила лівої клубової кістки на рівні крижово-клубового з'єднання, фрагментарного перелому верхньої гілки лобкової кістки зліва зі зміщенням основного фрагмента, заочеревинної гематоми, залобкової гематоми, тупої травми органів черевної порожнини у вигляді кровотечі з правої шлункової артерії з формуванням гематоми у воротах печінки, тупої травми органів грудної клітки у вигляді забою лівої легені, інфаркту селезінки, з розвитком гострого респіраторного дистрес синдрому легкого ступеня, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю та вказав, що визнає усі обставини, що викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що 01.04.2025р. разом з потерпілим, з яким разом працюють прибули в с.Муроване для розвантаження. Для під'їзду під рампу вантажного відділення він здійснював рух заднім ходом, оскільки спереду стояли контейнери. ОСОБА_5 вийшов із транспортного засобу і допомагав ОСОБА_4 скеровувати рух транспортного засобу, оскільки справа від водія була мертва зона. Рухаючись заднім ходом до рампи ОСОБА_4 в якийсь момент втратив з поля зору ОСОБА_5 , а потім вийшов та зрозумів, що потерпілий опинився затиснутим. Допоміг ОСОБА_5 підвести до автомобіля, побіг до прохідної, щоб покликати медика та викликати швидку медичну допомогу. У вчиненому щиро розкаюється, шкодує, що так сталось. Надав матеріальне відшкодування потерпілому. Працює водієм, тому посвідчення водія використовує у роботі.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив, що примирився з обвинуваченим ОСОБА_4 , та останній відшкодував йому завдану шкоду, вважає, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 з необережності.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю у вчиненні кримінального правопорушення, який йому інкримінується, фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, та роз"яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України є правильною так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження.
За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, відшкодування потерпілому завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який, щиро розкаюється, котрий раніше не судимий, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, примирився з потерпілим та добровільно відшкодував завдану шкоду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
За встановлених обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення є можливим без ізоляції від суспільства та покласти на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд приходить до переконання не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами з огляду на те, що він злочин вчинив з необережності, з врахуванням його основного місця праці на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Тайм Трафік Сервіс», який використовує при цьому право керування транспортними засобами, що підтверджується копією трудового договору від 16.09.2025р.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 22484,56 грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Сторони клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не заявляли, підстав обирати обвинуваченому запобіжний захід немає.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
автомобіль «МАN» моделі «TGX 18.440» реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_6 ;
напівпричеп марки «KRONE» моделі «SDK 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_7 ;
оптичний DVD-R диск з написом «01.04.2025 Нова Пошта» - залишити при матеріалах кримінального провадження;
оригінал медичної картки стаціонарного хворого № 28510 на ім'я ОСОБА_5 та оптичний диск з рентгенознімками - повернути в КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова».
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янко-Бузького районного суду Львівської області від 08.04.2025р., на автомобіль «МАN» моделі «TGX 18.440» реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп марки «KRONE» моделі «SDK 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 22484,56 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні 56 копійок).
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення.
СуддяОСОБА_1