ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/11052/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал фудс дистрибюшн» (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Чумацький Шлях, будинок 58; ідентифікаційний код 43883446)
до
Фізичної особи-підприємця Сімікчі Надії Петрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 86 976,05 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал фудс дистрибюшн» (далі - ТОВ «ГФД»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Сімікчі Надії Петрівни (далі - ФОП Сімікчі Н.П./відповідач) про стягнення 86 976,05 грн, у тому числі: 21 226,10 грн - основного боргу, 37 020,90 грн - пені, 4 000,00 грн - штрафу, 11 816,26 - 15 % річних та 12 912,79 грн - інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №449/221 від 28.05.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ФОП Сімікчі Н.П. відзиву на позовну заяву подала, при цьому, була належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, однак, 30.09.2025 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 08.09.2025 з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал фудс дистрибюшн» (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Сімікчі Надією Петрівною (далі - покупець) укладено договір поставки №449/2021, відповідно до якого постачальник поставляє та передає у власність покупцю, а покупець вивчивши прайс-лист постачальника, замовляє, приймає у власність та зобов'язується вчасно та повністю оплатити товар.
Згідно із п. 2.1. договору товар поставляється постачальником відповідно до заявки покупця. Покупець направляє постачальнику заявку за допомогою засобів зв'язку (по телефону, в усній формі або факсом), не пізніше, ніж за 2 (два) календарних дні до дати бажаної поставки товару. Заявка покупця підлягає погодженню з постачальником. В ході погодження сторони мають право зміни в текст заявки. Тільки погоджена заявка покупця приймається до виконання постачальником.
Поставка товару оформлюється видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною цього договору. В накладній, зазначаються: дата поставки, асортимент, кількість та ціна товару, а також загальна сума, що підлягає оплаті покупцем за поставлений товар (п. 2.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору покупець зобов'язується повністю оплатити загальну суму кожної окремої накладної не пізніше, ніж через 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару. Незалежно від призначення платежу покупець, у першу чергує оплачує товар, що поставлений йому раніше (товар поставлений по наступній накладній оплачується покупцем лише після повної оплати загальної суми вартості товару, поставленого за попередньою накладною).
За умовами п. 5.2. договору, у випадку порушення покупцем строку оплати товару (п. 3.1. цього договору), постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення і до дати повної оплати.
У відповідності до п. 5.3. договору, у випадку порушення покупцем строку оплати товару (п. 3.1. цього договору), більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця штраф у розмірі 1 000,00 грн, за кожний випадок відповідного прострочення.
Відповідно до п. 5.4. договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару (п. 3.1. цього договору), постачальник має право нарахувати і стягнути з покупця 15 % (п'ятнадцять відсотків) річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до дати повної оплати.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021. Але цей договір вважається сторонами таким, що продовжений на невизначений строк, якщо жодна із сторін, за 30 (тридцять) календарних днів до дати припинення дії цього договору, не повідомила іншу сторону про своє бажання припинити дію цього договору.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 29 855,51 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних №4202-2302 від 15.02.2022 на суму 7 629,41 грн, №4202-2982 від 18.02.2022 на суму 3 442,82 грн, №4202Л2883 від 18.02.2022 на суму 9 219,84 грн та №4202-3179 від 22.02.2022 на суму 9 563,44 грн.
Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку із чим позивач звернувся до ФОП Сімікчі Н.П. із листом-вимогою від 09.10.2024 про погашення заборгованості за поставлений товар та сплату штрафних санкцій.
ФОП Сімікчі Н.П. цю вимогу задовольнила частково, сплативши 8 629,27 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 21 226,24 грн.
При цьому, суд зазначає, що за розрахунком позивача заборгованість ФОП Сімікчі Н.П. становить 21 226,10 грн.
За вказаних обставин, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №449/2021 від 28.05.2021 щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, ТОВ «ГФД» просить суд стягнути із ФОП Сімікчі Н.П. борг у сумі 21 226,10 грн, штраф у розмірі 4 000,00 грн, пеню у сумі 37 020,90 грн, 15% річних у розмірі 11 816,26 грн та інфляційні втрати у сумі 12 912,79 грн, нараховані по кожній видатковій накладній окремо.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Отже, судом вище встановлено, що 28.05.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №449/2021, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 29 855,51 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних №4202-2302 від 15.02.2022, №4202-2982 від 18.02.2022, №4202Л2883 від 18.02.2022 та №4202-3179 від 22.02.2022.
Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, відповідно до п. 3.1. договору покупець зобов'язується повністю оплатити загальну суму кожної окремої накладної не пізніше, ніж через 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару. Незалежно від призначення платежу покупець, у першу чергує оплачує товар, що поставлений йому раніше (товар поставлений по наступній накладній оплачується покупцем лише після повної оплати загальної суми вартості товару, поставленого за попередньою накладною).
Отже, з огляду на положення п. 3.1. договору кінцевим строком оплати є:
- за видатковою накладною №4202-2302 від 15.02.2022 - 22.02.2022;
- за видатковими накладними №4202-2982 та №4202Л2883 від 18.02.2022 - 25.02.2022;
- за видатковою накладною №4202-3179 від 22.02.2022 - 01.03.2022.
Проте, ФОП Сімікчі Н.П. за поставлений товар розрахувалася частково у розмірі 8 629,27 грн, внаслідок чого у неї перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 21 226,24 грн, що підтверджується матеріалами справи, при цьому, на підтвердження зворотного ФОП Сімікчі Н.П. не надано суду будь-яких інших доказів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ФОП Сімікчі Н.П. порушила умови договору поставки №449/2021 від 28.05.2021, а також положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар, водночас з огляду на те, що позивачем заявлено суму основного боргу менше, ніж розмір боргу встановлений судом, відповідно ця позовна вимога підлягає задоволенню в межах заявленої суми у розмірі 21 226,10 грн.
Крім того, ТОВ «ГФД» просить суд стягнути із відповідача штраф у розмірі 4 000,00 грн, пеню у розмірі 37 020,90 грн, 15% річних у сумі 11 816,26 грн та інфляційні втрати у сумі 12 912,79 грн, нараховані по кожній видатковій накладній окремо.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За змістом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, в силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 5.2. договору, у випадку порушення покупцем строку оплати товару (п. 3.1. цього договору), постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення і до дати повної оплати.
Крім того, у відповідності до п. 5.3. договору, у випадку порушення покупцем строку оплати товару (п. 3.1. цього договору), більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця штраф у розмірі 1 000,00 грн, за кожний випадок відповідного прострочення.
Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суд перевірив надані позивачем розрахунки пені та штрафу, передбачених п. 5.2. та п. 5.3. договору, та встановив, що при розрахунку розміру пені позивачем не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та здійснено розрахунок пені більше ніж за шість місяців.
Так, за розрахунком суду обґрунтованими до стягнення є суми пені у розмірі 5 115,07 грн та штрафу у розмірі 4 000,00 грн, що має наслідком часткове задоволення цих вимог.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідно до п. 5.4. договору, у випадку порушення покупцем строку оплати товару (п. 3.1. цього договору), постачальник має право нарахувати і стягнути з покупця 15 % (п'ятнадцять відсотків) річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до дати повної оплати.
Суд зазначає, що положення ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки 15 % річних, передбачених п. 5.4. договору, та інфляційних втрат, і встановив, що при їх обчисленні позивачем допущено арифметичну помилку, проте, заявлений розмір 15 % річних та інфляційних втрат не перевищує розміру, обчисленого судом, що має наслідком задоволення цих вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал фудс дистрибюшн» - задовольнити частково.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця Сімікчі Надії Петрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал фудс дистрибюшн» (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Чумацький Шлях, будинок 58; ідентифікаційний код 43883446) 21 226 (двадцять одну тисячу двісті двадцять шість) грн 10 коп. - основного боргу, 5 115 (п'ять тисяч сто п'ятнадцять) грн 07 коп. - пені, 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. - штрафу, 11 816 (одинадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн 26 коп. - 15 % річних, 12 912 (дванадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн 79 коп. - інфляційних втрат та 1 917 (одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) грн 22 коп. - судового збору.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК