ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/10131/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015"
про стягнення 493584,79 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" про стягнення 493584,79 грн, з яких: 378467,24 грн - заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії; 9243,95 грн - пеня, 81619,54 грн - інфляційна складова боргу, 20824,93 грн - 3% річних; 1437,35 грн - плата за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії; 1991,78 грн - плата внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань зі сплати за поставлену теплову енергію за період з листопада 2021 року по травень 2025 року, а також плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10131/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Судом встановлено, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.08.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із п.3 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 19.08.2025 повернута на адресу суду поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.
Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви № 69829/01, № 2672/03).
Відповідач не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил № 270 за адресою, визначеною у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, адреса відповідача є актуальною та отримання відповідачем від суду листа з ухвалою про відкриття провадження у справі перебувало поза межами контролю суду.
Отже, в межах встановленого для розгляду справи строку суд вчинив необхідні та достатні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідно належним чином повідомив відповідача про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, загальною площею 220,4 кв.м (нежилі приміщення №9- 172,8 кв.м., по групі приміщень №10 47,6 кв.м) за адресою м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14.
31.03.2021 позивач направив листом №30/5/3/4842 проєкт договору №1532506-0101 від 02.03.2021 на постачання теплової енергії. Однак, відповідач договір не підписав.
Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/20175/23 ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" 132627,86 грн заборгованості за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року (фактичні нарахування по жовтень 2021 року), а також нараховані на заборгованість за вказаний період інфляційні втрати та 3% річних.
Позовні вимоги у справі, що розглядається, мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 року по травень 2025 року внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії у сумі 378467,24 грн.
Також за доводами позивача у відповідача наявна заборгованість за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у сумі 1437,35 грн та зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у сумі 1991,78 грн.
Посилаючись на прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати теплової енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 9243,95 грн, інфляційну складову боргу у сумі 81619,54 грн та 3% річних у сумі 20824,93 грн.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії/надання здійснює КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна суд встановив, що нежитлове приміщення, загальною площею 220,4 кв.м (нежилі приміщення №9 - 172,8 кв.м., по групі приміщень №10 - 47,6 кв.м) за адресою м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14 належить на праві приватної власності - Товариству з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" (відповідачу у справі).
31.03.2021 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" направило листом №30/5/3/4842 проєкт договору № 1532506-0101 від 02.03.2021 на постачання теплової енергії, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.03.2021, накладною поштового відправлення №0103275697552 від 31.03.2021, фіскальним чеком від 31.03.2021.
Станом на дату подання позовної заяви договір зі сторони відповідача не підписаний.
На підтвердження факту постачання теплової енергії до об'єкту відповідача з листопада 2021 року по травень 2025 року, а також її обсягу позивач надав у матеріали справи: корінці нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон: від 23.10.2021, від 20.10.2022, від 08.04.2023, від 16.10.2023, від 28.03.2024, від 30.10.2024, від 28.03.2025; інформації про відключення будинку 28.03.2022 на опалювальний сезон; акт №11-02-103189 прийняття теплового вузла обліку; акт №24003219 перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача; акт №10005 доступу до теплового пункту; акти №2/2-4/12-4237 від 07.12.2023 та №2/2-4/07-4609 від 01.07.2024 про готовність комерційного обліку споживача до роботи за адресою: м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14; відомості обліку споживання теплової енергії; акти надання послуг з постачання теплової енергії від листопада 2021 року по березень 2025 року та довідку про нарахування за теплову енергію.
Облік споживання теплової енергії будинку за адресою: м. Київ, вул. вул. Кропивницького, буд. 14 здійснюється за особовим рахунком: 1532506-0101.
У поясненнях від 05.11.2025 позивач зазначив, що відповідно до ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", розділів III, XI Методики №315 розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 №358) за відсутності відомостей обліку споживання теплової енергії, які надаються споживачем, облік/нарахування теплоспоживання відповідача здійснється розрахунковим методом.
Позивач стверджує, що відповідач не вносив плату за поставлену теплову енергію у спірний період. За розрахунком позивача за період з листопада 2021 року по травень 2025 року заборгованість відповідача за спожиту послугу з постачання теплової енергії становить 378467,24 грн.
Також згідно із наданих позивачем у матеріали справи рахунку на оплату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії від 31.05.2025, актів виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по травень 2025 року, розрахунку заборгованості, акту звіряння взаєморозрахунків, рахунку від 31.05.2025 на оплату заборгованості внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, актів виконаних робіт від 31.03.2021, від 30.06.2021, від 30.09.2021, рахунку коригувань ОР №153250610090100, у відповідача наявна заборгованість за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у сумі 1437,35 грн та зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у сумі 1991,78 грн.
У зв'язку із простроченням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати теплової енергії, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 9243,95 грн, інфляційну складову боргу у сумі 81619,54 грн та 3% річних у сумі 20824,93 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності врегульовані Законом України "Про теплопостачання".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
- теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;
- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно зі ст.4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Відповідно до п.4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі - Правила №1198) користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Відповідно до ч.4 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.24 Закону України "Про теплопостачання" серед основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01.05.2018 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" здійснює постачання теплової енергії.
З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 року №1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг", внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року №1022.
Згідно ч.2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз.1 ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абз.2 ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на із об-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Позивач зазначає, що відповідач не приймав рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Товариство з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" є власником нежитлового приміщення загальною площею 220,4 кв.м (нежилі приміщення №9 - 172,8 кв.м., по групі приміщень №10 - 47,6 кв.м) за адресою м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14.
Відповідно до ст.319, 322 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 з урахуванням подальших змін.
На вимогу Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивачем оприлюднено на своєму офіційному сайті тексти типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, що є публічними договорами приєднання за посиланням: https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoni-z-kp-kyyivteploen/.
31.03.2021 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" направило листом №30/5/3/4842 проєкт договору № 1532506-0101 від 02.03.2021 на постачання теплової енергії, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.03.2021, накладною поштового відправлення №0103275697552 від 31.03.2021, фіскальним чеком від 31.03.2021.
Згідно із матеріалів справи договір зі сторони відповідача не підписаний.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п.4. Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії).
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів прийняття рішення відповідачем про вибір моделі договірних відносин та укладення з позивачем індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, враховуючи п.4. Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, договір між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та ТОВ "САНРАЙЗ 2015" є укладеним та відповідачеві присвоєно особовий рахунок №153250610090100.
У контексті спірних правовідносин, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, згідно із якою споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.
Відповідно до пункту 29 Правил №1198 теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.
Згідно пункту 36 Правил №1198 теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
За умовами п.40 Правил №1198 споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
На підтвердження факту постачання теплової енергії до об'єкту відповідача з листопада 2021 року по травень 2025 року (фактичне постачання по березень 2025 року включно), а також її обсягу позивач надав у матеріали справи: корінці нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон: від 23.10.2021, від 20.10.2022, від 08.04.2023, від 16.10.2023, від 28.03.2024, від 30.10.2024, від 28.03.2025; інформації про відключення будинку 28.03.2022 на опалювальний сезон; акт №11-02-103189 прийняття теплового вузла обліку; акт №24003219 перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача; акт №10005 доступу до теплового пункту; акти №2/2-4/12-4237 від 07.12.2023 та №2/2-4/07-4609 від 01.07.2024 про готовність комерційного обліку споживача до роботи за адресою: м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14; відомості обліку споживання теплової енергії; акти надання послуг з постачання теплової енергії від листопада 2021 року по березень 2025 року та довідку про нарахування за теплову енергію.
Факт постачання до об'єкту споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон та відомостями обліку споживання теплової енергії.
Суд враховує, що надані позивачем акти приймання-передавання товарної продукції не підписані представником відповідача.
Водночас, у пункті 3 Додатку №4 до договору передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: Волоська, 42:
- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК);
- акт приймання-передавання товарної продукції;
- рахунок фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Пунктом 12 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж станом на момент надання послуг була встановлена Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.
Відповідач не надав доказів відключення централізованого опалення та гарячого водопостачання у нежитловому приміщенні загальною площею 220,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14, у спірний період у встановленому законодавством порядку та погодження такого відключення з компетентними особами.
До того ж, наданими позивачем до позову корінців нарядів на включення та відключення будинку за адресою: м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) підтверджується факт підключення/відключення до/від постачання теплової енергії будинку за зазначеною адресою, в кому знаходиться приміщення відповідача.
В примітках акту №24003219 перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача зазначено про відсутність індикації. За поясненнями позивача, відповідно до ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", розділів III, XI Методики №315 розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 №358) за відсутності відомостей обліку споживання теплової енергії, які надаються споживачем, облік/нарахування теплоспоживання відповідача здійснюється розрахунковим методом.
Позивачем було здійснено позивачу нарахування за поставлену теплову енергію у спірний період до об'єкту позивача у сумі 378467,24 грн. Доказів на спростування вказаної заборгованості відповідача перед позивачем матеріали справи не містять.
Відповідач обсягу фактично спожитої теплової енергії не заперечив, доказів в спростування викладених у позові обставин не надав.
Як зазначено вище, ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п.2 додатку №4 до договору погоджено, що оплата теплової енергії здійснюється до початку розрахункового періоду.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 378467,24 грн за поставлену у листопаді 2021 року - березні 2025 року.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 378467,24 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у сумі 1437,35 грн та заборгованості зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у сумі 1991,78 грн.
Відповідно до 11 частини першої ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Згідно із ч.1 ст.17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції від 02.04.2020) внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються:
шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем;
за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.
Отже, плата за абонентське обслуговування (до змін, внесених Законом від 03.12.2020 - внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії) є складовою публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Граничний розмір плати за абонентське обслуговування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.2 вказаної Постанови плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.
На підтвердження нарахувань за абонентське обслуговування/внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії позивач надав у матеріали справи рахунок на оплату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії від 31.05.2025, акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по травень 2025 року, розрахунок заборгованості, акт звіряння взаєморозрахунків, рахунок від 31.05.2025 на оплату заборгованості внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, акти виконаних робіт від 31.03.2021, від 30.06.2021, від 30.09.2021, рахунок коригувань ОР №153250610090100.
Доказів сплати заборгованості за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у сумі 1437,35 грн та зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у сумі 1991,78 грн відповідачем не надано. Позовні вимоги у цій частині суд визнає обґрунтованими.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у сумі 81619,54 грн (період нарахування: грудня 2021 року по травень 2025 року), 3% річних у сумі 20824,93 грн (період нарахування: з 01.12.2024 по 31.05.2025), а також пеню у сумі 9243,95 грн (період нарахування: з 01.12.2024 по 30.06.2025).
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до п.7 додатку №4 до додатку абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) постачальником нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунки пені та інфляційних втрат, у межах визначених позивачем періодів, судом встановлено, що нараховані суми пені та інфляційних втрат є більшими ніж заявлено позивачем до стягнення, однак керуючись приписами ч.2 ст.237 ГПК України, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та пені, суд задовольняє в межах заявлених вимог, а саме: інфляційні втрати у сумі 81619,54 грн, пеню у сумі 9243,95 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що обґрунтованими є 3% річних у розмірі 20781,57 грн, а тому вимоги у цій частині є частково обґрунтованими.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", а саме: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" заборгованості у сумі 378467,24 грн, інфляційних втрат у сумі 81619,54 грн, 3% річних у сумі 20781,57 грн, пені у сумі 9243,95 грн, заборгованості за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у сумі 1437,35 грн та заборгованості зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у сумі 1991,78 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРАЙЗ 2015" (04073, місто Київ, вулиця Фрунзе (Кирилівська), будинок 160, ідентифікаційний код 39689270) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість у сумі 378467,24 грн, інфляційні втрати у сумі 81619,54 грн, 3% річних у сумі 20781,57 грн, пеню у сумі 9243,95 грн, заборгованість за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у сумі 1437,35 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у сумі 1991,78 грн, судовий збір у сумі 7403,12 грн..
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено10.11.2025.
Суддя С.О. Турчин