ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2025Справа № 910/9769/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд»
до Державної податкової служби України
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участі представників сторін
від позивача Ракітов О.В., ордер серії АА № 0054837 від 06.08.2025
від відповідача не з'явися
06.08.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» до Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити дії.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за результатами проведених електронних торгів позивачем було придбано нежитлове приміщення № 1 загальною площею 66,9 кв.м, розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 11. На підставі акта про проведення електронних торгів від 19.05.2025, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А.М., позивачу 04.06.2025 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Іваненко О.В. було видано свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 430516708 від 09.06.2025 позивачу стало відомо, що набуте ним приміщення перебуває у податковій заставі, яка зареєстрована 12.02.2025 (номер запису про обтяження 58495075) обтяжувачем (Державною податковою службою України), в якості забезпечення сплати податкового зобов'язання попереднім власником нежитлового приміщення - ТОВ «Дієса». У зв'язку з цим, 10.06.2025 позивач направив на адресу відповідача лист № 10/06 з вимогою зняти обтяження у вигляді податкової застави. Однак листом № 60102/6/26-15-13-03-10 від 18.06.2025 відповідач відмовив у задоволенні зазначеної вимоги. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою припинити податкову заставу (номер запису про обтяження: 58495075, дата реєстрації обтяження: 12.02.2025), обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393), належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (код ЄДРПОУ: 35326295) на праві власності нерухомого майна - нежитлового приміщення № 1, що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 11, загальною площею 66,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта: 578497232106, виключивши її з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/9769/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.09.2025.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.08.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 14.08.2025 о 18:59 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 01.09.2025 включно.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 13.08.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
26.08.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50.000,00 грн.
Відповідач у підготовче засідання 16.09.2025 не з'явився.
16.09.2025 у підготовчому засіданні, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.09.2025.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу виклик від 16.09.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 17.09.2025 о 15:47 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Відповідач у підготовче засідання 30.09.2025 не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9769/25 від 30.09.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/9769/25 та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.10.2025.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу виклик від 30.09.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 01.10.2025 о 18:24 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Позивач в судовому засіданні 21.10.2025 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у судове засідання 21.10.2025 не з'явився.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 21.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
09.05.2025 Державним підприємством «СЕТАМ» був проведений електронний аукціон (торги) з реалізації арештованого майна: нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 11, прим. 1, загальною площею 66,9 кв.м, за результатом проведення яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (код ЄДРПОУ 35326295) (далі - позивач) визнано переможцем цих торгів.
Позивач придбав нежитлове приміщення за ціною продажу 1.753.320,00 грн, яку повністю сплатив 13.05.2025, що підтверджується актом про проведені електронні торги від 19.05.2025 (ВП №74724100).
04.06.2025 Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Іваненко О.В. на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) № 885 від 04.06.2025 була проведена державна реєстрація права власності позивача на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. № 11, прим. 1, загальною площею 66,9 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 578497232106), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 429937680 від 04.06.2025.
Як стверджує позивач, йому стало відомо, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 430516708 від 09.06.2025, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. № 11, прим. 1, загальною площею 66,9 кв.м, перебуває у податковій заставі у зв'язку із наявністю податкового боргу у попереднього власника майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (код ЄДРПОУ 36483471).
Позивач звернувся до Державної податкової служби України з листом № 10/06 від 10.6.2025, в якому просив зняти обтяження у вигляді податкової застави з нежитлового приміщення № 1, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. № 11, загальною площею 66,9 кв.м, оскільки не має відношення до податкового боргу ТОВ «Дієса» (код ЄДРПОУ 36483471).
Листом № 60102/6/26-15-13-03-10 від 18.06.2025 Державна податкова служба України повідомила позивача про відсутність підстав припинення податкової застави по нежитловому приміщенні № 1, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. № 11, загальною площею 66,9 кв.м у порядку, передбаченому статтею 93 Податкового кодексу України, оскільки станом на 10.02.2025 згідно даних інформаційно-комунікаційних систем податкового органу по ТОВ «Дієса» (код ЄДРПОУ 36483471) обліковується податковий борг у сумі 421.875.381,78 грн.
Отже, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що наявність означеного обтяження у вигляді податкової застави є перешкодою в здійсненні позивачем своїх прав, як власника нерухомого майна, зокрема, щодо вільного розпорядження цим майном.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у цій справі є усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Статтею 93 Податкового кодексу України визначено підстави звільнення майна з податкової застави.
Згідно із пунктом 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Із аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їхнього проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.
Ураховуючи той факт, що на час розгляду даної справи майно реалізовано і право власності на це майно набув позивач на підставі правочину (придбане на електронних торгах), то має місце спір про право з цією особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.
За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом частин четвертої-шостої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Відповідно до пунктів 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивач є добросовісним набувачем спірного майна, право на яке набуто ним за результатами електронних торгів в рамках виконавчого провадження.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, що свідчили б про визнання в установленому порядку результатів торгів, які відбулись 09.05.2025 та на яких позивач придбав майно, про захист права на яке заявлено останнім позов у цій справі, недійсними. Тобто, правочин купівлі-продажу спірного майна позивачем є правомірним, оскільки інше не встановлено законом або судом.
За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.
Таким чином, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд, урахувавши наведені положення законодавства, дослідивши обставини та зібрані у справі докази дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є належним та власник майна має право вимагати усунення перешкод права розпорядження своїм майном.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, а саме шляхом припинення податкової застави, а тому у відповідності до вказаних положень законодавства, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Подібні висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18.
Як встановлено судом, реалізоване нерухоме майно на електронних торгах знаходиться у податковій заставі у зв'язку із наявністю податкового боргу у ТОВ «Дієса» (код ЄДРПОУ 36483471), якому майно належало до торгів.
На момент розгляду цієї справи позивач є власником майна, придбаного на електронних торгах і право власності на це майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Матеріали справи не містять і судом не встановлено, що були оскаржені будь-які дії позивача пов'язані із набуттям права власності на майно, придбане на прилюдних торгах з будь-яких міркувань, в тому числі щодо обмеження права користування або розпорядження власним майном.
Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Цивільного кодексу, Закону України «Про виконавче провадження», особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 50.000,00 грн слід зазначити наступне.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У позовній заяві позивачем наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, яку очікує понести позивач становить 50.000,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У поданому позивачем до суду 26.08.2025 клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначив їх розмір у сумі 50.000,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
26.12.2019 між адвокатом Ракітовим Олексієм Вікторовичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 02/1 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати адвокатські послуги з усіх юридичних питань, що виникають при здійсненні господарської діяльності Клієнта в об'ємі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.
На представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» адвокатом Ракітовим Олексієм Вікторовичем видано ордер серії АА № 0054837 від 06.08.2025.
Підтвердженням того, що Ракітов О.В. є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 2377 від 02.12.2005.
Згідно з п. 3.1 договору сторони погодились з тим, що за послуги Адвоката, пов'язані з наданням правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар відповідно до додаткових угод, укладених сторонами до цього договору.
10.06.2025 між Адвокатом та Клієнтом укладено додаток № 1 до договору (далі - додаток № 1), відповідно до п. 1.1 якого 1 Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надати Клієнту наступні адвокатські послуги:
1.1.1. Підготування до Державної податкової служби України листа з вимогою зняти обтяження у вигляді податкової застави (номер запису про обтяження: 58495075, дата реєстрації обтяження: 12.02.2025), обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393), належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (код ЄДРПОУ: 35326295) на праві власності нерухомого майна - нежитлового приміщення № 1, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. № 11, загальною площею 66,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта: 578497232106 (із додаванням всіх необхідних копій документів, які підтверджують що позивач є добросовісним набувачем майна). Направлення листа на ДПСУ.
1.1.2. Збір та вивчення матеріалів для підготування позовної заяви: Розробка правової позиції; Звірення правової позиції з існуючою судовою практикою України; Звірення правової позиції з існуючою судовою практикою ЕСПЛ.
1.1.3. Формування документів та доказів по справі (додатків до позову).
1.1.4. Формування платіжного доручення про сплату судового збору та оформлення його в банківській установі відповідно до вимог чинного законодавства.
1.1.5. Формування інших додатків до позовної заяви.
1.1.6. Складання та оформлення позовної заяви.
1.1.7. Подача позовної заяви в суд.
1.1.8. Представництво в суді: Участь адвоката в судових засіданнях (незалежно від кількості таких судових засідань та часу їх тривалості); подача клопотань; відповіді на відзив; заперечень, документів на вимогу ухвали суду та інших процесуальних документів,
З приводу: 1. Припинення податкової застави (номер запису про обтяження: 58495075, дата реєстрації обтяження: 12.02.2025), обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393), належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (код ЄДРПОУ: 35326295) на праві власності нерухомого майна - нежитлового приміщення № 1, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. № 11, загальною площею 66,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта: 578497232106, виключивши її з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - в Господарському суді міста Києва.
Згідно з п. 2.1 додатку № 1 вартість гонорару Адвоката за цим додатком складає: 50.000,00 грн за представництво в Господарському суді міста Києва.
Відповідно до п 2.3 додатку № 1 порядок оплати гонорару Адвоката: Клієнт зобов'язується сплатити гонорар Адвокату в повному обсязі не пізніше 11.04.2026.
25.08.2025 між Клієнтом та Адвокатом складено акт приймання-передачі № 1 до додатку № 1 до договору, відповідно до якого засвідчено, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги, у п. 2.2 якого також визначено порядок оплати гонорару адвоката: Клієнт зобов'язується сплатити гонорар Адвокату в повному обсязі не пізніше - 11.04.2026.
Доказів сплати позивачем Адвокату коштів за договором в сумі 50.000,00 грн не подано.
Разом з цим, Об'єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.
Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правової допомоги позивачу та сплату її на погоджену між Адвокатом та Клієнтом суму у розмірі 50.000,00 грн.
Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача в сумі 50.000,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити податкову заставу (номер запису про обтяження: 58495075, дата реєстрації обтяження: 12.02.2025), обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393), належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (код ЄДРПОУ: 35326295) на праві власності нерухомого майна - нежитлового приміщення № 1, що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 11, загальною площею 66,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта: 578497232106, виключивши її з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
3. Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 14, офіс 205; код ЄДРПОУ 35326295) 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 50.000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 10.11.2025.
Суддя В.В.Сівакова