65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"10" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4496/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши матеріали за вх. № 4626/25 від 07.11.2025
за позовом Садівничого кооперативу «Дорожник-2» (67820, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Прилиманське; код ЄДРПОУ 23205986)
до відповідача - Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 "Б"; код ЄДРПОУ 00131713)
про визнання неправомірним та скасування рішення,
Садівничий кооператив «Дорожник-2» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» по розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № 8005946 від 02.08.2023, що оформлене протоколом № 112/7 від 10.10.2023.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).
Підписання та/або подання до суду позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
Частиною 3 ст. 56 ГПК України унормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Особи, які можуть бути представниками, визначені частиною першою статті 58 ГПК України, а саме представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частинами 1, 4 ст. 60 ГПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
За змістом частини першої, другої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (нова редакція, зі змінами) (далі - Положення), ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12 Положення визначено, що ордер має містити наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Підпунктами 12.14., 12.15. п. 12 Положення визначено, що реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Позовну заяву від імені Садівничого кооперативу «Дорожник-2» через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" підписав та подав адвокат Ткач Сергій Анатолійович.
У якості доказів на підтвердження повноважень на представництво Садівничого кооперативу «Дорожник-2» до позовної заяви додано Ордер серії ВН № 1570988 на надання правничої допомоги.
Втім, ордер не містить наступних обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 12 Положення, а саме: найменування особи, якій надається правнича допомога; номер та дата договору про надання правничої допомоги / доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги; назву органу, у якому надається правнича допомога; дата видачі ордера.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, позовна заява не містить відомих номерів засобів зв'язку, адрес електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету Садівничого кооперативу «Дорожник-2» та Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі».
Відповідно до ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд встановив, що на підтвердження сплати судового збору позивач надав суду квитанцію ID: 5047-3766-8988-4922 від 04.09.2025 на суму 2 422,40 грн.
Між тим, згідно довідки начальника статистичного відділу Господарського суду Одеської області від 07.11.2025, судовий збір у розмірі 2 422,40грн від Садівничого кооперативу «Дорожник-2», сплачений згідно з квитанцією № 5047-3766-8988-4922 від 04.09.2025 був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказаний платіжний документ обліковується в матеріалах справи №916/3651/25.
Так, судом з'ясовано, що судовий збір за квитанцію ID: 5047-3766-8988-4922 від 04.09.2025 сплачено за подання Садівничим кооперативом «Дорожник-2» позову в іншій справі № 916/3651/25.
Водночас, ухвалою від 03.11.2025 у справі № 916/3651/25 позовну заяву Садівничого кооперативу «Дорожник-2» (вх.№3745/25 від 03.09.2025) повернуто заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.
За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 13.02.2019 у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним у справі № 916/3651/25 судовий збір відповідно до квитанції ID: 5047-3766-8988-4922 від 04.09.2025 на суму 2 422,40 грн. Однак, така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі (№ 916/4496/25), так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання позову у справі № 916/4496/25 із однією вимогою немайнового характеру позивач має сплатити 2 422,40 грн судового збору (3028 х 0,8).
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 4626/25 від 07.11.2025) Садівничого кооперативу «Дорожник-2» - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду:
- належних доказів наявності повноважень підписанта позовної заяви;
- відомих номерів засобів зв'язку, адрес електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету Садівничого кооперативу «Дорожник-2» та Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»;
- доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 10.11.2025 та відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Волков