"21" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3711/20(916/1563/25)
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,
При секретарі судового засідання Дурович А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №916/3711/20(916/1563/25)
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» (пр-т Степана Бандери, буд. 28 А, м. Київ, 04073, ЄДРПОУ 43212924)
Третя особа на стороні відповідача: Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області (67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище міського типу Лиманське, вулиця Центральна, 79, ЄДРПОУ 05384548); Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк» (вул. Щорса, буд. 36-Б, місто Київ, 01133, ЄДРПОУ 34047020)
Про визнання припиненим права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію
В межах справи № 916/3711/20
За заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Представники сторін:
Арбітражний керуючий - Дарієнко В.Д. (зал) - посвідчення
Представник кредитора - ЧУЙКО ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (поза межами суду) - Товариством з обмеженою відповідальністю «СІБУД»
Представник кредитора - ПИВОВАРОВ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ (поза межами суду) - ТОВ "УКРДЕБТ ПЛЮС"
Представник кредитора - КОВАЛЕНКО КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА (поза межами суду) - від АТ "Сенс Банк"
ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про визнання припиненим права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію.
Ухвалою суду від 28.04.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в межах справи № 916/3711/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та присвоєно справі №916/3711/20(916/1563/25).
13.05.2025р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Крім того, ТОВ “Укрдебт Плюс» звернулось 13.05.2025р. із заявою про закриття провадження, яке вмотивоване тим, що у даній справі відсутній предмет спору, оскільки фактичні обставини та правовідносини між сторонами вже встановлені судами. Протокольною ухвалою суду від 03.06.2025р. вказане клопотання відхилено, оскільки спір щодо визнання припиненим права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію між цими сторонами не вирішувався.
14.05.2025р. Позивачем викладені заперечення проти відзиву на позовну заяву, в яких просить суд не залучати відзив, оскільки останній надано представником без належних повноважень, а саме довіреність підписана факсиміле. Судом відхилено ці заперечення, оскільки представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» надано належні докази наявності повноважень (довіреність та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю).
16.05.2025р. Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив.
15.10.2025р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких просить суд в частині позовних вимог про визнання припиненим права вимоги провадження закрити, а в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію відмовити в позові.
Представники сторін повідомлені про дату та час судового засідання належним чином.
У судовому засіданні 21.10.2025р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали позовної заяви, матеріали справи про неплатоспроможність, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
17 січня 2007 року між ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_2 виданий 25 вересня 1997 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ) та Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк», в особі начальника відділення № 707 АКІБ “УкрСиббанк» Василенко Віталій Віталійович, що діяв на підставі довіреності від 29 грудня 2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А., за реєстром № 3766 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11108580000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення), за умовами якого ОСОБА_3 було надано кредит в іноземній валюті в сумі 47 000 (сорок сім тисяч) доларів США. Відповідно до пункту 1.1. Договору вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 237 350 (двісті тридцять сім тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 коп. за курсом Національного банку України на день укладення цього Договору.
Відповідно до пункту 1.1.1. та пункту 1.1.2. Договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: 252місяців. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 17 січня 2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов Розділу 12 цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1. Договору у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за даним Договором Банком приймається: застава нерухомості, а саме однокімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
17 січня 2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк» було укладено Іпотечний договір, серія та номер: реєстровий номер 77, виданий 17.01.2007, видавник: Приватний нотаріус Ситнікова Ю.Д., відповідно до умов якого ОСОБА_2 передає в іпотеку нерухоме майно квартиру, що складається з 1 житлової кімнати та підсобних приміщень, а саме: 1 - коридор. 2 - житла, 3 - кухня, 4 - санвузол, загальною площею 17,3 кв. м., що належить ОСОБА_2 на праві власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
Відповідно до пункту 1.2. Іпотечного договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань ОСОБА_2 за Договором про надання споживчого кредиту № 11108580000 від 17 січня 2007 року.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 2949, 2950, виданий 08.12.2011, видавник: Приватний нотаріус КМНО Шевченко Д.Г. Іпотекодержатель: “УкрСиббанк» Акціонерний комерційний інноваційний банк, код ЄДРПОУ: 09807750, адреса: м. Харків, проспект Московський, буд. 60 змінено на Іпотекодержатель: Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк», код ЄДРПОУ: 34047020, країна реєстрації: Україна.
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_4 умов договору про надання споживчого кредиту, ПАТ “Дельта Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., який 18.06.2013 вчинив напис №1448.
21.03.2014 було відкрито виконавче провадження №42626721 з примусового виконання напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. №1448 від 18.06.2013 про стягнення грошової суми у розмірі 520 058,79 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року по справі № 521/12351/14-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності - задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , перед Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, за договором про надання споживчого кредиту №11108580000 від 17 січня 2007 року, в загальному розмірі станом на 05 травня 2014 року 70309 (сімдесят тисяч триста дев'ять) доларів США 09 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ (100 доларів США - 1140 грн.) складає 801523 (вісімсот одна тисяча п'ятсот двадцять три) гривні 63 коп., - звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №б/н від 17 січня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інвестиційним банком “УкрСиббанк», а саме на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_4 , шляхом передачі іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству “Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки у власність, визнано за Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020) право власності на предмет іпотеки, а саме: на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , виселено з квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 , та знято з реєстраційного обліку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , зобов'язано ОСОБА_4 передати Публічному акціонерному товариству “Дельта Банк» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року “Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно», в іншій частині вимог - відмовлено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) судові витрати у розмірі 3440 (три тисячі чотириста сорок) гривень, відстрочено виконання судового рішення до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2020 року по справі № 521/12351/14-ц замінено стягувача у цивільній справі № 521/12351/14-ц з Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРДЕБТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43212924; адреса: 04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 28-А) у зв'язку з переходом до ТОВ “УКРДЕБТ ПЛЮС» прав кредитора відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги № 2083/К від 15 листопада 2019 року.
ТОВ “Укрдебт Плюс» зазначено, що на підставі Договору № 2083/К ним було набуто право вимоги до боржника ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) за Договором про надання споживчого кредиту № 11108580000 від 17.01.2007 року та Іпотечним договором від 17.01.2007 року, серія та номер: реєстровий номер 77, виданий 17.01.2007, видавник: Приватний нотаріус Ситнікова Ю.Д.
Ухвалою Господарського суду Одеської області по справі про неплатоспроможність №916/3711/20 від 25.01.2022р., серед іншого, в задоволенні заяви ТОВ “Укрдебт Плюс» (вх.№3-117/21 від 22.02.2021р.) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196,15грн. - відмовлено, визнано недійсним пункт 326, 326.1., 326.2. Додатку №1, пункту 275 Додатку №2 до Договору № 2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15 листопада 2019 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020; вул. Коновальця (вул. Щорса), буд. 36-Б, місто Київ, 01133) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ 43212924; пр-т Степана Бандери, буд. 28 А, місто Київ, 04073), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. і зареєстрований в реєстрі за № 2019 в частині передачі АТ “Дельта Банк» у власність ТОВ “Укрдебт Плюс» прав вимоги до ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_6 ) за Договором про надання споживчого кредиту № 11108580000 від 17.01.2007 року та Іпотечним договором від 17.01.2007 року, реєстровий номер 77, завіреним приватним нотаріусом Ситніковою Ю.Д.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 по справі №916/3711/20 в частині задоволення заяви арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про визнання недійсним Договору №2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019, укладеним між ПАТ “Дельта Банк» та ТОВ “Укрдебт Плюс», визнання недійсним пунктів 326, 326.1., 326.2. Додатку №1, пункту 275 Додатку №2 до Договору № 2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15 листопада 2019 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс», стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича судового збору та відмови у задоволенні заяви ТОВ “Укрдебт Плюс» з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196,15 грн (п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ухвали) - скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про визнання недійсним Договору №2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019, укладеним між ПАТ “Дельта Банк» та ТОВ “Укрдебт Плюс» - відмовлено, заяву Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» із грошовими вимогами до ОСОБА_1 - задоволено, визнано грошові вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» із грошовими вимогами до ОСОБА_1 у загальному розмірі 2 893 196,15 грн та 4540 грн судового збору, тощо.
Так, апеляційним судом зроблено висновок, що ТОВ “Укрдебт Плюс» було надано належні докази на підтвердження набуття прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, що сторонами під час укладення договору №2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019 було дотримано його письмової форми та його нотаріально посвідчено у законодавчо визначеному порядку.
Крім того, судом встановлено, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року по справі №521/12351/14-ц виконано не було. Так, наявні матеріли справи не містять жодних доказів, зокрема відомостей із реєстрів, які б достеменно свідчили про те, що за ТОВ “Укрдебт Плюс» або будь-якою іншою особою, окрім боржника, було зареєстровано право власності на іпотечне майно, та відповідно, реалізовано право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Південно-західний апеляційний господарський суд наголосив, що теперішній іпотекодержатель, а саме ТОВ “Укрдебт Плюс» позбавлено можливості реалізувати своє право на звернення стягнення поза межами справи про банкрутство. З урахування наведеного, колегія суддів зазначила, що вважає необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із вищенаведеними приписами чинного законодавства висновки суду першої інстанції з приводу того, що право захисту кредитора є реалізованим враховуючи рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року по справі № 521/12351/14-ц, а ПАТ "Дельта Банк" не позбавлено реалізації свого права на звернення із заявою щодо державної реєстрації права власності на підставі даного рішення.
Постановою Верховного Суду від 30.11.2023р. касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі керуючого реалізацією майна - арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича за вх. № 1733/2023 задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 916/3711/20 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" до ОСОБА_1 у загальному розмірі 2 893 196,15 грн та 4540 грн судового збору скасовано, а справу в скасованій частині передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду, у решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 916/3711/20 залишено без змін.
Верховний Суд дійшов висновку, що сторонами під час укладення договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019 № 2083/К було дотримано його письмової форми та його нотаріально посвідчено у законодавчо визначеному порядку, що свідчить про правильність висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019 № 2083/К недійсним. Крім того, суд відзначив про помилковість твердження, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року у справі № 521/12351/14-ц виконано не було, оскільки зазначене вище рішення суду підлягає не виконанню в порядку виконавчого провадження (судом вже визнано право власності), а лише право власності підлягало державній реєстрації. Факт набуття іпотекодержателем права власності у цій справі підтверджено саме рішенням суду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 року у справі №916/3711/20 в частині відмови судом у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» (вх.№3-117/21 від 22.02.2021 року) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196 грн. 15 коп. залишено без задоволення, ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 року у справі №916/3711/20 в частині відмови судом у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» (вх.№3-117/21 від 22.02.2021 року) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196 грн. 15 коп. змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду із залишенням без змін резолютивної частини ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 року у справі №916/3711/20 щодо відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» (вх.№3-117/21 від 22.02.2021 року) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196 грн. 15 коп.
Апеляційний суд дійшов висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" право вимоги до боржника станом на час подання заяви Товариством про грошові вимоги до ОСОБА_1 в рамках справи про неплатоспроможність останньої, з огляду на наявність рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 29.05.2018 року у справі №521/12351-ц, яким фактично звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру боржника в рахунок погашення боргу останньої та ухвалу про заміну стягувача - не виникло з підстав реалізації таких вимог шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.
Крім того, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначив, що враховуючи той факт, що за Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» рахується потенційна можливість здійснити державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» заявлені ним у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи вимоги (стягнення коштів) не можуть бути виконані, оскільки вважаються такими, що погашені.
Як зазначено позивачем, однокімнатна квартира АДРЕСА_4 , належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування, реєстраційний №7539 від 16.12.2006 року, засвіченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Масаловим В.В. 20.12.2006 року прийнято рішення про державну реєстрацію вказаного нерухомого майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно за Реєстраційним номером майна:17117666.
Натомість, державним реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенком Анатолієм Анатолійовичем в Державному реєстрі прав на нерухоме майно квартира (реєстраційний номером об'єкта нерухомого майна: 2968529251100) була зареєстрована на праві власності за ТОВ «Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ 43212924).
ТОВ «Укрдебт Плюс» на підтвердження наявності в нього права вимоги до ОСОБА_4 за Договором про надання споживчого кредиту № 11108580000 від 17.01.2007 року та Іпотечним договором від 17.01.2007 року, серія та номер: реєстровий номер 77, виданий 17.01.2007, видавник: Приватний нотаріус Ситнікова Ю.Д. надано рішення суду, серія та номер: 521/12351/14-ц, виданий 29.05.2018, видавник: Малиновський районний суд м. Одеси; ухвалу суду, серія та номер: 521/12351/14-ц, виданий 27.02.2020, видавник: Малиновський районний суд м. Одеси, що підтверджено реєстраційною справою.
Однак, як зазначено позивачем, вказаними рішенням та ухвалою суду у справі №521/12351/14-ц не підтверджується право власності на спірне майно за ТОВ «Укрдебт Плюс», а також право вимоги ТОВ «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_4 .
Що стосується посилання Відповідача ТОВ «Укрдебт Плюс», що оспорювана державна реєстрація не стосується прав та інтересів ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними, то це твердження судом відхиляється, оскільки квартира належала позивачці на праві приватної власності.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що дійсність договору №2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» підтверджена судовими рішеннями.
Натомість, суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Положення чинного Кодексу України з процедур банкрутства визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та застосовані відповідні процедури.
Відповідно до частини першої статті 121 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Про запровадження мораторію керуючий реструктуризацією повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника (частина друга статті 121 КУзПБ).
Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що мораторій не поширюється на: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; виплату та стягнення аліментів; виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 121 КУзПБ задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
В частині 5 статті 121 КУзПБ закріплено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, припиняється автоматично та забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення, у тому числі поза межами справи про банкрутство, після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або боржника до завершення строку дії мораторію, передбаченого цією частиною, може продовжити строк дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів, якщо: план реструктуризації розробляється і має перспективи бути затвердженим судом та майно, яке є предметом забезпечення, може бути задіяне у виконанні плану реструктуризації; вартість майна, яке є предметом забезпечення, значно перевищує розмір вимог забезпеченого кредитора; наявні інші підстави, які свідчать, що продаж майна, яке є предметом забезпечення, окремо від іншого майна боржника матиме наслідком значне зниження вартості майна, яке не є предметом забезпечення. Про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів господарський суд постановляє ухвалу.
Приписами частини третьої статті 41 передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз. 1 частини п'ятої статті 41 КУзПБ).
Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично та забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення, у тому числі поза межами справи про банкрутство, після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів.
В частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті та статтею 94 цього Кодексу (частина п'ята статті 41 КУзПБ).
Відтак, сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту частини 3 статті 41 КУзПБ, якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника та ч.6 цієї статті, за якою задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство.
Реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог.
Стягнення на майно боржника за вимогами, мораторій за якими припинився, у тому числі і вимогами забезпечених кредиторів, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловленим у постанові від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15.
Ані Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк» ані Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» не було зареєстровано в законному порядку спірну квартиру до відкриття провадження у справі. В подальшому, щодо боржниці було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а враховуючи майновий характер правовідносин між сторонами, дія мораторію розповсюджується на спірні правовідносини. Тому наведене, свідчить про те, що іпотекодержатель, а саме ТОВ “Укрдебт Плюс» позбавлено можливості реалізувати своє право на звернення стягнення поза межами справи про неплатоспроможність. Тобто, ТОВ “Укрдебт Плюс» в процедурі реструктуризації боргів мало право після спливу строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів звернутись до суду із клопотанням про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, однак цим правом ТОВ “Укрдебт Плюс» не скористалось.
В подальшому, 07.06.2022р. визнано банкрутом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ч. 4 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, передбачено, що з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
Згідно ч. 5 ст. 131 Кодексу з моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про неплатоспроможність. Однак, всупереч зазначеному, ТОВ “Укрдебт Плюс» фактично реалізовано право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом здійснення відповідної державної реєстрації, що суперечить встановленим вимогам законодавства. Відтак, не можна вважати правомірними дії реєстратора щодо реєстрації майна боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, за ТОВ “Укрдебт Плюс», без врахування процедур і положень Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, що є підставою для скасування державної реєстрації, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що право іпотекодержателя ТОВ “Укрдебт Плюс» в даному випадку після введення процедури погашення боргів ОСОБА_1 може бути реалізовано шляхом складення протоколу про продаж майна боржниці арбітражним керуючим на прилюдних торгах в межах провадження у справі про неплатоспроможність або продаж майна забезпеченому кредитору в порядку, визначеному ст. 81 Кодексу України з процедур банкрутства, що прирівнюється за своїми правовими наслідками до звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). Крім того, ТОВ “Укрдебт Плюс» може реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет застави після закриття провадження у справі про неплатоспроможність та припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд враховує правові висновки Верховного Суду згідно Постанови від 30.11.2023р. про помилковість твердження, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року у справі № 521/12351/14-ц виконано не було, оскільки зазначене вище рішення суду підлягає не виконанню в порядку виконавчого провадження, а лише право власності підлягало державній реєстрації, а також правові висновки Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 р. про те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» рахується потенційна можливість здійснити державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, проте суд зазначає, що зазначена можливість може бути реалізована виключно після прийняття господарським судом рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність і припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
У відповідності до частини 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022р. по справі №914/2350/18(914/608/20) з цього приводу зазначено наступне: з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині вимоги скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 74047986 від 10.07.2024 12:41:50 державного реєстратора Карпенка Анатолія Анатолійовича, Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, (код ЄДРПОУ 05384548; 67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт. Лиманське, вул. Центральна, 79) про реєстрацію права власності ТОВ «Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ 43212924; пр-т Степана Бандери, буд. 28 А, місто Київ, 04073) на квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2968529251100 з поновленням в реєстрі попереднього запису про право власності на вказану квартиру.
Що стосується посилання Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» на неправильно обраний спосіб захисту позивачем, оскільки згідно судової практики , викладеної, зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021р. по справі №359/3373/16-ц набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Суд зазначає, що вказана практика не є релевантною у даному випадку.
Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022р. по справі №914/2350/18(914/608/20) викладено правову позицію, що враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.
Що стосується вимоги позивача визнати припиненим право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ 43212924; пр-т Степана Бандери, буд. 28 А, місто Київ, 04073) до ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_6 ) на підставі Договору № 2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019 року, який укладено між ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020; вул. Коновальця (вул. Щорса), буд. 36-Б, місто Київ, 01133) та ТОВ «Укрдебт Плюс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 2019, суд зазначає наступне.
Ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду.
Як вже зазначено судом, ефективним та достатнім способом захисту позивача в даному випадку є скасування державної реєстрації, оскільки у відповідності до судової практики, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022р. по справі №914/2350/18(914/608/20), зазначено, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту. Тому, позивачем обрано невірний спосіб захисту, у зв'язку з чим позовна вимога визнати припиненим право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ 43212924; пр-т Степана Бандери, буд. 28 А, місто Київ, 04073) до ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_6 ) на підставі Договору № 2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019 року, який укладено між ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020; вул. Коновальця (вул. Щорса), буд. 36-Б, місто Київ, 01133) та ТОВ «Укрдебт Плюс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 2019 не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» (пр-т Степана Бандери, буд. 28 А, м. Київ, 04073, ЄДРПОУ 43212924) про визнання припиненим права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію - задовольнити частково.
2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 74047986 від 10.07.2024 12:41:50 державного реєстратора Карпенка Анатолія Анатолійовича, Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, (код ЄДРПОУ 05384548; 67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт. Лиманське, вул. Центральна, 79) про реєстрацію права власності ТОВ «Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ 43212924; пр-т Степана Бандери, буд. 28 А, місто Київ, 04073) на квартиру № 38, загальною площею 32,7 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., що знаходиться у будинку №23, корпус №4 по вул. Генерала Петрова, у м. Одесі, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2968529251100 з поновленням в реєстрі попереднього запису про право власності на вказану квартиру.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдебт Плюс» (пр-т Степана Бандери, буд. 28 А, м. Київ, 04073, ЄДРПОУ 43212924) на користь арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
5. Наказ видати.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повний текст складено та підписано 07.11.2025р. у зв'язку з плановими та аварійними відключеннями електропостачання в місті Одеса.
Суддя В.Д. Найфлейш