ЄУН: 336/9472/24
Провадження №: 1-кс/336/854/2025
іменем України
10 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,
отримавши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавачів СД ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя у кримінальному провадженні №12024087080000355 від 28 липня 2024 року щодо прискорення досудового розслідування, -
встановив:
10 листопада 2025 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність дізнавачів СД ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя у кримінальному провадженні №12024087080000355 від 28 липня 2024 року. Заявник у скарзі просив зобов'язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя вчинити дії, спрямовані на прискорення розслідування, а також просив зобов'язати дізнавачів СД ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області вчинити певні слідчі дії, спрямовані на прискорення розслідування.
З тексту скарги слідує, що заявник скаржиться на недотримання розумних строків досудового розслідування.
Дослідивши скаргу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1ст. 24 КПК України).
Як зауважив Європейський суд з прав людини, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі "Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії" (Brulla Gomez de la Torre v. Spain) від 19.12.97).
Відтак порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, за змістом якого подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов її прийнятності у чіткій відповідності з вимогами процесуального закону.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9) виключено
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Зазначений перелік рішень, які можливо оскаржити відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому розслідування є вичерпним.
Заявник у скарзі просив зобов'язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя вчинити дії, спрямовані на прискорення розслідування, а також просив зобов'язати дізнавачів СД ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області вчинити певні слідчі дії, спрямовані на прискорення розслідування.
З тексту поданої до слідчого судді скарги та матеріалів провадження вбачається, що заявником оскаржується по суті не бездіяльність слідчого, пов'язана із невчиненням певних процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, а його бездіяльність у кримінальному провадженні взагалі, заявником не зазначені певні дії, які слідчий мав винити у встановлений КПК України строк, не наведемо факту звернення до слідчого із певними заявами та клопотаннями, які підлягають розгляду в порядку, передбаченому КПК України.
З тексту скарги слідує, що заявник скаржиться на недотримання розумних строків досудового розслідування.
Тобто, предметом оскарження є не бездіяльність, пов'язана із невчиненням певних процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні взагалі, яка не підлягає оскарженню відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України.
ОСОБА_2 не порушує в скарзі будь-яке з питань, відповідно до яких було прийнято рішення, яке б відповідно до п. 1- п. 11 ч. 1 ст. 303 КПК України та можливо було б оскаржити.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення слідчого, прокурора що не підлягає оскарженню.
При цьому, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора на досудовому провадженні розглядаються в межах заявлених скаржником вимог.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Конструкція припису, що міститься у ч. 6 ст. 28 КПК, надає таким учасникам можливість у своєму клопотанні викласти як обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження, так і обставини, які зумовлюють необхідність здійснення окремих процесуальних дій у більш стислі строки.
Аналізуючи вказану норму та продовжуючи логіку законодавця, можна дійти висновку, що суд, слідчий суддя або прокурор за результатами розгляду клопотання, передбаченого ч. 6 ст. 28 КПК, так само має право прийняти такі види рішень: а) про встановлення строків здійснення кримінального провадження або однієї з його стадій чи етапів (наприклад, етапу ознайомлення сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК); б) про встановлення строків здійснення окремих процесуальних дій.
ОСОБА_2 в клопотанні не виклав ні обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження, ні обставини, які зумовлюють необхідність здійснення окремих процесуальних дій у більш стислі строки.
Відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Статтею 308 КПК України передбачено порядок оскарження недотримання розумних строків. Так, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
ОСОБА_2 зі скаргою на недотримання розумних строків дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування у порядку передбаченому ст. 308 КПК України не звертався, оскільки відсутнє рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Так, ОСОБА_2 не порушує в скарзі будь-яке з питань, відповідно до яких було прийнято рішення, яке б відповідно до п. 1- п. 11 ч. 1 ст. 303 КПК України та можливо було б оскаржити.
Обмеження щодо умов прийнятності скарги встановлені ч. 2 та ч. 4 ст. 304 КПК України.
Щодо законності мети обмеження, то в даному випадку обмеження, які встановлені ч. 4 ст. 304 КПК України мають законну мету, так як розгляд скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню не є законним, відповідно до вимог КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що вимоги вказані у скарзі не відповідають КПК України та в даному випадку необхідно застосувати ч. 4 ст. 304 КПК України та відмовити у відкритті провадження.
Керуючись положеннями ст. 303, 304, 306, 307, 309, 369-372 КПК, слідчий суддя, -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження по скарзі ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавачів СД ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя у кримінальному провадженні №12024087080000355 від 28 липня 2024 року щодо прискорення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвалу слідчого судді, яка була постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, може бути оскаржено в п'ятиденний строк з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: