Справа №333/4211/24
Провадження №1-в/333/142/25
Іменем України
10 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання начальника Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироком покарання засудженого ОСОБА_5 , -
Вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12.07.2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до п'яти років позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком - один рік і згідно зі ст.76 КК України покладено на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
08.07.2025 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання начальника Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироком покарання засудженого ОСОБА_5 , в якому зазначено, що 11.09.2024 року вирок відносно засудженого, який набрав законної сили, надійшов до органу з питань пробаціїі прийнятий до виконання. Заведено особову справу №119/2024. 18.09.2024 року ОСОБА_5 ознайомлено з умовами та порядком відбування покарання, з обов'язками, покладеними на нього судом, з правовими наслідками звільнення від відбування покарання з випробуванням, попереджено про недопустимість скоєння адміністративного правопорушення і нового кримінального правопорушення. 17.03.2025 року до органу пробації Комунарського РВ відносно ОСОБА_5 надійшла постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП, яке ОСОБА_5 вчинив 11.10.2024 року. Згідно з вищевказаною постановою, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень. 17.03.2025 року за даним фактом органом пробації від засудженого було відібрано пояснення та винесено застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того, із засудженим ОСОБА_5 було проведено індивідуально-профілактичну бесіду щодо запобігання вчинення повторного адміністративного правопорушення та повторно було наголошено про настання правових наслідків за притягнення до адміністративної відповідальності в період іспитового строку. 30.06.2025 року до органу пробації Комунарського РВ надійшла інформація, згідно з якою було встановлено, що в період іспитового строку відділом поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області відносно ОСОБА_5 було складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП, від 24.03.2025 року, від 24.03.2025 року, від 12.03.2025 року, від 12.03.2025 року, від 24.03.2025 року, від 24.03.2025 року. Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26.03.2025 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_5 об'єднані в одне провадження та останнього визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень. За даним фактом із засудженим ОСОБА_5 було проведено профілактичну бесіду, відібрано пояснення та винесено застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Таким чином, засуджений ОСОБА_5 під час відбування покарання сім разів притягувався до адміністративної відповідальності та на нього двічі були накладені адміністративні стягнення. Під час перебування на обліку ОСОБА_5 до органу пробації для здійснення реєстрації з'являвся вчасно, обов'язки суду виконував.
У судовому засіданні представник Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області подання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити подання, пославшись на те, що засуджений був письмово ознайомлений про заборону вчинення правопорушень, але нехтуючи своїми обов'язками систематично вчиняв адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні засуджений просив відмовити у задоволенні подання, пояснив, що дійсно у жовтні 2024 року і у березні 2025 року порушив правила адміністративного нагляду, за що на нього було накладено адміністративне стягнення. Однак, з того часу більше правопорушень не вчиняє, регулярно з'являвся до органу пробації і виконував покладені на нього судом обов'язки. Також надав суду квитанції про сплату судового збору за постановами про накладення адміністративних стягнень.
Заслухавши думку прокурора, представника заявника, засудженого, вивчивши клопотання і матеріали особової справи №119/2024, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Відповідно до ч.1 ст. 166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов'язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною другої статті 166 КВК України передбачено, що у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Причому, систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Водночас, обов'язковою умовою для направлення засудженого для відбування призначеного покарання є не саме по собі систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення, а вчинення таких порушень, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення (ст. 78 КК України).
Аналіз вказаної норми закону про кримінальну відповідальність вказує на те, що законом визначено дві підстави, з яких суд може прийняти рішення про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання, а саме: 1) невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України та 2) систематичне (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення. При цьому, вчинення засудженою особою таких правопорушень повинно свідчити про її небажання стати на шлях виправлення. Тобто, характер таких правопорушень повинен бути оцінений як такий, що свідчить про свідоме та умисне ігнорування особою застосованих до неї обмежень при ухваленні вироку із застуванням ст. 75 КК України та покладення обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Як вбачається з матеріалів долучених до подання та матеріалів особової справи засудженого №119/2024, яка була досліджена під час судового розгляду, засуджений ОСОБА_5 не допускав невиконання покладених на нього вироком суду обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
При цьому засуджений ОСОБА_5 протягом іспитового строку два рази притягався до адміністративної відповідальності із накладенням відповідних стягнень за правопорушення, передбачені ч.2 ст.187 КУпАП (дати постанов - 30.10.2024 року і 26.03.2025 року). При цьому 07.07.2025 року засудженому було оголошено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, а вже наступного ж дня було направлено вказане подання до суду.
Також суд враховує, що ОСОБА_5 був засуджений за корисливий злочин проти власності, а накладення на нього адміністративних стягнень мало місце за правопорушення, які згідно з КУпАП віднесені до правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління. Крім того, засуджений у період іспитового строку адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, не вчиняв, до органу пробації для здійснення реєстрації з'являвся вчасно, обов'язки суду виконував, до кримінальної відповідальності не притягався, після 26.03.2025 року жодних правопорушень, які б потягнули адміністративне стягнення, не вчиняв.
Оцінюючи вказані обставини суд не вважає, що вчинення засудженим адміністративних правопорушень в жовтні 2024 року і в березні 2025 року є беззаперечним свідченням небажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення, адже ці правопорушення не мали корисливого мотиву та загальна поведінка засудженого, зокрема сумлінна явка до органу пробації, не вчинення інших правопорушень після березня 2025 року, свідчать про його бажання виправитися.
Окрім цього, згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз цієї норми вказує на те, що в ній перелічені різні правовідносини, на які посягають адміністративні правопорушення. На це вказує і визначена законодавцем конструкція Особливої частини КУпАП, згідно якої ця частина розбита на кілька Глав (5 15А), кожна з яких містить статті, що передбачають адміністративну відповідальність за правопорушення, які мають однаковий або суміжні об'єкти правопорушень.
Засуджений ОСОБА_5 вчинив адміністративні правопорушення, які згідно з приписами КУпАП відносяться Главою 15 цього Кодексу до адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, та, відповідно, не відносяться до передбачених Главою 14 того же Кодексу адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
ОСОБА_5 не було вчинено жодних правопорушень, які б посягали на громадських порядок (глава 14 КУпАП), як це акцентовано в ч.2 ст.166 КВК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання недоведені, а тому у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.166 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання начальника Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироком покарання засудженого ОСОБА_5 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На ухвалу суду прокурор, засуджений можуть подати апеляцію в Запорізький апеляційний суд через Комунарський районний суд м.Запоріжжя на протязі семи діб з моменту її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1