16.10.2025
Справа № 331/3640/25
Провадження № 2/331/2426/2025
заочне
16 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 06 березня 1991 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 37. Від спільного подружнього життя неповнолітніх дітей сторони не мають. Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння. Наразі шлюб носить формальний характер. Позивач вказує, що фактичні подружні стосунки припинені у 1995 році, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. На думку позивача, подальше спільне життя, примирення з відповідачем та збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам сторін. Спір про поділ спільно нажитого майна відсутній. Посилаючись на зазначені обставини, враховуючи, що шлюб фактично не існує, сім'ю зберегти неможливо, позивач просить суд розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та який зареєстрований 06 березня 1991 року Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 37.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 08 серпня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с.23).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 і представник позивача- адвокат Василенко Л.О., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1253053 від 05 серпня 2025 року (а.с.20), не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.26, 30). Разом з тим, представником позивача через підсистему «Електронний суд» було подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача і її представника, позовні вимоги сторона позивача підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити (а.с.32).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача ОСОБА_2 до зали судових засідань (а.с.27, 31). Проте, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідач суду не надав, відзиву на позов, заперечень проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог на адресу суду також не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частин 3, 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 3 статті 105 СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що 06 березня 1991 року Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 37 від 06 березня 1991 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02 серпня 2025 року, яке повторно видано Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 02 серпня 2025 року. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (з.б.а.с.19).
Спільних неповнолітніх дітей від подружнього життя сторони не мають.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, врахувавши, що сторони не бажають зберегти шлюб та сім'ю, а також не мають намірів проживати спільно, оскільки факти, які викладені у позовній заяві, свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, шлюбні стосунки сторони не підтримують, спільних неповнолітніх дітей від шлюбу не мають, спір між сторонами щодо нажитого у шлюбі майна відсутній, приймаючи також до уваги, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, незважаючи на зусилля суду до примирення сторін, суд дійшов висновку про те, що сім'ю зберегти не має можливості, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
За правилами ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. (а.с.6).
У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не заявляє вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352-354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110- 114 СК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , який зареєстрований 06 березня 1991 року Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 37, розірвати.
Після набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_4 », яке було присвоєно їй під час державної реєстрації шлюбу.
Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Після набрання рішенням законної сили копію рішення надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте Олександрівським районним судом міста Запоріжжя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Василенко Любов Олександрівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Яцун