вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2025 р. Справа № 911/2595/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Лосєва Віктора Вікторовича від 14.10.2025 про визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Лосєва Віктора Вікторовича
до Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс»
про стягнення 339519,70 грн,
без участі представників сторін,
Фізична особа-підприємець Лосєв Віктор Вікторович (далі - позивач, ФОП Лосєв В.В.) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 13.08.2025 до Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» (далі - відповідач, ДП «СЛП «Київоблагроліс») про стягнення 339519,70 грн, з яких: 334533,77 грн - основний борг; 4545,99 грн - пеня; 439,94 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором від 03.10.2022 № 03-10/22-01-П про надання послуг (лісозаготівля).
Господарський суд Київської області рішенням від 13.10.2025 позов задовольнив повністю.
Через підсистему «Електронний суд» 15.10.2025 від ФОП Лосєва В.В. надійшла заява про визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення (документ сформований в системі «Електронний суд» 14.10.2025), у якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ДП «СЛП «Київоблагроліс» на користь ФОП Лосєва В.В. судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.
Обгрунтовуючи заяву, позивач посилається на те, що з метою отримання правничої допомоги у цій справі ФОП Лосєв В.В., як клієнт, уклав із Адвокатським об'єднанням «Баєрс», як виконавцем, додаткову угоду № 2 від 11.08.2025 до договору про надання правничої допомоги № 24/04-2025 від 24.04.2025, в рамках виконання якої виконавець надав клієнту послуги з правничої допомоги на суму 40000,00 грн.
Позивач стверджує, що ціна позову та значення справи для нього є суттєвими, оскільки заборгованість, що стягується в рамках цього позову, складає 70,36% від всієї суми наданих послуг за договором і ця заборгованість не сплачувалась відповідачем впродовж майже двох років.
З урахуванням вкрай складної економічної ситуації, яка існує в країні внаслідок збройної агресії рф проти України, позивач, який є фізичною особою-підприємцем і перебуває в завідомо менш вигідному економічному становищі ніж відповідач, який є державним підприємством, ФОП Лосєв В.В. несе суттєві економічні втрати через майже дворічну затримку в розрахунках з боку відповідача, до того ж у такому значному обсязі від загальної суми договору.
Позивач зауважив, що справа розглядалася в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого провадження, а отже складність справи, на думку позивача, не є мінімальною, в ході розгляду справи було проведено чотири судових засідання.
Ухвалою від 15.10.2025 суд призначив заяву ФОП Лосєва В.В. 14.10.2025 про визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2025.
Через підсистему «Електронний суд» 16.10.2025 від ДП «СЛП «Київоблагроліс» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 8000,00 грн.
На думку відповідача, розмір витрат на професійну правову допомогу в цій справі у розмірі 40000,00 грн є безпідставно завищеним, неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаної роботи та предметом спору.
В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначає про те, що у цій справі час, витрачений надавачем правничої допомоги, оцінено з розрахунку 4000,00 грн за 1 год., що у 83,32 рази перевищує розмір мінімальної погодинної оплати праці, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», при тому, що справа, яка розглядалася, не відноситься до категорії складних і, враховуючи сталість судової практики, не потребувала від виконавця надзвичайних зусиль для її юридичного супроводу. Заявлена позивачем сума оплати правничої допомоги за 10 робочих годин, тобто трохи більше, ніж за один робочий день, у 2,3 рази перевищує середню місячну заробітну плату в Україні, яка за офіційними даними ПФУ у 2024 році склала 17486,60 грн. Сума витрат на правову допомогу, заявлена позивачем, перевищує 10% ціни позову. Юридичними документами, що розглядалися, були стандартний договір про надання послуг з додатковою угодою до нього. Таким чином, на думку відповідача, конкретні обставини справи не виправдовують заявлений розмір оплати.
Крім того відповідач просить суд врахувати, що ДП «СЛП «Київоблагроліс» перебуває у складному фінансовому стані через військову агресію проти України, оголошений 24.02.2022 воєнний стан та мобілізацію і має значну заборгованість з податкових та інших обов'язкових платежів.
Також відповідач зауважує, що згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної судової адміністрації України, середня заробітна плата суддів Господарського суду Київської області у першому півріччі 2025 року склала 124947,00 грн на місяць до утримання податків і 96209,00 грн на місяць після утримання податків.
Кількість робочих годин на місяць при восьмигодинному робочому дні становить від 160 до 180 годин. Таким чином, середня погодинна оплата праці суддів Господарського суду Київської області складає не більше 780,92 грн до утримання податків і 601,31 грн після утримання податків. Відповідач вважає, що складність робіт з надання правничої допомоги у розглянутій справі не може перевищувати складність роботи з її судового розгляду, тому оплата правничої допомоги з розрахунку 800,00 грн за одну годину і. відповідно. 8000,00 грн за 10 відпрацьованих представником позивача годин є співмірною, розумною і справедливою.
Через підсистему «Електронний суд» 17.10.2025 від ДП «СЛП «Київоблагроліс» надійшла заява, у якій відповідач просить суд: розглянути заяву позивача без участі представника відповідача; задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, визначивши розмір цих витрат в сумі, що не перевищує 8000,00 грн.
У судове засідання 20.10.2025 представники сторін не з'явилися.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає вирішенню питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд здійснив розгляд заяви ФОП Лосєва В.В. від 14.10.2025 про визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що очікував понести витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом цієї справи, орієнтовний розмір яких складає 30000,00 грн, однак може змінитися в залежності від необхідності вчинення процесуальних дій.
Також позивач зробив заяву про те, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також їх обґрунтований та точний розрахунок буде надано суду в установлені ГПК України строки.
Згідно із частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Рішення суду в цій справі ухвалено 13.10.2025, а тому п'ятиденний строк для подання до суду доказів, які підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 20.10.2025 (з урахуванням того, що останній п'ятий день строку припадав на вихідний день).
Із заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази понесення витрат на правову допомогу, ФОП Лосєв В.В. звернувся до суду 14.10.2025, про що свідчить дата формування документа в системі «Електронний суд».
Отже позивач дотримався передбаченого частиною восьмою статті 129 ГПК України строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ФОП Лосєву В.В. у цій справі надавалась адвокатом Багрієм Ігорем Олександровичем, який діє на підставі ордеру серії АІ № 1948024, виданого 13.08.2025 Адвокатським об'єднанням «Баєрс».
Суд установив, що 24.04.2025 ФОП Лосєв В.В. (клієнт) і Адвокатське об'єднання «Баєрс» (виконавець) уклали договір № 24/04-2025 про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався надати, а клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу, що складається зі здійснення захисту клієнта у кримінальному провадженні № 12025111180000152 від 17.04.2025.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що в разі необхідності сторони за взаємною згодою шляхом укладання відповідних додаткових угод можуть домовитись про зміну або уточнення завдання.
11.08.2025 клієнт і виконавець уклали додаткову угоду № 2 до договору від 24.04.2025 № 24/04-2025 про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 1 якої погодили додатковий перелік послуг правничої допомоги, які виконавець зобов'язується надати, а клієнт - прийняти та оплатити.
Додаткові послуги полягають у наданні правничої допомоги щодо стягнення на користь клієнта заборгованості, яка виникла на підставі договору про надання послуг (лісозаготівля) № 03-10/22-01-П від 03.10.2022 та договору надання автотранспортних послуг (вантажних перевезень) № 24-10/22-01-ВП від 24.10.2022 (пункт 2 додаткової угоди № 2).
Згідно з підпунктами 3.1-3.6 додаткової угоди № 2 послуги з правничої допомоги, передбаченої пунктом 2 цієї додаткової угоди, можуть включати в себе: аналіз наданих клієнтом документів та формування правової позиції по справі; розрахунок суми заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річних; підготовка позовної заяви (позовних заяв), формування додатків до неї (них) та подання до суду першої інстанції; підготовка, збирання та подача необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, правовий аналіз відзиву, доказів, заяв та клопотань інших учасників справи; підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, відповіді на відзив, надання пояснень суду, підготовка заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; забезпечення представництва та участь у судових засіданнях суду першої інстанції (за необхідності).
Пунктом 4 додаткової угоди № 2 визначено, що договірна ціна (вартість) правничої допомоги, обумовленої в підпунктах 3.1-3.8 пункту 3 цієї додаткової угоди, визначається за домовленістю сторін та розраховується виходячи з часу, затраченого для надання правничої допомоги. Вартість однієї людино/години надання правничої допомоги становить 4000,00 грн без ПДВ.
Відповідно до пункту 6 додаткової угоди № 2 перелік наданої правничої допомоги за даною додатковою угодою включається до акту здачі-приймання правничої допомоги, що підписується сторонами протягом 5 (п'яти) банківських днів після надання правничої допомоги.
21.08.2025 виконавець виставив клієнту рахунок на оплату № 04 за надання послуг правничої допомоги згідно ДУ № 2 до договору у кількості 10 год. на суму 40000,00 грн.
13.10.2025 ФОП Лосєв В.В. і Адвокатське об'єднання «Баєрс» підписали акт здачі-приймання правничої допомоги до договору № 24/04-2025 про надання правничої допомоги від 24.04.2025 та додаткової угоди № 2 від 11.08.2025 про те, що виконавець за завданням замовника виконав такі послуги (справа № 911/2595/25):
- аналіз наданих клієнтом документів та формування правової позиції по справі - 1 год. на суму 4000,00 грн;
- розрахунок суми заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річних - 1 год. на суму 4000,00 грн;
- підготовка позовної заяви (позовних заяв), формування додатків до неї (них) та подання до суду першої інстанції - 3 год. на суму 12000,00 грн;
- підготовка, збирання та подача необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, правовий аналіз відзиву, доказів, заяв та клопотань інших учасників справи - 1 год. на суму 4000,00 грн;
- підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, відповіді на відзив, надання пояснень суду, підготовка заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб - 2 год. на суму 8000,00 грн;
- забезпечення представництва та участь у судових засіданнях суду першої інстанції - 2 год. на суму 8000,00 грн.
Загалом для надання правничої допомоги виконавцем затрачено 10 год. на суму 40000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 37 від 13.10.2025 ФОП Лосєв В.В. перерахував на рахунок Адвокатського об'єднання «Баєрс» 40000,00 грн із призначенням платежу «За надання правничої допомоги згідно рахунку № 04 від 21.08.2025 року. Без ПДВ».
Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих ФОП Лосєвим В.В. доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Багрієм І.О. професійної правничої допомоги позивачу в цій справі. Отже витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Як вже було зазначено, відповідач подав клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу до 8000,00 грн, посилаючись, зокрема, на їх неспівмірність зі складністю справи, значне перевищення ринкової погодинної ставки оплати праці, а також на те, що справа не є складною, оскільки стосувалася типового спору про стягнення заборгованості за договором.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно із частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду інститут компенсації витрат на правничу допомогу має дві основні мети: компенсаторну - відшкодування стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрат, понесених у зв'язку із судовим процесом; превентивну - стримування іншої сторони від порушення прав та інтересів шляхом спонукання діяти добросовісно, без зловживань процесуальними правами.
Разом з тим суд наголошує, що вказані витрати не можуть виступати способом безпідставного або надмірного збагачення сторони, на користь якої їх присуджено. Витрати на правничу допомогу не повинні перетворюватися на додаткове джерело доходу або економічну вигоду, оскільки це суперечить суті та призначенню цього інституту.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 тощо).
Крім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд установив, що ФОП Лосєв В.В. та Адвокатське об'єднання «Баєрс» уклали договір від 24.04.2025 № 24/04-2025 про надання правничої допомоги, додатковою угодою № 2 від 11.08.2025 до якого вартість однієї людино/години надання правничої допомоги встановлена у розмірі 4000,00 грн. На підтвердження надання послуг складено акт здачі-приймання правничої допомоги від 13.10.2025, відповідно до якого адвокатом було виконано роботи загальною тривалістю 10 годин на суму 40000,00 грн.
Оцінюючи заявлену суму витрат на правничу допомогу, суд виходить із принципів розумності, співмірності та необхідності таких витрат для належного захисту прав сторони у конкретній справі.
Суд бере до уваги, що ця справа не відноситься до категорії складних, предметом спору є стягнення заборгованості за договором про надання послуг, правова кваліфікація правовідносин не викликала складнощів, фактичні обставини підтверджувалися письмовими доказами, а судовий розгляд здійснювався в межах загального позовного провадження без призначення експертиз або залучення значного обсягу доказової бази.
Суд також врахував співвідношення заявленої суми витрат (40000,00 грн) із ціною позову (339519,70 грн), що становить понад 11% від заявлених до стягнення вимог, а також тривалість фактичного надання правничої допомоги (10 год.), яка, з урахуванням предмета спору та обсягу процесуальних дій, є дещо завищеною.
Крім того, суд звертає увагу, що виокремлення адвокатом таких послуг, як «аналіз наданих клієнтом документів та формування правової позиції по справі» та «розрахунок суми заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річних», як самостійних видів адвокатської діяльності, є необґрунтованим, оскільки зазначені дії за своєю суттю охоплюються діями з підготовки позовної заяви.
Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/789/21.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям розумності, співмірності та необхідності, визначеним статтею 129 ГПК України, а тому підлягає зменшенню.
Суд частково погоджується з доводами відповідача щодо необхідності зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останні є завищеними порівняно зі складністю справи, обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом.
Відповідач обґрунтовано звернув увагу на високий погодинний тариф (4000,00 грн), який у декілька десятків разів перевищує мінімальний розмір погодинної оплати праці, встановлений законодавством, а також на те, що справа не відноситься до категорії складних, не потребувала спеціальних знань або значного обсягу доказування, а тому такий розмір винагороди за надану правничу допомогу не може бути визнаний співмірним.
Разом із тим, суд не може повністю погодитися з позицією відповідача щодо зменшення витрат до 8000,00 грн, оскільки право позивача на відшкодування реальних та документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу є складовою права на судовий захист.
Суд враховує, що адвокатом позивача було вчинено певний обсяг дій, необхідних для належного представництва інтересів клієнта: підготовлено позовну заяву з додатками, процесуальні документи, здійснювалося представництво в кількох судових засіданнях, проводилася правова оцінка доказів та позиції опонента. Ці дії мають істотне значення для забезпечення реалізації права позивача на ефективний захист та не можуть залишитися без компенсації.
Таким чином, з одного боку суд погоджується з відповідачем у частині необхідності коригування завищеного розміру витрат, а з іншого - враховує реальність та доцільність фактично наданих послуг, забезпечуючи баланс інтересів сторін та принцип справедливості під час розподілу судових витрат.
Беручи до уваги характер і складність справи, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, участь представника позивача у судових засіданнях, підготовку процесуальних документів, суд вважає обґрунтованим покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, що є співмірним і справедливим у конкретних обставинах цієї справи.
Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково заяву фізичної особи-підприємця Лосєва Віктора Вікторовича від 14.10.2025 про визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.
2. Стягнути з Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 24; код ЄДРПОУ 24219849) на користь фізичної особи-підприємця Лосєва Віктора Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складено 10.11.2025.
Суддя О.В. Щоткін