Справа №: 336/3074/25
Пр. 1-кс/336/840/2025
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 21.10.2025, подану в порядку ст.303 КПК України, -
без участі сторін кримінального провадження, -
31.10.2025 заявниця ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеною скаргою, просить скасувати постанову слідчої СВ ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 21.10.2025 у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за №12025082080000386.
За змістом скарги постановою слідчої ОСОБА_4 відділення поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 21.10.2025 їй відмовлено у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №120250820000386. Після звернення із скаргою до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 26.09.2025 вказана постанова слідчого скасована.
01.10.2025 нею подано заяву на ім'я слідчої ОСОБА_4 з копією ухвали слідчого судді від 26.09.2025 та проханням визнати її потерпілою у кримінальному провадженні №120250820000386. 23.10.2025 вона отримала листом «6040/48/-04-2025 від 22.10.2025 постанову слідчого ОСОБА_4 від 21.10.2025 знову про відмову у визнанні потерпілим.
У постанові слідчим вказується, що із наданих копій документів неможливо визначити, чи насправді нараховані платежі ОСОБА_3 є незаконними та суперечили законодавству України, а також чи спричинено їй матеріальну шкоду. Разом з цим, у поданій заяві ОСОБА_3 від 24.02.2025 до ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо притягнення до кримінальної відповідальності вказано, окрім фактів невідповідності підписів співвласників в листах голосування ще й вказаний факт самоправного внесення в протокол №8 зборів співвласників положення «Створити ремонтний фонд у розмірі 1грн. за 1 м.кв.». Такий пункт не вносився на голосування загальних зборів і відсутній у листах голосування, що вказує на підробку протоколу №8 службовими особами ОСББ (наразі голова правління ОСББ) та секретар загальних зборів ОСОБА_5 , які є відповідальними за правдивість внесення інформації в протокол загальних зборів. При цьому зазначила, що з моменту внесення інформації про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР (12.03.2025) ці особи до цього часу навіть не допитані слідчим по вказаному факту.
На підставі наведеного, враховуючи протиправність дій слідчої відділу поліції, приписи ст. 55, 303, 304 КПК України, заявниця просить задовольнити скаргу у визначений нею спосіб.
Ухвалою слідчого судді від 31.10.2025 постановлено відкрити провадження за скаргою, призначено судовий розгляд скарги, витребувати з відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025082080000386 від 12.03.2025.
В судовому засіданні особа, яка звернулась зі скаргою, присутня не була, згідно з поданою заявою, вх.№ від 10.11.2025 просила її задовольнити, здійснювати розгляд за її відсутності.
Слідча ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, обізнана про дату, час та місце розгляду справи, 10.11.2025 надала засвідчені копії письмових доказів до справи для розгляду скарги. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З урахуванням думки особи, яка звернулась зі скаргою, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи за даної явки.
Розглянувши скаргу, дослідивши наявні письмові докази, слідчий суддя дійшла висновку про часткову обґрунтованість скарги та наявність у зв'язку із цим підстав для її задоволення, враховуючи таке.
Відповідно до ст.24-26 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За приписами ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (ч.1). Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч.3). Зміст постанови слідчого врегульований ч.5 ст.110 КПК України. Зокрема, у мотивувальній частині зазначаються зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; а у резолютивній - зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Разом з цим, згідно з ч.6 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою. Проте, наявність відмови у визнанні потерпілим та представником потерпілого під час розгляду скарги не було встановлено.
Так, на переконання слідчого судді, є застосованими саме положення п.5 ч.1 ст.303 КПК України, якими передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою. З урахуванням наведеного, у ОСОБА_3 дійсно виникло право на звернення із відповідною скаргою.
Слідчий суддя зауважує, що за змістом ч.1 ст.304, ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Таким чином, враховуючи дату винесення постанови слідчої (21.10.2025, скерована ОСОБА_3 22.10.2025 за вих.№ 6040/48/-/04-2025) наведені вимоги щодо строку звернення до слідчого судді та підсудності скарги заявницею дотримані, тому підстав стверджувати про пропуск строку на звернення зі скаргою до слідчого судді не встановлено.
За нормою ч.2 ст.305 КПК України слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені, зокрема, п.1 ч.1 ст.303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Відповідних підстав слідчим суддею не встановлено.
За приписами ч.1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов'язання вчинити певну дію.
Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 12025082080000386 від 12.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
01.10.2025 ОСОБА_3 просила згідно з повторним клопотанням, скерованим до відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області визнати її потерпілою у даному кримінальному провадженні, надавши докази, які, на її переконання, підтверджують завдання їй матеріальної шкоди. Таким чином, факт звернення заявниці із заявою в порядку ст.55 КПК України підтверджений.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. В офіційному тлумаченні ч.2 ст.55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14.12.2011 №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (ч.1).
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй (ч.2).
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постановою слідчої СВ ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 21.10.2025 відмовлено ОСОБА_3 у залученні до кримінального провадження як потерпілої. В обґрунтування слідча зазначає, що кваліфікація правопорушення за ч.1 ст.366 КК України не передбачає наявність потерпілої сторони, оскільки дії особи, причетної до злочину, спрямовані не на завдання шкоди будь-якій особі, а на складання та видачу підроблених документів. Крім того, слідчою наведено посилання на норму ч.5 ст.55 КПК України, а також зазначено висновок про відсутність даних про завдання шкоди ОСОБА_3 . На переконання слідчої, не доведено, що нараховані платежі суперечили чинному законодавству
Ухвалою слідчого судді від 26.09.2025 скасовано постанову слідчої СВ ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 05.09.2025, винесену під час досудового розслідування кримінального провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082080000386 від 12.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.366 КК України; зобов'язано уповноважених слідчих відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у кримінальному провадженні, які входять до складу слідчої групи, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082080000386 від 12.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.366 КК України, розглянути заяву ОСОБА_3 від 11.08.2025 про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні у строк, передбачений ст.220 КПК України.
Разом з цим, суд повторно наголошує, що згідно із ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із вимогами ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1 ст.55 КПК України). За змістом ч.2 ст.55 КПК права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. При цьому, відповідно до ч.3 ст.55 КПК потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Дійсно, ч.5 ст.55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
На переконання слідчого судді, очевидність та достатність таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному окремому випадку, виходячи з обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на прийняття відповідного рішення.
Проте, в даному випадку належне обґрунтування застосовності даної норми оскаржувана постанова (її мотивувальна частина) не містить, висловлені у постанові твердження не змінюють висновків суду. Фактично слідча робить висновок про те, що за відсутності "винуватої особи", є передчасним встановлення наявності та розміру збитків, що суперечить завданням кримінального провадження. Відповідно, скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
У разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення має сформулювати свої висновки у такий спосіб, що б вони кореспондували нормам ч.5 ст.55 КПК України, оскільки відповідне процесуальне рішення є фактично кінцевим для особи у кримінальному провадженні, має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
Відповідно до положень глави 19 КПК України, усі питання, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий, в провадженні якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Таким чином, на підставі викладеного вище, скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 9, 24-26, 40, 55, 107, 110, 216-218, 220, 303-304, 306-307, 309-310, 369-372, 392 КПК України, слідча суддя,-
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчої СВ ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 21.10.2025, винесену під час досудового розслідування кримінального провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082080000386 від 12.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Зобов'язати уповноважених слідчих відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у кримінальному провадженні, які входять до складу слідчої групи, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082080000386 від 12.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.366 КК України, розглянути заяву ОСОБА_3 від 11.08.2025 про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні у строк, передбачений ст.220 КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1