03.11.2025 Справа № 914/8/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянув у судовому засіданні справу
за позовом Жовківської окружної прокуратури,
в інтересах держави в особі позивача Львівської обласної військової (державної) адміністрації,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВКОМ»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»,
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянко та повернення земельної ділянки на користь держави,
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Львівської обласної військової (державної) адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВКОМ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянко та повернення земельної ділянки на користь держави.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою від 16.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
За вх. №24984/25 від 22.09.2025 надійшло клопотання відповідача про витребування технічної документації з землеустрою щодо земельних ділянок із кадастровим №4622185600:16:000:0225, №4622185900:15:000:0412 та №4622184900:09:000:0062.
Прокуратура заперечила проти клопотання про витребування доказів та просила відмовити в такому. Львівська обласна державна адміністрація заперечила проти витребування доказів.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, враховуючи доводи та заперечення сторін, зазначає наступне.
Клопотання про витребування доказів в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України обґрунтовано тим, що 11.09.2025 представником позивача долучено до матеріалів справи пояснення по справі до яких долучено скріншот із системи кадастрова карта України.
Із вказаних документів вбачається, що Добротвірське водосховище розташоване у межах земельних ділянок з кадастровими номерами 4622185600:16:000:0225, 4622185900:15:000:0412 та 4622184900:09:000:0062.
Відповідач стверджує, що згідно відкритих даних які надані прокурором не вбачається, яка саме площа земельних належить розпоряднику цих земель в особі Львівської обласної державної адміністрації. Натомість згідно із документами, які долучені до матеріалів позовної заяви загальна площа цих ділянок у сумі становить 666,9769 га.
Разом із тим відповідно до картографічних матеріалів, науково - біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища, загальна площа водосховища становить більше 720 га. Таким чином Львівській обласній державній адміністрації надано лише частину території Добротвірського водосховища.
За наведених обставин, відповідач вважаємо за необхідне витребувати у розпорядника земель відповідну технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищезгаданих земельних ділянок.
Водночас прокуратура у своїх поясненнях вх. №24043/25 від 11.09.2025 звертала увагу суду на недотримання представником відповідача норм, передбачених п. 4 ст. 165 ГПК України. Зокрема, відповідач у відзиві на позовну заяву у даній справі жодного разу не заперечував недоведеність прокурором чи позивачем розташування Добротвірського водосховища у межах земельних ділянок за кадастровими номерами 4622185600:16:000:0225, 4622185900:15:000:0142 та 4622184900:09:000:0062.
З огляду на викладене, відповідач позбавлений права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданим разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог.
Доказів розташування Добротвірського водосховища локаційно в іншому місці відповідачем не надано.
Поруч з тим, згідно відкритих даних https://kadastr.live/#13.79/50.17527/24.40839 вбачається, що Добротвірське водосховище розташоване у межах земельних ділянок за кадастровими номерами 4622185600:16:000:0225, 4622185900:15:000:0142 та 4622184900:09:000:0062.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 у ст. 91 ГПК України передбачено, що якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов'язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №520/17947/18, від 13.07.2022 у справі № 201/7705/19.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (про застосування стандарту доказування "баланс імовірностей" (balance of probabilities) йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Суд не вбачає процесуально обґрунтованим вчиняти дію з витребування технічної документації із землеустрою, оскільки кадастрові номери та площі земельних ділянок визначені у відкритих реєстрах. Крім того, прокурором до матеріалів справи вже долучено офіційні картографічні матеріали та витяги з Державного земельного кадастру, які підтверджують межі та належність спірних ділянок. Тому вимога відповідача про витребування додаткової технічної документації має формальний характер та не впливає на встановлення фактичних обставин справи.
Стадія підготовчого провадження призначена для збирання доказів. Стадія розгляду справи по суті - для їх оцінки (ст. 86 Кодексу).
Процесуальна позиція учасників справи щодо подання додаткових доказів, клопотань про їх витребування в учасників справи та третіх осіб обов'язково враховується у суді першої інстанції, який є судом факту (ухвала ВПВС від 14.05.19 у справі № 522/763614-ц).
Звернення Верховного Суду до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.05.19 у справі № 522/763614-ц про те, що встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку уповноважений саме суд факту (перша та апеляційна інстанція), а не суд права, є вже усталеною судовою практикою (постанови ВС від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 07.10.2020 у справі № 922/3780/19, від 28.10.2020 у справі 904/3667/19).
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. При цьому за характером зв'язку змісту з фактом, який встановлюється, докази можуть поділятися на прямі та побічні (постанова ОП КГС у складі ВС від 05.07.2019 у справі №910/4994/18; постанови ВС від 19.10.23 у справі №914/249/21, від 18.01.2024 у праві №910/114/19).
Разом із тим за приписами статті 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18). Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
З огляду, зокрема на необхідність відібрання судом для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті докази, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору (з урахуванням предмета та підстав заявленого позову), суд не вважає за необхідне витребовувати технічну документацію з землеустрою як засіб доказування на підставі якого можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
В задоволенні клопотання про поновлення строку та витребування доказів слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 74, 81, 91, 234-235 ГПК України господарський суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Левком" про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та витребуванні доказів від 22.09.2025 вх. № 24984/25.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Горецька З.В.