Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/6869/24
Провадження №: 3/332/77/25
10 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
В провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу від 19.11.2024 серії ЕПР1 № 177037, «19.11.2024 о 08 год. 45 хв. в м. Запоріжжі, вул. Скворцова 1А водій керував ТЗ перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6810 прилад ARNK 0546. Результат 0,56 проміле. Тест номер 3073. Від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі ТЗ іншому водію, чим порушив п. 2.9 а ПДР - Керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, при цьому пояснив, що в стані алкогольного сп'яніння на момент зупинки його працівниками поліції не перебував, з результатами тесту газоаналізатора Alcotest Drager був не згоден, готовий був пройти обстеження у медичному закладі, але працівники поліції його туди не направили та не доставили.
Свої інтереси у суді ОСОБА_1 доручив представляти адвокату Зубенку О.А.
Адвокат Зубенко О.А. надав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення обґрунтувавши його наступним.
Так, адвокат посилається на те, що 19.11.2024 ОСОБА_1 був зупинений співробітниками УПП для перевірки документів. Поліцейським ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, тому що він вбачав у нього ознаки похмілля та алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 пояснював поліцейському, що не перебуває у стані алкогольного сп?яніння або похмілля, а ознаки почервоніння обличчя викликані підвищеним тиском, та зазначив, що з вечора вживав один бокал червоного вина не більше 100-150 грамів, а вранці вживав препарати, що знижують тиск, які вживає кожного дня за рекомендацією лікаря. Поліцейський не проводив ніяких тестів, щодо виявлення ознак алкогольного сп?яніння, а одразу дістав алкотестер для проведення аналізу. ОСОБА_1 погодився на проходження тесту тому, що був повністю впевнений, що не вживав алкоголь та пройде тест успішно. Тест показав 0,57 проміле. ОСОБА_1 пояснив поліцейському, що не згоден з результатом, але поліцейський не провів повторний тест, хоча зазначив, що може відвести ОСОБА_1 в лікарню але це нічого не дасть. ОСОБА_1 розгубився та не знав, що в таких випадках треба робити. Далі поліцейський зазначив, що буде складено протокол, а свої пояснення ОСОБА_1 зможе надати в суді та суд їх оцінить. Тому ОСОБА_1 покладався на рекомендації поліцейського, як на особу, що є фахівцем. Потім, від адвоката ОСОБА_1 дізнався, що мав пройти тест також і в медичній установі де досліджуються не випаровування спирту з полості роту, а вміст алкоголю в сечі і тому такий би тест був можливий у доведеності не перебування його в стані алкогольного сп?яніння. Але поліцейський Андрєєву Л.П. про це не повідомив, а ОСОБА_1 про такі дослідження нічого не знав, отже і розгубився.
До клопотання адвокат надав виписку із медичної карти ОСОБА_1 щодо наявності у останнього, серед інших захворювань, гіпетронічної хвороби, що зумовлює прийом препаратів, що знижують артеріальний тиск.
Суддя дослідив матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції, а саме: протокол від 19.11.2024 серії ЕПР1 № 177037 (а.с.3), картку обліку адміністративного правопорушення (а.с. 4), рапорт поліцейського (а.с.5), інформаційну довідку щодо наявності у ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП (а.с.8), результат тесту ОСОБА_1 від 19.11.2024 спеціальним технічним приладом газоаналізатор Alcotest Drager 6810, прилад ARNK 0546, результат 0,56 проміле, тест номер 3073 (а.с. 6), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.11.2024 (а.с.6), інформаційну довідку про притягнення до адміністративної відповідальності (Адмінпрактика) щодо ОСОБА_1 (а.с.9).
У судовому засіданні суддею були також переглянуті надані до протоколу відеозаписи обставин події з бодікамер працівників поліції.
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суддя зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суддя зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Дослідивши письмові докази та заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності суддя дійшов висновку, що порушення з боку ОСОБА_1 не підтверджується матеріалами справи, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення з огляду на таке.
Так, в пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до пункту 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України
09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно п. 8 розділу 2 Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно п. 9 розділу 2 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Як вбачається із протоколу від 19.11.2024 серії ЕПР1 № 177037, 19.11.2024 о 08 год. 45 хв. в м. Запоріжжі, вул. Скворцова 1А водій ОСОБА_1 керував в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6810 прилад ARNK 0546. Результат 0,56 проміле.
Разом з тим із пояснень наданих ОСОБА_1 у суді та із оглянутих відеозаписів обставин події з бодікамер працівників поліції вбачається, що з результатом тесту від 19.11.2024 спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6810 прилад ARNK 0546, тест № 3073, результат 0,56 проміле ОСОБА_1 не був згодний.
Так на 14 хв. 10 сек. - 14 хв. 55 сек. відеозапису поліцейський запитує ОСОБА_1 про те, що чи згоден він з результатом тесту, на що ОСОБА_1 відповів: «Та ні, не згоден, «конечно" (рос. мовою). Надалі поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповідає: «Та ні, не тратьте хлопці своє «время»(рос. мовою). В подальшому, відеозапис на цьому моменті переривається, а надалі на відеозапису зафіксовано лише процедуру складання протоколу відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП.
Отже, за наданого поліцейськими відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 однозначно не висловлював своєї згоди з результатами тесту спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager та ОСОБА_1 мав право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, про що мав би отримати від поліцейських відповідне направлення та бути доставленим до медичного закладу.
Таким чином, в порушення п. 7 розділу 1, п. 9 розділу 2 Інструкції до медичного закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 працівниками поліції направлений не був та на був доставлений, направлення за формою відповідно до п. 8 розділу 2 Інструкції не отримував. Про що свідчить і відсутність такого направлення в матеріалах справи.
У зв'язку з цим, протокол про адміністративне правопорушення від 19.11.2024 серії ЕПР1 № 177037 та долучені до нього матеріали не можуть бути прийняті як достатні докази винуватості ОСОБА_1 .
За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на думку судді є недоведеним, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 278, 283, 284 КУпАП
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В.Д. Сапунцов