441/685/25 2-а/441/9/2025
07.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
з участю секретаря судового засідання Сорока М.В.,
представника позивача адвоката Богуцького О.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Богуцького О.Ю. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-
представник позивача звернулася до Городоцького районного суду Львівської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 4181 від 25.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження в справі.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 4181 від 25.10.2024 на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. за те, що він, будучи військовозобов'язаним, всупереч встановленим законодавством вимог правил військового обліку, знаходячись 02.10.2024 у приміщенні Чернівецького обласного об'єднаного центру мобілізації у м. Чернівці Чернівецької області, відмовився від проходження медичного огляду за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4491 від 02.10.2024, чим порушив вимоги абзацу 3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 25.03.1992 № 2232 ХІІ, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Із зазначеною постановою ОСОБА_1 не погодився, вважає її незаконною, оскільки вона винесена за відсутності складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що 20.03.2015 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 видано військовий квиток серія НОМЕР_1 .
27.05.2022 ОСОБА_1 взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У подальшому, 31.05.2022 після проходження ОСОБА_1 медичного огляду у військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, що оформлено протоколом № 89 від 31.05.2022 та підтверджується також довідкою ВЛК № 1025/2/1 від 31.05.2022.
На підставі вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 його виключено з військового обліку як такого, що є непридатним для військової служби, про що проставлено відмітку у належному йому військовому квитку.
Крім того, на підтвердження вищезазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 було видано довідку № 2746/2 від 07.06.2022 про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно ст. 53а, графи ІІІ розкладу хвороб.
Про вказане повідомив представників Чернівецького обласного об'єднаного центру мобілізації у м. Чернівці Чернівецької області та пред'явив відповідні підтверджуючи документи, між тим 25.10.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що вважає протиправним, просить позов задовольнити.
У суді представник позивача - адвокат Богуцький О.Ю. позовні вимоги підтримав, та, крім того, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про результати проходження ОСОБА_1 медичного огляду (довідка ВЛК №1025/г/1 від 31.05.2022 щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку) та щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відповідно до запису у військовому квитку військовозобов'язаного № НОМЕР_2 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про результати проходження ОСОБА_1 медичного огляду (довідка ВЛК № 1025/г/1 від 31.05.2022 щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку) та щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відповідно до запису у військовому квитку військовозобов'язаного № НОМЕР_2 .
Відповідач участь свого представника у суді не забезпечив, подав відзив, у якому задоволенню позову заперечив, вказавши, що оскаржувана постанова була винесена відносно ОСОБА_1 правомірно за порушення позивачем порушив вимоги абзацу 3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 25.03.1992 № 2232 ХІІ, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вказує, що рішення про непридатність до військової служби має оформлюватися свідоцтвом про хворобу та затверджуватись штатними ВЛК, просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Заслухавши представника позивача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ч. 1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 статті 210-1КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню та тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст.210-1КУпАП передбачена відповідальність особи за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, диспозиція ч. 3 ст.210-1КУпАП є бланкетною і вказує на необхідність застосування положень ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки військовозобов'язаного. Тому в постанові про адміністративне правопорушення є необхідним посилання на порушення військовозобов'язаним вимог конкретної норми закону чи підзаконного акта.
Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 4181 від 25.10.2024 на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він, будучи військовозобов'язаним, всупереч встановленим законодавством вимог правил військового обліку, знаходячись 02.10.2024 у приміщенні Чернівецького обласного об'єднаного центру мобілізації у м. Чернівці Чернівецької області, відмовився від проходження медичного огляду за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4491 від 02.10.2024, чим порушив вимоги абзацу 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 25.03.1992 № 2232 ХІІ, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Згідно абзацу 3 ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадяни зобов'язані , зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 380/6529/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 31.05.2022 № 1025/г/1 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
У військовому квитку позивача міститься запис про зняття з обліку з 31.05.2022 у зв'язку з виключенням з військового обліку за станом здоров'я. ІНФОРМАЦІЯ_9 07.06.2022 видав йому довіку № 2746/2 про те, що відповідно до протоколу Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 № 89 від 31.05.2022, він визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку згідно ст. 53а, графи ІІІ розкладу хвороб Наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі Положення № 154 від 23.02.2022).
Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.
Так, згідно пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Судом встановлено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 31.05.2022 № 1025/г/1 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
У військовому квитку позивача міститься запис про зняття з обліку з 31.05.2022 у зв'язку з виключенням з військового обліку за станом здоров'я.
Водночас, у паперовій копії електронного військово-облікового документа ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваної постанови містяться відомості про те, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, придатний до військової служби, дата ВЛК 31.05.2022.
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі Порядок №559).
Пунктом 6 Порядку № 559 передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Відповідно до п. 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність); 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов'язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Відповідно до п. 8-2 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код військово-облікового документа, придатний для зчитування.
Формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних.
Відтак, з наведених норм випливає, що військово-обліковий документ в електронній формі відображає відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Частиною 5 ст. 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону № 1951-VIII органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Згідно з ч. ч. 8-9 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відтак, обов'язки щодо ведення Реєстру та актуалізацію його бази покладено, зокрема, на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено адміністративним судом у рішенні від 30.06.2025, відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів не відповідають відомостям, що зазначені у паперовому військовому квитку ОСОБА_1 щодо виключення його з військового обліку за станом здоров'я у зв'язку з визнанням його військово-лікарською комісією непридатним.
Зважаючи на виявлену невідповідність, позивач звернувся до відповідача із заявою про виправлення такої, до якої долучив копію висновку ВЛК № 1025/г/1 від 31.05.2022, копію довідки про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку № 2746/2 від 07.06.2022, копію військово-облікового документа серії та номеру НОМЕР_1 . З урахуванням наведеного, суд висновує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.
Втім, відповідач всупереч вимог законодавства фактично відмовив у внесенні змін щодо відомостей, передбачених пп. 7 та 12 п. 8 Порядку №559, та запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для уточнення даних.
Слід наголосити, що недотримання відповідачем певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яких останній не має впливу, не може створювати негативних наслідків для позивача.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме на проставлення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, тобто на належне документальне оформлення такого виключення, не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
За наведеного, вказаним рішенням визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про результати проходження ОСОБА_3 медичного огляду (довідка ВЛК №1025/г/1 від 31.05.2022 щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку) та щодо виключення його з військового обліку згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відповідно до запису у військовому квитку військовозобов'язаного № НОМЕР_2 та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_10 внести до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про результати проходження ОСОБА_1 медичного огляду (довідка ВЛК № 1025/г/1 від 31.05.2022 щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку) та щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відповідно до запису у військовому квитку військовозобов'язаного № НОМЕР_2 .
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 77 КУпАП саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем правил військового обліку. Однак, відповідачем не представлено суду жодних належних доказів на підтвердження викладених у постанові обставин та не представлено доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Тому на переконання суду, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не доведено «поза розумним сумнівом».
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до правил ч. 1 ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення № 4181 від 25.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень - скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_3 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом до суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Кременецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Перетятько О.В.