вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" жовтня 2025 р. Справа № 911/408/17 (911/2278/25)
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
до ОСОБА_1
про зобов'язання повернути майно
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/408/17
за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»
про банкрутство
Представники:згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/408/17 за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Київської області від 20.03.2017 у справі № 911/408/17 визнано банкрутом Дочірнє підприємство «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» Фесенка Євгена Миколайовича.
Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено 24.03.2017, номер публікації якого 41448.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2018 у справі № 911/408/17 призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Кардаша Сергія Леонідовича.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2022 у справі № 911/408/17 призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2022 у справі № 911/408/17 відсторонено арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича від виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»; призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/408/17 відсторонено арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича від виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»; призначено ліквідатором Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича.
На даний час у справі № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» триває ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута 19.05.2025 призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.
До Господарського суду Київської області від Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшла позовна заява б/н від 15.07.2025 (вх. № 6564 від 15.07.2025) про зобов'язання повернути майно, у якій він просить суд зобов'язати ОСОБА_1 повернути Дочірньому підприємству «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» транспортний засіб, а саме: автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску (інв. 12016).
В обґрунтування вказаного позову позивач посилається на те, що майно (транспортний засіб) відповідач набув за результатами аукціону, який в подальшому визнано в судовому порядку недійсним, а тому необхідним є застосування наслідків недійсності правочину з метою повернення активу в ліквідаційну масу банкрута.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2025 прийнято вищезазначену позовну заяву Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича б/н від 15.07.2025 (вх. № 6564 від 15.07.2025) про зобов'язання повернути майно до розгляду і відкрито провадження щодо розгляду даної позовної заяви у відокремленому провадженні в межах справи № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», призначено судове засідання на 08.09.2025 та витребувано у сторін певні документи.
08.09.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 02-146/73 від 08.09.2025 (вх. № 5649/25 від 08.09.2025) про проведення судового засідання, що призначено на 08.09.2025, без участі ліквідатора Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2025, враховуючи неявку у судове засідання представників сторін та невиконання ними вимог суду, розгляд даної справи відкладено на 09.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2025, враховуючи неявку у судове засідання представників сторін та невиконання ними вимог суду, розгляд даної справи відкладено на 30.10.2025.
09.10.2025 суд, з метою підтвердження наявної інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи - відповідача у даній справі, здійснив пошук даних в Єдиному державному демографічному реєстрі, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі, наявній у матеріалах справи.
Крім того, судом здійснено оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, що призначено на 30.10.2025.
Присутній у судовому засіданні 30.10.2025 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач (його представник), належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 30.10.2025 не з'явився, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 30.10.2025, відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
З матеріалів справи № 911/408/17 про банкрутство Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» вбачається, що в період з 11.06.2018 по 16.11.2021 (та в подальшому до 18.01.2022 як тимчасово виконуючий обов'язки) повноваження ліквідатора банкрута - Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» виконував арбітражний керуючий Кардаш Сергій Леонідович.
Рішенням арбітражного керуючого Кардаша Сергія Леонідовича № 27/06-19-1 від 27.06.2019, за результатом конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», організатором аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Форвард», з яким укладено відповідний договір про організацію та проведення аукціону. Кандидатура організатора аукціону погоджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 391 від 28.08.2019.
В ході виконання повноважень ліквідатора арбітражним керуючим Кардашем Сергієм Леонідовичем було здійснено дії щодо реалізації майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» шляхом проведення низки аукціонів.
Зокрема, 11.09.2019 на веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення № 62353 про проведення аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» частинами, у складі 14 лотів.
Так, до продажу було запропоновано майно банкрута - Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» у складі 14 лотів:
- лот № 1: нежитлова будівля (будівля контори інв. 12002 та будівля складу інв. 12008) в літ. «А» з початковою вартістю 28 000, 00 грн без ПДВ;
- лот № 2: нежитлова будівля (будинок павільйона інв. 12004) в літ. «Б» з початковою вартістю 96 300, 00 грн без ПДВ;
- лот № 3: нежитлова будівля (ангар інв. 12007) в літ. «В» з початковою вартістю 6 400, 00 грн без ПДВ;
- лот № 4: нежитлова будівля (майстерня цеху інв. 12003) в літ. «Ж» з початковою вартістю 16 700, 00 грн без ПДВ;
- лот № 5: нежитлова будівля (зварювальний цех інв. 12005) в літ. «Д» з початковою вартістю 6 900, 00 грн без ПДВ;
- лот № 6: нежитлова будівля (підсобна будівля інв. 12006) в літ. «Е» з початковою вартістю 10 600, 00 грн без ПДВ;
- лот № 7: автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску (інв. 12016) з початковою вартістю 34 600, 00 грн без ПДВ;
- лот № 8: автомобіль ЗИЛ 5301 АО, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2003 року випуску (інв. 12017) з початковою вартістю 6 000, 00 грн без ПДВ;
- лот № 9: тралер, 2005 р.в. (інв. 12035) з початковою вартістю 7 600, 00 грн без ПДВ;
- лот № 10: трактор ДТ-75 Б ТХС, 2005 року випуску (інв. 12037) з початковою вартістю 5 100, 00 грн;
- лот № 11: земснаряд МЗ, 2007 року випуску (інв. 12038) з початковою вартістю 103 700, 00 грн без ПДВ;
- лот № 12: екскаватор ТЕ-3М (драглайн), 1983 року випуску (інв. 12034) з початковою вартістю 27 000, 00 грн;
- лот № 13: катамаран, 2012 року випуску (інв. 12036) з початковою вартістю 3 000, 00 грн;
- лот № 14 у складі: 1) механічний тельфер (ручний) 1986 року випуску (інв. 18014) - в неробочому стані; 2) сейф 1968 року випуску (інв. 18013); 3) холодильник «Дніпр» 1994 року випуску (інв. 18015) - в неробочому стані, з початковою вартістю 615,00 грн без ПДВ.
04.10.2019 на веб-сайті Вищого господарського суду України організатором аукціону розміщено повідомлення № 62967 про результати проведення аукціону з продажу майна частинами, зокрема повідомлено, що аукціони з продажу лотів № 7, № 8, № 9 - визнано такими, що не відбулись з причин наявності на торгах лише одного учасника; аукціони з продажу лотів № 10, № 11, № 12, № 13, № 14 - визнано такими, що не відбулись з причин відсутності учасників.
07.10.2019 на веб-сайті Вищого господарського суду України було розміщено оголошення № 63008 про проведення повторного аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» по лотах № 7-14.
11.10.2019 на веб-сайті Вищого господарського суду України було розміщено повідомлення № 63328 про те, що аукціони, які були призначені на 10.10.2019 з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», а саме - по лотах №№ 1-6, визнано такими, що відбулись. Переможцем аукціонів став ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними протоколами про проведення аукціонів.
16.10.2019 на веб-сайті Вищого господарського суду України організатором аукціону розміщено повідомлення № 63517 про результати проведення аукціону з продажу майна частинами, зокрема повідомлено, що аукціони, призначені на 05.11.2019 з продажу лотів № 10, № 11, № 12, № 13, № 14 - визнано такими, що не відбулись з причин відсутності учасників.
В той же час, 05.11.2019 були проведені аукціони з продажу лотів № 7-9, зокрема переможцем аукціону з продажу лоту № 7 став ОСОБА_1 , ціна продажу 55 000, 00 грн; переможцем аукціону з продажу лоту № 8 став ОСОБА_3 , ціна продажу 4 800, 00 грн; переможцем аукціону з продажу лоту № 9 став ОСОБА_3 , ціна продажу 10 200 ,00 грн.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що переможцем аукціону з продажу лоту № 7 - автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску (інв. 12016) став ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ціна продажу 55 000, 00 грн, що підтверджується протоколом № 7 про проведення аукціону від 05.11.2019.
Водночас, судом встановлено, що результати аукціонів з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» оскаржувалися до Господарського суду Київської області.
Так, рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2022 у справі № 911/408/17, зокрема:
- визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», проведеного 05.11.2019 щодо лоту № 7, а саме: автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску (інв. 12016), який оформлено протоколом № 7 від 05.11.2019, шляхом визнання недійсними: протоколу № 7 від 05.11.2019, виданого ТОВ «Торговий будинок «Форвард» та договору купівлі-продажу, укладеного між ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» та переможцем аукціону ОСОБА_1 .
Отже, рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2022 у справі № 911/408/17 визнано недійсними протокол № 7 від 05.11.2019, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Форвард», а також договір купівлі-продажу майна (автомобілю КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску), укладений між Дочірнім підприємством «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» та ОСОБА_1 , за результатом проведення аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф». Зазначеного договору купівлі-продажу до матеріалів даної справи не надано, проте вказані обставини встановленні в рішенні Господарського суду Київської області від 08.02.2022 у справі № 911/408/17.
Вказане рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2022 у справі № 911/408/17 в апеляційному та касаційному порядку не скасовано та є чинним.
З матеріалів даної справи вбачається, що ліквідатор Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович 16.06.2025 звернувся до ОСОБА_1 з вимогою вих. № 02-146/27 від 12.06.2025 про повернення майна, у якій просив протягом семи днів з дати отримання цієї вимоги забезпечити повернення майна, котре належить на праві власності банкруту, а саме автомобілю КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску, ліквідатору Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» арбітражному керуючому Демчану Олександру Івановичу.
Проте, ОСОБА_1 на вищезазначену вимогу не відповів, майно (автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску) банкруту не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб'єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Недійсність договору як приватноправова категорія спрямована на недопущення порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті "нівелювання" правового результату, породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу, набуття, зміни, встановлення або припинення прав взагалі).
Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція (лат. restitutio - "відновлення") - повернення становища сторін недійсного правочину у початковий стан.
Реституція як спосіб захисту порушеного права закріплена у ст. 216 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (у цій нормі матеріального права закріплено саме двосторонню реституцію).
Реституція визначає спеціальний наслідок недійсного правочину, а тому її ознаки та особливості застосування безпосередньо пов'язані із природою самого недійсного правочину.
Реституція застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. При цьому реституція спрямована на відновлення statusquoante у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов'язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абз. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов'язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абз. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України). Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв'язку із вчиненням недійсного правочину (ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Отже, Цивільний кодекс України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: 1) двостороння реституція повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абз. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України); 2) відшкодування вартості того, що учасники відповідних правовідносин одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Крім того, можливість повернення майна, переданого, у тому числі, на виконання недійсного правочину, шляхом пред'явлення вимоги набувачу, який не є стороною недійсного правочину, а так само володіння яким (майном) згодом відпала, урегульовано положеннями глави 83 Цивільного кодексу України.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Суд звертає увагу, що правило ст. 216 Цивільного кодексу України застосовується виключно до сторін правочину.
Водночас частинами 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього.
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку із зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що, за загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов'язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.
З матеріалів даної справи вбачається, що між позивачем та відповідачем існували договірні відносини, які виникли з аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», проведеного 05.11.2019, результати якого було оформлено протоколом № 7 про проведення аукціонів від 05.11.2019 та договором купівлі-продажу майна.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2022 у справі № 911/408/17 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф», проведеного 05.11.2019 щодо лоту № 7, а саме: автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску (інв. 12016), який оформлено протоколом № 7 від 05.11.2019, шляхом визнання недійсними: протоколу № 7 від 05.11.2019, виданого ТОВ «Торговий будинок «Форвард» та договору купівлі-продажу, укладеного між ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» та переможцем аукціону ОСОБА_1 .
Так, рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2022 у справі № 911/408/17 встановлено та підтверджено вибуття з володіння банкрута, належного йому на праві власності, майна на незаконних підставах.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за наявності визнаного в судовому порядку правочину недійсним, поновлення сторін договору купівлі-продажу, укладеного за результатами аукціону від 05.11.2019, у попередньому становищі не відбулося.
За таких обставин, оскільки до вибуття майна призвів правочин (аукціон), який судом визнано недійсним і цей правочин в силу ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не створює правових наслідків для його вчинення, в тому числі й переходу права власності, тобто майно набуте поза межами правової підстави, а саме коли правова підстава переходу згодом відпала, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно набуте майно в натурі.
Водночас, суд звертає увагу, що враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем коштів за майно, суд позбавлений можливості стягнути з боржника на користь переможця аукціону, одержаних за правочином коштів.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які подаються сторонами повинні бути належними, допустимими, достовірними та вірогідними.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів повернення банкруту майна (автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску) суду не надав.
З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши обставини справи і наявні у ній докази, вважає, що позивачем доведено наявність необхідності здійснити захист права власності на майно банкрута, що ним було передано на виконання недійсного договору купівлі-продажу, укладеного внаслідок реалізації відповідного майна на аукціоні, та повернути актив в ліквідаційну масу банкрута.
За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_1 повернути Дочірньому підприємству «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» транспортний засіб, а саме: автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску (інв. 12016) підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 7, 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 2, 73-79, 86, 91, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича задовольнити.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) повернути Дочірньому підприємству «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» (07412, Київська область, Броварський район, село Рожни, вулиця Торфова, будинок 1, ідентифікаційний код - 24888059) транспортний засіб, а саме: автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску (інв. 12016).
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» (07412, Київська область, Броварський район, село Рожни, вулиця Торфова, будинок 1, ідентифікаційний код - 24888059) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення підписано: 10.11.2025.
Суддя Т.В. Лутак