Справа № 462/7866/25
05 листопада 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Палюх Н.М.
при секретарі Мельник А.-В.П.
з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - Микуша Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюб між ним та відповідачкою, укладеного 05 липня 2022 року у Залізничному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 195. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вони з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05.07.2022. Від подружнього життя дітей не мають. Він проходив військову службу під час мобілізації на особливий період, був поранений та потрапив у полон, у якому перебував з 10.12.2022 по 20.06.2025. За час його перебування у полоні відповідачка його долею не цікавилась та не вчиняла жодних дій з приводу його розшуку. Шлюбні відносини між ними припинились з часу його потрапляння у полон у грудні 2022, а фактичні з червня 2025 року. Спільного господарства ними не ведеться, разом не проживають. Примирення між ними не можливе, у тому числі з морально-етичних аспектів, а також вчинення відповідачем дій, які підривають ідеали сімейного життя і поняття про шлюб. У зв'язку з наведеним просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначене судове засідання.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічно наведеним у позовній заяві. Просив розірвати шлюб.
Представник відповідачки у судовому засіданні зазначив, що відповідач ОСОБА_3 визнає позов, однак заперечує мотиви розірвання шлюбу. Пояснив, що відповідачка знайома з позивачем починаючи з 2019 року, а ініціатором укладення вищезазначеного шлюбу був саме позивач. Після повернення позивача з полону останній дуже змінився, став агресивним, спілкування з ним стали дуже виснажливим, тому з метою адаптації один до одного після тривалого розлучення відповідачкою було запропоновано деякий час проживати окремо, однак це результатів не дало. Відтак, спільне життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, вони виявилися людьми з різними характерами та поглядами на життя, через що виникали сварки та конфлікти, вони не можуть підтримувати нормальну атмосферу в сім'ї на почуттях взаємної допомоги, поваги та любові. Вважає безпідставними покликання позивача на те, що шлюбні відносини між сторонами припинилися з часу його потрапляння в полон у грудні 2022 року, адже саме по собі перебування позивача в полоні не припиняє шлюбних відносин, а відтак прав та обов'язків подружжя. Просив позов задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, причину неявки не повідомила.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Ст. 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений один із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05 липня 2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.08.2025. Від спільного подружнього життя спільних дітей не мають.
Судом беззаперечно встановлено, що між сторонами тривалий час немає взаєморозуміння, протягом тривалого часу вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин, вони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони вже тривалий час не підтримують сімейних відносин, втратили один до одного хороші почуття і помиритися не бажають, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі ст.ст.12, 89, 264, 265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладений 05 липня 2022 року у Залізничному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 195.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: