вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/3349/25
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА" б/н від 30.10.2025 р. (вх. № 7696 від 30.10.2025 р.) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цирень Валентини Григорівни 2290,39 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № П145 від 28.08.2023 р., у тому числі - 1761,84 грн. основної заборгованості, 528,55 грн. штрафу,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою б/н від 30.10.2025 р. (вх. № 7696 від 30.10.2025 р.) про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цирень Валентини Григорівни 2290,39 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № П145 від 28.08.2023 р., у тому числі - 1761,84 грн. основної заборгованості, 528,55 грн. штрафу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ч. 3 ст. 147 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З поданої заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості заявлені до Фізичної особи-підприємця Цирень Валентини Григорівни.
За приписами ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.06.2024 р. було здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Цирень Валентини Григорівни, про що здійснено відповідний запис № 2010350060002196162 в Реєстрі.
Отже, у даному випадку заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з боржника Фізичної особи-підприємця Цирень Валентини Григорівни, яка на час звернення вже не мала статусу фізичної особи-підприємця.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 910/8729/18, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов'язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
З 15.12.2017 р. господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17).
Водночас, зазначена вище справа № 910/8729/18 розглядалась судами в порядку позовного, а не наказного провадження.
Разом з тим, частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Проте, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження та визначаючи в якості боржника Фізичну особу-підприємця Цирень Валентину Григорівну, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не взято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
Суд зазначає, що, визначаючись із подальшими заходами задля захисту своїх прав, заявнику слід врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.
За таких обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА" за заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цирень Валентини Григорівни 2290,39 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № П145 від 28.08.2023 р., у тому числі - 1761,84 грн. основної заборгованості, 528,55 грн. штрафу, не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 148, 150, п. 4 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА" (79005, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54, код 39685014) у видачі судового наказу за заявою б/н від 30.10.2025 р. (вх. № 7696 від 30.10.2025 р.) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цирень Валентини Григорівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 2290,39 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № П145 від 28.08.2023 р., у тому числі - 1761,84 грн. основної заборгованості, 528,55 грн. штрафу.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 10.11.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна