Єдиний унікальний номер №943/1058/23
Провадження №3/943/11/2025
07 листопада 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №173599 від 03.06.2023, що ОСОБА_1 ович обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за те, що він 03 червня 2023 року о 13 год. 13 хв. на вулиці Центральна, 4 у с. Вербляни Золочівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), а від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, від керування відсторонений, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Крім того, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №338094 від 03.06.2023, що ОСОБА_1 ович обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за те, що він 03 червня 2023 року о 14 год. 15 хв. на вулиці Золочівська, 36 у смт. Красне Золочівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), а від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис (дане правопорушення вчинено повторно протягом року відповідно до рішення Слов'янського міськрайонного суду від 13.10.2022), чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Постановою судді від 06.07.2023 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 овича об'єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, незважаючи на повідомлення його судом про час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини другої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Разом із тим, як встановлено судом, що до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП (інкриміновані з різницею у 58 хвилин), долучено такі докази, зокрема: протоколи про адміністративне порушення серії ААБ №173599 та серії ААД №338094 від 03.06.2023, згідно яких ОСОБА_1 керував транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), та подальшу його відмову від проходження такого огляду в установленому законом порядку під відеозапис; письмові направлення поліцейських Равської С.Є. та Кусого О.В. від 03.06.2023 до КНП «Буська ЦРЛ» для визначення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а також долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушень (диски DVD-R).
Натомість, приписами частини другої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, в силу п. 4 та п. 5 Розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, - поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, а також довідку про належність транспортного засобу. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Тобто належним і допустимим доказом на підтвердження повторності в такому випадку може слугувати довідка про повторність вчинення адміністративного правопорушення, складена поліцейським згідно п. 4, п. 5 Розділу VII цієї Інструкції чи належним чином засвідчена постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однак, як убачається із складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №338094 від 03.06.2023, що такий містить лише покликання на рішення Слов'янського міськрайонного суду від 13.10.2022 року, яке в матеріалах справи відсутнє, як і не надано довідку про повторність вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Крім того, як слідує із складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №173599 від 03.06.2023, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, де кваліфікуючою ознакою даного правопорушення є його повторність, хоча в самому протоколі, який є по суті обвинувальним актом, відсутнє формулювання обвинувачення ОСОБА_1 із кваліфікуючою ознакою «повторне протягом року вчинення правопорушення», як обов'язкової кваліфікуючої ознаки правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а суд не вправі самостійно редагувати фабулу адміністративного обвинувачення в сторону погіршення правового становища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це становитиме порушення ч. 1 ст. 6 ЄКПЛ, а відтак суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, згідно пред'явленого обвинувачення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №173599 від 03.06.2023.
Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ознаки «повторності», як обов'язкової кваліфікуючої ознаки правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а суд не вправі самостійно збирати докази на підтвердження цього факту, оскільки це суперечитиме прецедентній практиці Європейського суду з прав людини у справах «Карелін проти Росії» від 20.09.2016 та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, де ЄСПЛ вказав, що суд не може взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становитиме порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін, вимог змагального процесу, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це призведе до порушення права на захист.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Надточій проти України», рішення у справі «Гурепка проти України» справи про адміністративні правопорушення в силу суворості санкції можуть бути прирівняні до кримінальних. Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації» Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин, ураховуючи те, що ОСОБА_1 ович обвинувачується у вчиненні адміністративних правопорушень з правовою кваліфікацією його дій за частиною 2 статті 130 КУпАП, зважаючи на формулювання обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто без вказівки у протоколі на повторне протягом року вчинення ним зазначеного правопорушення (серії ААБ №173599 від 03.06.2023), перекваліфікація якого чи самостійне редагування вищевказаного протоколу судом не допускається, а також ненадання органами поліції належних і допустимих доказів на підтвердження повторності цих правопорушень згідно протоколів за ст. 130 КУпАП, відтак із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаних адміністративних правопорушень згідно пред'явленого обвинувачення за протоколами про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 34, 35, 36, 130, 245, 247, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даних адміністративних правопорушень на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І. Б. Кос