ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/10290/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона і безпека - Київ" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ювелірного мистецтва "Мартина Петросяна" (м. Київ)
про стягнення 6 253,32 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона і безпека - Київ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ювелірного мистецтва "Мартина Петросяна" про стягнення 6 253,32 грн, з яких: 5 433,01 вартості обладнання, неповернутого відповідачем після розірвання договору № W91346/1 від 13.10.2021, 693,49 грн інфляційних втрат та 126,82 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення отримувачу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).
Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.10.2021 між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено договір № W91346/1 (далі - Договір), за умовами п. 1.1.Замоник передає, а Виконавець приймає під охорону на пульт централізованого спостереження (далі - ПЦС) Об'єкт, розташований за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, буд.52-А, торгівельне приміщення №2, яке розташоване в блоці № 8 на території ринку "Шлях", де знаходяться матеріальні цінності, які належать Замовнику.
Пунктом 1.5 Договору визначено, що він укладається після обладнання Об'єкта засобами сигналізації. Відмова Замовника від обладнання технічними засобами сигналізації місць можливого проникнення і проведення заходів щодо технічного укріплення Об'єкта обумовлюється письмово в Паспорті Об'єкта
Відповідно до п. 3.7. Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно вносити сплату за послуги охорони протягом перших 5-ти банківських днів поточного місяця. Замовник за власним бажанням може здійснювати оплату послуг за цим Договором наперед.
В разі розірвання цього договору Замовник зобов'язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за Договором. А також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця Виконавця на Об'єкт для проведення демонтажу встановленого Виконавцем ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені в п. 8.1.4 Договору (п. 3.13 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору, про розірвання Договору Виконавець повинен письмово повідомити Замовника за 5 календарних днів.
Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що за згодою сторін, загальний розмір щомісячної плати за цим Договором складає 315,00 грн, у т.ч. ПДВ 20%- 52,50 грн.
В разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на Об'єкті Прилад приймально-контрольний "Лунь-25Е", Замовник в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок Виконавця його вартість у розмірі еквівалентному 130,00 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.
Згідно п. 10.1 Договору, він набуває чинності з дати підключення Об'єкта до ПЦС Виконавця, що зазначається під реквізитами сторін і діє до кінця календарного року.
Сторони у п. 10.2 Договору погодили, що за вимогою однієї з сторін, цей договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому сторона-заявник зобов'язана не пізніше ніж за 5 календарних листом письмово повідомити про це іншу сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов'язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені п. 3.13 Договору.
Листом №36 від 02.09.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове розірвання Договору та про повернення встановленого на об'єкті охорони ППК або сплати його вартості у сумі 4 762,88 грн.
Проте, така вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України ).
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідач відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень на спростування доводів і тверджень позивача не надав.
Оскільки відповідачем зобов'язання з повернення обладнання або сплати позивачу обумовленої вартості такого обладнання належним чином в погоджений сторонами строк не виконано, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача також 693,49 грн інфляційних втрат та 126,82 грн 3% річних.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
За змістом частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ювелірного мистецтва "Мартина Петросяна" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 40/10, офіс 2; ідентифікаційний код 41974452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона і безпека - Київ" (02137, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9-В, кв. 255; ідентифікаційний код 33675629) 5 433 (п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн 01 коп. вартості неповернутого обладнання, 693 (шістсот дев'яносто три) грн.49 коп. інфляційних втрат, 126 (сто двадцять шість) грн 82 коп. 3% річних та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко