ЄУН: 323/433/22
Провадження №: 6/336/375/2025
іменем України
10 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу ЄУН 323/433/22 (провадження № 6/336/375/2025) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАС», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту»
про заміну стягувача у виконавчих документах по цивільній справі ЄУН 323/433/22,
встановив:
25 вересня 2025 року представник заявника ТОВ «СВЕА ФІНАС» звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про заміну стягувача у виконавчих документах по цивільній справі ЄУН 323/433/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, просив заяву розглядати за відсутності представника.
Боржник в судове засідання не з'явився, був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Представник стягувача, ТОВ «Будинок Комфорту» в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
З огляду на положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні (ст.512 ЦК України), а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 55 ЦПК України у визначенні юридичної природи процесуального правонаступництва слід ураховувати такі фактори: 1) передумова процесуального правонаступництва - безспірний перехід суб'єктивного права та (або) обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві; 2) одним із суб'єктів такої заміни (правопопередником) у матеріальному праві має бути особа, яка є стороною або третьою особою в судовому процесі; 3) зміст процесуального правонаступництва - це перехід до правонаступника всіх процесуальних прав та обов'язків правопопередника.
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною 5 статті 15 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до частини п'ятої статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2025 року у справі ЄУН 323/433/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено судове рішення. Відповідно до рішення позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (м.Київ, вулАлмазова Генерала, 13-а, к.200, ЄДРПОУ 43170476) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» заборгованість за кредитним договором № 1144210124034 від 24.01.2021 р. в сумі 113 353,64 грн. (38400,36 грн. - сума прострочених орендних платежів; 16165,01 грн. - пеня; 19200,18 грн. - штраф; 39588,00 грн. - сума вартості об'єкта оренди). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» судовий збір в сумі 2481 грн.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2025 року у справі ЄУН 323/433/22 набрало законної сили.
Відповідно до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року ТОВ «Будинок Комфорту» відступило право вимоги за договором № 1144210124034 від 24.01.2021 року новому кредитом ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна».
25 березня 2024 року ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАС».
Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо боржника відсутнє відкрите виконавче провадження про стягнення боргу з боржника у справі № 323/433/22.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2025 року у справі ЄУН 323/433/22 на даний час не виконано, виконавче провадження не відкривалося, сума боргу в добровільному порядку боржником не погашена.
На сьогоднішній день у ТОВ «Будинок Комфорту» відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 у зв'язку з відступленням права вимоги на підставі договору про відступлення прав вимоги.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Відомості про відкрите виконавче провадження стосовно боржника на час розгляду заяви про заміну стягувача відсутні.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін.
Відповідно до положень частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Крім того, пунктом 7 частини 3 статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесений принцип обов'язковості судового рішення.
Частина 1 статті 18 ЦПК України, у свою чергу, розкриває зміст зазначеного принципу та встановлює, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому листі.
Таким чином, суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, а тому заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню, шляхом заміни сторони стягувача у виконавчих документах.
Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 442, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАС», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» про заміну стягувача у виконавчих документах по цивільній справі ЄУН 323/433/22 - задовольнити.
Замінити стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37616221, місцезнаходження: Україна, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 18, у виконавчому листі у справі № 323/433/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» заборгованості за кредитним договором № 1144210124034 від 24.01.2021 р. в сумі 113 353,64 грн. (38400,36 грн. - сума прострочених орендних платежів; 16165,01 грн. - пеня; 19200,18 грн. - штраф; 39588,00 грн. - сума вартості об'єкта оренди).
Замінити стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37616221, місцезнаходження: Україна, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 18, у виконавчому листі у справі № 323/433/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» судового збору в сумі 2481 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 442 ЦПК України ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: