Справа № 304/282/19 Провадження № 1-кс/304/828/2025
03 листопада 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у розгляді кримінальної справи № 304/282/19,
На розгляді в Перечинському районному суді Закарпатської області перебуває обвинувальний акт від 20 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070130000405 від 26 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (головуючий ОСОБА_4 ).
09 жовтня 2025 року адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про відвід судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у розгляді кримінальної справи № 304/282/19.
Ключовим аргументом, яким мотивоване клопотання, є те, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває справа відносно адвоката ОСОБА_9 , який здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_7 . Суддя ОСОБА_4 був допитаний в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 як свідок. Відтак, у зв'язку з вище викладеним, сторона захисту вважає, що наявні сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 .
На підставі викладеного просить клопотання про відвід задовольнити.
У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, хоча про час та місце проведення розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку, що не перешкоджає проведенню судового розгляду відповідно до змісту статті 81 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя, дослідивши матеріали, які мають значення для вирішення питання про відвід, дійшла до такого висновку.
Так, підстави для відводу судді в кримінальному провадженні чітко визначені та передбачені ст. 75 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь в кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Фактично відвід, заявлений адвокатом ОСОБА_3 , ґрунтується на тому, що суддя ОСОБА_4 був допитаний у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , яке перебуває в Національному антикорупційному бюро України, як свідок. Вказує, що зазначене викликає сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду обвинувального акту від 20 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070130000405 від 26 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості в судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.
Таким чином, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді у вказаному кримінальному провадженні, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
З огляду на зазначене, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції.
Крім цього, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо в заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.
Таким чином, особа, яка подала клопотання про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
При цьому, під час розгляду цього клопотання про відвід, передбачених положеннями ст. 75 КПК України, підстав та обставин, за яких суддя ОСОБА_4 не може брати участь в розгляді кримінального провадженні № 12018070130000405 від 26 вересня 2018 року, суддею не встановлено.
Також заявником не подано будь-яких доказів упередженості судді ОСОБА_4 .
Сама по собі обставина допиту судді як свідка в іншому кримінальному провадженні щодо адвоката, який на даний час не здійснює захист у цьому кримінальному провадженні, не може розцінюватися як підстава для відводу судді. Зазначене не свідчить про існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у цій справі.
При цьому, з цих самих підстав адвокатом ОСОБА_10 вже було заявлено відвід судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 , в задоволенні якого ухвалою судді було відмовлено. Нових обставин під час розгляду цього клопотання встановлено не було.
Отже, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, сумнів у неупередженості судді має бути обґрунтований і підтверджений конкретними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях чи суб'єктивному сприйнятті сторони. Відсутність таких доказів свідчить про безпідставність заявленого відводу.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372, 309 КПК України, суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у розгляді кримінальної справи № 304/282/19 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_1