вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2033/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка»
про стягнення 1 151 475, 77 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: Міненко В.М.;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» про стягнення 1 151 475, 77 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 5494-ТКЕ(23)-17 від 02.10.2023 в частині повної оплати за поставлений природний газ у період листопад 2023 року - квітень 2024 року. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 1 151 475, 77 грн основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2025 відкрито провадження у справі № 911/2033/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 30.07.2025.
Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2025 була направлена відповідачу до його електронного кабінету. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, ухвала суду про відкриття провадження була доставлена до електронного кабінету Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» 26.06.2025 о 17:50.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 242 ГГПК України, та те, що ухвала суду від 25.06.2025 була надіслана до електронного кабінету пізніше 17 години, днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі є 27.06.2025.
30.07.2025 у підготовче засідання з'явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2033/25 на 10.09.2025, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 30.07.2025 та доставлено останню відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
10.09.2025 у підготовче засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2025 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/2033/25 до судового розгляду по суті на 08.10.2025, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті, судом складено ухвалу-повідомлення від 10.09.2025 та доставлено останню відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
08.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання вх. № суду 8963 від 08.10.2025 про визначення порядку виконання рішення, в якому відповідач просить суд визначити порядок виконання рішення у справі № 911/2033/25 шляхом надання Комунальному підприємству Володарської селищної ради «Володарка» розстрочення заборгованості в сумі 1 151 475, 77 грн на дванадцять місяців рівними платежами, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
08.10.2025 в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час засідання був повідомлений належним чином.
Суд оголосив про відкриття судового засідання та розгляду справи по суті. Представник позивача виступив з вступною промовою та надав усні пояснення по суті спору. Судом з'ясовано у представника позивача, чи змінилась за час розгляду справи ціна позову; представник позивача усно клопотав про відкладення розгляду справи з метою з'ясування поставленого перед ним питання та з метою надання письмових заперечень на клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2025 відкладено судове засідання у справі № 911/2033/25 на 29.10.2025, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 08.10.2025 та доставлено останню відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
28.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в яких позивач вважає, що відповідач не надав доказів настання виняткових обставин, визначених ч. 4 ст. 331 ГПК України, які були б підставою для відстрочення виконання рішення у даній справі. Позивач вважає, що відповідач не надав жодних доказів наявності обставин непереборної сили (зокрема сертифікат ТПП), а та обставина, що закінчився або починається опалювальний сезон - не може бути підставою для розстрочки.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до договору про договірне списання з відповідача на користь позивача списуються незначні суми коштів (в порівнянні з сумою основного боргу) в погашення заборгованості, в наслідок чого змінюється основна заборгованість за поставлений природний газ за договором постачання природного газу № 5494-ТКЕ(23)-17 від 02.10.2023. У зв'язку з цим, позивач надав оновлений «Розрахунок основного боргу для підприємства Комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарка» (код ЄДРПОУ 35450817) за договором постачання природного газу від 02.10.2023 № 5494-ТКЕ(23)17 станом на 27.10.2025» і просив суд врахувати його при ухваленні рішення по справі.
29.10.2025 в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час засідання був повідомлений належним чином.
Суд протокольно прийняв оновлений розрахунок основного боргу, долучений до заперечень на заяву про розстрочення виконання рішення суду, до розгляду та долучив його до матеріалів справи.
Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити з урахуванням оновленого розрахунку основного боргу для підприємства Комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарка» (код ЄДРПОУ 35450817) за договором постачання природного газу від 02.10.2023 № 5494-ТКЕ(23)17 станом на 27.10.2025.
Щодо неявки відповідача в судове засідання суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача не з'явився в судове засідання без поважних причини, про причини неявки суд не повідомив, а його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
В судовому засіданні 29.10.2025 судом на стадії ухвалення судового рішення оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
02.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством Володарської селищної ради «Володарка» (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 5494-ТКЕ(23)-17 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1) пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
22.01.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору та додаткову угоду № 2 до договору.
Відповідно до пп. 1.2, 1.3 вказаного правочину, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб і не може бути використаний для перепродажу. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Згідно з п. 1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільчої мережі (надалі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
Відповідно до п. 2.1 договору у редакції додаткової угоди № 1 до нього, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг природного газу у період з 1 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 663,8445 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди): у вересні 2023 року - 0 тис. куб. м, у жовтні 2023 року - 19, 53 тис. куб. м, у листопаді 2023 року - 99, 813 тис. куб. м, у грудні 2023 року - 109, 41 тис. куб. м, у січні 2024 року - 119, 567 тис. куб. м, у лютому 2024 року - 106, 17 тис. куб. м, у березні 2024 року - 97, 92 тис. куб. м, у квітні 2024 року - 7, 5485 тис. куб. м.
У пункті 2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених п. 1.2 цього договору.
За змістом п. 2.3 договору, підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на офіційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Згідно з п. 2.5 договору, режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (в т.ч. добове використання) споживач визначає самостійно в залежності від своїх власних потреб.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживачі несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п. 3.2 договору, постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на Інформаційній платформі оператора ГТС.
Відповідно до п. 3.5 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірника актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на обсяг І (фіксований), акт на обсяг ІІІ (фіксований) та акт на обсяг ІІ. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог п. 2.1, пп. 2.2.3 та пп. 3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього договору) та вартість (підп. 3.5.1 п. 3.5 договору).
Постачальник протягом 3-х робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника. Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими (під. 3.5.4 п. 3.5 договору).
Розділом 4 договору визначено, що ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183, 33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20 %, всього з ПДВ - 7 420, 00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124, 16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1, 10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136, 576 грн, крім того ПДВ 20 % - 27, 315 грн, всього з ПДВ - 163, 89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583, 89 грн.
4.1.2. Ціна природного газу для Обсягу II визначається щомісяця для виробника теплової енергії за такою формулою: Р = Pueex х kl х k2, де Р - ціна природного газу для виробника теплової енергії; Pueex - середньозважена ціна, що слалася на ресурс місяця, що передує місяцю постачання природного газу та склалася за результатами електронних біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), та за всіма стандартизованими продуктами за напрямком «Природний газ», за період з l по 20 (включно) числа місяця за всі торгові дні місяця, з урахуванням податку на додану вартість, у гривнях за 1000 куб. метрів газу; kl - коригуючий коефіцієнт, що враховує вартість грошей у часі за обліковою ставкою Національного банку та середнім очікуванням прострочення оплати виробників теплової на рівні 80 календарних днів, за лінійними розрахунками, що становить 1,055; k2 - коригуючий коефіцієнт, націнка постачальника природного газу, що становить 1,050.
Якщо протягом поточного місяця постачання природного газу не здійснювались електронні біржові торги на товарній біржі «Українська енергетична біржа» за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), ціна залишається на рівні попереднього місяця, розрахована наведеною формулою.
Крім тою податок на додану вартість за ставкою 20 %,
Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124, 16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1, 10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136, 576 грн, крім того ПДВ 20 % - 27, 315 грн, всього з ПДВ - l63, 89 грн за 1000 куб. м.
Постачальник щомісячно розміщує інформацію щодо зміни ціни газу за обсягом II на офіційному сайті постачальника naftogaztrading.com.ua або відповідна інформація надсилається постачальником споживачу листом на електронну адресу споживача, вказану у розділі 14 «Адреси та реквізити сторін» цього договору. Така ціна є обов'язковою для застосування сторонами з l числа місяця, на який вона розрахована та не потребує окремого оформлення додатковою угодою. Сторони домовились, що ціна природного газу обсягу ІІ буде вказана при документальному оформленні обсягу II у відповідному акті приймання передачі газу.
Сторони підтверджують, що цілком погоджуються з порядком визначення та зміни ціни обсягу II, зазначеним в даному пункті договору. При цьому, споживач вважається повідомленим про зміну ціни обсягу ІІ з моменту здійснення публікації відповідної інформації на офіційному сайті постачальника naftogaztrading.com.ua або з моменту відправлення відповідного повідомлення постачальником на електронну адресу споживача, зазначену у розділі 14 даного договору.
4.1.3. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як Обсяг IIІ (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658, 33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20 %, всього з ПДВ - 16 390, 00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124, 16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовуються при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136, 576 грн, крім того ПДВ 20 % - 27, 315 грн, всього з ПДВ - 163, 89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553, 89 грн.
У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 4.3 договору, загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Пунктом 5.1. договору визначено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступного порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, а якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У пункті 5.2 договору сторони дійшли згоди, що для реєстрації (продовження реєстрації) споживача в реєстрі споживачів постачальника на платформі Оператора ГТС та постачання (продовження постачання) газу споживачу за цим договором з 01.01.2024 року, споживач зобов'язується у строк до 16:15 29.12.2023 року укласти договори або додаткові угоди до договорів банківського рахунку щодо здійснення договірного списання (надалі - договір про договірне списання) з рахунків споживача, на який надходять кошти в оплату за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ.
У разі порушення споживачем умов розрахунків за поставлений природний газ, оплата за природний таз за цим договором здійснюється шляхом щоденного договірного списання банками залишку грошових коштів з банківських рахунків споживача, на які надходять кошти в оплату за послуги, для надання яких використано поставлений природний газ, на банківський рахунок постачальника.
Договірне списання (перерахування) з поточного рахунку споживача на поточний рахунок постачальника здійснюється з дати отримання банком повідомлення постачальника про порушення строків розрахунків за цим договором, на підставі відповідного договору про договірне списання до повного виконання зобов'язань споживача в частині розрахунків за поставлений природний газ за цим договором без застосування платіжних вимог від постачальника.
У пункті 5.3 договору сторони погодилися, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
За змістом п. 5.4 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
У пункті 6.2 договору визначено, що споживач зобов'язаний, зокрема: - укласти договір/договори на розподіл природного газу з оператором(ами) газорозподільних мереж на обсяги газу, що постачаються за чим договором (для споживачів, об'єкти яких приєднані до газорозподільних мереж); - самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу у визначених договором випадках; - прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором та використовувати його відповідно до умов цього договору.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний, зокрема: - виконувати умови цього договору; - забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у Реєстрі при дотримання споживачем умов цього договору.
Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15.04.2024 включно, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Постачання природного газу згідно даного договору споживачу здійснюється з врахуванням умов пунктів 2.1, 3.3, 5.2 цього договору.
У розділі 14 договору зазначені адреси та реквізити сторін. Відповідно до розділу 14 договору, код ЕІС постачальника - 56X930000010610Х, код ЕІС споживача - 56XQ0000ZСІMP00D.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що на виконання умов договору, у період з листопада 2023 року до квітня 2024 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 7 076 401, 44 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: за листопад 2023 року від 30.11.2023 на суму на суму 333 357, 34 грн (Обсяг І), за листопад 2023 року від 30.11.2023 на суму 693 727, 07 грн (Обсяг ІІІ), за грудень 2023 року від 31.12.2023 на суму 440 912, 04 грн (Обсяг І), за грудень 2023 року від 31.12.2023 на суму 1 083 337, 03 грн (Обсяг ІІІ), за січень 2024 року від 31.01.2024 на суму 489 115, 22 грн (Обсяг І), за січень 2024 року від 31.01.2024 на суму 1 231 444, 50 грн (Обсяг ІІІ), за лютий 2024 року від 29.02.2024 на суму 405 624, 22 грн (Обсяг І), за лютий 2024 року від 29.02.2024 на суму 1 000 667, 75 (Обсяг ІІІ), за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 398 138, 92 грн (Обсяг І), за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 997 431, 79 грн (Обсяг ІІІ), за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 2 645, 56 грн (Обсяг І), копії яких долучені до матеріалів справи.
Суд встановив, що усі долучені позивачем до позовної заяви акти приймання-передачі природного газу за спірний період підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.
Проте, як зазначив позивач у позові, відповідач зобов'язання за договором в частині оплати поставленого природного газу виконав лише частково, сплативши за поставлений природний газ у спірному періоді грошові кошти в загальній сумі 5 924 925, 67 грн, що підтверджується реєстром надходжень та розрахунком суми основного боргу для підприємства Комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарка» (код ЄДРПОУ 35450817) за договором постачання природного газу від 02.10.2023 № 5494-ТКЕ(23)17 станом на 26.05.2025.
Як зазначив позивач, враховуючи, що відповідач не здійснив оплату поставленого природного газу в повному обсязі, чим порушив вимоги п. 5.1 договору, станом на дату звернення до суду із позовом відповідач має основну заборгованість перед позивачем за договором в розмірі 1 151 475, 77 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині здійснення оплати в повному обсязі за поставлений природний газ за період з листопада 2023 року до квітня 2024 року, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 1 151 475, 77 грн основного боргу.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір постачання природного газу № 5494-ТКЕ(23)-17 від 02.10.2023 та усі додаткові угоди до нього як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом (частина 3 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд встановив, що позивач, на виконання договору, у період з листопада 2023 року до квітня 2024 року передав у власність відповідача природний газ обсягом 575,36289 тис. куб. м (Обсяг І, ІІІ) на загальну суму 7 076 401, 44 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, а саме:
- за актом приймання-передачі природного газу за листопад 2023 року від 30.11.2023 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 43,95600 тис. куб. м (Обсяг І) на суму 271 794, 45 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 6 003, 33 грн без ПДВ. Всього на суму 333 357, 34 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за листопад 2023 року від 30.11.2023 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 41,90720 тис. куб. м (Обсяг ІІІ) на суму 572 382, 37 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 5 723, 52 грн без ПДВ. Всього на суму 693 727, 07 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за грудень 2023 року від 31.12.2023 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 58,13800 тис. куб. м (Обсяг І) на суму 359 486, 44 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 7 940, 26 грн без ПДВ. Всього на суму 440 912, 04 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за грудень 2023 року від 31.12.2023 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 65,44306 тис. куб. м (Обсяг ІІІ) на суму 893 842, 91 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 8 937, 95 грн без ПДВ. Всього на суму 1 083 337, 03 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за січень 2024 року від 31.01.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 64,49400 тис. куб. м (Обсяг І) на суму 398 787, 69 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 8 808, 33 грн без ПДВ. Всього на суму 489 115, 22 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за січень 2024 року від 31.01.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 74,39005 тис. куб. м (Обсяг І) на суму 1 016 043, 85 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 10 159, 90 грн без ПДВ. Всього на суму 1 231 444, 50 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за лютий 2024 року від 29.02.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 53,485 тис. куб. м (Обсяг І) на суму 330 715, 41 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 7 304, 77 грн без ПДВ. Всього на суму 405 624, 22 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за лютий 2024 року від 29.02.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 60,44911 тис. куб. м (Обсяг ІІІ) на суму 825 633, 89 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 8 255, 90 грн без ПДВ. Всього на суму 1 000 667, 75 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за березень 2024 року від 31.03.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 52,498 тис. куб. м (Обсяг І) на суму 324 612, 46 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 7 169, 97 грн без ПДВ. Всього на суму 398 138, 92 грн з ПДВ.
- за актом приймання-передачі природного газу за березень 2024 року від 31.03.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 60,25363 тис. куб. м (Обсяг ІІІ) на суму 822 963, 96 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 8 229, 20 грн без ПДВ. Всього на суму 997 431, 79 грн з ПДВ.
- за актом приймання-передачі природного газу за квітень 2024 року від 30.04.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 0,34884 тис. куб. м (Обсяг ІІІ) на суму 2 156, 99 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 47, 64 грн без ПДВ. Всього на суму 2 645, 56 грн з ПДВ.
Усі долучені позивачем до позовної заяви акти приймання-передачі природного газу за спірний період підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень. Крім того, матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо якості та обсягу наданих послуг за долученими позивачем актами.
З урахуванням зазначеного вище, суд встановив, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Пунктом 5.1. договору визначено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступного порядку: - 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, а якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У пункті 5.2 договору сторони дійшли згоди, що для реєстрації (продовження реєстрації) споживача в реєстрі споживачів постачальника на платформі Оператора ГТС та постачання (продовження постачання) газу споживачу за цим договором з 01.01.2024 року, споживач зобов'язується у строк до 16:15 29.12.2023 року укласти договори або додаткові угоди до договорів банківського рахунку щодо здійснення договірного списання (надалі - договір про договірне списання) з рахунків споживача, на який надходять кошти в оплату за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ. У разі порушення споживачем умов розрахунків за поставлений природний газ, оплата за природний таз за цим договором здійснюється шляхом щоденного договірного списання банками залишку грошових коштів з банківських рахунків споживача, на які надходять кошти в оплату за послуги, для надання яких використано поставлений природний газ, на банківський рахунок постачальника. Договірне списання (перерахування) з поточного рахунку споживача на поточний рахунок постачальника здійснюється з дати отримання банком повідомлення постачальника про порушення строків розрахунків за цим договором, на підставі відповідного договору про договірне списання до повного виконання зобов'язань споживача в частині розрахунків за поставлений природний газ за цим договором без застосування платіжних вимог від постачальника.
За змістом п. 5.4 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов п. 5.1 договору, суд дійшов висновку, що строк здійснення відповідачем оплати за поставлений природний газ за період листопад 2023 року - квітень 2024 року є таким, що настав.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджував, що відповідач зобов'язання за договором в частині оплати поставленого природного газу виконав лише частково, сплативши за поставлений природний газ у спірному періоді грошові кошти в загальній сумі 5 924 925, 67 грн, що підтверджується реєстром надходжень та розрахунком суми основного боргу для підприємства Комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарка» (код ЄДРПОУ 35450817) за договором постачання природного газу від 02.10.2023 № 5494-ТКЕ(23)17 станом на 26.05.2025.
Як зазначив позивач, враховуючи, що відповідач не здійснив оплату поставленого природного газу в повному обсязі, чим порушив вимоги п. 5.1 договору, станом на дату звернення до суду із позовом відповідач має основну заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ за період з листопада 2023 року до квітня 2024 року за договором в розмірі 1 151 475, 77 грн.
Водночас, 28.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в яких позивач, серед іншого, зазначив, що відповідно до договору про договірне списання з відповідача на користь позивача списуються незначні суми коштів (в порівнянні з сумою основного боргу) в погашення заборгованості, в наслідок чого змінюється основна заборгованість за поставлений природний газ за договором постачання природного газу № 5494-ТКЕ(23)-17 від 02.10.2023. У зв'язку з цим, позивач надав оновлений «Розрахунок основного боргу для підприємства Комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарка» (код ЄДРПОУ 35450817) за договором постачання природного газу від 02.10.2023 № 5494-ТКЕ(23)17 станом на 27.10.2025» і просив суд врахувати його при ухваленні рішення по справі.
Так, відповідно до розрахунку суми основного боргу для підприємства Комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарка» (код ЄДРПОУ 35450817) за договором постачання природного газу від 02.10.2023 № 5494-ТКЕ(23)17 станом на 26.05.2025, який долучений до позовної заяви, відповідач на виконання умов договору сплатив на користь позивача (у тому числі шляхом договірного списання) грошові кошти в загальній сумі 5 924 925, 67 грн (останній врахований платіж від 26.05.2025 в сумі 3405,50 грн).
Водночас, зі змісту оновленого розрахунку основного боргу для підприємства Комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарка» (код ЄДРПОУ 35450817) за договором постачання природного газу від 02.10.2023 № 5494-ТКЕ(23)17 станом на 27.10.2025 вбачається, що у період з 27.05.2025 до 24.10.2025 відповідач, на виконання умов договору, сплатив на користь позивача (у тому числі шляхом договірного списання) грошові кошти в загальній сумі 179 927, 61 грн.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі № 911/2033/25 було відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2025.
Отже, зі змісту оновленого розрахунку основного боргу для підприємства Комунальне підприємство Володарської селищної ради «Володарка» (код ЄДРПОУ 35450817) за договором постачання природного газу від 02.10.2023 № 5494-ТКЕ(23)17 станом на 27.10.2025 вбачається, що відповідач сплатив на користь позивача у період 27.05.2025 до 24.06.2025, тобто до відкриття провадження у справі № 911/2033/25, грошові кошти в загальній сумі 25 724, 27 грн, а також у період з 25.06.2025 до 24.10.2025, тобто після відкриття провадження у справі № 911/2033/25, грошові кошти в загальній сумі 154 203, 34 грн.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Положення цієї норми можуть бути застосовані судом лише у разі встановлення обставин відсутності між сторонами спірного матеріального правовідношення (постанова Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/18700/20).
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).
З урахуванням зазначеного вище, оскільки суд встановив, що відповідач після відкриття провадження у справі № 911/2033/25 сплатив на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 154 203, 34 грн, а відтак частково погасив суму заявленого до стягнення основного боргу, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі № 911/2033/25 за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» про стягнення 154 203, 34 грн основного боргу підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Водночас, оскільки відповідач сплатив на користь позивача у період 27.05.2025 до 24.06.2025, тобто до відкриття провадження у справі № 911/2033/25, грошові кошти в загальній сумі 25 724, 27 грн, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» про стягнення 25 724, 27 грн основного боргу задоволенню не підлягають, у зв'язку із чим в цій частині суд відмовляє в позові.
Отже, суд встановив, що станом на дату розгляду даної справи відповідач зобов'язання за договором в частині оплати поставленого природного газу виконав лише частково, сплативши на користь позивача за поставлений природний газ у спірному періоді грошові кошти в загальній сумі 6 104 853, 28 грн, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором в загальній сумі 971 548, 16 грн. Протилежного матеріали справи не містять. Доказів оплати заборгованості до суду не надано.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого газу, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, а також оскільки відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 25 724, 27 грн до відкриття провадження у справі № 911/2033/25, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 971 548, 16 грн.
Щодо клопотання Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» про розстрочення виконання рішення у справі № 911/2033/25, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Частинами 4, 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Суд зазначає, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом з тим, підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору (правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23).
Крім цього, звертаючись до висновків Верховного Суду в постановах від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23, від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 (пункт 4.12), суд зауважує, що хоча підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно з ст. 331 ГПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють його виконання, водночас питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.
Суд наголошує на тому, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
При цьому, відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України, саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
В обґрунтування підстав для розстрочення виконання рішення відповідач посилається на те, що заборгованість за природний газ виникла не з власної волі відповідача, а внаслідок затримки проведення розрахунків з різниці в тарифах на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII від 03.11.2016 та інших факторів, що впливають на платоспроможність підприємства. Крім того, відповідач зауважив, що КП Володарської селищної ради «Володарка» було узгоджено відповідні обсяги заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії. Як зазначив відповідач, станом на 08.10.2025 зазначені вище розрахунки не проведено, заборгованість з державного бюджету перед підприємством з різниці в тарифах на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії становить 9 427 916, 94 грн. Відповідач вказав, що не маючи достатніх коштів від господарської діяльності розраховувало на компенсацію різниці в тарифах, оскільки неспроможне погасити спірну заборгованість, а тому затримка проведення розрахунків істотно вплинула на здатність підприємства виконувати свої зобов'язання, в тому числі перед постачальниками енергоносіїв. Згідно пояснень відповідача, за результатами роботи підприємства за 1 півріччя 2025 року фінансовий результат становить: 2379,4 тис. грн. (збиток); дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги становить 3251,9 тис. грн.; за розрахунками з бюджетом 14856,8 тис. грн, в тому числі з невідшкодованої різниці в тарифах з державного бюджету 14837,5 тис. грн. Відповідач посилається на те, що наразі не має такого фінансового становища, яке б дозволило погасити суму заборгованості за договором № 5494-ТКЕ (23)-17 одним платежем. Водночас, наголосивши на тому, що підприємство не ухиляється від сплати заборгованості, а навпаки шукає способи її погашення перед позивачем; примусове стягнення заборгованості неминуче призведе до зупинки роботи підприємства та зриву опалювального сезону. Також відповідач просив суд врахувати, що в аналогічній справі № 911/3437/24 про стягнення позивачем з відповідача 2 176 637, 99 грн судом затверджено мирову угоду, за якою розстрочено заборгованість на 36 місяців. Підприємство дотримуючись умов цієї мирової угоди сплатило позивачу власними коштами 451 161, 19 грн. Оремо відповідач зазначив, що у Володарській територіальній громаді відсутні альтернативи централізованому опаленню в багатоквартирних будинках, бюджетних установах, закладах освіти, культури, охорони здоров'я та інших юридичних осіб; підприємство розпочало підготовку до опалювального сезону 2025-2026 років, що потребує значних матеріально-технічних витрат для виконання запланованих робіт; підприємство є збитковим за результатами виконання зобов'язань з теплопостачання. Наведені обставини, на думку відповідача, є достатніми для розстрочення виконання рішення суду у даній справі на дванадцять місяців рівними платежами.
У свою чергу позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, вважаючи, що відповідач не надав доказів настання виняткових обставин, визначених ч. 4 ст. 331 ГПК України, які були б підставою для відстрочення виконання рішення у даній справі. Позивач вважав, що відповідач не надав жодних доказів наявності обставин непереборної сили (зокрема сертифікат ТПП), а та обставина, що закінчився або починається опалювальний сезон - не може бути підставою для розстрочки.
При вирішенні питання щодо надання розстрочки виконання рішення, суд враховує, що в даному випадку відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем одним разовим платежем. При цьому, інтерес відповідача полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплати наявного боргу частинами.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість за природний газ виникла не з власної волі відповідача, а внаслідок затримки проведення розрахунків з різниці в тарифах на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VIII. Відповідач зазначив, що не маючи достатніх коштів від господарської діяльності розраховувало на компенсацію різниці в тарифах, оскільки неспроможне погасити спірну заборгованість. Також, виникнення зазначеної заборгованості спричинено неналежною оплатою побутових споживачів мешканців с. Володарка за отриману теплову енергію.
При розгляді клопотання про розстрочення виконання рішення судом враховано поведінку відповідача, який незважаючи на затримку проведення розрахунків з різниці в тарифах на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії, передбачених Законом № 1730-VIII, продовжує систематично здійснювати оплату за спожитий природний газ у спірному періоді частинами шляхом договірного списання.
Так, після відкриття провадження у даній справі № 911/2033/25 КП Володарської селищної ради «Володарка» сплатило на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 154 203, 34 грн, що свідчить, що підприємство не ухиляється від сплати заборгованості, а навпаки шукає способи її погашення перед позивачем.
Крім того, зі змісту заяви відповідача вбачається, що в аналогічній справі № 911/3437/24 за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до КП Володарської селищної ради «Володарка» про стягнення 1 976 850, 18 грн ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2025 у справі № 911/3437/24 затверджено мирову угоду, за якою розстрочено заборгованість на 36 місяців, на виконання умов якої КП Володарської селищної ради «Володарка», дотримуючись умов цієї мирової угоди, сплатило позивачу власними коштами 451 161, 19 грн, що підтверджується долученими до заяви копіями платіжних інструкцій. Наведене додатково підтверджує, що надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду у даній справі не є інструментом ухилення від виконання рішення, а свідчить про те, що боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
Посилання позивача на те, що відповідач не надав жодних доказів наявності обставин непереборної сили (зокрема сертифікат ТПП) судом відхиляється, оскільки, у даному випадку відповідач не обґрунтовує свої посилання на надзвичайні обставини з метою звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язання, а лише просить розстрочити таке виконання.
Суд враховує, що військова агресія Російської Федерації проти України та усі пов'язані з нею негативні наслідки є об'єктивними обставинами, в яких доводиться існувати як відповідачу по справі, так і позивачу.
У той же час, позивачем не надано жодного доказу та не доведено погіршення його матеріального стану внаслідок неможливості виконання боржником рішення суду у даній справі одним платежем, як і не надано доказів того, що у випадку надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.
Суд вважає, що в даному випадку негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча забезпечить виконання цього рішення, однак не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, призведе до арешту коштів КП Володарської селищної ради «Володарка», що унеможливить його подальшу роботу та зриву підготовки до опалювального сезону 2025-2026, що потребує значних матеріально-технічних витрат для виконання запланованих робіт. Наведене, у свою чергу, завдасть шкоди відповідачу та кінцевим споживачам с. Володарка.
На переконання суду, у даному випадку оптимальним та таким, що враховує інтереси двох сторін, є розстрочення виконання рішення протягом 6 місяців, період розстрочення якого припадає опалювальний сезон 2025-2026 роки, з яким зростуть надходження до бюджету підприємства за рахунок оплати послуг з опалення, що надасть можливість підприємству накопичити певну суму грошових коштів для сплати заборгованості.
При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавляється того, на що розраховував (у даному випадку стягнення коштів), а відповідач, у свою чергу, зможе виконати зобов'язання протягом 6 місяців, що з урахуванням його фінансового становища зменшить негативні наслідки для нього, а відтак, розстрочення виконання рішення на 6 місяців у даній справі не порушує баланс інтересів сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі 916/190/18 зазначила, що відстрочення або розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення.
Отже, розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов'язання відповідача, а тому не звільняє останнього від наслідків порушення відповідного зобов'язання.
На переконання суду, відстрочення виконання рішення суду надасть можливість Комунальному підприємству Володарської селищної ради «Володарка» покращити фінансову ситуацію в майбутньому, отримати дохід після початку опалювального сезону 2025/2026 року та компенсацію різниці в тарифах від Держави, за рахунок чого погасити заборгованість перед позивачем, та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін і переслідуватиме мету недопущення ще більшого погіршення економічної ситуації відповідача.
Частиною 6 ст. 238 ГПК України визначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
З огляду на викладене вище, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізувавши докази в обґрунтування клопотання відповідача, зважаючи на необхідність врахування інтересів обох сторін, враховуючи їх фінансовий стан, а також враховуючи поведінку відповідача, господарський суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим і існують об'єктивні підстави для часткового задоволення клопотання відповідача та можливості відстрочення виконання рішення суду по даній справі на 6 місяців до 30.06.2026.
Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують наведених вище висновків суду.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 11 658, 58 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 911/2033/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» про стягнення 154 203, 34 грн основного боргу підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» (місцезнаходження: с. Володарка, пров. Перемоги, буд. 3, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09301; код ЄДРПОУ 35450817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) 971 548, 16 грн основного боргу та 11 658, 58 грн судового збору.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Клопотання Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» вх. № суду 8963 від 08.10.2025 про визначення порядку виконання рішення задовольнити частково.
6. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2025 у справі № 911/2033/25 про стягнення з Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 971 548, 16 грн основного боргу та 11 658, 58 грн судового збору рівними частинами строком на 6 (шість) місяців за наступним графіком:
- до 30.11.2025 - 163 867, 79 грн;
- до 31.12.2025 - 163 867, 79 грн;
- до 31.01.2026 - 163 867, 79 грн;
- до 28.02.2026 - 163 867, 79 грн;
- до 31.03.2026 - 163 867, 79 грн;
- до 30.04.2026 - 163 867, 79 грн;
7. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 10.11.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко